Рішення

від 07.02.2022 по справі 910/17599/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.02.2022Справа № 910/17599/21 Господарський суд міста Києва в складі судді Коткова О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/17599/21

за позовом Державного підприємства "Науково-дослідний інститут мікроприладів" НТК "Інститут монокристалів" Національної академії наук України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Материк"

про стягнення грошових коштів

Без виклику учасників судового процесу.

СУТЬ СПОРУ:

01 листопада 2021 року до Господарського суду міста Києва від Державного підприємства "Науково-дослідний інститут мікроприладів" НТК "Інститут монокристалів" Національної академії наук України (позивач) надійшла позовна заява № 72-21/Д від 27.10.2021 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "Материк" (відповідач) про стягнення 126 257,21 грн., з них: основного боргу - 106 867,05 грн. (сто шість тисяч вісімсот шістдесят сім гривень 05 копійок), інфляційних втрат - 12 595,62 грн. (дванадцять тисяч п`ятсот дев`яносто п`ять гривень 62 копійки), 3% річних - 4657,19 грн. (чотири тисячі шістсот п`ятдесят сім гривень 19 копійок) та штрафу - 2137,35 грн. (дві тисячі сто тридцять сім гривень 35 копійок).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем неналежно виконувались свої грошові зобов`язання за договором оренди нерухомого та/або іншого індивідуально визначеного майна, що знаходиться у віданні НАН України та обліковується на балансі Державного підприємства "Науково-дослідний інститут мікроприладів" НТК "Інститут монокристалів" НАН України № 72/17 від 01.11.2017 року та договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 72/17К від 01.11.2017 року, у зв`язку з чим у Товариства з обмеженою відповідальністю "Материк" виникла заборгованість у розмірі 106 867,05 грн.

Крім того, Державне підприємство "Науково-дослідний інститут мікроприладів" НТК "Інститут монокристалів" Національної академії наук України стверджує про наявність правових підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Материк" штрафу у розмірі 2137,35 грн., 3% річних у розмірі 4657,19 грн. та інфляційних втрат у розмірі 12 595,62 грн.

У зв`язку з перебуванням судді Коткова О.В. у період з 03.11.2021 року по 12.11.2021 року на лікарняному та з 15.11.2021 року по 19.11.2021 року на навчанні, питання щодо відкриття провадження у справі суд вирішує у перший робочий день - 22.11.2021 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи № 910/17599/21 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105481521897 ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.11.2021 року у справі № 910/17599/21 вручено уповноваженому представнику відповідача - 01.02.2021 року.

Частиною 1 статті 116 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Тобто, строк для подання відзиву на позовну заяву до 16.12.2021 року (включно).

На адресу суду від відповідача відзиву на позов, клопотань, заяв тощо не надходило.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

У зв`язку з перебуванням судді Коткова О.В. у період з 17.01.2022 по 04.02.2022 року у відпустці, суд здійснює розгляд справи, відповідно до статті 252 Господарського процесуального кодексу України, у перший робочий день після виходу з відпустки - 07.02.2022 року.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2017 року між Державним підприємством "Науково-дослідний інститут мікроприладів" НТК "Інститут монокристалів" Національної академії наук України (надалі - позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Материк" (надалі - відповідач, орендар) укладено договір оренди № 72/17 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно загальною площею 51,66 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 3, в лабораторно-виробничому корпусі на 1-му поверсі, що перебуває на балансі Державного підприємства Науково-дослідний інститут мікроприладів НТК Інститут монокристалів НАН України, вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку майна (актом оцінки) від 31 травня 2017 року і становить за незалежною оцінкою (залишковою вартістю) станом на 31 червня 2017 року - 202 920,00 грн. Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно загальною площею 156,3 кв. м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 3, в лабораторно-виробничому корпусі на 1-му поверсі, що перебуває на балансі Державного підприємства Науково-дослідний інститут мікроприладів НТК Інститут монокристалів НАН України, вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку майна (актом оцінки) від 31 травня 2017 року і становить за незалежною оцінкою (залишковою вартістю) станом на 31 червня 2017 року - 561 310,00 грн.

Відповідно до п. 1.2. договору майно передається в оренду з метою розміщення офісу та виробництва.

Пунктом 3.1. договору визначено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.95 № 786 зі змінами і становить, без ПДВ за базовий місяць розрахунку - листопад 2017 року - 3 198 грн. 55 коп.; 7 373 грн 09 коп. без ПДВ. Крім орендної плати орендар сплачує орендодавцю за розрахунками орендодавця: відшкодування податку на землю за цим договором, відшкодування комунальних платежів витрати на утримання будинку та прилеглої території, інші витрати за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Відповідно до п. 3.3. договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Індекси інфляції розраховуються Державною службою статистики України.

Згідно з п. 3.4. договору орендна плата перераховується орендарем у повному обсязі (незалежно від наслідків своєї господарської діяльності) відповідно до вимог чинного законодавства за весь час фактичного користування приміщенням щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця. Орендар до 15 числа кожного місяця повинен отримати у бухгалтерії орендодавця рахунки на сплату орендних та інших платежів та протягом 5-ти банківських днів сплатити їх.

Відповідно до п. 5.1. договору орендар зобов`язується використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов даного договору.

За умовами п. 5.17. договору орендар зобов`язаний здійснювати витрати, пов`язані з утриманням орендованого майна та прилеглої до будинку території, надаванням послуг, сплатою податків та інших платежів.

Договір діє з 01 листопада 2017 року по 31 жовтня 2020 року включно (п. 10.1. договору).

Відповідно до Акту приймання-передачі нерухомого майна до договору оренди від 01.11.2017 року № 72/17, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування приміщення площею 51,66 кв.м. та 156,3 кв.м., розташовані в лабораторно-виробничому корпусі на 1-му поверсі за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 3.

Спір у справі виник, у зв`язку із твердженнями позивача про не належне виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором оренди нерухомого та/або іншого індивідуально визначеного майна, що знаходиться у віданні НАН України та обліковується на балансі Державного підприємства "Науково-дослідний інститут мікроприладів" НТК "Інститут монокристалів" НАН України № 72/17 від 01.11.2017 року та договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 72/17К від 01.11.2017 року, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 106 867,05 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь інфляційні втрати у розмірі 12 595,62 грн., 3% річних у розмірі 4657,19 грн. та штрафу у розмірі 2137,35 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором оренди.

Частина 1 статті 759 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Спірне майно - приміщення площею 51,66 кв.м. та 156,3 кв.м., розташовані в лабораторно-виробничому корпусі на 1-му поверсі за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 3 було передано в орендне користування ТОВ Материк , що підтверджується складеним орендодавцем та орендарем Актом приймання-передачі нерухомого майна від 01.11.2017 року до договору оренди від 01.11.2017 року № 72/17.

Пунктом 10.8. договору оренди сторони погодили, що майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання акта приймання-передачі. Обов`язок щодо складання акта приймання-передачі про повернення майна покладається на орендаря.

Враховуючи відсутність Акту приймання-передачі (повернення) об`єкта оренди в матеріалах справи та не надання відповідачем будь-яких заперечень щодо факту користування орендованим майном в спірний період, суд дійшов висновку, що відповідач є таким, що користується таким майном.

Як вже зазначалося судом вище, пунктом 3.1. договору визначено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.95 № 786 зі змінами і становить, без ПДВ за базовий місяць розрахунку - листопад 2017 року - 3 198 грн. 55 коп.; 7 373 грн 09 коп. без ПДВ. Крім орендної плати орендар сплачує орендодавцю за розрахунками орендодавця: відшкодування податку на землю за цим договором, відшкодування комунальних платежів витрати на утримання будинку та прилеглої території, інші витрати за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Судом встановлено, що 01.11.2017 року між позивачем, як балансоутримувачем, та відповідачем, як орендарем, було укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 72/17К.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за період оренди з січня 2020 року по липень 2020 року включно, нараховано орендну плату за договором оренди та витрати на утримання майна та надання комунальних послуг за договором про відшкодування у загальному розмірі 129 548,21 грн. та виставлено відповідачу рахунки на оплату: № 34 від 10.01.2020 року на суму 16 861,09 грн., № 137 від 24.01.2020 року на суму 1262,98 грн., № 191 від 07.02.2020 року на суму 16 740,06 грн., № 341 від 06.03.2020 року на суму 17 006,92 грн., № 428 від 23.03.2020 року на суму 1760,76 грн., № 489 від 08.04.2020 року на суму 16 664,82 грн., № 561 від 22.04.2020 року на суму 2545,20 грн., № 629 від 07.05.2020 року на суму 17 197,15 грн., № 689 від 22.05.2020 року на суму 1273,54 грн., № 780 від 04.06.2020 року на суму 17 453,70 грн., № 829 від 22.06.2020 року на суму 1138,39 грн., № 916 від 08.07.2020 року на суму 17 343,31 грн., № 966 від 22.07.2020 року на суму 547,20 грн.

На підставі платіжних доручень № 85 від 29.04.2020 року на суму 8400,00 грн., № 246 від 31.07.2020 року на суму 4000,00 грн., № 26 від 28.01.2020 року на суму 1262,98 грн., № 62 від 26.02.2020 року на суму 1753,09 грн., № 106 від 30.03.2020 року на суму 1760,76 грн., № 140 від 27.04.2020 року на суму 2345,20 грн., № 141 від 29.04.2020 року на суму 200,00 грн., № 172 від 26.05.2020 року на суму 1273,54 грн., № 221 від 14.07.2020 року на суму 1138,39 грн., № 244 від 30.07.2020 року на суму 547,20 грн. вбачається, що відповідачем було сплачено позивачу кошти у загальному розмірі 22 681,16 грн.

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Положеннями ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.4. договору оренди передбачено, що орендна плата перераховується орендарем у повному обсязі (незалежно від наслідків своєї господарської діяльності) відповідно до вимог чинного законодавства за весь час фактичного користування приміщенням щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця. Орендар до 15 числа кожного місяця повинен отримати у бухгалтерії орендодавця рахунки на сплату орендних та інших платежів та протягом 5-ти банківських днів сплатити їх.

Відповідно до п. 2.2.3. договору про відшкодуванням витрат орендар зобов`язується не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним місяцем, отримати рахунки та в повному обсязі внести плату на рахунок балансоутримувача (або організації, що обслуговує будівлю) за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщення, на ремонт відповідно до відновної вартості приміщення, за комунальні послуги, а також відшкодувати податок за землю.

З огляду на положення п. 3.4. договору про оренду та п. 2.2.3. договору про відшкодування витрат, строк виконання спірного грошового зобов`язання відповідача по сплаті заборгованості за користування орендованим майном, відшкодування витрат на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг за спірний період є таким, що настав.

Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов`язань щодо не здійснення оплати орендних платежів та платежів, пов`язаних з користуванням приміщеннями, тоді як відповідач доказів сплати такої заборгованості станом на день розгляду справи суду не надав.

Наявність, обсяг заборгованості відповідача та настання строку виконання обов`язку щодо сплати обумовлених договорами платежів не були спростовані відповідачем.

При цьому, за змістом статей 598, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, відповідач контррозрахунку заявленої до стягнення суми основного боргу до суду не надав та не надіслав.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та положень договору, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку суми заявленої до стягнення та враховуючи, що позивач має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором оренди нерухомого та/або іншого індивідуально визначеного майна, що знаходиться у віданні НАН України та обліковується на балансі Державного підприємства "Науково-дослідний інститут мікроприладів" НТК "Інститут монокристалів" НАН України № 72/17 від 01.11.2017 року та договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 72/17К від 01.11.2017 року в розмірі 106 867,05 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 12 595,62 грн., 3% річних у розмірі 4657,19 грн. та штрафу у розмірі 2137,35 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З положень п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 3.8. договору оренди визначено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 2% від суми заборгованості.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, суд встановив, загальна сума штрафу, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, за розрахунком суду, становить 2137,34 грн., в іншій частині позовних вимог щодо стягнення штрафу в сумі 0,01 грн. позивачу належить відмовити.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3% річних від простроченої суми.

В частині нарахування інфляційних втрат судом враховується правовий висновок, викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 20.11.2020 року у справі № 910/13071/19. Зокрема, сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що загальна сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, за розрахунком суду, становить 12 436,54 грн., в іншій частині позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат в сумі 159,08 грн. позивачу належить відмовити.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних, суд встановив, що загальна сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, за розрахунком суду, становить суму більшу, ніж заявлена позивачем до стягнення, яка становить 4779,16 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Втім, зважаючи на те, що суд обмежений в праві вийти за межі позовних вимог в частині стягнення 3% річних, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних підлягають задоволенню за розрахунком позивача в сумі 4657,19 грн.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 126 098,12 грн., з них: основного боргу - 106 867,05 грн. (сто шість тисяч вісімсот шістдесят сім гривень 05 копійок), інфляційних втрат - 12 436,54 грн. (дванадцять тисяч чотириста тридцять шість гривень 54 копійки), 3% річних - 4657,19 грн. (чотири тисячі шістсот п`ятдесят сім гривень 19 копійок) та штрафу - 2137,34 грн. (дві тисячі сто тридцять сім гривень 34 копійки).

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2267,14 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Материк" (ідентифікаційний код 32463525, адреса: 24830, Вінницька обл., Чечельницький р-н, с. Ольгопіль(з), вул. Центральна, 147) на користь Державного підприємства "Науково-дослідний інститут мікроприладів" НТК "Інститут монокристалів" Національної академії наук України (ідентифікаційний код 14308827, адреса: 04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 3) грошові кошти: основного боргу - 106 867,05 грн. (сто шість тисяч вісімсот шістдесят сім гривень 05 копійок), інфляційних втрат - 12 436,54 грн. (дванадцять тисяч чотириста тридцять шість гривень 54 копійки), 3% річних - 4657,19 грн. (чотири тисячі шістсот п`ятдесят сім гривень 19 копійок), штрафу - 2137,34 грн. (дві тисячі сто тридцять сім гривень 34 копійки) та судовий збір - 2267,14 грн. (дві тисячі двісті шістдесят сім гривень 14 копійок).

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 07.02.2022р.

Суддя О.В. Котков