Ухвала

від 07.02.2022 по справі 161/1740/22

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/1740/22

Провадження № 2/161/1755/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2022 року місто Луцьк

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Гринь Олександр Миколайович, вивчивши матеріали позовної заяви Керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивачів Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, Національної академії аграрних наук України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне підприємство Перемога Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про витребування земельних ділянок,

В С Т А Н О В И В:

02 лютого 2022 року на адресу суду надійшов позов Керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивачів Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, Національної академії аграрних наук України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне підприємство Перемога Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про витребування земельних ділянок.

Вказаним позовом на вирішення суду заявлено такі позовні вимоги:

1)витребувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області та Національної академії аграрних наук України з незаконного володіння ОСОБА_10 земельну ділянку з кадастровим номером 0722880500:01:001:0846, площею 0,4647 га;

2)витребувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області та Національної академії аграрних наук України з незаконного володіння ОСОБА_8 земельну ділянку з кадастровим номером 0722880500:01:001:0745, площею 0,4820 га;

3)витребувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області та Національної академії аграрних наук України з незаконного володіння ОСОБА_7 земельну ділянку з кадастровим номером 0722880500:01:001:0923, площею 0,3868 га;

4)витребувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області та Національної академії аграрних наук України з незаконного володіння ОСОБА_6 земельну ділянку з кадастровим номером 0722880500:01:001:0824, площею 0,6028 га;

5)витребувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області та Національної академії аграрних наук України з незаконного володіння ОСОБА_5 земельну ділянку з кадастровим номером 0722880500:01:001:0829, площею 0,8178 га;

6)витребувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області та Національної академії аграрних наук України з незаконного володіння ОСОБА_4 земельну ділянку з кадастровим номером 0722880500:01:001:0948, площею 2 га;

7)витребувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області та Національної академії аграрних наук України з незаконного володіння ОСОБА_3 земельну ділянку з кадастровим номером 0722880500:01:001:0890, площею 0,4964 га;

8)витребувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області та Національної академії аграрних наук України з незаконного володіння ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 0722880500:01:001:0046, площею 0,6740 га;

9)витребувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області та Національної академії аграрних наук України з неконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 0722880500:03:000:0737, площею 2 га;

10)витребувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області та Національної академії аграрних наук України з незаконного володіння ОСОБА_9 земельну ділянку з кадастровим номером 0722880500:01:001:0876, площею 0,2963 га;

Дослідивши подану позовну заяву, приходжу до висновку, що позовна заява підлягає поверненню на підставі п. 2 ч. 4 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту- ЦПК України) з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії (пункт 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19)).

Статтею 50 ЦПК України встановлено, що позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно.

Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо:

1) предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів;

2) права та обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави;

3) предметом спору є однорідні права і обов`язки.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява повертається, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).

В одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги) (ч. 1 ст. 188 Цивільного процесуального кодексу України).

За своїм процесуальним призначенням інститут об`єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об`єднуються пов`язаністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же підстав або доказів.

Метою об`єднання позовних вимог є можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.

Отже, порушенням правила об`єднання вимог, є об`єднання непов`язаних вимог, тобто таких, які не пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

Таким чином, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, пов`язані однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим самим позивачем до одного і того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного і того самого відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.

Звертаючись з цим позовом, діючи в інтересах держави, прокурор в особі позивачів заявляє вимоги до десяти відповідачів-фізичних осіб про витребування з їх приватної власності десяти різних, індивідуально сформованих земельних ділянок.

Наведене дає підстави для висновку, що предмет заявленого позову передбачає дослідження та надання оцінки правомірності набуття кожним з відповідачів у їх приватну власність цих земельних ділянок.

При цьому слід наголосити, що передача (надання) у власність спірних земельних ділянок відповідачам не поєднана між собою єдиною підставою, тобто кожен з десяти відповідачів окремо від інших, отримавши відповідний акт індивідуальної дії (рішення Баківцівської сільської ради Луцького району Волинської області), реалізував своє право на отримання у власність земельної ділянки.

Про індивідуальність (неоднорідність) заявлених позовних вимог свідчить також те, що рішення Баківцівської сільської ради Луцького району Волинської області щодо передачі спірних земельних ділянок у власність громадян ухвалювались, починаючи з 2007 року по 2020 рік, тобто впродовж 13 років поспіль, зокрема:

-право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0722880500:01:001:0846 відповідач ОСОБА_10 отримав на підставі рішення Баківцівської сільської ради від 30 квітня 2015 року №34/6;

-право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0722880500:01:001:0876 відповідач ОСОБА_9 отримав на підставі рішення Баківцівської сільської ради від 02 липня 2015 року №35/8;

-право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0722880500:01:001:0745 відповідач ОСОБА_8 отримав на підставі рішення Баківцівської сільської ради від 27 грудня 2013 року №23/8;

-право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0722880500:01:001:0923 відповідач ОСОБА_7 отримав на підставі рішення Баківцівської сільської ради від 30 червня 2016 року №5/7;

-право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0722880500:01:001:0824 відповідач ОСОБА_6 отримав на підставі рішення Баківцівської сільської ради від 30 квітня 2015 року №34/16;

-право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0722880500:01:001:0829 відповідач ОСОБА_5 отримав на підставі рішення Баківцівської сільської ради від 02 липня 2015 року №35/13;

-право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0722880500:01:001:0948 відповідач ОСОБА_4 отримав на підставі рішення Баківцівської сільської ради від 21 липня 2020 року №33/68

-право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0722880500:01:001:0890 відповідач ОСОБА_3 отримав на підставі рішення Баківцівської сільської ради від 22 жовтня 2020 року №38/4.

Окремо слід звернути увагу на підстави набуття у власність спірних земельних ділянок відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 :

-право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0722880500:01:001:0046 відповідач ОСОБА_2 зареєструвала за собою на підставі свідоцтва про право на спадщину від 09 вересня 2021 року. Спадкодавцем відповідача ОСОБА_2 була ОСОБА_11 , якій зазначена земельна ділянка належала на підставі державного акту серії ЯД №279477 від 11 вересня 2007 року, виданого на підставі рішення Баківцівської сільської ради від 19 квітня 2007 року №7/5;

-право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0722880500:03:000:0737 відповідач ОСОБА_1 зареєстровано на підставі договору дарування від 20 грудня 2019 року. При цьому, з обґрунтувань позову вбачається, що першим власником вказаної земельної ділянки була ОСОБА_12 , яка отримала право власності на цю земельну ділянку на підставі рішення Баківцівської сільської ради від 20 грудня 2012 року №16/3.

Не вдаючись до надання правової оцінки спірним правовідносинам щодо кожного відповідача окремо, приходжу до висновку, що наведене вище в повній мірі свідчить про неоднорідність позовних вимог, адже такі вимоги не пов`язані між собою єдиною підставою виникнення, а відповідачі не об`єднані між собою спільними правами чи обов`язками, що виключає можливість їх процесуальної співучасті.

Заявлені позовні вимоги становлять самостійні предмети розгляду, кожен з яких має окреме коло фактичних обставин спору та доказів (зокрема, щодо набуття прав земельну ділянку), тому вважаю, що відсутні підстави для їх об`єднання.

В розрізі дослідження питання про можливість об`єднання в одне провадження заявлених позовних вимог слід звернути увагу на те, що автор цього позову, обґрунтовуючи нормативно-правову підставу вимог, цитуючи відповідні норми Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, зазначає примітку в редакції на момент вилучення земельних ділянок . Однак, враховуючи ту обставину, що спірні земельні ділянки передані у власність громадян в різний час (з 2007 року по 2020 рік), то питання яку саме редакцію відповідної норми Закону слід застосовувати залишається не конкретизованим. При цьому, слід наголосити, що законодавство України, що регулює спірні правовідносини, зокрема Земельний кодекс України, впродовж означеного періоду часу неодноразово зазнавало змін та доповнень.

Крім того, прокурор, звертаючись до суду з цим позовом, просить визнати поважними причини пропуску позовної давності. Варто відмітити, що в разі наявності підстав для дослідження судом питання поважності причин пропуску прокурором строку позовної давності для звернення до суду з цим позовом, очевидним є аналіз доводів та доказів учасників процесу щодо часу, коли відповідний орган довідався або міг довідатись про порушення його прав, що, в свою чергу, передбачає необхідність встановлення початку перебігу цього строку окремо щодо кожного рішення Баківцівської сільської ради про передачу земельної ділянки у власність громадян (відповідачів), починаючи з часу прийняття такого рішення.

Наведене ще раз доводить процесуальну неможливість об`єднання заявлених позовних вимог.

Аналіз пункту 2 частини 4 статті 185 ЦПК України у системному зв`язку з приписами статті 188 цього Кодексу свідчить про те, що у разі порушення правил об`єднання позовних вимог суд з метою виконання завдання цивільного судочинства може не повертати позовну заяву, а за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою самостійно роз`єднати позовні вимоги за правилами частини 6 статті 188 ЦПК України та розглянути кожну з заявлених вимог окремо.

Отже, приписи частини 6 статті 188 ЦПК України суд, з урахуванням конкретних обставин, має право застосувати як у разі дотримання правил об`єднання позовних вимог, так і у випадку їх порушення. Проте вчинення відповідної процесуальної дії є дискрецією суду, яка застосовується (або не застосовується) ним за власним переконанням та з урахуванням конкретних обставин справи.

Такий висновок суду відповідає позиції Верховного Суду, висловленому у пунктах 20-21 постанови від 20 січня 2021 року в справі № 914/2172/20.

З наведених мотивів приходжу до висновку про повернення позовної заяви Керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивачів Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, Національної академії аграрних наук України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне підприємство Перемога Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про витребування земельних ділянок.

Інститут повернення позовної заяви передбачений для усунення недоліків позовної заяви і таке повернення не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду в порядку, встановленому законом після усунення недоліків.

Керуючись п.2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивачів Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, Національної академії аграрних наук України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне підприємство Перемога Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про витребування земельних ділянок - повернути.

Роз`яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її отримання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Дата складення повного тексту ухвали 07 лютого 2022 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області О. М. Гринь