Рішення

від 08.02.2022 по справі 620/16814/21

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2022 року Чернігів Справа № 620/16814/21

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заяць О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Зевс до Управління Держпраці у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови,

У С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Держпраці у Чернігівській області, у якому просить:

визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці в Чернігівській області № 25-01-009/0690/113 від 29.10.2021.

В обґрунтування вимог позивач зазначає, що відповідач при здійсненні перевірки вийшов за межі своїх повноважень наданих Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , оскільки стаття 6 даного Закону містить вичерпний перелік підстав для проведення позапланових перевірок контролюючими органами. Зазначив, що висновок відповідача про порушення позивачем вимог частини першої статті 21, частини четвертої статті 24 КЗпП України здійснено при неповному та необ`єктивному дослідженні всіх фактичних обставин справи. Також позивача було двічі притягнуто до відповідальності за одне й те саме порушення (попередження та складено протокол про адміністративне правопорушення), що є неприпустимим та таким, що дає підстави для скасування постанови про накладення штрафу.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

Ухвалою суду від 17.12.2021 у задоволенні клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Зевс про розгляд справи у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

Ухвалою суду від 18.01.2022 у задоволенні заяви представника товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Зевс відмовлено повністю.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що норма підпункту 3 пункту 5 Порядку № 823 не встановлює вичерпного переліку джерел інформації, натомість, передбачає, що інформація може надходити і з інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством. Також законодавець не пов`язує підставу проведення інспекційного відвідування з обов`язковістю наявної інформації у таких джерелах стосовно конкретної особи, оскільки, такі висновки віднесено до компетенції керівника органу контролю за результатами здійсненого ним аналізу наявної інформації. Відповідач зазначив, що в ході інспекційного відвідування встановлено, що ОСОБА_1 допущений позивачем до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням позивача та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, що є порушенням ч. 4 ст. 24 КЗпП України. У зв`язку з чим, на підставі абзацу 2 частини 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України Управлінням Держпраці у Чернігівській області винесено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № № 25-01-009/0690/113 на ТОВ Фірма Зевс у розмірі 60000 грн.

У додаткових поясненнях позивач наголосив на тому, що застосування одного із видів відповідальності за одне й те саме порушення виключає можливість застосування за це ж саме правопорушення іншого виду, в інакшому випадку це б призвело до порушення статті 61 Конституції України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

На підставі інформації доповідних записок головного державного інспектора сектору з питань додержання законодавства щодо застрахованих осіб, дитячої праці та координаційної роботи з органами місцевих рад та ОТГ Управління Держпраці у Чернігівській області Алли Скоробагатої від 09.08.2021 № 1779 та голови комісії зі спеціального розслідування нещасного випадку - головного державного інспектору сектору розслідування, аналізу та обліку аварій і виробничого травматизму Управління Держпраці у Чернігівській області Ірини Пирко від 30.07.2021 № 1689 начальником Управління Глущенком М.П. прийнято рішення про проведення інспекційного відвідування ТОВ Фірма Зевс щодо додержання законодавства про працю в частині використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин (наказ Управління від 09.08.2021 № 1292-Н).

На підставі наказу видано направлення на проведення контрольного заходу від 09.08.2021 № 603 щодо проведення інспекційного відвідування позивача у період з 10 серпня по 20 серпня 2021 року головним державним інспектором сектору з питань додержання законодавства щодо застрахованих осіб, дитячої праці та координаційної роботи з органами місцевих рад та ОТГ Управління Держпраці у Чернігівській області Аллою Скоробагатою.

За результатами державного нагляду складено акт № 25-01-009/0690 від 20.08.2021.

Заступником начальника Управління Держпраці у Чернігівській області Хоменко Іриною Іванівною розглянувши справу про накладення штрафу на підставі акта від 20.08.2021 № 25-01-009/0690, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного контролю щодо додержання вимог законодавства у сфері праці щодо порушень товариством з обмеженою відповідальністю Фірма Зевс , код ЄДРПОУ 22830133 було винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 60 000 (шістдесят тисяч) гривень за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № 25-01-009/0690/113 від 29 жовтня 2021 року.

Вважаючи вказану постанову про накладення штрафу протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення про Державну службу України з питань праці, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі - Положення № 96).

Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб (пункт 1 Положення № 96).

Пунктом 2 Положення № 96 передбачено, що Держпраці у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Відповідно до пункту 7 Положення № 96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідач, Управління Держпраці у Чернігівській області є суб`єктом владних повноважень - територіальним органом Державної служби України з питань праці, який забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю на території Чернігівської області.

Правові та організаційні засади, основні принципи контролю за додержанням законодавства про працю визначаються Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, що ратифікована Законом України від 08.09.2004 № 1985-IV.

Згідно з частиною першою статті 12 Конвенції інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право: a) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції; b) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; та c) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються, і зокрема: i) наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм; ii) вимагати надання будь-яких книг, реєстрів або інших документів, ведення яких приписано національним законодавством з питань умов праці, з метою перевірки їхньої відповідності правовим нормам, і знімати копії з таких документів або робити з них витяги; iii) зобов`язувати вивішувати об`яви, які вимагаються згідно з правовими нормами; iv) вилучати або брати з собою для аналізу зразки матеріалів і речовин, які використовуються або оброблюються, за умови повідомлення роботодавцю або його представнику про те, що матеріали або речовини були вилучені або взяті з цією метою.

Відповідно до статті 16 Конвенції інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм.

Закон України від 05.04.2007 № 877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Частиною першою статті 4 Закону встановлено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.11 ст.4 Закону плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

Згідно частин 3, 4 статті 6 Закону суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю визначена Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 (далі - Порядок № 823).

За приписами абзацу першого пункту 2 Порядку № 823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до абзацу першого пункту 4 Порядку № 823 уніфікована форма акта інспекційного відвідування, в якому визначається вичерпний перелік питань, що підлягають інспектуванню, припису, попередження, а також вимоги інспектора праці затверджуються в установленому порядку та оприлюднюються на офіційному веб-сайті Держпраці.

Положеннями пунктів 16-18, 20 Порядку № 823 встановлено, що за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування. Другий примірник акта залишається в інспектора праці.

Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування.

З аналізу викладеного слідує, що відповідач, як територіальний орган Держпраці, наділений правом проводити заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності позивача з питань, віднесених до його компетенції, зокрема, у формі інспекційних відвідувань.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону підставами для здійснення позапланових заходів є:

подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом;

неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання;

звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Фізичні особи та посадові особи органів місцевого самоврядування, які подали безпідставне звернення про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.

Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Статтею 3 Закону передбачено, що одним із принципів державного нагляду є здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом.

Відповідач під час проведення перевірки суб`єкта господарювання у будь-якому випадку повинен дотримуватися порядку призначення та проведення такої перевірки, визначеному законодавством України, при цьому не передбачено випадків щодо притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності за результатами перевірки, призначеної та проведеної з грубим порушенням порядку, визначеного національним законодавством та результати якої не породжують для суб`єкта господарювання правових наслідків.

Зважаючи на те, що стаття 6 Закону містить вичерпний перелік підстав для проведення позапланових перевірок контролюючими органами, то відповідач при фактичному здійсненні перевірки вийшов за межі повноважень наданих Законом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.07.2020 у справі № 823/647/17, від 27.10.2020 у справі № 804/3566/17.

Щодо порушень встановлених під час інспекційного відвідування, суд зазначає таке.

Як вбачається з постанови, працівника ОСОБА_2 фактично допущено до робити без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу (ч. 1 ст. 21,ч. 4 ст.24 Кодексу законів про працю України).

Однак, як вбачається з пояснень члена спеціальної комісії, утвореної наказом Управління Держпраці у Чернігівській області від 30.03.2021 № 46-15- НВ, директора ТОВ Фірма Зевс Ліхоніна Вячеслава Петровича зазначено наступне: ОСОБА_2 не перебував у трудових відносинах з ТОВ Фірма Зевс , тим більше не працював на посаді охоронця у зазначеному ТОВ. З ним не було укладено ні трудового договору, ні договору цивільно - правового характеру.

Така ж думка і у члена спеціальної комісії, утвореної наказом Управління Держпраці у Чернігівській області від 30.03.2021 № 46-15- НВ інженера з ОП ТОВ Фірма Зевс Бокач Є.В.

Також відповідно до пояснювальних записок працівників ТОВ Фірма Зевс : ОСОБА_3 (рихтувальних кузовів ТОВ Фірма Зевс ), ОСОБА_4 (механік ТОВ Фірма Зевс ), ОСОБА_5 (завідувач господарством ТОВ Фірма Зевс , працював з 13.10.2017 по 30.08.2021) - чоловік, на ім`я ОСОБА_6 їм невідомий, останнього не бачили на підприємстві, та інше.

В акті перевірки від 20.08.2021 було з`ясовано, що ОСОБА_2 працював охоронником ТОВ Фірма Зевс . Так відповідно договору №28-12/2018 оренди нежитлового приміщення ТОВ Зевс є орендодавцем та здає в аренду ТОВ Автомобільна компанія Сівер-Авто , директором якого є Ліхонін В.П , приміщення за адресою: АДРЕСА_1. Згідно штатного розпису ТОВ Автомобільна компанія Сівер-Авто на товаристві працює 10 охоронників. Тож позивач зазначає, що до охоронної діяльності однієї території, на якій вже працює 10 охоронників, ОСОБА_2 не залучався.

Відповідно до акту спеціального розслідування нещасного випадку, що стався внаслідок пожежі в побутовому приміщенні ТОВ Фірма Зевс по АДРЕСА_1 . 27 березня 2021 року о 1год. 00 хв., яке проведене комісією, утвореною наказом Управління Держпраці у Чернігівській області від 30.03.2021 р. № 46-15- НВ зі змінами згідно наказів від 08.04.2021 № 56-15НВ-ЗМ та від 06.07.2021 № 95- 15НВ-ЗМ, на виконання пункту 34 Порядку, рішення щодо визнання нещасного випадку пов`язаним чи не пов`язаним з виробництвом приймалось спеціальною комісією шляхом голосування. Простою більшістю голосів прийнято рішення - нещасний випадок зі смертельним наслідком з охоронником ТОВ Фірма Зевс ОСОБА_2 визнано не пов`язаним з виробництвом.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_2 не здійснював трудової діяльності та не перебував у трудових відносинах з ТОВ Фірма Зевс у діях позивача відсутні порушення ч. 1 ст. 21, ч. 4 ст. 24 КЗ пП України, а висновки відповідача про те, що ОСОБА_2 фактично допущено до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника до уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу, спростовані наданими письмовими доказами.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України Про зайнятість населення визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (далі - Порядок № 509).

Згідно ст. 265 Кодексу законів про працю України, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення; порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення; недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення; недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов`язків, передбачених обов`язок, Про альтернативну (невійськову) службу , Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію , - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення; недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення; вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення; порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України. Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 Порядку № 509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).

Згідно п. 6 Порядку № 509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Відповідно до п. 7 Порядку № 509 справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його проінформовано відповідно до п. 6 Порядку №509 і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Проте, як вбачається з відповіді на адвокатський запит від 30.09.2021 справу про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення відносно ТОВ Фірма Зевс уповноваженою посадовою особою Управління - не розглянуто. Лише 09.11.2021 у відповідь на адвокатський запит представником позивача було отримано постанову про накладення штрафу відносно ТОВ Фірма Зевс за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № 25-01-009/0690/113 від 29 жовтня 2021 року та протокол про адміністративне правопорушення № 25/01-009/0434.

Разом з тим, не направивши припис та не отримавши відповіді на припис, відповідачем складено постанову про накладення штрафу.

Так, позивача було притягнуто до відповідальності за одне й те саме порушення, а саме застосовано попередження та складено постанову про накладення штрафу.

Згідно зі статтею 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Відповідно до ст. 265 КЗпП України у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків настає відповідальність у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.

При цьому норми ст. 265 КЗпП України визначають види стягнень, серед яких, зокрема зазначені попередження та штраф.

Системний, аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю та штрафом є окремими видами відповідальності особи, яка використовує найману працю, за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору.

Вказані види відповідальності за своєю правовою природою належать до такого виду юридичної відповідальності як адміністративна відповідальність.

При цьому, винесення попередження роботодавцю або накладення штрафу на нього залежить від перебування юридичної особи чи фізичної особи - підприємця, яка використовує найману працю, на певній системі оподаткування.

У разі притягнення до відповідальності фізичної особи-підприємця на підставі абзацу другого частини другої статті 265 КЗпП України як шляхом винесення попередження, так і шляхом накладення штрафу, повністю збігаються суб`єкт відповідальності і вид порушення (допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору).

Таким чином, застосування одного із зазначених видів відповідальності за одне й те саме порушення виключає можливість застосування за це ж саме правопорушення іншого виду. В інакшому випадку це порушує статтю 61 Конституції України.

Таким чином, встановлені обставини свідчать про те, що відповідачем не вжито усіх заходів з метою зібрання достатньої доказової бази під час проведення інспекційного відвідування та зроблено передчасний висновок про факт використання праці неоформленого працівника, а також відповідач здійснив повторне притягнення позивача до відповідальності за одне й те саме порушення законодавства про працю, що суперечить приписам статті 61 Конституції України.

Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, а саме правову позицію, викладену у рішенні від 20.10.2011 у справі Рисовський проти України , в якому Суд зазначив, що принцип належного урядування , зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

Стосовно інших посилань учасників справи, то суд критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що постанова Управління Держпраці в Чернігівській області № 25-01-009/0690/113 від 29.10.2021 винесена не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а отже є протиправною та підлягає скасуванню.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу між сторонами судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частин четвертої та п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В силу частин шостої, сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

За приписами частини дев`ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних із розглядом даної справи, у розмірі 8 000,00 грн суду було надано наступні документи: договір про надання правової допомоги від 20.09.2021; акт виконаних робіт за договором про надання правової допомоги від 13.10.2021 та квитанцію до прибуткового касового ордера № 113 від 13.10.2021; акт виконаних робіт за договором про надання правової допомоги від 08.11.2021 та квитанцію до прибуткового касового ордера № 113 від 08.11.2021; ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії СВ № 1018949 від 18.11.2021; свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 499 від 11.06.2010.

Додатково суд зазначає, що розмір гонорару (оплати) за надання правової допомоги визначений у договорі про надання правової допомоги від 20.09.2021 у вигляді фіксованої суми 8 000,00 грн, а тому не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Тому, враховуючи обставини даної справи, її складність, предмет та підстави позову, за відсутності заперечень щодо суми стягнення правничої допомоги, суд дійшов висновку, що визначений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 8000,00 грн є таким, що відповідає критеріям розумності та співрозмірності і такі витрати мають характер необхідних.

Крім того, на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 2 270,00 грн.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Чернігівській області № 25-01-009/0690/113 від 29.10.2021.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Чернігівській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Зевс судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Чернігівській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Зевс судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 (вісім тисяч) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма Зевс , вул. Дрозда, 7,м. Чернігів, код ЄДРПОУ: 22830133.

Відповідач: Управління Держпраці у Чернігівській області, вул.П`ятницька, буд.39,м.Чернігів,14000, код ЄДРПОУ: 39779238.

Повний текст рішення суду виготовлено 08 лютого 2022 року.

Суддя О.В. Заяць