Ухвала

від 03.02.2022 по справі 381/317/21

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email

inbox@fs.ko.court.gov.ua

1-кп/381/128/22

381/317/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2022 року місто Фастів

Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

представника потерпілого - ОСОБА_6 ,

розглянувши у судовому засіданні клопотання захисника про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , у кримінальному проваджені № 12020110310001241 від 26.11.2020 за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Фастівського міськрайонного суду Київської області перебуває на розгляді кримінальне провадження № 12020110310001241 від 26.11.2020 за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.

У судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 заявила клопотання, про закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 367 КК, мотивуючи своє клопотання тим, що відомості ЄРДР були внесені 26.11.2020, а діяння, інкриміноване ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, вчинено обвинуваченою у період з 01.10.2019 по 31.12.2019. Відомості про зупинення строку притягнення до кримінальної відповідальності у цьому кримінальному провадженні відсутні. А тому, на підставі викладеного просила, звільнити обвинувачену ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закрити кримінальне провадження по справі.

Обвинувачена ОСОБА_4 , прокурор ОСОБА_7 та представник потерпілого ОСОБА_6 підтримали заявлене клопотання, а прокурор зазначив, що всі строки для притягнення обвинуваченої до відповідальності сплинули.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд звертає увагу на наступне.

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_4 інкриміновано вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.367 КК України у період з 01.01.2019 по 31.12.2019.

Відповідно доч.2та 3ст.4КК Україникримінальна протиправністьі караність,а такожінші кримінально-правовінаслідки діяннявизначаються закономпро кримінальнувідповідальність,що діявна часвчинення цьогодіяння. Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

Згідно зі ст..5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Суд звертає увагу, що ст.49 КК України зазнавала змін відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 28.11.2019, який набрав чинності з 01.07.2020.

Редакція ст.49 КК України, чинна на час вчинення інкримінованого ОСОБА_4 діяння, передбачала таке:

«1. Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

1) два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;

2) три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі;

3) п`ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості;

4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;

5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину».

Тобто, зважаючи, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні на той час злочину невеликої тяжкості (ст.12 КК України), за який передбачено максимальне покарання у виді обмеження волі на строк до трьох років, то строк давності з урахуванням положень ст.49 КК України, чинної на час вчинення інкримінованого діяння, становить три роки.

Відповідно до редакції ст.49 КК України, яка є чинною на час розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_4 , передбачено наступне:

«1. Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;

2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;

3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;

4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;

5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину».

Тобто, виходячи з положень ст.12 КК України, чинної на час вчинення інкримінованого ОСОБА_4 діяння, та на даний час, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.367 КК України віднесено до злочинів невеликої тяжкості, а на даний час до нетяжких злочинів.

Тому, якщо застосовувати положення ст.ст.12 та.49 КК України, чинних на час розгляду кримінального правопорушення, то строк давності щодо інкримінованого ОСОБА_4 діяння також становить 3 роки.

Таким чином, оскільки зміни до ст.ст.12 та 49 КК України не погіршують становище ОСОБА_4 , то суд застосовує положення статей 12 та 49 КК України, які є чинними на час розгляду кримінального провадження, які також передбачають строк давності у три роки.

Вирішуючи питання про застосування строку давності до інкримінованого ОСОБА_4 діяння, суд звертає увагу на таке.

Як видно з обвинувального акта, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.367 КК України у період часу з 01.01.2019 по 31.12.2019.

Виходячи з теорії кримінального права, діяння, інкриміноване ОСОБА_4 належить до триваючого злочину як виду ускладнених одиничних злочинів.

КК України не містить визначення поняття «триваючий злочин». Разом з тим, наука кримінального права стверджує, що «…триваючий злочин має місце там, де злочинне діяння (дія чи бездіяльність) триває безперервно протягом певного часу на стадії закінченого злочину до моменту його припинення. Він складається з одного діяння, яке «розтягнуте» в часі і характеризується безперервним здійсненням складу закінченого злочину за рахунок тривалого невиконання обов`язків, покладених на особу, бо таких, що виникають унаслідок тривалого порушення встановленої заборони…. Початком триваючого злочину є умисне вчинення особою певної дії чи бездіяльності. Розпочавшись однією дією, вказаний злочин триває на стадії закінченого злочину до моменту його припинення за об`єктивними або суб`єктивними обставинами» (с.265, Кримінальне право України. Загальна частина. Підручник. За ред. ОСОБА_8 та ін).

У судовій практиці поняття триваючого злочину визначено у Постанові Верховного Суду від 18квітня 2019 року по справі № 408/5060/17-к (провадження № 51-9893км 18), де також ВС вказав, що встановлення того, що злочин є триваючим, забезпечує його правильну кваліфікацію, а також обумовлює можливість чи неможливість застосувати до особи амністію, інститут давності притягнення до кримінальної відповідальності, а також вирішення питання про призначення покарання за сукупністю покарань чи вироків.

Згідно з обвинувальним актом кінцевим моментом припинення інкримінованого ОСОБА_4 діяння визначено 31.12.2019.

Тому, виходячи з приписів п.2 ч.1 ст.49 КК України, трирічний строк давності притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності спливає 31.12.2022 за умови дотримання вимог, передбачених ст.49 КК України.

Таким чином, станом на час звернення захисником із зазначеним клопотанням строк давності притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності ще не сплив.

У зв`язку з цим, клопотання захисника є таким, що не відповідає вимогам ст..49 КК України, тому підстави для його задоволення відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 284, 288, 350, 369-372 КПК України, ст. 49 КК України,суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 , яка представляє інтереси обвинуваченої ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження у зв`язкуіз закінченнямстроків давностіпритягнення докримінальної відповідальності відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1