ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
14.04.2022Справа № 910/16797/21
За позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Маршала Тимошенка, 13-А"
до Приватного підприємства "Відок"
про стягнення грошових коштів
Щодо розгляду заяви б/н від 11.02.2022 року «Про додаткове рішення» Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Маршала Тимошенка, 13-А"
Суддя Котков О.В.
Без виклику представників сторін.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.02.2022 року у справі № 910/16797/21 позов задоволено частково, стягнуто з Приватного підприємства "Відок" на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Маршала Тимошенка, 13-А" грошові кошти: заборгованості по внескам на утримання будинку та прибудинкової території за період листопада 2020 року по серпень 2021 року - 27 732,18 грн., 3% річних - 1848,18 грн., інфляційної складової боргу - 1480,17 грн. та судовий збір - 2113,11 грн., в іншій частині позову відмовлено.
15.02.2022 року через відділ діловодства суду від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Маршала Тимошенка, 13-А" надійшла заява б/н від 11.02.2022 року «Про додаткове рішення», в якій заявник просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Приватного підприємства "Відок" на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Маршала Тимошенка, 13-А" судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.
Відповідно до вимог ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Клопотання про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Отже, додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України).
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України).
Оскільки рішення у справі № 910/16797/21 ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, наявні у матеріалах справи докази є достатніми для здійснення розгляду заяви без виклику учасників справи, тому відповідно до положень ст. 244 Господарського процесуального кодексу Україна судове засідання для розгляду поданої позивачем заяви не призначається.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Разом з тим, згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 Господарського процесуального кодексу України).
Одним з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Крім того, Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Тобто, "суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони" та "суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання" не є тотожними за своєю суттю, що фактично відповідає висновку викладеному у вище наведеній постанові.
При цьому, у постанові від 05.10.2021 року у справі № 907/746/17 колегія суддів Верховного Суду акцентувала увагу на тому, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання учасника справи про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Окрім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", рішення у справі "Баришевський проти України", рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України", рішення у справі "Двойних проти України", рішення у справі "Меріт проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Аналогічна позиція щодо застосування норми права викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18.
За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 року у справі № 910/906/18 та у постанові Верховного Суду у справі № 873/79/20 від 12.05.2021 року.
Відповідно до попереднього розрахунку судових витрат розмір витрат на професійну правову допомогу становить 5000,00 грн.
На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копії витягу з договору про надання правничої (правової) допомоги від 15.12.2020 року, укладеного між адвокатом Лахно Олександром Юрійовичем та ОСББ «Маршала Тимошенка, 13-А», станом на 09.02.2022 року, додаткової угоди від 08.10.2021 року до договору, акту приймання-передачі наданих послуг від 09.02.2022 року.
У п. 2.1. додаткової угоди від 08.10.2021 року до договору визначено, що вартість правничої (правової) допомоги за підготовку позовної заяви (в т.ч. за підписом клієнта) та подання її Господарському суду м. Києва становить 3000,00 грн.
За умовами п. 4 додаткової угоди від 08.10.2021 року до договору клієнт виконує оплату вартості правничої допомоги та відшкодовування витрат адвокату протягом п`яти днів після ознайомлення (в т.ч. і в ЄДРСР) із рішенням Господарського суду м. Києва.
На підставі акту приймання-передачі наданих послуг від 09.02.2022 року клієнт прийняв, а адвокат передав відповідно до договору та додаткової угоди від 08.10.2021 року послуги з надання правничої (правової) допомоги в справі № 910/16797/21. Вартість послуг за цим актом приймання-передачі наданих послуг становить 3000,00 грн. Підписанням цього акту сторони підтвердили факт надання послуг відповідно до положень договору про надання правничої (правової) допомоги від 15.12.2020 року.
Представництво інтересів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Маршала Тимошенка, 13-А" у даній справі здійснювалося адвокатом Лахно О.Ю.
Від Приватного підприємства "Відок" клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката та заперечень стосовно розміру заявлених витрат не надходило.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням предмету та підстав позову, виходячи з встановлених обставин, характеру спірних правовідносин та обсягів матеріалів справи, беручи до уваги факт розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін, з огляду на часткове задоволення позову та зважаючи на приписи ст. 129 Господарського процесуального кодексу України щодо порядку розподілу судових витрат між сторонами, відшкодуванню за рахунок відповідача підлягають судові витрати на правничу допомогу в розмірі 2792,65 грн.
Керуючись ст. 73, 86, 129, 233, 236, 238, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
1. Заяву б/н від 11.02.2022 року «Про додаткове рішення» Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Маршала Тимошенка, 13-А" у справі № 910/16797/21 - задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Відок" (ідентифікаційний код 32529119, адреса: 04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 13-А, офіс 603) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Маршала Тимошенка, 13-А" (ідентифікаційний код 40748983, адреса: 04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 13-А) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2792,65 грн. (дві тисячі сімсот дев`яносто дві гривні 65 копійок).
3. В іншій частині заяви відмовити.
4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне додаткове рішення складено та підписано 14.04.2022р.
Суддя О.В. Котков
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 13.04.2022 |
Оприлюднено | 24.06.2022 |
Номер документу | 103952380 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Котков О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні