Рішення

від 11.01.2022 по справі 620/16573/21

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2022 року м. Чернігів Справа № 620/16573/21

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Клопота С.Л.,

за участю секретаря Шевченко А.В.,

представника позивача Веремій Т.М.,

представника відповідача Євтушенко О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Коропської селищної ради Чернігівської області про визнання протиправними та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Коропської селищної ради Чернігівської області та просить:

1. Визнати незаконним та скасувати рішення Коропської селищної ради Чернігівської області від 30.01.2020 № 5087 про відмову у наданні дозволу громадянці ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель комунальної власності для ведення фермерського господарства, у розмірі частки (паю), яка розташована на території Коропської селищної ради Чернігівської області, за межами с. Городище.

2. Зобов`язати Коропську селищну раду Чернігівської області надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, у розмірі частки (паю), яка розташована на території Коропської селищної ради Чернігівської області, за межами с. Городище, члену Фермерського господарства Югланс-релігія Хортус ОСОБА_1 .

Свої вимоги обґрунтовує тим, що рішення Коропської селищної ради Чернігівської області від 30.01.2020 № 5087 про відмову у наданні дозволу громадянці ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель комунальної власності для ведення фермерського господарства, у розмірі частки (паю), яка розташована на території Коропської селищної ради Чернігівської області, за межами с. Городище прийняте у порушення норм земельного законодавства, є протиправним та порушує права позивача.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на заперечення, які викладені у відзиві на позовну заяву, що приєднаний до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, суд вважає позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 (далі Позивач), яка є членом Фермерського господарства Югланс-релігія Хортус , звернулася до Коропської селищної ради Чернігівської області (далі Відповідач) із заявою від 10.01.2020 (вх. 01-37/33 дата 10.01.2020) та відповідними документами про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель комунальної власності для ведення фермерського господарства, у розмірі частки (паю), яка розташована на території Коропської селищної ради Чернігівської області (Городищенського старостинського округу).

Рішенням сорок четвертої сесії сьомого скликання Коропської селищної ради Чернігівської області від 30.01.2020 № 5087 Про розгляд заяви , селищною радою відмовлено у наданні дозволу громадянці ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель комунальної власності для ведення фермерського господарства, у розмірі частки (паю), яка розташована на території Коропської селищної ради Чернігівської області, за межами с. Городище. Підставою для відмови вказано рішення пленарного засідання тридцять третьої сесії сьомого скликання від 01.03.2019 року депутатів Коропської селищної ради Чернігівської області №2601 Про резервування земельних ділянок , яким вказані земельні ділянки, а саме: земельна ділянка 7422283300:03:000:1428 та земельна ділянка 7422283300:03:000:1319 зарезервовані для передачі цілісними масивами в оренду.

Не погодившись з таким рішенням, позивач звернулась до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо) (ч. 2 ст. 22 Земельного кодексу України).

При цьому, пунктом "а" частини 3 статті 22 Земельного кодексу України визначено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва-, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Статтею 7 Закону України "Про фермерське господарство" передбачено, що надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або в користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку передбаченому Земельним Кодексом України

Положеннями ст. 32 Земельного кодексу України визначено, що громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Відповідно до приписів ст.133 Закону України "Про фермерське господарство" члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Земельні ділянки, на яких розташовані житлові будинки, господарські будівлі та споруди фермерського господарства, передаються безоплатно у приватну власність у рахунок земельної частки (паю).

Згідно із положеннями п."а" ч.І ст. 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;

Як визначено приписами ч. 1 ст. 118 Земельного кодексу України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Відповідно до 4.2 ст. 118 Земельного кодексу України рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Згідно із приписами ч.б ст. 118 Земельного кодексу України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно із положеннями абз.1 ч.7 ст.118 Земельного кодексу України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до положень абз.З ч.7 ст.118 Земельного кодексу України особа має право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу, якщо уповноважений орган у місячний строк не надав ні дозволу на його розроблення, ні мотивованої відмови у наданні такого дозволу.

З врахуванням вищевикладеного слід дійти висновку, що цією нормою закріплено право громадянина замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу та жодним чином не позбавляє його права на отримання від уповноваженого органу після спливу місячного строку дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні, а також права на судовий захист у випадку неможливості реалізації права на отримання відповідного дозволу (бездіяльності суб`єкта владних повноважень) або відмови у його наданні після спливу місячного строку.

Таким чином, обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого, рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

Водночас, положеннями ч.7 ст.118 Земельного кодексу України чітко визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

З аналізу вищевказаної норми слід дійти висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. З іншого боку, подання зацікавленою особою документів, необхідних для розгляду клопотання, не в повному обсязі або виявлення у документах, поданих замовником, недостовірних відомостей об`єктивно перешкоджають розгляду та винесенню законного рішення про надання дозволу/вмотивованої відмови на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

У разі надання особою пакету документів, необхідних для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з недоліками щодо комплектності, форми чи змісту, відповідний орган має право звернутися до заявника з пропозицією усунути виявлені недоліки. Така дія є правомірним способом поведінки органу і має на меті створення громадянам умов для реалізації їх прав на землю. Зазначена пропозиція щодо усунення недоліків не може вважатися "відмовою у наданні дозволу" у розумінні частини сьомої статті 118 ЗК України.

Як видно із матеріалів, доданих до позову, в оскаржуваному рішенні відповідача не вбачаються законні підстави відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідач, вийшов за межі наданих йому повноважень та всупереч вимогам Земельного Кодексу безпідставно відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянок, що не узгоджується з приписами чинного законодавства.

З урахуванням наведеного, судом встановлено, що відповідачем не правомірно прийняте рішення про відмову позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Від так це рішення підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог в частині зобов`язання відповідача надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення та передачі її у власність члену фермерського господарства Югланс-релігія Хортус ОСОБА_1 , на підставі поданої заяви від 10.01.2020 та пакету документів, суд зазначає наступне.

Коропська селищна рада Чернігівської області є колегіальним органом місцевого самоврядування.

Рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення та передачі її у власність члену фермерського господарства приймається відповідачем шляхом голосування і таке рішення відноситься до його виключних, дискриційних повноважень.

За таких підстав, у задоволенні позову, в частині зобов`язання Коропської селищної ради Чернігівської області надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, у розмірі частки (паю), яка розташована на території Коропської селищної ради Чернігівської області, за межами с. Городище, члену Фермерського господарства Югланс-релігія Хортус ОСОБА_1 , слід відмовити.

При цьому, суд вважає за необхідне зобов`язати Коропську селищну раду Чернігівської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.01.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель комунальної власності для ведення фермерського господарства, у розмірі частки (паю), яка розташована на території Коропської селищної ради Чернігівської області, за межами с. Городище.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При вказаних обставинах суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій та рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, суд, керуючись положеннями статті 139 КАС України, враховуючи часткове задоволення позову, вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Коропської селищної ради Чернігівської області на користь позивача судовий збір у сумі 454,00 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Коропської селищної ради Чернігівської області (вул.Горького, 9, смт.Короп,Чернігівська область,16200) про визнання протиправними та скасування рішення задовольнит частково.

Визнати незаконним та скасувати рішення Коропської селищної ради Чернігівської області від 30.01.2020 № 5087 про відмову у наданні дозволу громадянці ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель комунальної власності для ведення фермерського господарства, у розмірі частки (паю), яка розташована на території Коропської селищної ради Чернігівської області, за межами с. Городище.

Зобов`язати Коропську селищну раду Чернігівської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.01.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель комунальної власності для ведення фермерського господарства, у розмірі частки (паю), яка розташована на території Коропської селищної ради Чернігівської області, за межами с. Городище.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Коропської селищної ради Чернігівської області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 5454,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення виготовлено 17 січня 2022 року.

Суддя С.Л. Клопот