Ухвала від 04.05.2022 по справі 752/22093/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/1651/2022 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Єдиний унікальний номер: 752/22093/21 Доповідач: ОСОБА_2

Категорія: ст. 303 КПК

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2022 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 28 січня 2022 року,

за участю:

захисника ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 28.01.2022 року залишено без задоволення скаргу адвокатаОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 про скасування повідомлення про підозру від 05.10.2021 року в кримінальному провадженні № 12021100000000199 від 11.03.2021 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 355 КК України.

Не погоджуючись із прийнятим судом першої інстанції рішенням, захисник ОСОБА_6 подав в інтересах ОСОБА_7 апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 28.01.2022 року та постановити нову ухвалу, якою скасувати повідомлення про підозру від 05.10.2021 року ОСОБА_7 .

В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник зазначає, що слідчий суддя під час постановлення оскаржуваної ухвали не врахував вимоги п. 3 ч. 1 ст. 176 КПК України, а також не взяв до уваги порушення допущені слідчим під час досудового розслідування.

Відповідно до протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 09.03.2021 року виявлено ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 355 КК України відомості про яке внесені до ЄРДР 11.03.2021 року під № 12021100000000199, однак відповідно до постанови ВС України від 12.08.2020 року № 333/7457/16 докази отримані в результаті НСРД є недопустимими якщо слідчий не зареєстрував кримінальне правопорушення в ЄРДР протягом 24 годин з моменту отримання ознак злочину.

Захисник зазначає, що впізнання наживу підозрюваного ОСОБА_7 не відбувалося, а за наданим фото згідно протоколу пред`явлення особи для пізнання належно впізнати останнього неможливо через п`ятно яке було у нього на обличчі.

19.04.2021 року ОСОБА_7 перебував за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_8 , мав з останнім розмову, однак жодного кримінального правопорушення відносно потерпілого не вчиняв.

В судове засідання у справі прокурор не з`явився, причини своєї неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце апеляційного розгляду. Тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутністю прокурора, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України.

Заслухавши доповідь судді,доводи захисника, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, дослідивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, СУ ГУ НП у м.Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021100000000199 від 11.03.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.203-2. 4.1 ст.14, ч. 3 ст.355, ч. 3 ст.355 КК України.

05.10.2021 року ОСОБА_9 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.355 КК України.

16.12.2021 року адвокат ОСОБА_6 подав в інтересах ОСОБА_7 до Голосіївського районного суду міста Києва скаргу про скасування повідомлення ОСОБА_7 про підозру від 05.10.2021 року в кримінальному провадженні № 12021100000000199 від 11.03.2021 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 355 КК України.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 28.01.2022 року залишено без задоволення скаргу адвокатаОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 про скасування повідомлення про підозру від 05.10.2021 року в кримінальному провадженні № 12021100000000199 від 11.03.2021 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 355 КК України.

Процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннямиглави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбаченост. 278 КПК України, випадки повідомлення про підозру передбаченіст. 276 КПК України, зміст повідомлення про підозру ст. 277 вказаного закону.

Отже підставою оскарження вказаного процесуального рішення є порушення вище вказаних процесуальних норм.

Так, відповідно до положеньст. 276 КПК Україниповідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченомустаттею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаютьсяглавою 37 цього Кодексу. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов`язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбаченістаттею 42 цього Кодексу. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов`язані детально роз`яснити кожне із зазначених прав.

Згідно ізст. 277 КПК Україниписьмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.

Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ст. 278 КПК України).

В тому разі, якщо підставою скасування повідомлення про підозру є порушення вказаних процесуальних норм, то можна зробити висновок про недійсність повідомлення про підозру з моменту його (повідомлення) здійснення.

Відповідно до ч.1ст. 278 КПК Україниписьмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Як встановлено при розгляді скарги, за своїм змістом письмове повідомлення про підозру ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12021100000000199 від 11.03.2021 року відповідає вимогамст. 277 КПК України, при врученні повідомлення слідчим були дотримані вимогист. 278 КПК України, повідомлення про підозру було здійснено за наявності достатніх доказів, які давали можливість дійти висновку, що ОСОБА_7 був причетний до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 355 КК України.

Системний аналіз нормКПК Українита практики ЄСПЛ свідчить про наявність вКПК Українипонять, які відповідають різним стандартам доказування (переконання) - достатніх підстав (доказів), обґрунтованої підозри, поза розумним сумнівом.

Стандарт достатніх підстав (доказів) використовується в широкому колі різноманітних ситуацій, що виникають в ході кримінального провадження, тому вони не є сталими, а залежать від конкретної ситуації, мети постановлення тих чи інших процесуальних рішень, вчинення процесуальних дій та їх правових наслідків. При цьому вони застосовуються як для прийняття процесуальних рішень слідчим суддею, судом (наприклад, статті157,163, ч. 5 ст.234,260 КПК України), так і слідчими, прокурорами (зокрема, статті134,271,276 КПК України).

Як вбачається їх конструкції пункту 3 частини 1статті 276 КПК України, повідомлення про підозру передбачає дотримання стандарту достатніх підстав (доказів). У цьому контексті необхідно з`ясувати яким є зміст цього стандарту саме з метою повідомлення особі про підозру.

Рівень обґрунтованості, доведеності підозри має бути співмірним зі ступенем обмеження прав і свобод підозрюваного, що випливають та/бо можуть бути пов`язані із прийняттям відповідного процесуального рішення чи вчинення процесуальної дії. При цьому чим більшим є втручання в права, свободи і законні інтереси людини, тим більшою має бути «вага» і «якість» доказів, якими обґрунтовується її причетність до скоєння відповідного кримінального правопорушення. Отже стандарт доказування (переконання) поступово зростає з перебігом ефективного розслідування, а втручання у права і свободи особи потребує більш глибокого обґрунтування, що повною мірою узгоджується із об`єктивним розширенням можливостей сторони обвинувачення в цьому напрямку.

За таких обставин застосування такого стандарту доказування і відповідно його перевірки слідчим суддею залежить від (1) рівня обмеження прав, свобод та інтересів людини внаслідок повідомленням її про підозру та (2) терміну здійснення ефективного розслідування.

У разі, коли повідомлення про підозру спричиняє лише виникнення обов`язків підозрюваного, які передбачені пунктами 1 та 3 частини 7статті 42 КПК України, та не тягне для нього інших обмежень, наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення може досягати мінімального рівня відповідного стандарту доказування (переконання), необхідного для виправдання зазначеного вище втручання в права, свободи і законні інтереси людини.

Крім того, з моменту повідомлення особі про підозру, вона набуває статусу підозрюваного. Оскільки обсяг процесуальних прав підозрюваного (стаття 42 КПК України) значно більший, ніж у особи, якій таке повідомлення ще не вручене (хоча фактичні обставини можуть свідчити про подібну перспективу), вона набуває можливостей активно себе захищати, відстоювати свою позицію в кримінальному провадженні. Отже з моментом повідомлення особі про підозру фактично пов`язується початок реалізації принципу змагальності в кримінальному процесі.

Саме у зв`язку із цим пункт 3 частини 1статті 276 КПКзакріплює обов`язок, а не право здійснити повідомлення про підозру. Адже неповідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення при наявності достатніх доказів для цього тягне порушення таких загальних засад кримінального провадження, як забезпечення права на захист та змагальність сторін.

Аналізуючи вищенаведені норми за змістом, оцінивши вагомість доводів апелянта стосовно кваліфікації інкримінованого кримінального правопорушення та відсутності доказів на підтвердження обставин пред`явленої підозри, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як правильно вказав в ухвалі слідчий суддя, з чим погоджується і колегія суддів, перевірка з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст. 17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень ч. 1 ст. 303 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої підозри неможливий.

Згідно з рішеннями ЄСПЛ у справах "Ilgar Mammadov v. Azerbaijan п. 88", "Erdagoz v. Turkey п. 51", "Cebotari v. Moldova п. 48" "обґрунтована підозра" передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, зокрема у рішенні "Murray v. the United Kingdom".

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в повідомленні про підозру ОСОБА_7 від 05.10.2021 року за ч. 2 ст. 355 КК України, вказано зміст підозри та правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється останній із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Разом з цим у скарзі на повідомлення про підозру та в апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції захисник серед інших наводить доводи, що обставини, зазначені у повідомленні про підозру, не підтверджуються наявними у справі доказами, останні отримані з порушеннями вимог кримінально процесуального законодавства, порушено порядок проведення впізнання, а також наявна неузгодженість у протоколах. Однак в силу положень ст. 303 КПК України, колегія суддів визнає такі доводи передчасними, оскільки вони стосуються доведеності вини особи, що не є предметом розгляду на даному етапі провадження.

Здійснюючи судовий контроль під час оскарження повідомлення про підозру, колегія суддів не наділена повноваженням здійснювати перевірку обґрунтованості підозри і встановлювати в діях підозрюваного склад того чи іншого злочину. Це вбачається логічним, адже при розгляді скарги на повідомлення про підозру слідчий суддя, колегія суддів не володіє матеріалами кримінального провадження.

Положення ч. 3 ст.17, ч. 1 ст.47, ч. 1 ст.94, п. 3 ч. 1 ст.276 КПК Українидають підстави для висновку, що при оскарженні повідомлення про підозру слідчий суддя уповноважений перевірятидостатність доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Таку перевірку слідчий суддя здійснює виключно з метою судового контролю за дотриманням саме прав, свобод та інтересів особи у кримінальному провадженні.

Встановлення двомісячного строку, після якого дозволяється оскаржити повідомлення про підозру у вчиненні злочину, має на меті надати період, за збігом якого слідчий суддя зможе встановити чи укріпилася така підозра, чи стала спростованою. Саме тому лише після спливу цього строку є доцільним та можливим здійснити судовий контроль за наявністю достатніх доказів для підозри.

Із урахуванням цього стандарт достатніх підстав (доказів) для мети повідомлення особі про підозру є нижчим ніж стандарт «обґрунтованої підозри», адже останній згідно пункту 1 частини 3статті 132 КПКвикористовується для обґрунтування необхідності значно серйознішого обмеження прав, свобод і законних інтересів людини через, зокрема, застосування заходів забезпечення кримінального провадження та не зумовлює наділення підозрюваного додатковими правами.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частини 5статті 9 КПК). Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).

Враховуючи, що стандарт достатніх підстав (доказів) є нижчим ніж стандарту обґрунтованої підозри, дляцілей повідомлення особі про підозрувін передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування до висунення обвинувачення або спростування такої підозри.

Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, доказів, які пов`язують підозрюваного до кримінального правопорушення, достатньо аби виправдати подальше розслідування до висунення обвинувачення або спростування такої підозри.

При цьому на даному етапі провадження колегія суддів не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, наявність чи відсутність в діях підозрюваного складу того чи іншого кримінального правопорушення, адже такі висновки опосередковано пов`язані з питанням винуватості особи у вчиненні злочину. Крім того, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, їх кваліфікація та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час досудового розслідування. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

За таких обставин, ухвала слідчого судді відповідно до вимогст. 370 КПК Україниє законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, про що йде мова в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Істотних порушень вимогКПК Українипри постановленні ухвали слідчим суддею, не встановлено.

Керуючись ст.ст. 303, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 28 січня 2022 року, якоюзалишено без задоволення скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 про скасування повідомлення про підозру від 05.10.2021 року в кримінальному провадженні № 12021100000000199 від 11.03.2021 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 355 КК України, залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3