ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2022 р.м. ХерсонСправа № 540/7205/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблеві технології" до Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 07.10.2021 року №UA508040/2021/000238/2,
встановив:
16.11.2021 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Меблеві технології (далі позивач) до Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м.Севастополі (далі відповідач), у якому позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення митного органу про коригування митної вартості товарів № UA 508040/2021/000238/2 від 07.10.2021 р.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 29.10.2020 р. між ТОВ "Меблеві технології" та FEMAR YAPI GRUP INSTAAT SANAYI TICARET CO., LTD укладено контракт № 1. На підставі вказаного контракту та супроводжувальних документів продавець - FEMAR YAPI GRUP INSTAAT SANAYI TICARET CO., LTD здійснив на адресу покупця - ТОВ "Меблеві технології" поставку товарів: плити з природного каменю, частин металоконструкцій з чорних металів для будівництва лисів, готові клеї фасовані, клей на поліефірній основі. Під час декларування вказаних товарів позивачем відповідно до ст.ст.57, 58 МК України самостійно визначено митну вартість товарів за основним методом, а саме, за ціною контракту, яка склала 37548,27 дол. США. З метою митного оформлення товарів та на підтвердження заявленої митної вартості товарів позивачем надано Чорноморській митниці Держмитслужби повний пакет документів, передбачений ст.53 МК України. Проте, 07.10.2021 р. відповідачем прийнято рішення № UA508040/2021/000238/2, яким за резервним методом скориговано митну вартість товарів, внаслідок чого позивач змушений був додатково сплатити 1316,74 грн. мита та 5329,98 грн. ПДВ. Вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів прийнято з порушенням вимог МК України, так як воно не містить жодних конкретних підстав щодо не підтвердження декларантом числових значень складових митної вартості імпортованих товарів та які саме документи містять розбіжності. При цьому, позивач не погоджується з обставинами, на які вказує в оскаржуваному рішенні відповідач, оскільки вони жодним чином не спростовують митної вартості, яка визначена позивачем у поданій митній декларації, і не є підставою для здійснення коригування її вартості. З огляду на викладене вважає, що висновок митного органу щодо не підтвердження ТОВ "Меблеві технології" числового значення складових митної вартості товарів, заявлених за основним методом її визначення, є безпідставним, так як позивачем надано всі обов`язкові документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України.
Ухвалою суду від 19.11.2021 року провадження у справі відкрито, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач не скористалвся правом надати відзив на позовну заяву, що згідно положень ст. 175 КАС України не є перешкодою для розгляду справи.
Дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив, що 29.10.2020 р. між ТОВ "Меблеві технології" та FEMAR YAPI GRUP INSTAAT SANAYI TICARET CO., LTD укладено контракт № 01 на поставку будівельних матеріалів (мармурові плити, декоративні елементи з мармуру, кріплення для мармурових плит, будівельні риштування) у відповідності до технічних характеристик, вказаних в Додатку № 1. Поставка товару здійснюється на умовах DРU Україна, Херсонська область, м.Олешки, вул.Гвардійська, 177-А згідно Міжнародних правил тлумачення торгових термінів "Інкотермс" (Публікація Міжнародної торгової палати в редакції 2020 року).
На виконання умов контракту FEMAR YAPI GRUP INSTAAT SANAYI TICARET CO., LTD поставлено ТОВ "Меблеві технології" товар № 1: вироби з природнього каменю, мармуру, які використовуються в будівництві для зовнішнього та внутрішнього оздоблення, оброблені та ошліфовані; товар № 2: частини металоконструкцій з чорних металів для будівельних лісів, бувші у використанні; товар № 3: готові клеї, розфасовані не більше 1 кг; товар № 4: клей на поліефірній основі, в комплекті з затверджувачем, що використовуються для мармуру.
07.10.2021 р. декларантом подано митну декларацію для здійснення митного оформлення зазначених товарів - МД № UА508040/2021/007847. Митна вартість товарів, визначена декларантом самостійно за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), - 37548,27 доларів США.
Для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості товарів декларантом надані наступні документи: пакувальний лист від 29.09.2021 р. б/н; рахунок-проформу від 26.05.2021 р. № ІSТ-0075; рахунок-фактуру (інвойс) від 29.09.2021 р. № GІВ2021000000073; автотранспортну накладну від 29.09.2021 р. № 01752; банківський платіжний документ від 19.03.2021 р. № 3; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу 29.10.2020 р. № 01 з доповненнями.
За результатами перевірки МД № UА508040/2021/007847 та поданих до неї документів, сформоване повідомлення від 07.10.2021 р., відповідно до якого, на підставі ст.53 МК України, митницею запропоновано ТОВ "Меблеві технології" надати додаткові документи, а саме: 1) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи; 2)додаткові угоди до контракту; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 5) банківські платіжні документи.
Оскільки додатково документів які б у сукупності спростовували сумніви щодо достовірності заявленного рівня митної вартості декларантом не подано, тому митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості № UA 508040/2021/000238/2 від 07.10.2021 року та оформлено картку відмови № UA508040/2021/00320.
Так, у спірному рішенні відповідачем зауважено на тому, що заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв`язку з тим, що складові митної вартості (фактурна вартість) достовірно документально не підтверджено, а саме:
- згідно п.5.4 Контракту від 29.10.2020 № 01 порядок та строк оплати за товар погоджується сторонами після підписання загальної специфікації на всю суму контракту. На вимогу митного органу додаткову угоду щодо порядку та строку оплати за товар не надано, а тому згідно наданих банківських документів визначити фактично сплачену суму за товар неможливо;
- згідно п.1.1 Контракту товар №4 не являється предметом контракту, тому застосовувати основний метод митної вартості (за ціною контракту) неможливо. Додаткову угоду щодо змін предмету контракту не надано.
Крім того на вимогу митного органу декларантом не подано наступні документи:
- страхові документи;
- додаткові угоди до контракту;
- копію митної декларації країни відправлення;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;
- банківські платіжні документи.
В результаті митну вартість товару скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу: товар №2 - МД від 27.08.2021 р. № UA209170/2021/67357, а саме: 1,81 доларів США/кг (числове значення митної вартсоті становить: 595 кг х 1,81 = 1076,95 доларів США); товар №4 - МД від 07.09.2021 р. № UA806070/2021/2772, а саме: 4,61 доларів США/кг (числове значення митної вартсоті становить: 30 кг х 4,61 = 138,3 доларів США).
Вважаючи зазначене рішення протиправним, позивач звернувся до суду із позовом про його скасування.
Надаючи оцінку доводам позивача про незаконність спірного рішення, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.
Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно ч. ч. 4, 5 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.
У відповідності до ч. 3 ст. 318 МК України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Частиною 1 статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант, який заявляє митну вартість товару зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Згідно ст. 59 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як:
1) фізичні характеристики;
2) якість та репутація на ринку;
3) країна виробництва;
4) виробник.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.
Згідно ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Зокрема, ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Тобто, відповідно до норм Митного кодексу України митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Також згідно ч. 6 ст. 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.
Судом встановлено, що підставами для здійснення відповідачем спірних коригувань митної вартості товарів слугували наступні обставини: на вимогу митного органу додаткову угоду щодо порядку та строку оплати за товар не надано, а тому згідно наданих банківських документів визначити фактично сплачену суму за товар неможливо; товар №4 не являється предметом контракту, тому застосовувати основний метод митної вартості (за ціною контракту) неможливо.
Також зазначено, що декларантом не подано усіх необхідних документів: страхові документи; додаткові угоди до контракту; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; банківські платіжні документи.
Суд не погоджується з вказаними висновками митного органу з огляду на наступне.
Стосовно доводів відповідача про ненадання декларантом додаткової угоди до контракту щодо порядку та строку оплати за товар, то суд зазначає що вказані документи не визначені ч. 2 ст. 53 МК України як такі, що підтверджують митну вартість товарів, а тому їх ненадання декларантом, за відсутності інших обставин, що викликають обгрунтовані сумніви, не може бути самостійною підставою для коригування митної вартості.
Стосовно посилань відповідача на те, що задекларований ТОВ Меблеві технології товар №4 клей на поліефірній основі не охоплюється предметом контракту від 29.10.2020р., а тому його вартість не може бути визначені за ціною вказаного контракту, то суд вказує, що дійсно згідно п.1.1 контракту № 01 від 29.10.2020р. передбачено, що його предметом є будівельні матеріали (мармурові плити, декоративні елементи з мармуру, кріплення для мармурових плит, будівельні ліса).
Разом з тим, пунктом 1.1 додаткової угоди №1.1 від 02.11.2020р. до контракту №01 від 29.10.2020р. передбачено, що предметом вказаного контракту є будівельні матеріали (мармурові плити, декоративні елементи з мармуру, кріплення для мармурових плит, будівельні ліса, клей).
Таким чином, з моменту укладання сторонами додаткової угоди №1.1, тобто з 02.11.2020р., предмет конракту № 01 від 29.10.2020р. змінено шляхом доповнення асортименту товарів такою категорією, як клей , а тому визначення митной вартості вказаного товару за ціною контракту від 29.10.2020р. є допустимим.
За таких обставин суд вважає помилковим твердження відповідача про неможливість перевірки правильності визначеної декларантом митної вартості товару за відсутності документів, що містять відомості про вартість страхування, оскільки такі документи у даному випадку не вимагаються в силу приписів п. 8 ч. 2 ст. 53 МК України.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.04.2019 року у справі № 814/2463/14, від 14.08.2018 року у справі № 821/1617/17.
Що стосується посилання відповідача, що декларантом неподані усі необхдіні документи, зокрема страхові документи; додаткові угоди до контракту; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; банківські платіжні документи, то суд зазначає, що вказані обставини не є підставою для коригування митної вартості товару, заявленої позивачем. Відповідно до положень ст. 53 Митного кодексу України, декларант на вимогу митниці надає всі наявні у нього документи, не надання додаткових документіа не є підставою для здійснення коригування митної варості.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.04.2019 року у справі № 814/2463/14, від 14.08.2018 року у справі № 821/1617/17.
В постановах Верховного Суду зазначено, що митний орган, може додатково витребовувати у декларанта лише ті документи, які підтверджують митну вартість: "Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК".
Факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.
Дана правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 30.01.2018 р. у справі №804/16980/14, від 06.02.2018 р. у справі №815/2013/15.
Отже, відповідач не довів, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товару.
Враховуючи викладене, позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно п. 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 року, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Як вбачається зі змісту графи 33 оскаржуваного рішення митну вартість товару скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу: товар №2 - МД від 27.08.2021 р. № UA209170/2021/67357, а саме: 1,81 доларів США/кг (числове значення митної вартсоті становить: 595 кг х 1,81 = 1076,95 доларів США); товар №4 - МД від 07.09.2021 р. № UA806070/2021/2772, а саме: 4,61 доларів США/кг (числове значення митної вартсоті становить: 30 кг х 4,61 = 138,3 доларів США).".
Проте вказана графа оскаржуваного рішення не містить інформації - який саме товар було використано в якості джерела інформації, які числові значення митної вартості таких товарів, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.
Суд зауважує, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товарів від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Отже, позивачем для оформлення товарів за методом № 1 надано всі передбачені законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, а митним органом безпідставно застосовано резервний метод визначення митної вартості товару.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України).
Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
Відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації.
Позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог.
З урахуванням викладеного, рішення про коригування митної вартості товарів від 07.10.2021 року № UA508040/2021/000238/2 не відповідає ознакам правомірності та обґрунтованості, а тому підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому сплачений ТОВ Меблеві технології судовий збір у сумі 2270,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача з Митниці у Херсонській області, АРК і м. Севастополі за рахунок її бюджетних асигнувань.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблеві технології" (73000, м. Херсон, Миколаївське шосе, 6 км, код ЄДРПОУ 34458354) до Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м.Севастополі (ЄДРПОУ 43946385, адреса: 73000, м. Херсон, вул. Гоголя, 13) про визнання протиправним та скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товарів - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м.Севастополі № UA508040/2021/000238/2 від 07.10.2021 року про коригування митної вартості товарів.
Стягнути з Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м.Севастополі (ЄДРПОУ 43946385, адреса: 73000, м. Херсон, вул. Гоголя, 13) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблеві технології" (73000, м. Херсон, Миколаївське шосе, 6 км, код ЄДРПОУ 34458354) судові витрати у розмірі 2270,00 (дві тисячі двісті сімдесят грн. 00 коп.) грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Д.К. Василяка
кат. 108020200
Суд | Херсонський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.01.2022 |
Оприлюднено | 07.02.2022 |
Номер документу | 102971249 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Херсонський окружний адміністративний суд
Василяка Д.К.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні