Ухвала

від 02.02.2022 по справі 911/3396/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 лютого 2022 року

м. Київ

cправа № 911/3396/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Чумака Ю.Я., Уркевича В.Ю.,

секретар судового засідання Лихошерст І.Ю.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал 2016"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13 . 10.2021 (колегія суддів у складі: Куксов В.В. - головуючий, Тищенко А.І., Шаптала Є.Ю.) та рішення Господарського суду Київської області від 18.05.2021 (суддя Заєць Д.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал 2016"

до Броварської міської ради Київської області

про визнання договору укладеним,

за участю: відповідача: Ющенко І.М. (самопредставництво),

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1 Товариство з обмеженою відповідальністю "Термінал 2016" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Броварської міської ради Київської області (далі - відповідач), згідно з яким, просило визнати укладеним та провести державну реєстрацію змін, у зв`язку з укладенням договору № 3 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 07.06.2004 № 554, у викладеній позивачем редакції.

1.2 Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звертався до відповідача з листами про зменшення розміру орендної плати за землю внаслідок встановлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2", у яких пропонував погодити внесення змін до договору, однак відповідач залишив їх без задоволення.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1 Рішенням Господарського суду Київської області від 18.05.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2021, в позові відмовлено повністю.

2.2 Свої висновки суди мотивували тим, що позивачем не підтверджено належними доказами наявності обставин, з якими чинне законодавство пов`язує зменшення позивачу плати за землю шляхом укладення договору № 3 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи

3.1 У касаційній скарзі позивач просить скасувати вище вказані судові рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити.

3.2 На обґрунтування касаційної скарги скаржник посилався на те, що оскаржувані судові рішення прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права. Заявник касаційної скарги вказує на відсутність висновку Верховного Суду у спірних правовідносинах щодо застосування частини четвертої статті 762 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та частини другої статті 286 Господарського кодексу України у взаємозв`язку із положеннями пункту 14 Перехідних положень ЦК України.

4. Мотивувальна частина

4.1 Касаційна скарга з посиланням на приписи пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) мотивована тим, що у даному спорі та за даних обставин відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

4.2 Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 цього кодексу підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

4.3 Відтак згідно пункту 3 частини другої статті 287 вказаного кодексу підставами касаційного оскарження судових рішень є виключно відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

4.4 Згідно з пунктом 4 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку.

4.5 У даній справі, судові рішення які переглядаються у касаційному порядку, суди розглянули спір про визнання укладеним договору № 3 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 07.06.2004, у редакції, зазначеній в прохальній частині позовної заяви, а позов обґрунтовано наявністю карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", який негативно вплинув на діяльність позивача, проте відповідач відмовляється внести зміни до договору оренди земельної ділянки.

4.6 Суди встановили, що 07.06.2004 між відповідачем (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Продагросервіс", правонаступником якого є позивач, (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки № 554 (далі - договір), з урахуванням змін, за умовами якого орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, площею 4,5000 га для будівництва гіпермаркету (торгівельно-розважального комплексу), яка знаходиться за адресою: м. Бровари, на перетині вулиць Черняховського та Київської, згідно з планом землекористування, що є невід`ємною частиною цього Договору та довідки, виданої Броварським міським відділом земельних ресурсів №203 від 27.04.2004 про те, що дана земельна ділянка рахується в землях комерційного використання (далі - земельна ділянка).

4.7 Відповідно до пункту 4.2 договору, у редакції договору № 1 від 30.06.2017, орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем у грошовій формі в національній валюті України, що становить 7 % (сім відсотків) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

4.8 Згідно з підпунктом 4.5.2 пункту 4.5 договору, у редакції договору № 1 від 30.06.2017, розмір орендної плати переглядається у разі зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, зміни нормативної грошової оцінки, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

4.9 Пунктом 12.1 договору визначено, що зміна умов договору здійснюються у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору, спір розв`язується у судовому порядку.

4.10 Позивач зазначав, що на території України було введено карантин, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", у зв`язку з яким було значно обмежено роботу об`єктів нерухомості, для обслуговування яких було орендовано земельну ділянку, що є предметом договору.

4.11 Позивач вказував на те, що починаючи з 13.03.2020 в торгово-розважальному центрі за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Київська, буд. 316 (земельна ділянка орендується для обслуговування цього торгово-розважального центру) не працювали кінотеатр, аквапарк, боулінг, картинг, льодова арена, заклади громадського харчування та торгівлі промисловими товарами, а також інші об`єкти сфери розважальної діяльності. Загальна площа об`єктів, роботу яких було призупинено на час карантину, становить близько 75 % загальної площі торгово-розважального центру.

4.12 Позивач стверджував, що відповідно до положень пункту 14 Перехідних положень ЦК України орендарі приміщень у вказаному торгово-розважальному центрі були звільнені від сплати орендної плати на весь період дії обмежень (заборони) здійснювати підприємницьку діяльність під час карантину. Відповідно, весь тягар несприятливих фінансових наслідків від тимчасових обмежень, обумовлених введенням карантину, ліг на власника торгово-розважального центру, для обслуговування якого орендовано земельну ділянку, тобто на позивача.

4.13 Також позивач посилався на положення пункту 52 4 підрозділу 10 Розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями), які передбачають, що не нараховується та не сплачується за період з 01 березня по 31 березня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності.

4.14 Суди встановили, що позивач звертався до відповідача з листами від 04.05.2020 та від 27.08.2020 з проханням зменшити розмір орендної плати з 7 % до 3 % шляхом внесення змін до договору, але цього не відбулося.

4.15 Відповідач листами № 2-6/2285 від 23.06.2020, № 2-6/3353 від 03.09.2020, № 2-6/3798 від 07.10.2020 та згідно з рішенням від 01.10.2020 № 2001-83-07 відмовив позивачу у внесенні змін до договору.

4.16 За цих обставин апеляційний суд, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, оскільки позивач не довів неможливості використання ним майна з незалежних від нього причини, що виключає підстави для внесення змін до договору.

4.17 Перевіривши доводи, викладені у касаційній скарзі та судову практику Верховного Суду щодо питання застосування норми права, про які скаржником зазначено у касаційній скарзі, колегія суддів зазначає, що висновок щодо питання застосування частини четвертої статті 762 ЦК України та частини другої статті 286 Господарського кодексу України у взаємозв`язку із положеннями пункту 14 Перехідних положень ЦК України у подібних правовідносинах було викладено у постанові Верховного Суду від 15.09.2021 у справі № 911/3394/20, що у розумінні пункту 4 частини першої статті 296 ГПК України є достатньою підставою для закриття касаційного провадження у справі № 911/3396/20 за касаційною скаргою позивача на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2021, відкритого з підстави, передбаченої у пункті 3 частини другої статті 287 ГПК України.

4.18 Подібного висновку про закриття касаційного провадження дійшов Верховний Суд в ухвалі від 05.10.2021 у справі № 911/3393/20, за участю Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал 2016" та Броварської міської ради Київської області, тобто тих саме сторін та у подібних правовідносинах, що і у справі, яка переглядається.

4.19 За наведених обставин, згідно з пунктом 4 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції дійшов висновку про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою позивача на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2021.

4.20 У зв`язку з тим, що Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження відповідно до приписів статті 296 ГПК України, судові витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника та поверненню відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" не підлягають.

Керуючись статтями 234, 235, 240, 296 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал 2016" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2021 у справі № 911/3396/20, закрити.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді Ю.Я. Чумак

В.Ю. Уркевич