Рішення

від 07.02.2022 по справі 910/20336/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.02.2022Справа № 910/20336/21

Суддя Н.Плотницька, розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Технова" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Трансметал сервіс" простягнення 159 602 грн 60 коп. Представники сторін:не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

09.12.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Технова" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансметал сервіс" про стягнення 159 602 грн 60 коп. заборгованості за договором поставки від 07.10.2021 № 07/10, в тому числі: попередньої оплати у розмірі 144 676 грн 80 коп., пені у розмірі 998 грн 12 коп., штрафу у розмірі 13 927 грн 68 коп., а також витрати на проведення експертизи у розмірі 4 896 грн 00 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору поставки від 07.10.2021 № 07/10 належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо поставки оплаченого товару, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 144 676 грн 80 коп. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань позивачем нараховано 998 грн 12 коп. пені та 13 927 грн 68 коп. штрафу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2021 відкрито провадження у справі № 910/20336/21 та прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

22.12.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

18.01.2022 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив.

03.02.2022 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

07.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Технова" (покупець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трансметал сервіс" (постачальник за договором) укладено договір поставки № 07/10 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язаний передати у власність, а покупець прийняти та оплатити на умовах, викладених в даному договорі, товар, асортимент, кількість та ціна якого вказані у рахунках-фактурах та/або специфікаціях, оформлених як додатки до даного договору, які є його невід`ємними частинами.

Відповідно до пункту 1.3. договору підтвердженням згоди покупця придбати товар на вказаних в рахунку або специфікації умовах є його оплата до отримання товару. У разі не оплати рахунку поставка вважається не узгодженою.

За змістом пунктів 2.1., 2.2. договору якість товару, що поставляється, повинна відповідати нормативно-технічним характеристикам, вказаним у специфікаціях та супровідних документах на товар.

Кількість та асортамент кожної партії товару узгоджується сторонами в рахунках-фактурах та/або специфікаціях до договору. З моменту прийняття та оплати покупцем рахунку-фактури партія товару вважається узгодженою між сторонами.

Згідно з пунктами 3.1., 3.2., 3.4. договору загальна ціна договору складає 232 128 (двісті тридцять дві тисячі сто двадцять вісім) гривень 00 копійок, крім того ПДВ 20 % - 46 425 (сорок шість тисяч чотириста двадцять п`ять) гривень 60 копійок, разом - 278 553 (двісті сімдесят вісім тисяч п`ятсот п`ятдесят три) гривні 60 копійок (далі - ціна договору).

В якості попередньої оплати покупець перераховує постачальнику 100 % загальної ціни договору протягом 30 календарних днів з моменту підписання сторонами цього договору.

Оплата всієї вартості товару, вказаного у рахунку, здійснюється на умовах передбачених в специфікації на конкретну поставку.

У пункті 5.2. договору визначено, що постачальник здійснює поставку товару протягом 5 робочих днів від дати отримання постачальником попередньої оплати.

За змістом пункту 5.4. договору товар приймається по кількості, якості, комплектності, цілісності тари/упаковки (за її наявності), відповідності маркування визначених у товаросупроводжувальних документах та у цьому договорі.

Пунктом 5.5. договору визначено, що датою поставки товару вважається дата отримання товару покупцем та підписання сторонами акту приймання-передачі товару вказаного у видатковій накладній.

Відповідно до пунктів 6.1., 6.2. договору товар приймається покупцем відповідно до видаткової накладної. Покупець та постачальник дають згоду на здійснення приймання товару: за кількістю - в порядку, передбаченому Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості, затвердженою Постановою Держарбітража при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 р. № П-6, в частині, що не суперечить умовам даного договору; - за якістю - в порядку, передбаченому Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженою Постановою Держарбітража при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 р. № П-7, в частині, що не суперечить умовам даного договору.

Постачальник в момент передачі товару повинен також передати покупцеві наступні документи: рахунок-фактуру; видаткову накладну на товар; товарно-транспортну накладну; акт прийому-передачі товару.

Договір вступає в дію з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31 грудня 2021 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань. У випадку якщо жодна з сторін не заявить про намір розірвати даний договір за 10 календарних днів до закінчення строку його дії, він вважається пролонгованим на наступний календарний рік, на тих же умовах (пункти 10.1., 10.2. договору).

Відповідно до специфікації (додаток № 1 до договору поставки від 07.10.2021 № 07/10) відповідач зобов`язувався поставити позивачу сталь (листову) 10х1500х6000 AISI304 та 10х1500х1000 AISI420 на загальну суму 278 553 грн 60 коп. з ПДВ.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочини за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 4 статті 265 Господарського кодексу України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

Реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. (частина 6 статті 265 Господарського кодексу України).

Частинами 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності до норм частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Відповідно до частини 1 статті 671 Цивільного кодексу України якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов`язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами.

Відповідач виставив позивачу рахунок на оплату від 07.10.2021 № 281 на суму 278 553 грн 60 коп., який був повністю оплачений позивачем, що підтверджується платіжним дорученням від 19.10.2021 № 33216860 (належним чином засвідчена копія якого наявна в матеріалах справи).

Як вказує позивач, 22.10.2021 було здійснено часткову поставку товару згідно супровідних документів: видаткова накладна від 21.10.2021 № 91 на суму 144 676 грн 80 коп., сертифікату № 810828/001 від 30.04.2021 та сертифікату № 200122324 від 20.03.2021 (копії долучені до позовної заяви) .

За твердженням позивача, при фактичному огляді поставленого товару встановлено, що поставлений товар не відповідає технічним характеристикам згідно наданих супровідних документів, тобто фактично було поставлено товар однієї марки - AISI420.

Умовами пунктів 6.3., 6.4. договору визначено, що товар, що не відповідає замовленню не може бути прийнятий до виробництва (переробки, використання, порізки) або реалізовано третім особам. Претензії щодо якості металу, виявлені в процесі обробки металопродукції, не приймаються. Покупець, що заявив претензію щодо якості товару, не має права реалізовувати або використовувати такий товар до закінчення розгляду претензії.

У випадку недотримання умов договору щодо кількості товару або недотримання умов щодо якості, асортименту товару, покупець зобов`язаний викликати представника постачальника для приймання товару та складання відповідного акту, який підписується представниками сторін. У випадку, якщо постачальник не надасть письмової відповіді на виклик, або дасть письмову відповідь про неможливість надсилання свого представника для участі в прийманні, приймання товару проводиться за участю експерта торгово-промислової палати.

За таких обставин, позивач звернувся до відповідача із претензією від 22.10.2021 № 1512 у зв`язку із невідповідністю щодо асортименту товару супровідним документам та умовам договору, та повідомив про відмову від товару на підставі пункту 6.3. договору. Також, вказаною претензією позивач просив у строк до 25.10.2021 направити представника для спільного прийняття товару та складання акту, та у разі підтвердження викладених в листі зауважень, забезпечити вивезення товару.

Листом від 26.10.2021 № 26/10/21 відповідач у відповідь на претензію позивача від 22.10.2021 № 1512 повідомив, що оскільки претензія була надана не рекомендованим листом, а також не були виконані пункти 6.5., 6.6. договору в заданий в договорі термін, відповідач вважає, що претензія щодо кількості та якості товару не є обґрунтованими.

Листом від 26.10.2021 № 1530 позивач звернувся до відповідача із повідомленням про проведення експертизи поставленого товару.

Також, листом від 26.10.2021 № 1528 позивач звернувся до Чернігівської регіональної торгово-промислової палати з проханням направити експерта для відбору проб з метою встановлення марки сталі.

03.11.2021 Чернігівською регіональною торгово-промисловою палатою складено експертний висновок № ЧК-713, за висновками якого встановлено, що поставлений товар не відповідає супровідній документації.

Відповідно до пунктів 6.5., 6.6. договору після дій, передбачених п. 6.3. та п. 6.5. договору, покупець направляє претензію з усіма супутніми документами на адресу постачальника.

Претензії щодо якості поставленого товару можуть бути заявлені покупцем до постачальника в строк не пізніше п`яти календарних днів з дня передачі товару. Претензія надається у письмовому вигляді та повинна супроводжуватись документами, що підтверджують викладені в претензії обставини.

Претензія направляється рекомендованим листом. Датою пред`явлення претензії вважається дата отримання листа покупця постачальником.

Несвоєчасне інформування постачальника про невідповідність товару умовам даного договору сторони розцінюють як відсутність претензій щодо товару.

У випадку недодержання покупцем умов пунктів 6.3., 6.4., 6.5., 6.6., постачальник не несе відповідності за будь-які насліди подальшого використання покупцем поставленого товару, інші претензії покупця є неможливими.

Позивач звернувся до відповідача із претензією від 05.11.2021 № 1634 про сплату штрафних санкцій.

Судом встановлено, що позивач, на виконання умов пункту 6.4. договору звернувся до відповідача із листом з метою направлення представника для спільного прийняття товару та складання акту, та у разі підтвердження викладених в листі зауважень, забезпечити вивезення товару.

Водночас судом відхиляються твердження відповідача, викладені у листі від 26.10.2021 № 26/10/21, щодо того, що претензія була надана не рекомендованим листом, а також не були виконані пункти 6.5., 6.6. договору в заданий в договорі термін, оскільки надіслання претензії рекомендованим листом є формальною підставою для відмови в її задоволенні. При цьому, лист позивача від 22.10.2021 № 1512 стосувався виклику представника відповідача для спільного прийняття товару та складання акту.

За таких обставин, позивач у зв`язку із не направленням відповідачем свого представника, одноособово звернувся до Чернігівської регіональної торгово-промислової палати з проханням направити експерта для відбору проб з метою встановлення марки сталі, за результатами якого 03.11.2021 Чернігівською регіональною торгово-промисловою палатою складено експертний висновок № ЧК-713, та за висновками якого встановлено, що поставлений товар не відповідає супровідній документації.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позивачем було дотримано вимог пунктів 6.3. - 6.6. укладеного сторонами договору та вчасно проінформовано відповідача щодо наявності претензій в частині асортименту поставленого товару.

Крім того, судом встановлено, що позивачем подано копію видаткової накладної від 21.10.2021 № 91 на суму 144 676 грн 80 коп., яка не підписана позивачем, тоді як відповідачем до відзиву долучено копію видаткової накладної від 21.10.2021 № 91 на суму 144 676 грн 80 коп., яка підписана позивачем .

Пунктом 5.5. договору визначено, що датою поставки товару вважається дата отримання товару покупцем та підписання сторонами акту приймання-передачі товару вказаного у видатковій накладній.

Відтак, суд критично оцінює наявність підпису на видатковій накладній від 21.10.2021 № 91 на суму 144 676 грн 80 коп., оскільки у пункті 5.5. договору сторонами погоджено, що датою поставки товару вважається дата отримання товару покупцем та підписання сторонами акту приймання-передачі товару.

Водночас наявними в матеріалах справи доказами встановлено наявність у позивача претензій щодо асортименту поставленого товару.

За змістом статті 672 Цивільного кодексу України якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Якщо продавець передав покупцеві частину товару, асортимент якого відповідає умовам договору купівлі-продажу, і частину товару з порушенням асортименту, покупець має право на свій вибір: 1) прийняти частину товару, що відповідає умовам договору, і відмовитися від решти товару; 2) відмовитися від усього товару; 3) вимагати заміни частини товару, що не відповідає асортименту, товаром в асортименті, який встановлено договором; 4) прийняти весь товар.

У разі відмови від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, або пред`явлення вимоги про заміну цього товару покупець має право відмовитися від оплати цього товару, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Товар, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, є прийнятим, якщо покупець у розумний строк після його одержання не повідомив продавця про свою відмову від нього.

Якщо покупець не відмовився від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, він зобов`язаний оплатити його за ціною, погодженою з продавцем.

Якщо продавець не вжив необхідних заходів щодо погодження ціни в розумний строк, покупець оплачує товар за ціною, яка на момент укладення договору купівлі-продажу застосовувалася щодо аналогічного товару.

З огляду на вищевикладене, судом встановлено, що відповідач в порушення умов укладеного сторонами договору поставки від 07.10.2021 № 07/10 та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо поставки обумовленого у договорі товару, у зв`язку з чим в останнього виник обов`язок з повернення суми попередньої оплати у розмірі 144 676 грн 80 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема відповідачем не надано суду доказів повернення авансу або поставки обумовленого у договорі товару на суму 144 676 грн 80 коп.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 2 статті 570 Цивільного кодексу України якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Водночас, згідно положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). Тобто у разі невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов`язку за договором поставки від 07.10.2021 № 07/10 та факту наявності заборгованості відповідача у розмірі 144 676 грн 80 коп., вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню у розмірі 998 грн 12 коп. та штраф у розмірі 13 927 грн 68 коп.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 Господарського кодексу України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Відповідно до пунктів 7.3., 7.4. договору за прострочення поставки товару покупець має право стягнути з постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого в строк товару за кожен день прострочення.

У разі порушення постачальником строків поставки товару більше ніж на 14 календарних днів або відмови постачальника здійснити поставку у повному обсязі з будь-яких причин, покупець має право відмовитися від його подальшого прийняття та вимагати від постачальника сплати штрафу у розмірі 5 % від загальної ціни поставленого товару.

Суд зазначає, що вимоги про стягнення пені та штрафу не підлягають задоволенню, оскільки стосуються порушення строків поставки товару. Разом з тим, спір стосується поставки товару, який не відповідає товаросупровідним документам, тобто наявний спір щодо якості, а не строків поставки.

З огляду на вищенаведене, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 998 грн 12 коп. та штрафу у розмірі 13 927 грн 68 коп. визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Також, позивачем заявлено до стягнення 4 896 грн 00 коп. витрат, пов`язаних з проведенням експертизи.

Відповідно до частини 1, пункту 2 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Згідно з частиною 2 статті 127 Господарського процесуального кодексу України експерт, спеціаліст чи перекладач отримують винагороду за виконану роботу, пов`язану із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків.

Відповідно до частини 4 статті 127 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Частиною 5 статті 127 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

В якості доказів здійснення витрат пов`язаних з проведенням експертизи у даній справі у розмірі 4 896 грн 00 коп. позивачем долучено до матеріалів справи копії наступних документів: висновок експерта від 03.11.2021 № ЧК-713, платіжне доручення від 28.10.2021 № 33217038 на суму 4 896 грн 00 коп., рахунок від 26.10.2021 № ЧК-713/21, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 03.11.2021 № ЧК-713/21. Вказані витрати підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансметал сервіс" (вулиця Виговського Івана, будинок 13, офіс 1004, місто Київ, 04136), ідентифікаційний код 43947111) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Технова" (вулиця Предславинська, будинок 31/11, офіс 87, місто Київ, 03150, ідентифікаційний код 24100060) 144 676 (сто сорок чотири тисячі шістсот сімдесят шість) грн 80 коп. основної заборгованості, 4 896 (чотири тисячі вісімсот дев`яносто шість) грн 00 коп. витрат, пов`язаних із проведенням експертизи та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 170 (дві тисячі сто сімдесят) грн 15 коп.

3. В іншій частині заявлених позовних вимог про стягнення пені у розмірі 998 грн 12 коп. та штрафу у розмірі 13 927 грн 68 коп. відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Н.Плотницька