Рішення

від 26.01.2022 по справі 602/935/19

ЛАНОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 602/935/19

Провадження № 2/602/5/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" січня 2022 р. Лановецький районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого Радосюка А. В.

при секретарі Яблонській М. М.

з участю представника позивача - адвоката Вальчук М. М., представника відповідача - адвоката Чауса С. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ланівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,-

встановив:

До суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя. Позовні вимоги мотивує тим, що рішенням Лановецького районного суду Тернопільської області від 17.12.2009 року шлюб між нею та відповідачем розірвано. Під час спільного проживання, перебуваючи у шлюбі, вони з відповідачем за спільні кошти побудували житловий будинок, господарські будівлі та споруди по АДРЕСА_1 , який будівництвом закінчено в 1997 році. Всі дозвільні документи оформлено на відповідача і знаходяться у нього. У зв`язку із тим, що ними побудовано будинок, Вербовецькою сільською радою Лановецького району Тернопільської області відповідачу було передано земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) 0,25 га. Врахувавши, що спірний об`єкт незавершеного будівництва збудований за час шлюбу за спільні кошти подружжя та є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, будівництво його закінчено і він фактично експлуатується за своїм функціональним призначенням; позивач просить в порядку поділу майна подружжя визнати не введений в експлуатацію житловий будинок, як об`єкт незавершеного будівництва (процент готовності 100%), що знаходиться в АДРЕСА_1 та земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), площею 0,25 га, кадастровий номер 6123882400:02:001:0106, державний акт ЯМ 519411 від 22.06.2012 року, об`єктами права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; вВизнати за позивачем право власності на 1/2 частину не введеного в експлуатацію житлового будинку, як об`єкта незавершеного будівництва (процент готовності 100%), що знаходиться в АДРЕСА_1 та 1/2 частину земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,25 га, кадастровий номер 6123882400:02:001:0106, державний акт ЯМ 519411 від 22.06.2012 року; визнати за відповідачем право власності на 1/2 частину не введеного в експлуатацію житлового будинку, як об`єкта незавершеного будівництва (процент готовності 100%), що знаходиться в АДРЕСА_1 та 1/2 частину земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,25 га, кадастровий номер 6123882400:02:001:0106, державний акт ЯМ 519411 від 22.06.2012 року. Крім того позивач просить судові витрати стягнути з відповідача.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, хоча про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Вальчук М.М. позовні вимоги підтримала з мотивів , вказаних у позовній заяві та пояснила, що позивач змушена була звернутися до суду з позовом про поділ майна, оскільки відповідач з 2018 року проживав з іншою жінкою і це стало підставою для порушення прав позивача саме з цього часу.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, однак, будучи присутнім в попередніх судових засіданнях, позовних вимог не визнав та пояснив, що спірне майно будувалося, в тому числі, і його батьками, а тому повинно ділитися на чотирьох. Він зараз проживає один, з 2018 року по 2020 рік проживав з іншою жінкою. Крім того, з моменту розірвання шлюбу він провів покращення будинку за власні кошти.

В судовому засіданні представник відповідача адвокат Чаус С.В. позовних вимог не визнав та пояснив, що згідно положень ЦК України право власності виникає з моменту створення та державної реєстрації. Право позивача порушене з 2009 року, але вона звернулася до суду тільки зараз, пропустивши строк позовної давності.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши здобуті під час судового засідання докази, з`ясував наступні обставини.

Згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , виданого 25 травня 1974 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 25 травня 1974 року уклали шлюб, який був зареєстрований Карначівською сільською радою Лановецького району Тернопільської області, актовий запис №9, після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_1 (а.с.8).

Рішенням Лановецького районного суду Тернопільської області від 17 грудня 2009 року шлюб, укладений 25 травня 1974 року Карначівською сільською радою Лановецького району Тернопільської області, актовий запис № 9, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , розірвано (а.с.9).

Згідно копії довідки № 573, виданої 12.09.2019 року Вербовецькою сільською радою Лановецького району Тернопільської області (а.с.10) та копії Витягу з будинкової книжки по АДРЕСА_1 (а.с.11), ОСОБА_1 , 1957 року народження, дійсно проживає в АДРЕСА_1 з 1998 року.

Згідно копії повідомлення Відділу у Лановецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області № 40/110-19 від 03.06.2019 року, згідно бази НКС та КДР за ОСОБА_2 , жителем с.Вербовець, податковий номер НОМЕР_2 , обліковуються такі земельні ділянки за кадастровими номерами: 6123882400:02:002:0003 - для ведення особистого селянського господарства - 0,4323 га., державний акт ЯМ 519410 від 22.06.2012 року; 6123882400:02:001:0106 - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) - 0, 25 га., державний акт ЯМ 519411 від 22.06.2012 року; 6123882400:02:001:0107 - для ведення особистого селянського господарства - 0,2523 га., державний акт ЯМ 519412 від 22.06.2012 року. Нормативно грошова оцінка за даними кадастровими номерами становить: 6123882400:02:002:0003 - 10908,45 грн.; 6123882400:02:001:0107 - 4951,66 грн.; 6123882400:02:001:0106 - 174186,33 грн.(а.с.13).

Згідно копії повідомлення Вербовецької сільської ради Лановецького району Тернопільської області № 363 від 03.06.2019 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований в АДРЕСА_1 , разом з ним зареєстровані: колишня дружина ОСОБА_1 , 1957 року народження; син ОСОБА_5 , 1976 року народження; дочка ОСОБА_6 , 1977 року народження; мати ОСОБА_7 , 1927 року народження. Інформацією про зареєстроване нерухоме майно та право власності на житловий будинок сільська рада не володіє (а.с.15).

Згідно копії повідомлення Вербовецької сільської ради Лановецького району Тернопільської області № 560 від 10.08.2019 року, ОСОБА_1 ,1957 року народження, зареєстрована в АДРЕСА_1 . У власності ОСОБА_2 знаходяться земельні ділянки загальною площею 0,9346 в т.ч.: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд - 0,2500 га.; для ведення особистого селянського господарства - 0,2523 га. Та 0,4323 га. Інформацією про інше зареєстроване нерухоме майно,дозвільні документи та право власності на житловий будинок сільська рада не володіє (а.с.21).

Згідно копії повідомлення Комунального підприємства Лановецьке районне бюро технічної інвентаризації № 307 від 23.07.2019 року, інвентарна справа на житловий будинок АДРЕСА_1 не виготовлялась, правовстановлюючі документи на ім`я ОСОБА_2 не видавались. За ОСОБА_2 , жителем с.Вербовець, в КП Лановецьке районне БТІ на правах особистої власності нерухомого майна не зареєстровано. На житловий будинок АДРЕСА_2 інвентарна справа не виготовлялась, правовстановлюючі документи не видавались, власник вказаного будинку не відомий (а.с.17).

Згідно копії повідомлення Лановецької районної державної адміністрації Тернопільської області № 02.01-17/851 від 24.07.2019 року, в управлінні економічного розвитку і торгівлі, інфраструктури та житлово-комунального господарства Лановецької районної державної адміністрації будь-які відомості про надання дозволу щодо будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_2 відсутні (а.с.19).

Згідно копії технічного паспорта на житловий будинок індивідуального житлового фонду за адресою АДРЕСА_1 , складеного 07 липня 2003 року, власником будинку є ОСОБА_2 (а.с.55-57).

Згідно копії державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 519411, виданого 22 червня 2012 року на підставі рішення сесії Вербовецької сільської ради від 09.10.2009 року № 117/20, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,2500 га., яка розташована по АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (а.с.58).

Згідно довідки, виданої Вербовецькою сільською радою Лановецького району Тернопільської області, ОСОБА_1 , 1957 року народження, проживала в АДРЕСА_1 з 1998 року по 2008 рік. З 2009 року і по даний час не проживає (а.с.59).

Згідно довідки, виданої Вербовецькою сільською радою Лановецького району Тернопільської області, будівництво будинку по АДРЕСА_1 проводилося спільно сімейством ОСОБА_1: ОСОБА_4 , ОСОБА_7 (батьки відповідача ОСОБА_2 ), ОСОБА_1 (позивач), ОСОБА_2 (а.с.60).

Згідно Виписки з по господарської книги, ОСОБА_2 зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 . Номер об`єкта ПГО 0398-1 в по господарській книзі № 7 відкритий на ОСОБА_2 , власник будинку ОСОБА_2 . Рік побудови: 1997. Характеристика житлової площі: загальна площа - 91, 5 кв.м., житлова - 70,5 кв.м. У будинку 5 кімнат, зручності відсутні. Всього осіб зареєстрованих в будинку: власник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; колишня дружина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; мати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд (присадибна ділянка) становить 0,2500 га., яка знаходиться у власності ОСОБА_2 (а.с.61).

Згідно копії довідки до акта огляду МСЕК № 0022278, ОСОБА_2 є інвалідом ІІ групи довічно (а.с.62).

Згідно копії посвідчення № НОМЕР_3 , виданого Лановецьким рай соцзабез Тернопільської області, ОСОБА_2 отримує пенсію по інвалідності (а.с.63).

Згідно копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 , виданого 10 січня 2019 року Лановецьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано, актовий запис № 01(а.с.64).

Згідно копії гарантійного талону № 181505, ОСОБА_2 здійснив покупку метало пластикових дверей Т/05 у кількості 1 штука у Салоні вікон та дверей Галактика комфорту за адресою АДРЕСА_3 (а.с.65).

Згідно висновку експерта за результатами проведеної судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи у цивільній справі № 602/935/19, № 541/545/54620-22 від 23.06.2021 року, процент готовності об`єкту незавершеного будівництва - житлового будинку по АДРЕСА_1 , станом на день обстеження становить 100%. Дійсна (ринкова) вартість об`єкту незавершеного будівництва, станом на день проведення дослідження, визначена порівняльним підходом, становить 265090 грн. Мінімально необхідна площа для однокімнатної квартири становить 28 м 2 .Частка кожного співвласника Ѕ в одиницях площі буде становити 96,6 м 2 . Розподіл в натурі об`єкту незавершеного будівництва - житлового будинку по АДРЕСА_1 можливий. На розгляд суду пропонується варіант №1 поділу в натурі об`єкту незавершеного будівництва з дотриманням рівності ідеальних часток в співвідношенні Ѕ і Ѕ. При поділі в натурі об`єкту незавершеного будівництва з дотриманням рівності ідеальних часток в співвідношенні Ѕ і Ѕ, згідно варіанту №1 відступ від ідеальних часток становить: для одного з співвласників Ѕ частини об`єкту незавершеного будівництва частка становить 49/100 і менша від належної частки на 1759,00 грн.; для одного з співвласників Ѕ частини об`єкту незавершеного будівництва частка становить 51/100 і більша від належної частки на 1759,00 грн. Також при проведенні поділу об`єкту незавершеного будівництва - житлового будинку по АДРЕСА_1 необхідно виконати будівельні роботи по переплануванню та реконструкції. Вартість будівельних робіт,згідно варіанту № 1 становить 17140,00 грн.,втому числі вартість виробів та матеріалів - 8799,60 грн. (а.с.78-200).

Статтями ч.1 ст. 60, 63, ч.1 ст. 69, ч.1 ст.70 СК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Частиною 3 статті 368 ЦК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.61 СК України, об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Статтею 63 СК України встановлено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Частиною 1 ст.69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Суб`єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.

Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя , спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов`язальними правовідносинами, тощо; вирішуючи спір між подружжям про майно, необхідно встановити обсяг спільного нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясувати джерело і час його придбання.

Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та ст. 372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Крім того, рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об`єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч. 1 ст. 63, ч. 1 ст. 65 СК України. У випадку коли при розгляді вимоги про поділ спільного, сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі (п. 30 Постанови).

Розпоряджання спільним сумісним майном подружжя може відбутися шляхом його поділу, виділення частки. Поділ майна, що є у спільній сумісній, власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя.

Відповідно до частини першої статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка, зокрема, є: майно, набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Тлумачення норм сімейного законодавства свідчить, що спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були набуті.

Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України).

Згідно ст.331 ЦК України новостворене нерухоме майно набуває юридичного статусу житлового будинку після прийняття його до експлуатації і з моменту державної реєстрації права власності на нього. Однак, до цього, не будучи житловим будинком з юридичного погляду, об`єкт незавершеного будівництва з сукупністю будівельних матеріалів, тобто речей як предметів матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов`язки , тому такий об`єкт є майном, яке за передбачених законом умов може належати на праві спільної сумісної власності подружжя і з дотриманням будівельних норм і правил підлягати поділу між ними.

За позовом дружини, членів сім`ї забудовника, які спільно будували будинок, а також спадкоємців, суд має право здійснити поділ об`єкта незавершеного будівництва, якщо враховуючи ступінь його готовності, можна визначити окремі частини, що підлягають виділу, і технічно можливо довести до кінця будівництво зазначеними особами. У разі неможливості поділу об`єкта незавершеного будівництва суд може визнати право за цими особами на будівельні матеріали і конструктивні елементи будинку або з урахуванням конкретних обставин залишити його одній зі сторін, а іншій присудити грошову компенсацію. Об`єкт незавершеного будівництва, зведений за час шлюбу, може бути визнаний об`єктом права спільної сумісної власності подружжя із визначенням часток. При цьому суд може визнати право на частину незавершеного будівництва за кожною з сторін.

Якщо на земельній ділянці знаходиться будинок, будівля, споруда, що є спільною сумісною власністю подружжя, то у разі поділу будинку, будівлі, споруди між подружжям та виділу конкретної частини будинку, будівлі, споруди до особи, яка не мала права власності чи користування земельною ділянкою переходить це право у розмірі частки права власності у спільному майні будинку, будівлі, споруди у відповідності до ст.120 ЗК України, ст.377 ЦК України.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18) зроблено висновок, що у статті 60 СК України закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України. Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Тобто, той із подружжя, який заявляє про спростування зазначеної презумпції, зобов`язаний довести обставини, що її спростовують, на підставі належних та допустимих доказів.

Представник відповідача в судовому засіданні заявив клопотання про застосування строку позовної давності, оскільки з моменту розірвання шлюбу, а саме з 2009 року позивач не проживає у вказаному будинку.

Представник позивача в судовому засіданні щодо застосування строку позовної давності заперечила, оскільки право позивача на володіння майном було порушене з 2018 року, а саме з моменту проживання відповідача з іншою жінкою у вказаному житловому будинку.

Суд, вислухавши доводи сторін вважає, що строк позовної давності у даному випадку застосуванню не підлягає, оскільки рахується не з моменту розірвання шлюбу, а з моменту порушення права позивача на володіння своїм майном, що по даній справі сталося у 2018 році з моменту проживання відповідача з іншою жінкою.

Проаналізувавши та оцінивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов слід задовольнити частково , визнавши не введений в експлуатацію житловий будинок, як об`єкт незавершеного будівництва (процент готовності 100%), що знаходиться в АДРЕСА_1 та земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), площею 0,25 га, кадастровий номер 6123882400:02:001:0106, державний акт ЯМ 519411 від 22.06.2012 року, об`єктами права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину не введеного в експлуатацію житлового будинку, як об`єкта незавершеного будівництва (процент готовності 100%), що знаходиться в АДРЕСА_1 та 1/2 частину земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,25 га, кадастровий номер 6123882400:02:001:0106, державний акт ЯМ 519411 від 22.06.2012 року.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині визнання за відповідачем права власності на Ѕ частину спірного майна, суд виходив з того, що відповідач позовних вимог не визнав і не просив суд визнати за ним право власності, а отже відсутні правові підстави для такого визнання.

Відповідно до вимог ст.141ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по оплаті судового збору у розмірі 768 гривень 40 коп. та витрати за проведення судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи в розмірі 7845 гривень 12 копійок, з відповідача в користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1427 гривень 98 копійок.

Керуючись 4, 10, 12, 13, 19, 76, 81, 89, 259, 263-265, 352 ЦПК України, ст.ст.321,328,368,370,372,392 ЦК України, ст.ст.60,61,63,65-71 СК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: с.Корначівка Кременецького району Тернопільської області, паспорт серії НОМЕР_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: с.Вербовець Кременецького району Тернопільської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) про поділ майна подружжя - задовольнити частково.

Визнати не введений в експлуатацію житловий будинок, як об`єкт незавершеного будівництва (процент готовності 100%), що знаходиться в АДРЕСА_1 та земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), площею 0,25 га, кадастровий номер 6123882400:02:001:0106, державний акт ЯМ 519411 від 22.06.2012 року, об`єктами права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 (місце проживання: с.Корначівка Кременецького району Тернопільської області, паспорт серії НОМЕР_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 ) право власності на 1/2 частину не введеного в експлуатацію житлового будинку, як об`єкта незавершеного будівництва (процент готовності 100%), що знаходиться в АДРЕСА_1 та 1/2 частину земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,25 га, кадастровий номер 6123882400:02:001:0106, державний акт ЯМ 519411 від 22.06.2012 року.

Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання: с.Вербовець Кременецького району Тернопільської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) в користь ОСОБА_1 (місце проживання: с.Корначівка Кременецького району Тернопільської області, паспорт серії НОМЕР_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 ) 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок сплаченого судового збору та 7845 (сім тисяч вісімсот сорок п`ять) гривень 12 копійок витрат за проведення судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи №541/545/54620-22 від 23 червня 2021 року.

Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання: с.Вербовець Кременецького району Тернопільської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) в користь держави 1427 (одну тисячу чотириста двадцять сім) гривень 98 копійок судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повне судове рішення буде складене 04 лютого 2022 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Лановецький районний суд Тернопільської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: А. В. Радосюк