ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
07.02.2022Справа № 910/16797/21
Господарський суд міста Києва в складі судді Коткова О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/16797/21
за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Маршала Тимошенка, 13-А"
до Приватного підприємства "Відок"
про стягнення грошових коштів
Без виклику учасників судового процесу.
СУТЬ СПОРУ:
18 жовтня 2021 року до Господарського суду міста Києва від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Маршала Тимошенка, 13-А" (позивач) надійшла позовна заява б/н від 13.10.2021 року до Приватного підприємства "Відок" (відповідач) про стягнення 33 366,69 грн., з них: заборгованості по внескам на утримання будинку та прибудинкової території за період квітень 2018 року по серпень 2021 року - 27 732,18 грн. (двадцять сім тисяч сімсот тридцять дві гривні 18 копійок), 3% річних - 1848,18 грн. (одна тисяча вісімсот сорок вісім гривень 18 копійок) та інфляційної складової боргу - 3786,08 грн. (три тисячі сімсот вісімдесят шість гривень 08 копійок).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є власником нежитлових приміщень № 603 та № 605 загальною площею 554,7 кв.м. в будинку за адресою: м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 13-А . Як вказує позивач, відповідач належним чином не виконує зобов`язання з оплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території у сумі 27 732,43 грн. З цих підстав ОСББ "Маршала Тимошенка, 13-А" просить суд стягнути з відповідача заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території у сумі 27 732,43 грн., інфляційну складову боргу у сумі 3786,08 грн. та 3% річних у розмірі 1848,18 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2021 року у справі № 910/16797/21 позовну заяву б/н від 13.10.2021 року ОСББ "Маршала Тимошенка, 13-А" до Приватного підприємства "Відок" про стягнення грошових коштів залишено без руху, надано ОСББ "Маршала Тимошенка, 13-А" строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення даної ухвали.
Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105481371526 ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.10.2021 року у справі № 910/16797/21 вручено уповноваженому представнику позивача - 28.10.2021 року.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Тобто, строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви до 02.11.2021 року (включно).
04.11.2021 року через відділ діловодства суду від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Маршала Тимошенка, 13-А" надійшла заява б/н від 02.11.2021 року "Про усунення недоліків позовної заяви" та заява б/н від 02.11.2021 року "Про зміну предмету позову". Вказані заяви направленні засобами поштового зв`язку 02.11.2021 року, що підтверджується відбитком календарного штемпеля на конверті.
У зв`язку з перебуванням судді Коткова О.В. у період з 03.11.2021 по 12.11.2021 року на лікарняному та з 15.11.2021 року по 19.11.2021 року на навчанні, питання щодо відкриття провадження у справі суд вирішує у перший робочий день - 22.11.2021 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/16797/21, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; визначено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.
Так, ухвалу суду про відкриття провадження у даній справі було направлено Приватному підприємству "Відок" за адресою: 04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 13-А, офіс 603, яка вказана в позовній заяві та відповідає адресі місцезнаходження у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Водночас, суд звертає увагу, що поштове відправлення з ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не було вручене відповідачу та було повернуте до суду з відміткою у довідці відділення поштового зв`язку на відповідному конверті за закінченням терміну зберігання - 30.12.2021 року.
Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
В п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Виходячи зі змісту статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, суд дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.08.2020 року у справі № 904/2584/19.
Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу про відкриття провадження у справі за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.09.2020 року у справі № 910/9791/18.
Отже, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що днем вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі від 22.11.2021 року у справі № 910/16797/21 є 30.12.2021 року.
Тобто, строк для надання відзиву на позовну заяву до 14.01.2022 року (включно).
На адресу суду від відповідача відзиву на позов, клопотань, заяв тощо не надходило.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).
У зв`язку з перебуванням судді Коткова О.В. у період з 17.01.2022 по 04.02.2022 року у відпустці, суд здійснює розгляд справи, відповідно до статті 252 Господарського процесуального кодексу України, у перший робочий день після виходу з відпустки - 07.02.2022 року.
Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до п. 1 розділу 1 статуту ОСББ Маршала Тимошенка, 13-А , затвердженого загальними зборами ОСББ Маршала Тимошенка, 13-А , які оформлені протоколом № 5 від 22.02.2020 року (надалі - статут) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Маршала Тимошенка, 13-А" створено власниками квартир та нежитлових приміщень (далі - співвласники) багатоквартирного будинку, що розташований за адресою: м. Київ, вулиця Маршала Тимошенка, будинок 13-А , відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Згідно п. 1 розділу 2 статуту метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.
Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками, працівниками, членами органів yriравління (за винятком оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи). Господарче забезпечення діяльності об`єднання здійснюється власними силами об`єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання. Доходи об`єднання використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених ї установчими документами (п. 2 розділу 2 статуту).
У пункті 3 розділу 3 статуту ОСББ Маршала Тимошенка, 13-А визначено, що до виключної компетенції загальних зборів співвласників належить, зокрема, затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.
У відповідності до п. 1 розділу 4 статуту джерелами фінансування є кошти об`єднання, які складаються, в тому числі, з внесків і платежів співвласників.
Сплата встановлених загальними зборами об`єднання внесків і платежів, в тому числі відрахувань до ремонтного, резервного фондів у розмірах і строки, які встановлені загальними зборами об`єднання, є обов`язковою для всіх співвласників (п. 2 розділу 4 статуту).
Згідно пункту 5 розділу 4 статуту ОСББ Маршала Тимошенка, 13-А кошти об`єднання, включаючи кошти ремонтного, резервного та інших фондів, витрачаються правлінням згідно з кошторисами, затвердженими загальними зборами співвласників, та окремими рішеннями загальних зборів співвласників. Кошторис об`єднання за поданням правління щороку затверджується загальними зборами не пізніше 01 січня поточного року, якщо інший строк не встановлено загальними зборами співвласників. За рішенням загальних зборів можуть затверджуватися кошториси на два і більше років. Якщо інше не встановлено рішенням загальних зборів співвласників, кошторис повинен передбачати такі статті витрат: витрати на утримання і ремонт спільного майна; витрати на оплату комунальних та інших послуг; витрати фондів об`єднання; інші витрати.
Пунктом 2 розділу 5 статуту встановлено, що співвласник зобов`язаний, в тому числі: виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання, виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Загальними зборами ОСББ Маршала Тимошенка, 13-А прийнято рішення, оформлене протоколом № 5 від 14.05.2020 року, яким затверджено кошторис на 2020 рік та внесок на управління та утримання будинку для власників нежитлових приміщень у розмірі 4,79 грн. за l кв.м. належної площі нежитлового приміщення при оплаті до 25 числа місяця, що настає за розрахунковим та 5,27 грн. - при оплаті після 25 числа місяця, що настає за розрахунковим та при наявності заборгованості за минулі періоди.
Так, Інформаційною довідкою № 276507452 від 24.09.2021 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна підтверджується, що ПП Відок є власником нежитлового приміщення в літ. А, загальною площею 323,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 13-А, приміщення 605 .
Предметом спору в даній справі є стягнення з відповідача, як власника нежитлового приміщення в літ. А, загальною площею 323,4 кв.м. в житловому будинку по вул. Маршала Тимошенка, 13-А у м. Києві , заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території за період з листопада 2020 року по серпень 2021 року.
За твердженням позивача, відповідач у зазначений вище період лише частково здійснював оплату внесків на утримання будинку багатоквартирного будинку в„– 13-А по вул. Маршала Тимошенка в м. Києві , внаслідок чого у ПП Відок утворилась заборгованість у розмірі 27 732,18 грн.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача санкції за порушення виконання грошового зобов`язання щодо оплати заборгованості по внескам на утримання будинку та прибудинкової території.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Згідно ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
За приписами статті 1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , співвласником багатоквартирного будинку є власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.
Статтею 385 Цивільного кодексу України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.
Частиною 2 статті 7 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку встановлено, що кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.
Так, за змістом ст. 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку вищим органом управління об`єднання є загальні збори його членів, до виключної компетенції яких, зокрема, належить затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення розмірів внесків і платежів членами об`єднання. За результатами розгляду питань, віднесених до компетенції загальних зборів, приймається рішення, яке може бути оскаржено в судовому порядку.
У разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (ч. 6 ст. 13 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ).
Відповідно до ст. 15 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку співвласник зобов`язаний, зокрема виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання, зокрема: встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; визначати підрядника, укладати договори про управління та експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів (ст. 16 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ).
Згідно зі ст. 17 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право, зокрема: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.
Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності (ч. 1 ст. 20 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ).
Як вже було встановлено судом вище, у пункті 3 розділу 3 статуту ОСББ Маршала Тимошенка, 13-А визначено, що до виключної компетенції загальних зборів співвласників належить, зокрема, затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.
Відповідно до п. 2 розділу 4 статуту ОСББ Маршала Тимошенка, 13-А сплата встановлених загальними зборами об`єднання внесків і платежів, в тому числі відрахувань до ремонтного, резервного фондів у розмірах і строки, які встановлені загальними зборами об`єднання, є обов`язковою для всіх співвласників.
Згідно пункту 5 розділу 4 статуту ОСББ Маршала Тимошенка, 13-А , кошти об`єднання, включаючи кошти ремонтного, резервного та інших фондів, витрачаються правлінням згідно з кошторисами, затвердженими загальними зборами співвласників, та окремими рішеннями загальних зборів співвласників. Кошторис об`єднання за поданням правління щороку затверджується загальними зборами не пізніше 01 січня поточного року, якщо інший строк не встановлено загальними зборами співвласників. За рішенням загальних зборів можуть затверджуватися кошториси на два і більше років. Якщо інше не встановлено рішенням загальних зборів співвласників, кошторис повинен передбачати такі статті витрат: витрати на утримання і ремонт спільного майна; витрати на оплату комунальних та інших послуг; витрати фондів об`єднання; інші витрати.
Судом встановлено, що у спірний період з листопада 2020 року по серпень 2021 року включно відповідачу на праві власності належало нежитлове приміщення в літ. А, загальною площею 323,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 13-А, приміщення 605 , що підтверджується Інформаційною довідкою № 27650752 від 24.09.2021 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.
Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 322 ЦК України).
Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
З наведених правових норм чинного законодавства вбачається, що кожний власник квартири (нежитлового приміщення) у багатоквартирному будинку є одночасно співвласником спільного майна такого будинку, зокрема, приміщень загального користування та прибудинкової території.
Обов`язок утримання зазначеного майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства, зокрема, ст. 322 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 7 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку .
При цьому, системний аналіз приписів статей 10, 13, 15, 16, 17, 20, 23 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку дозволяє зробити висновок про те, що зазначений закон передбачає комплекс взаємопов`язаних прав та обов`язків власників квартир та об`єднання співвласників, які в кінцевому мають забезпечити належне функціонування та утримання співвласниками житлового будинку їхньої спільної часткової власності. Зокрема, праву об`єднання в особі його загальних зборів, на встановлення порядку сплати, переліку та розміру внесків і платежів (ст. 10, 16 Закону) кореспондує обов`язок співвласника виконувати рішення статутних органів об`єднання, своєчасно та в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі, частка яких визначається пропорційно до загальної площі квартири (ст. 15, ст. 20 Закону).
Тобто, обов`язок утримання зазначеного майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства. При цьому, витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належного їм нежитлового приміщення та спільного майна, а також членства в об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку.
Відповідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За умовами частини 3 статті 23 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.
Умовами пункту 2 розділу 5 статуту позивача передбачено обов`язки співвласника, зокрема, виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання, виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Пунктом 11 розділу 3 статуту позивача визначено, що рішення загальних зборів, прийняте відповідно до Статуту, є обов`язковими для всіх співвласників.
Відтак, наявність чи відсутність договору між співвласником будинку та позивачем не впливає на обов`язок співвласника виконувати рішення загальних зборів ОСББ Маршала Тимошенка, 13-А та брати участь в утриманні будинку.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06.03.2018 року у справі № 910/2655/17, від 03.06.2019 року у справі № 910/3479/18.
Оскільки матеріалами справи підтверджується та відповідачем не спростовано, що рішенням співвласників ОСББ Маршала Тимошенка, 13-А , оформленим протоколом № 5 від 14.05.2020 року, визначено розміри спірних внесків та строки їх внесення, і означені рішення наразі є чинними, відповідач зобов`язаний був виконати зобов`язання з оплати відповідних внесків як співвласник багатоквартирного будинку.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач у порушення норм чинного законодавства України, зокрема, Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та Цивільного кодексу України, у період з листопада 2020 року по серпень 2021 року належним чином не виконував свої зобов`язання щодо вчасного здійснення оплат внесків співвласників багатоквартирного будинку в„– 13-А , а саме: внесків на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 27 732,18 грн., внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість у загальному розмірі 27 732,18 грн.
Відтак, враховуючи те, що сума боргу відповідача по сплаті внесків на утримання будинку і прибудинкової території, яка складає 27 732,18 грн., підтверджена належними доказами і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, чи доказів на спростування наявності такої заборгованості або її розміру, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача до відповідача в частині стягнення з останнього вищенаведеної суми боргу, в зв`язку з чим даний позов у цій частині підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1848,18 грн. та інфляційну складову боргу у розмірі 3786,08 грн.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
З положень п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
В частині нарахування інфляційної складової боргу судом враховується правовий висновок, викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 20.11.2020 року у справі № 910/13071/19. Зокрема, сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Необхідно враховувати, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3% річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 року у справі № 910/4590/19 та від 22.09.2020 року у справі № 918/631/19.
Водночас, в п. 1.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" визначено, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені .
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційної складової боргу, судом встановлено, що загальна сума інфляційної складової боргу, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, за розрахунком суду, становить 1480,17 грн., в іншій частині позовних вимог щодо стягнення інфляційної складової боргу в сумі 2305,91 грн. позивачу належить відмовити.
Здійснивши перевірку розрахунку 3% річних, в межах заявленого позивачем періоду, суд встановив, що він виконаний арифметично вірно, відтак, сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, не виходячи за межі визначеного позивачем періоду, за розрахунком позивача, становить 1848,18 грн.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 31 060,53 грн., з них: заборгованості по внескам на утримання будинку та прибудинкової території за період листопада 2020 року по серпень 2021 року - 27 732,18 грн. (двадцять сім тисяч сімсот тридцять дві гривні 18 копійок), 3% річних - 1848,18 грн. (одна тисяча вісімсот сорок вісім гривень 18 копійок) та інфляційної складової боргу - 1480,17 грн. (одна тисяча чотириста вісімдесят гривень 17 копійок).
Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2113,11 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Відок" (ідентифікаційний код 32529119, адреса: 04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 13-А, офіс 603) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Маршала Тимошенка, 13-А" (ідентифікаційний код 40748983, адреса: 04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 13-А) грошові кошти: заборгованості по внескам на утримання будинку та прибудинкової території за період листопада 2020 року по серпень 2021 року - 27 732,18 грн. (двадцять сім тисяч сімсот тридцять дві гривні 18 копійок), 3% річних - 1848,18 грн. (одна тисяча вісімсот сорок вісім гривень 18 копійок), інфляційної складової боргу - 1480,17 грн. (одна тисяча чотириста вісімдесят гривень 17 копійок) та судовий збір - 2113,11 грн. (дві тисячі сто тринадцять гривень 11 копійок).
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 07.02.2022р.
Суддя О.В. Котков
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 07.02.2022 |
Оприлюднено | 08.02.2022 |
Номер документу | 102995169 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Котков О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні