Ухвала від 18.01.2022 по справі 620/16814/21

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

18 січня 2022 року Чернігів Справа № 620/16814/21

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заяць О.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву позивача про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Зевс" до Управління Держпраці у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Зевс" звернулось до суду з позовом до Управління Держпраці у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови № 25-01-009/0690/113 від 29.10.2021.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.12.2021 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою суду від 17.12.2021 у задоволенні клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Зевс" про розгляд справи у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

18.01.2022 до суду від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов товариства з обмеженою відповідальністю Фірма ЗЕВС до Управління Держпраці у Чернігівській області шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - постанови Управління Держпраці у Чернігівській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № 25-01-009/0690/113 від 29.10.2021 та встановлення заборони на здійснення будь-яких дій відносно виконання постанови Управління Держпраці у Чернігівській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № 25-01-009/0690/113 від 29.10.2021 у виконавчому провадженні № 67920815 та скасувати арешт на рахунки підприємства.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що постановою державного виконавця Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Чернігів) Васильченко Антоніною Ігорівною відкрито виконавче провадження за № 67920815 з виконання постанови Управління Держпраці у Чернігівській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № 25-01-009/0690 від 20.08.2021, що істотно ускладнює ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів позивача.

Розгляд поданої заяви про забезпечення адміністративного позову здійснюється, на підставі частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, без повідомлення учасників справи.

Визначаючись щодо наявності правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову у даній адміністративній справі, суд враховує таке.

Підстави забезпечення позову визначені статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Так відповідно до частини 1 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що суд може забезпечити позов лише за наявності двох обов`язкових умов: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Ці підстави є оціночними, а тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному конкретному випадку, виходячи з наданих доказів, встановити, чи є хоча б одна з обставин для вжиття заходів забезпечення позову, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Статтею 151 КАС України передбачено види забезпечення позову.

Так позов може бути забезпечено, зокрема, зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

Тобто забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Суд зазначає, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Тобто інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Слід зазначити, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що за своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за заявою позивача.

Із вищенаведеного випливає, що, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для такого забезпечення позову.

Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у постанові від 19.06.2018 у справі № 826/9263/17 (адміністративне провадження № К/9901/44796/18), висновки якого, в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Тому у вирішенні питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Зазначаючи про необхідність зупинення дії постанови відповідача про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № 25-01-009/0690/113 від 29.10.2021, позивач належним чином не обґрунтовує заяву про забезпечення позову, не надає суду доказів, що свідчать про очевидність ознак протиправності вказаного рішення суб`єкта владних повноважень чи утруднення виконання рішення суду у подальшому, а доводи позивача, які викладені у позові підлягають перевірці у ході судового розгляду справи по суті.

Також, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження застосування до нього фінансових санкцій та звернення до примусового виконання, а саме доказів відкриття виконавчого провадження щодо оскаржуваної постанови про накладення штрафу № 25-01-009/0690/113 від 29.10.2021.

Розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення позову, на думку суду, неможливо стверджувати про очевидну протиправність рішення відповідача, оскільки очевидна протиправність рішень суб`єкта владних повноважень - це прийняття ним таких рішень, які взагалі не передбачені законодавством України, або прийняття рішень суб`єктами, які не наділені компетенцією у відповідній сфері.

Слід зауважити, що у випадку встановлення в ході розгляду справи порушення прав позивача, їх відновлення в даному випадку можливе лише за наслідками розгляду такої справи по суті, що не може підміняти собою необхідність вжиття запобіжних заходів у даному випадку та на даній стадії.

Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості заяви позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 150-154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Зевс" - відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили в строк та порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України в апеляційному порядку може бути оскаржена ухвала про відмову у забезпеченні позову.

Ухвала суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів з дня складення повного тексту.

Повний текст ухвали суду складено 18.01.2022.

Суддя О.В. Заяць