Рішення

від 27.07.2021 по справі 211/5760/20

ДОВГИНЦІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 211/5760/20

Провадження № 2/211/622/21

Р і ш е н н я

і м е н е м У к р а ї н и

27 липня 2021 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Гіди О. С.,

при секретарі Мариненко Е.П.,

за відсутності: сторін у справі,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Криворізької міської ради про визнання права власності на нерухоме майно, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним вище позовом, з якого вбачається, що 30 квітня 2004 року він уклав договір купівлі-продажу земельної ділянки з громадянкою ОСОБА_2 . Вищевказаний договір ВВС № 732881 укладено та посвідчено приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дацком Ярославом Олексійовичем. Вказаний договір зареєстровано в нотаріальному реєстрі за № 5330 від 30 квітня 2004 року.

Згідно п. 1 Договору продавець ОСОБА_2 продала, а покупець ОСОБА_1 купив належну Продавцю на праві приватної власності земельну ділянку площею 0,005 га. Місце розташування земельної ділянки - АДРЕСА_1 . Кадастровий номер вказаної земельної ділянки 1211000000:03:302:0014. Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

У відповідності до вимог чинного законодавства позивач зареєстрував право власності на вищевказану земельну ділянку в Криворізькому управлінні земельних ресурсів і 02 листопада 2004 року отримав державний акт на право власності на земельну ділянку Серії ДП № 082533.

У період часу з листопада 2004 року по квітень 2005 року на вищевказаній земельній ділянці, що належить позивачу на праві власності, він побудував гараж.

Перед побудовою гаража за заявою позивача в 2004 році Криворізьким відділом комплексного проектування Дніпропетровський філіал ДП ГНІ і ПІІ НІІпроектреконструкція було виготовлено технічний висновок по виділу (відчуженню) земельної ділянки під гараж на ділянці домоволодіння АДРЕСА_1 .

25.04.2005 Комунальним підприємством Криворізьке бюро технічної інвентаризації за заявою позивача виготовлено технічний паспорт.

У 2005 році за заявою позивача ПП Лутошечкіна складено технічний висновок про можливість використання гаража № НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 .

Оскільки побудову вказаного гаража позивачем було виконано без дозвільних документів, він 19.06.2020 звернувся із заявою до відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю Криворізької міської ради, про прийняття в експлуатацію об`єкта. Однак, 26.06.2020, за вих. № 17/26-39/708, він отримав листа-відповідь про відмову у наданні адміністративної послуги. Відмова була наступним чином мотивована: Враховуючи наданий технічний паспорт на окремо розташований гараж (машино-місце), оформлений за формою згідно з додатком 6 до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Держбуду України 24.05.2001 № 127 (із змінами), об`єкт будівництва не може бути прийнятий в експлуатацію у визначеному порядку. У зв`язку з цим, відділ вимушений повернути документи.

Позивачем 31.08.2020 було виконано звернення за вх. № Б-96-П до відділу з питань Державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Криворізької міської ради про надання роз`яснення причин відмови у наданні адміністративної послуги. 15.09.2020 за вих. Б-96-П позивач отримав відповідь на своє звернення, в якому зазначено наступне: З огляду на визначення, наведене у п. 2 розділу 1 Порядку, гараж є допоміжним (нежитловим) приміщенням та належить до господарської (присадибної) будівлі. У відповідності до п. 2.1. розділу 2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України 10.04.2006 № 105, присадибна ділянка - це ділянка землі, що передається у власність громадян для обслуговування житлового будинку. Оскільки окремо розташований (не на присадибній ділянці) гараж, який було внесено замовником до декларації про готовність об`єкта до експлуатації, не належить до об`єктів будівництва, прийняття яких в експлуатацію можливо керуватися зазначеним вище Порядком, подані до відділу документи повернуто.

У 2005 році після закінчення будівництва гаража КП ДОР Криворізьке бюро технічної інвентаризації виготовило за заявою позивача технічний паспорт на вказаний гараж, в якому було проставлено відмітку про самочинне будівництво і в цьому ж році ПП ОСОБА_3 виготовило технічний висновок про можливість використання вказаного гаража за призначенням.

З огляду на викладене позивач просить визнати за ним право власності на капітальний гараж розміром 6,05 X 8,30 метрів, який знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:03:302:0014 за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06.10.2020 позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 03.03.2021 здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначене підготовче судове засідання.

Ухвалою від 15.03.2021 закрите підготовче провадження та призначене справу до судового розгляду.

У судове засідання сторони у справі не з`явились.

Представники позивача ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , кожен окремо, звернулися до суду з заявами про розгляд справи за їхньої відсутності за наявними у справі документами. Заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_6 звернулася до суду з заявою про розгляд справи за її відсутності з урахуванням наданого відзиву. Відповідно до відзиву відповідач просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у зв`язку з тим, що відповідно до статті 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки, зокрема, шляхом придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами. Так, відповідно до матеріалів справи, на підставі договору купівлі-продажу від 30.04.2004 покупець ОСОБА_1 придбав земельну ділянку площею 0,29 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , на території Криворізької міської ради в Довгинцівському районі. При цьому, як вбачається з державного акту на право власності на земель ділянку від 02.11.2004, виданого на підставі зазначеного вище договору купівлі-продажу, ОСОБА_1 являється власником земельної ділянки площею 0,005 га кадастровий номер 1211000000:03:302:0014 за адресою: АДРЕСА_1 ; категорія земель; землі житлової та громадської забудови; вид використання - для обслуговування житлового будинку та господарських споруд. Державним комітетом України із земельних ресурсів, наказом від 23.07.2010 № 548 затверджено класифікацію видів цільового призначення земель. Код та цільове призначення земель застосовується для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі. У даному наказі чітко розмежовано цільове призначення земельної ділянки: - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); - для будівництва індивідуальних гаражів. Позивачем побудований гараж на земельній ділянці з цільовим призначенні не для будівництва гаражу, а для обслуговування житлового будинку господарських споруд. Отже, з вищевказаних перелічених документів вбачається, що виданий державний акт на право власності на земельну ділянку та технічний паспорт на гараж (машино-місце) не узгоджується між собою. За даними Публічної кадастрової карти України: земельна ділянка площею 0,005 га на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 1211000000:03:302:0014) надана у власність гр. ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарські будівель і споруд (код КВЦПЗ 02.01), а не під будівництво гаражу. При цьому, зробити висновок щодо дотримання або порушення меж земельної ділянки позивачем внаслідок здійснення самочинного будівництва можливо шляхом винесення меж земельної ділянки у натурі (на місцевості). У матеріалах справи наявний звіт про проведення технічного обстеження ЧП ОСОБА_7 щодо технічного стану будівельних конструкцій будови гаражу по АДРЕСА_1 . Згідно даного висновку встановлено можливість експлуатації даного гаражу . Проте, відповідно до ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта. Проте, у матеріалах справи відсутні докази того, що позивач звертався до відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому міської ради із заявою про проведення такої перевірки, а також відсутні документи, що підтверджують факт самочинного будівництва. Відповідно до листа Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради від 25.11.2020 №7-23/26-16/1321 станом на час надання відповіді в порталі Єдиної державної системи у сфері будівництва, в підрозділі Реєстр будівельної діяльності, розміщеному у відкритому доступі, відсутня інформація щодо реєстрації документів, що дають право на виконання будівельних робіт та засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, стосовно вищевказаного об`єкту. Крім того, 15.09.2020 за вих.. № Б-96-П, відділом було розглянуто звернення ОСОБА_8 та надано відповідь про відмову у прийнятті в експлуатацію об`єкта, згідно із декларацією про готовність об`єкта до експлуатації по об`єкту спірного гаражу. Також законодавець визначив, що факт визнання державою права приватної власності на об`єкти нерухомого майна прямо пов`язані з можливістю безпечної експлуатації для суспільства цих будівель та споруд, що має бути підтверджено відповідними документами.

Відповідно до відповіді на відзив позивач ОСОБА_1 не погоджується з позицією та доводами відповідача, викладеними у відзиві. Зауважив, що відповідачем проігноровано вимоги Наказу Мінрегіонбуду України від 18.01.2019, який затвердив зміни в порядок проведення технічного обстеження та прийняття в експлуатацію самобудів, в якому прописано, що технічне обстеження об`єкта нерухомості - господарські (присадибні) будівлі і споруди загальною площею до 100 кв.м. не проводиться, достатньо технічного паспорта на об`єкт.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Положеннями ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 30 квітня 2004 року ОСОБА_1 за уклав договір купівлі-продажу земельної ділянки з ОСОБА_2 . Вищевказаний договір ВВС № 732881 укладено та посвідчено приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дацком Ярославом Олексійовичем. Вказаний договір зареєстровано в нотаріальному реєстрі за № 5330 від 30 квітня 2004 року. Місце розташування земельної ділянки - АДРЕСА_1 . Кадастровий номер вказаної земельної ділянки 1211000000:03:302:0014. Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (а.с. 7-10).

Позивач зареєстрував право власності на вищевказану земельну ділянку в Криворізькому управлінні земельних ресурсів і 02 листопада 2004 року отримав державний акт на право власності на земельну ділянку Серії ДП № 082533 (а.с. 8-10).

У період часу з листопада 2004 року по квітень 2005 року на вищевказаній земельній ділянці позивач побудував гараж.

У 2004 році Криворізьким відділом комплексного проектування Дніпропетровський філіал ДП ГНІ і ПІІ НІІпроектреконструкція було виготовлено технічний висновок по виділу (відчуженню) земельної ділянки під гараж на ділянці домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с. 13).

25.04.2005 Комунальним підприємством Криворізьке бюро технічної інвентаризації за заявою позивача виготовлено технічний паспорт (а.с. 11, 12).

У 2005 році за заявою позивача ПП Лутошечкіна складено технічний висновок про можливість використання гаража № НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 (а.с. 16, 17).

19.06.2020 звернувся із заявою до відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю Криворізької міської ради, про прийняття в експлуатацію об`єкта (а.с. 18-20).

26.06.2020, за вих. № 17/26-39/708, відповідач надав відповідь, якою повідомив, що наданий технічний паспорт на окремо розташований гараж (машино-місце), оформлений за формою згідно з додатком 6 до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Держбуду України 24.05.2001 № 127 (із змінами), об`єкт будівництва не може бути прийнятий в експлуатацію у визначеному порядку. У зв`язку з цим, відділ вимушений повернути документи (а.с. 21).

Позивач 31.08.2020 звернувся за вх. № Б-96-П до відділу з питань Державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Криворізької міської ради про надання роз`яснення причин відмови у наданні адміністративної послуги (а.с. 22).

15.09.2020 за вих. Б-96-П позивач отримав відповідь на своє звернення, в якому зазначено наступне: З огляду на визначення, наведене у п. 2 розділу 1 Порядку, гараж є допоміжним (нежитловим) приміщенням та належить до господарської (присадибної) будівлі. У відповідності до п. 2.1. розділу 2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України 10.04.2006 № 105, присадибна ділянка - це ділянка землі, що передається у власність громадян для обслуговування житлового будинку. Оскільки окремо розташований (не на присадибній ділянці) гараж, який було внесено замовником до декларації про готовність об`єкта до експлуатації, не належить до об`єктів будівництва, прийняття яких в експлуатацію можливо керуватися зазначеним вище Порядком, подані до відділу документи повернуто (а.с. 23).

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Оскільки відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 цього Кодексу.

На підставі частини п`ятої статті 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це право не порушує права інших осіб.

Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 - власник земельної ділянки, обґрунтовував позовні вимоги саме посиланням на зазначену норму права.

Виходячи зі змісту статей 331, 375, 376, 380 ЦК України, правовою підставою визнання судом права власності на самочинно збудоване нерухоме майно на підставі частини п`ятої статті 376 ЦК України може бути не лише відсутність порушення прав інших осіб таким визнанням, а й встановлення судом відповідності такого об`єкта архітектурним, будівельним, санітарним, екологічним та іншим нормам і правилам.

Відповідно до правової позиції Верхового Суду, викладеній у постанові від 19.05.2021 у справі № 623/3999/18, вирішуючи справу за позовом власника (землекористувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов`язані встановити всі обставини справи, зокрема: чи звертався позивач до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушення будівельних норм та правил істотними.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що позивач звертався до відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю Криворізької міської ради 19.06.2020, відділу з питань Державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Криворізької міської ради 31.08.2020, на що отримав відповіді від відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю Криворізької міської ради від 26.06.2020 № 17/26-39/708, відділу з питань Державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Криворізької міської ради від 15.09.2020 № Б-96-П.

Суд вважає, що відповідач в особі відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю Криворізької міської ради обґрунтовано повернув позивачу документи, подані останнім для введення в експлуатацію зазначеного вище гаражу, так як наданий технічний паспорт на окремо розташований гараж (машино-місце), оформлений за формою згідно з додатком 6 до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Держбуду України 24.05.2001 № 127 (із змінами), об`єкт будівництва не може бути прийнятий в експлуатацію у визначеному порядку.

Також суд погоджується з доводами викладеними представником відповідача у відзиві, згідно якого обґрунтовано зазначено, що ОСОБА_1 являється власником земельної ділянки площею 0,005 га кадастровий номер 1211000000:03:302:0014 за адресою: АДРЕСА_1 ; категорія земель; землі житлової та громадської забудови; вид використання - для обслуговування житлового будинку та господарських споруд. Державним комітетом України із земельних ресурсів, наказом від 23.07.2010 № 548 затверджено класифікацію видів цільового призначення земель. Код та цільове призначення земель застосовується для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі. У даному наказі чітко розмежовано цільове призначення земельної ділянки: - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); - для будівництва індивідуальних гаражів. Позивачем побудований гараж на земельній ділянці з цільовим призначенні не для будівництва гаражу, а для обслуговування житлового будинку господарських споруд. Отже, з вищевказаних перелічених документів вбачається, що виданий державний акт на право власності на земельну ділянку та технічний паспорт на гараж (машино-місце) не узгоджується між собою. За даними Публічної кадастрової карти України: земельна ділянка площею 0,005 га на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 1211000000:03:302:0014) надана у власність гр. ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарські будівель і споруд (код КВЦПЗ 02.01), а не під будівництво гаражу. При цьому, зробити висновок щодо дотримання або порушення меж земельної ділянки позивачем внаслідок здійснення самочинного будівництва можливо шляхом винесення меж земельної ділянки у натурі (на місцевості).

Відповідно до ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта. Натомість позивачем не надано доказів того, що він звертався до відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому міської ради із заявою про проведення перевірки для виявлення факту самочинного будівництва, та доказів того, що відділ відмовив позивачу у проведенні даної перевірки.

Враховуючи викладене вище, суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Так як позивач звільнений від сплати судового збору при поданні позову до суду, витрати віднести за рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 19, 76-81, 141, 247 258-259, 264-265, 354-355 ЦПК України, суд -

ухвалив :

відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до виконавчого комітету Криворізької міської ради про визнання права власності на нерухоме майно.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: О. С. Гіда

Повний текст судового рішення складений 05.08.2021.