Ухвала

від 28.01.2022 по справі 752/22093/21

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/22093/21

Провадження № 1-кс/752/157/22

У Х В А Л А

28.01.2022 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 на повідомлення про підозру від 05.10.2021 р. у кримінальному провадженні № 12021100000000199 від 11.03.2021 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.355 КК України,

в с т а н о в и в:

адвокат ОСОБА_3 звернувся до Голосіївського районного суду м.Києва в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 зі скаргою на повідомлення про підозру від 05.10.2021 р. у кримінальному провадженні № 12021100000000199 від 11.03.2021 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.355 КК України.

Скарга обгрунтована тим, що СУ ГУ НП у м.Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021100000000199 від 11.03.2021 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.203-2. Ч.1 ст.14, ч.3 ст.355, ч.3 ст.355 КК України.

Старшим слідчим СУ ГУ НП у м.Києві ОСОБА_5 05.10.2021 р. ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.355 КК України.

Адвокат ОСОБА_3 посилається на те, що обставини, викладені в повідомлені про підозру не узгоджуються з доказами, наявними в матеіаралх кримінального провадження, а докази, на яких грунтується повідомлення про підозру недопустимими.

Адвокат ОСОБА_3 та підозрюваний в судовому засіданні підтримали подану скаргу, просили її задовольнити, посилаючись на те, що відомості про вчинення кримінального правопорушення не були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань протягом 24 годин з моменту отримання заяви, а отже докази, отримані внаслідок проведення негласних слідчих дій до внесення відомостей є недопустимими. Також захисник звернув увагу на порушення порядку проведення впізнання підозрюваного, що також свідчить про недопустимість доказів, на яких грунтується повідомлення про підозру та невідповідність фактичних обставин інформац ії, що міститься в доказах.

Слідчий заперечував проти задоволення скарги, посилаючись на обгрунтованість підозри та наявність відповідних доказів, які ще не всі відкриті стороні захисту на підтвердження обгрунтованості підозри.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали скарги, матеріали кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУ НП у м.Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021100000000199 від 11.03.2021 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.203-2. Ч.1 ст.14, ч.3 ст.355, ч.3 ст.355 КК України.

05.10.2021 р. ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.355 КК України.

Відповідно до змісту повідомлення про підозру ОСОБА_4 підозрюється у примушуванні до виконання цивільно-правових зобов`язань, тобто вимозі виконати цивільно-правове зобов`язання з погрозою насильства над потерпілим або його близькими родичами, пошкодження чи знищення їх майна за відсутності ознак вимагання, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров`я, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.355 КК України.

Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні.

Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 9 КПК України закріплений обов`язок суду, слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, інших службових осіб органів державної влади під час кримінального провадження неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Статтею 24 КПК України кожному гарантовано право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, в порядку, передбаченого КПК України.

Положення ч. 2 ст. 8 КПК зобов`язують суди, прокуратуру, органи досудового розслідування під час здійснення кримінального провадження застосовувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, який діє на основі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що стала частиною національного законодавства.

Принцип верховенства права передбачає, що особа повинна бути захищена від свавілля суб`єктів владних повноважень, тобто втручання суб`єктів владних повноважень має бути піддано ефективному судовому контролю.

Ст. 13 Конвенції встановлює, що кожен, чиї права та свободи, визнані в Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду з обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Стороною захисту були дотримані положення кримінального процесуального закону щодо строків звернення до суду зі скаргою на повідомлення про підозру.

Відповідно до ст. 277 КПК України повідомлення про підозру має містити:

1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення;

2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру;

3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення;

4) зміст підозри;

5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру;

7) права підозрюваного;

8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Статтею 278 КПК України визначено порядок здійснення повідомлення про підозру та обов`язок роз`яснення прав підозрюваного, а саме: письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень; письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання.

Зазначені вимоги були дотримані органом досудового розслідування при врученні повідомлення про підозру.

Здійснюючи контроль за дотриманням органами досудового розслідування прав особи на стадії здійснення досудового розслідування, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя в першу чергу повинен надати оцінку наявності обґрунтованої підозри.

А тому, ненадання оцінки даним обставинам на стадії розгляду скарги на повідомлення про підозру невілює роль слідчого судді у здійсненні контролю за дотриманням прав особи на відповідній стадії.

Вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри, поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначеннянаведеного в практиці Європейського суду з прав людини.

Так у своїх рішеннях у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» Європейський суд зазначив, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Тобто, для визначення наявності обґрунтованої підозри, яка б виправдовувала подальше переслідування особи, слідчий суддя повинен надати оцінку не наявності достатніх або допустимих доказів на підтвердження того, що дана особа вчинила кримінальне правопорушення, оскільки даним обставинам дійсно надається оцінка судом в ході судового провадження, а взагалі їх наявності для об`єктивного підтвердження того, що особа могла вчинити злочин і застосування до неї процедури переслідування є виправданим.

На підтвердження обґрунтованості підозри в матеріалах кримінального провадження наявні: протокол допиту потерпілого від 15.03.2021 р. та додаткового допиту потерпілого від 22.04.2021 р., 14.07.2021 р., протокол огляду місця події від 14.07.2021 р., протоколи пред`явлення особи для впізнання, висновки судово-медичної експертизи, протоколи негласних слідчих дій.

Посилання захисника на неузгодженість відомостей в протоколах, порушення порядку проведення впізнання стосується оцінки доказів на предмет їх належності, допустимості і достатності для визнання особи винною у вчиненні кримінального правопорушення та доведеності її вини, а тому не можуть бути оцінені на даній стадії.

Враховуючи наявність доказів на підтвердження обґрунтованості підозри, дотримання органом досудового розслідування порядку повідомлення про підозру, слідчий суддя не вбачає підстав для скасування повідомлення про підозру ОСОБА_4 .

Керуючисьст.ст.303,304, 306, 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в:

скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 на повідомлення про підозру від 05.10.2021 р. у кримінальному провадженні № 12021100000000199 від 11.03.2021 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.355 КК України, залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя