Рішення

від 31.01.2022 по справі 904/9135/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.2022м. ДніпроСправа № 904/9135/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г.,

за участі секретаря судового засідання Риженко Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Агрі 2.0 Точне землеробство", м. Черкаси

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Любимівка", с. Любимівка, Дніпровський район, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості у розмірі 623 726, 06грн.

Представники:

Від Позивача: Юрченко В.О., ордер серії ЧК № 195238 від 20.12.2021, адвокат

Від Позивача: Шмиголь І.В, представник

Від Відповідача: Паніна О.В., довіреність № б/н від 28.12.2021, адвокат

Вільний Слухач: Моргунова М.В.

РУХ СПРАВИ У СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрі 2.0 Точне землеробство" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Любимівка" (далі - відповідач) про стягнення 623 726,06грн., з яких 337 149,16грн. основного боргу; 286 576,90грн. штрафних санкцій на підставі договору поставки №13 від 15.01.2020.

Ухвалою суду від 30.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання для розгляду справи на 21.12.2021.

17.12.2021 відповідач надав відзив на позов, в яких просив суд позовні вимоги залишити без задоволення.

21.12.2021 в засіданні оголошено перерву до 31.01.2022.

05.01.2022 позивач надав відповідь на відзив.

12.01.2022 відповідач надав заперечення на відповідь на відзив.

18.01.2022 позивач надав клопотання про витребування доказів, в якому просить визнати поважними причини неподання позивачем цього клопотання та витребувати у ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформацію чи сплачувалась Товариством з обмеженою відповідальністю "Любимівка", ідентифікаційний код 30718177, місцезнаходження: вул. Садова, с. Любимівка, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область, 252042 за громадянина ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 податки та збори (ПДФО та військовий збір) та за який період?

Дане клопотання обґрунтоване тим, що 06.01.2022 до ГУ ДПС У Дніпропетровській області був надісланий адвокатський запит щодо надання інформації, чи сплачувались податки ПДФО та військовий збір ТОВ "Любимівка" за громадянина ОСОБА_1 .

Відповідно до відповіді № 2019/6/04-36-24-03-09 від 12.01.2022, витребувана інформація є конфіденційною.

Позивач зазначає, що, зважаючи на те, що відповідач свої заперечення проти позовної заяви обґрунтовує саме наявністю в останнього збитків в розмірі 350 000,00 грн., оскільки позивач, на думку відповідача, не виконав обов`язку по договору, та надав копії договору про виконання робіт по налаштуванню обладнання від 13.04.2020, укладений між відповідачем та ФОП Псюкало В.М. та договір про відступлення права вимоги № 1609СФЛ від 30.09.2020, укладений між ФОП Псюкало В.М. та ТОВ "Флекс-Агро", а тому отримання інформації у ГУ ДПС у Дніпропетровській області підтвердить або спростує дану інформацію.

31.01.2022 в судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, а також клопотання про витребування доказів.

Відповідач проти позову заперечив, надав заперечення проти клопотання про витребування доказів.

Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про витребування доказів, з огляду на таке.

Згідно положень статті 81 ГПК України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні повинно бути зазначено, зокрема, обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати (п. 2 ч.2 ст. 81 ГПК України).

Суд відхиляє дане клопотання, оскільки позивачем в клопотанні не зазначено достатні аргументи, які б підтвердили необхідність витребування доказів.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

31.01.2022 в судовому засіданні, в порядку ст. 240 ГК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрі 2.0 Точне землеробство" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Любимівка" укладено договір поставки №13 від 15.01.2020 (далі - договір).

На виконання умов договору позивач поставив товар на суму 2 984 598,90 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000030 від 26.02.2020.

Відповідач вартість поставленого товару сплатив частково, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 12 282,30 USD, що еквівалентно 337 149,16 грн., що і стало причиною звернення позивача до господарського суду з даною позовною заявою.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань позивач нарахував відповідачу:

- штрафні санкції за період прострочення з 02.06.2021 по 18.11.2021 на суму 10 439,96 USD, що еквівалентно 286 576,90 грн.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач проти позову заперечив, зазначив, що з договору поставки № 13 від 15.01.2020 та Додатку № 1 до нього вбачається, що позивач повинен не тільки здійснити фактичну поставку товару, а й виконати його монтаж та введення в експлуатацію, тобто налаштування обладнання для можливості йог подальшого використання в господарській діяльності відповідача, а це є роботами, до яких застосовуються положення актів цивільного законодавства про договори підряду.

Відповідач зазначив, що підписанням сервісного звіту № 154 від 26.02.2020 позивач та відповідач підтвердили, що позивачем виконано установку (монтаж) обладнання Precision Planting на три сівалки відповідача у повному обсязі, зауважень до монтажу немає, що стало підставою для відповідача для здійснення платежу у розмірі 40% від загальної вартості товару в сумі 1 381 513,10 грн.

Відповідач наголосив, що головний інженер - Бабенко А.І. не є особою, уповноваженою діяти від імені товариства без довіреності, відповідач не надавав йому довіреності на підписання документів, пов`язаних із виконанням зобов`язань між відповідачем та позивачем. Таким чином, відповідач вважає, що підписання сервісного звіту Бабенко А.І. не є підставою для здійснення остаточного розрахунку, оскільки це не передбачено положеннями договору № 13,додатку № 1 та додаткової угоди № 1.

Відповідач зазначає, що направляв на адресу позивача лист-повідомлення за № 901 від 14.04.2020, в якому повідомляв, що у зв`язку із неможливістю з боку позивача у період з 07.04.2020 по 12.04.2020 здійснити налаштування поставленого обладнання, відповідач уклав договір про виконання робіт по налаштуванню обладнання від 13.01.2020 із ФОП Псюкало В.М. Враховуючи, що вартість робіт за цим договором становила 350 000,00 грн., відповідач наполягав на здійсненні перерахунку вартості поставленого товару на суму, що дорівнює вартості робіт по налаштуванню обладнання.

Відповіді на лист відповідач не отримав.

Відповідач вважає, що, внаслідок того, що позивачем не здійснено налаштування та введення в експлуатацію поставленого обладнання, у нього не виникає зустрічного обов`язку з оплати 10% вартості товару у відповідності до положень п. 3 додатку №1 до договору поставки № 13 від 15.01.2020 та з урахуванням положень п. 1 додаткової угоди № від 30.03.2020.

Щодо штрафних санкцій відповідач зазначає, що у зв`язку із відсутністю у відповідача обов`язку зі сплати 10% вартості товару, підстави для нарахування штрафних санкцій відсутні.

ВІДПОВІДЬ ПОЗИВАЧА НА ВІДЗИВ.

Позивач у відповіді на відзив зазначив, що жодний пункт договору поставки № 13 від 15.01.2020 не містить умов щодо виконання позивачем обов`язку введення в експлуатацію обладнання. Введення обладнання в експлуатацію міститься в додатку № 1 до договору як момент у часі, з якого виникає обов`язок відповідача здійснити решту оплати за товар.

Позивач зазначає, що в разі наявності у нього обов`язку за договором щодо налаштування та введення в експлуатацію товару, то його вартість була б вищою та виведена в окрему графу як послуги щодо налаштування та калібрування товару, чого в даному договорі немає.

Отже, позивач вважає, що аргументація відповідача щодо змішаного виду договору та наявності обов`язку позивача надавати послуги з налаштування та введення в експлуатацію є припущенням відповідача, яке не ґрунтується на жодних доказах та є необґрунтованим.

Позивач також звертає увагу, що заперечення відповідача є суперечливими, оскільки останній фактично визнає монтаж обладнання, що підтверджується сервісним звітом, підписаним головним інженером відповідача - Бабенко А.І., що стало підставою для оплати 40% від вартості товару та здійснення такої оплати, про що зазначає відповідач, однак заперечує щодо фактів, викладених у сервісному звіті, оскільки Бабенко А.І. не є уповноваженою особою підприємства відповідача.

ЗАПЕРЕЧЕННЯ ВІДПОВІДАЧА НА ВІДПОВІДЬ НА ВІДЗИВ.

Відповідач зазначив, що позивач в момент поставки товару, яка відбулась 26.02.2020 згідно видаткової накладної № РН-0000030, зобов`язаний був надати відповідачу разом і з видатковою накладною не тільки документ, що підтверджує установку товару, а й акт введення в експлуатацію, який свідчить про здійснення налаштування обладнання для можливості його подальшого використання в господарській діяльності відповідача. Однак, вказаний акт позивач не надав у встановлені строки.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, до предмету доказування у даній справі у справі є наявність або відсутність порушення відповідачем умов договору поставки №13 від 15.01.2019, в частині розрахунків за поставлений товар; наявність або відсутність підстав для нарахування та стягнення штрафних санкцій.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

1. Обставини укладання договору.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (частина 3 статті 180 Господарського кодексу України).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрі 2.0 Точне землеробство" (далі -контрагент) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Любимівка" (далі - покупець) укладено договір поставки №13 від 15.01.2020.

Предмет договору. На умовах даного договору, контрагент зобов`язується у встановлені строки передати у власність покупця для подальшого використання в господарській діяльності товар (в подальшому - товар), зазначений в додатку до договору, а покупець прийняти та оплатити певну грошову суму за товар. (пункт 1.1 договору).

Невід`ємними частинами договору, які визначають зобов`язання сторін та регулюють його окремі положення є:

додаток № 1 - предмет, строки та порядок плати товару, застереження про зміну ціни, максимальну суму договору, строк дії договору, строки поставки товару, відповідальність;

додаток № 2 - специфікація та/або видаткова накладна, яка містить найменування (вид товару), вартість, кількість, одиницю виміру, термін та місце поставки. (п. 1.2. договору).

Предметом договору поставки є: сівалки точного висіву та обладнання для точного землеробства марки PrecisionPlanting. Точний асортимент та найменування товару визначається в додатку №2 (специфікації) (п. 1 додатку № 1 договору)

Ціна договору. Ціна на товар вказується у відповідних специфікаціях та/або видаткових накладних на кожну партію поставки товару окремо. Ціна товару, неустойки та будь-якого іншого платіжного зобов`язання без урахування ПДВ зазначається у гривнях з точністю до двох знаків після коми (тобто ціна округлюється до цілої копійки). (п. 2.1.договору).

Строк. Первинний строк дії договору встановлюється як 1 (один) рік від дати підписання його сторонами, а в частині не виконаних обов`язків до повного виконання. (п. 10.1. договору).

Відтак, сторонами погоджено істотні умови договору.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорено; не розірвано; не визнано недійсним.

Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

2. Природа договору.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (частина 1 статті 265 Господарського кодексу України).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно частини 6 статті 265 Господарського кодексу України та частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору поставки, є господарськими зобов`язаннями і згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

3. Строк поставки товару. Факт поставки товару.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (стаття 663 Цивільного кодексу України).

Контрагент здійснює поставку товару згідно правил "Інкотермс" в редакції 2010 року. Датою поставки товару вважається дата підписання уповноваженим представником покупця видаткової накладної (товарно-транспортної та/або товарної) що засвідчує прийняття товару покупцем від контрагента. Моментом здіснення поставки товарів контрагентом є їх отримання покупцем з відповідною відміткою в супроводжувальній первинній обліко-видатковій документації (товарно-транспортна накладна, видаткова накладна). Разом з товаром контрагент повинен передавати покупцю документи, що підтверджують його якість і безпеку, комплектність, включаючи сертифікати, якісні посвідчення, довідки/свідоцтва (оригінали або копії, завірені печаткою контрагента) та всі інші необхідні документи, які згідно умов даного договору та діючого законодавства повинні бути передані разом з товаром (п.п. 5.1., 5.2. договору).

Передача товару від позивача до відповідача підтверджується видатковою накладною № РН - 0000030 від 26.02.2020 на суму 2 984 598,90 грн., яка підписана сторонами та скріплена печатками без зауважень.

Доказів щодо наявності заперечень стосовно факту поставки позивачем товару матеріали справи не містять.

Отже, факт поставки товару визнається підтвердженим.

4. Строк оплати. Наявність часткової оплати. Існування заборгованості.

Порядок та умови оплати товару зазначено в додатку № 1 до договору. Ціна товару зазначається в додатку № 2. (п. 2.2. договору).

Згідно п. 3 додатку № 1 від 15.01.2020 до договору поставки № 13 від 15.01.2020, в редакції додаткової угоди № 1 від 30.03.2020, сторони дійшли згоди про умови оплати: оплата здійснюється покупцем шляхом перерахування грошової суми на поточний банківський рахунок контрагента в наступному порядку:

в розмірі 5% - протягом 3-х банківських днів після підписання даного договору.

в розмірі 45% - протягом 3-х банківських днів після повідомлення про готовність товару до відвантаження.

в розмірі 40% - до 30.03.2020 включно, за умови поставки товару покупцю. Право власності на товар переходить від контрагента до покупця з моменту повної оплати.

в розмірі 10% - протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами акту введення в експлуатацію.

Ціни на товар в національній валюті, по якому зазначено грошові еквіваленти в іноземній валюті. Сторони договору встановлюють, що у періоди часу: з моменту підписання специфікації до оплати вартості товару (частини вартості товару), сума вартості товару у гривні (боргу) по договору, що підлягає до сплати покупцем, визначається шляхом множення грошового еквівалента зобов`язання в іноземні валюті (чи його відповідної частини 0 на міжбанківський курс продажу гривні до іноземної валюти - Долар США ($), який буде опублікований на відповідній інтернет-сторінці Інтернет сайту http://www.udinform.com/ на дату, яка передує даті, коли грошові кошти від покупця (оплата вартості товару чи його відповідної частини) зараховані за розрахунковий рахунок контрагента.

Вартість товару, по якому в специфікації зазначено грошові еквіваленти в іноземній валюті, змінюється у випадку зміни курсу відповідної іноземної валюти на день оплати товару. перерахунку підлягає тільки неоплачена частина вартості товару. (п. 4, п.п. 4.1.1 додатку № 1 до договору).

Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов`язку постачальника (позивача) своєчасно поставити товар в установлених обсягах, належної якості відповідно до вимог законодавства та цього договору відповідає обов`язок покупця своєчасно, в повному обсязі у відповідності до умов договору оплачувати вартість поставленого товару.

Згідно специфікації № 1 від 20.01.2020, сторонами визначено вартість товару:

Обладнання PrecisionPlanting для сівалки White 8100 (8 рядів) Seed sense 20/20, Delta Force, Vacuum System, vSet, Wave Vision, Keeton Seed Firmer) у кількості 1 шт, сума з ПДВ Дол. США - 40 941,00, сума з ПДВ, грн.- 994 866,30 грн.;

Обладнання PrecisionPlanting для сівалки White 9100 (8 рядів) Seed sense 20/20, Delta Force, Vacuum System, vSet, Wave Vision, Keeton Seed Firmer) у кількості 2 шт, сума з ПДВ Дол. США - 81 882,00, сума з ПДВ, грн.- 1 989 732,60 грн.

Загальна вартість товару становить 122 823,00 Дол. США, що еквівалентно 2 984 598,90 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, відповідач частково сплатив вартість товару, окрім частини у розмірі 10% вартості товару, які сплачуються протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами акту введення в експлуатацію.

Позивач зазначає, що 10% від вартості товару становить 12 282,30 Дол. США, що еквівалентно 337 149,16 грн. (по курсу станом на 02.06.2021 становить 27,45 грн.).

Суд критично сприймає посилання відповідача на те, що введення в експлуатацію обладнання, поставленого позивачем по Договору поставки № 13 від 15.01.2020 було виконано ФОП Псюкало В.М., оскільки, обладнання яке було поставлене позивачем коштує майже 3 млн.грн. , а як вбачається з умов договору про виконання робіт по налаштуванню обладнання від 13.04.2020, укладеного між відповідачем та ФОП Псюкало В.М. (а.с.86), сторони погодили, що виконавець - ФОП Псюкало В.М. зобов`язаний усувати за свій рахунок скриті недоліки та дефекти обладнання у терміни, визначені цим договором, з моменту повідомлення замовником про такі недоліки. А також проводити гарантійний ремонт у випадку появи дефектів виконаної роботи в 5-денний строк з моменту повідомлення замовником виконавця про такі дефекти (п.9.1.5 договору). Тобто ФОП Псюкало В.М. взяв на себе обов`язок за свої кошти здійснювати ремонт обладнання, яке ним не поставлялося.

Також суд також критично сприймає посилання відповідача на те, що сервісний звіт від 26.02.2021 підписано з його боку неуповноваженою особою (головним інженером підприємства) у зв`язку з наступним.

Відповідно до статті 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

В даному випадку, як встановлено матеріалами справи та не заперечується сторонами після прийняття робіт та підписання цього звіту разом з видатковою накладною, відповідачем 28.03.2020 було сплачено позивачу третю частину грошових коштів в сумі 1 381 513,10 грн., яка повинна бути сплачена відповідно до умов п. 3. додатку 1 до Договору (в редакції, яка діяла на момент встановлення обладнання ) - протягом 3-х банківських днів з моменту установки товару покупцю . Зміни до цього пункту сторонами внесено лише 30.03.2020 (а.с.77).

Таким чином, відповідач прийнявши роботи за договором та сплативши їх вартість, вчинив юридично значимі дії, спрямовані на схвалення спірного звіту.

Крім того, відповідачем не спростовано можливість прийняття робіт з встановлення та налагодження спірного обладнання головним інженером підприємства.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що сервісний звіт підтверджує встановлення обладнання на сіялки відповідача, та проведення перевірки можливості його експлуатації.

Відповідно до умов Договору, відповідач повинен сплатити останню суму за товар після підписання Акту введення в експлуатацію.

Як свідчать матеріали справи, позивач направив Акт введення в експлуатацію відповідачу лише 14.05.2021 (а.с.20-23).

Отже, відповідач, отримавши 25.05.2021 Акт введення обладнання в експлуатацію, що підтверджується листом відповідача (а.с.24), повинен був (відповідно до умов Додаткової угоди № 1 від 30.03.2020 (а.с.77)) підписати Акт та протягом 5 банківських днів з моменту його підписання (до 20.06.2021) та сплатити позивачу останні 10% в розмірі 337 149,16 грн. за товар.

Зважаючи на викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу підлягають задоволенню.

Однак, суд зазначає, що позивачем при розрахунках сум, заявлених до стягнення, здійснено помилки.

Станом на 02.06.2021 (дату сплати боргу) курс складав 27,4381 грн. за 1 долар США, тому до стягнення підлягає: 12 282, 30 доларів США х 27,4381 грн. = 337 002,98 грн .

У стягненні з відповідача 146, 18 грн. основного боргу слід відмовити.

4. Правомірність нарахування штрафних санкцій.

У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Одним із наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8.4 договору визначено, у разі несвоєчасного здійснення оплати покупцем за поставлений товар/партії товару, покупець сплачує контрагенту штрафну санкцію, визначену в додатку № 1 у розмірі відсотку від несвоєчано сплаченої суми.

Згідно п. 8. додатку № від 15.01.2020 до договору поставки № 13 від 15.01.2020 , відповідно до п. 8.4. договору встановлюється в розмірі 0,5%.

Позивач нарахував штрафні санкції за період прострочення з 02.06.2021 по 18.11.2021 на суму 10 439,96 USD, що еквівалентно 286 576,90 грн.

Позивачем невірно розраховано розмір штрафних санкцій, оскільки початок прострочення слід рахувати не з 02.06.2021, а з 03.06.2021, тому штрафні санкції мають становити - 10 378, 54 доларів США.

Крім того, позивачем невірно визначено курс долара США на 18.11.2021, який відповідно до офіційного валютного курсу НБУ на 18.11.2021 складав 26,5147 грн. за 1 долар США.

Отже штрафні санкції, які підлягають до стягнення з відповідача за прострочення оплати за товар за період з 03.06.2021 по 18.11.2021 становлять 10 378, 54 доларів США, що еквівалентно 275 183,88грн.

У стягненні 11 393,03 грн. штрафу слід відмовити.

Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не слід розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і можливість їх задоволення в повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 250 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрі 2.0 Точне землеробство" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Любимівка" про стягнення 623 726,06грн. за договором поставки - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Любимівка" (52042, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Любимівка, вул. Садова, буд. 2, ідентифікаційний код 30718177) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрі 2.0 Точне землеробство" (18028, м. Черкаси, пр. Хіміків, буд.74, оф.301, ідентифікаційний код 39080387) 337 002,98 грн. - основного боргу, 275 183,88 грн. - штрафних санкцій та 9 182,82 грн. - витрат по сплаті судового збору, про що видати наказ.

В частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрі 2.0 Точне землеробство" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Любимівка" про стягнення 146,18 грн. - основного боргу, 11 393,03 грн. - штрафних санкцій та 173,08 грн. - судового збору - відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено - 04.02.2022.

Суддя Н.Г. Назаренко