Рішення

від 01.02.2022 по справі 910/16732/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.02.2022Справа № 910/16732/21

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Ломаки В.С. ,

за участю секретаря судового засідання: Видиш А.В.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Група-Пегас"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ві Еф Консалтинг Сервісиз"

про визнання договору продовженим та стягнення 612 724,60 грн. штрафу,

За участю представників сторін:

від позивача: Остапко М.І. за довіреністю від 01.08.2021 року;

від відповідача: Антоненко А.Ю. за ордером від 03.11.2021 року серії АІ № 1172787.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Група-Пегас" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ві Еф Консалтинг Сервісиз" (далі - відповідач) про визнання укладеного 23.10.2019 року між сторонами договору № 1/11/ВЦ з додатковими угодами продовженим (пролонгованим) на 6 місяців (з 01.07.2021 року по 30.12.2021 року), а також стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ві Еф Консалтинг Сервісиз" 612 724,60 грн. штрафу.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач посилався на те, що договір про надання охоронних послуг від 23.10.2019 року № 1/11/ВЦ, з урахуванням продовження строку його дії, був укладений між сторонами до 30.06.2021 року. Водночас у період з 01.07.2021 року по 06.09.2021 року відповідач продовжив надавати, а позивач - приймати та оплачувати охоронні послуги за наведеною угодою, що, на думку Товариства з обмеженою відповідальністю "Група-Пегас", фактично свідчить про автоматичне продовження строку дії означеного правочину на 6 місяців. Разом із тим, 06.09.2021 року відповідач направив на адресу позивача лист про припинення виконання умов договору про надання охоронних послуг від 23.10.2019 року № 1/11/ВЦ. Оскільки в порушення умов цього правочину відповідач відмовився від виконання договору, припинив з 07.09.2021 року надання охоронних послуг та повідомив замовника про таку відмову менше, ніж за 60 днів до фактичного припинення надання охоронних послуг, що є підставою для застосування до виконавця штрафу, Товариство з обмеженою відповідальністю "Група-Пегас" просило суд задовольнити пред`явлені до відповідача позовні вимоги. Слід також зазначити, що у позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "Група-Пегас" зазначило, що попередній (орієнтовний) розрахунок витрат позивача на оплату професійної правничої допомоги у даній справі складає 69 272,46 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.10.2021 року відкрито провадження у справі № 910/16732/21, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.11.2021 року.

28.10.2021 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла заява позивача від 12.10.2021 року № 12/10, в якій останній просив суд вжити заходи забезпечення пред`явленого ним позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Ві Еф Консалтинг Сервісиз" в межах ціни позову - 612 724,60 грн. та судового збору - 11 460,87 грн., які обліковуються на розрахунковому рахунку відповідача № НОМЕР_1 в АТ "Ідея Банк", МФО 336310.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.10.2021 року в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову від 12.10.2021 року № 12/10 відмовлено.

15.11.2021 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Ві Еф Консалтинг Сервісиз" від 12.11.2021 року № 517 на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позову, посилаючись на те, що сторонами у встановленому законом порядку не було укладено жодних додаткових угод до договору про надання охоронних послуг від 23.10.2019 року № 1/11/ВЦ про продовження строку його дії після 30.06.2021 року, тоді як означеним правочином з додатковими угодами до нього, а також нормативними законодавчими приписами автоматичної пролонгації договірних правовідносин сторін не передбачено. Наведені обставини, на думку відповідача, свідчать про відсутність правових підстав для задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Група-Пегас". У вказаному відзиві Товариство з обмеженою відповідальністю "Ві Еф Консалтинг Сервісиз" також зазначило, що попередній (орієнтовний) розрахунок витрат відповідача на оплату професійної правничої допомоги у даній справі складає 26 300,00 грн., а докази на підтвердження означено розміру цих судових витрат будуть надані відповідачем до закінчення судових дебатів у справі.

У підготовчому засіданні 16.11.2021 року судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 14.12.2021 року, а також встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив на позовну заяву до 26.11.2021 року та встановлено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву до 10.12.2021 року.

29.11.2021 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла відповідь Товариства з обмеженою відповідальністю "Група-Пегас" від 25.11.2021 року № 25/11 на відзив на позовну заяву, в якій позивач навів додаткові аргументи на підтвердження обґрунтованості пред`явлених до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ві Еф Консалтинг Сервісиз" позовних вимог.

13.12.2021 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшли заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "Ві Еф Консалтинг Сервісиз" на відповідь на відзив на позовну заяву, в яких відповідач звернув увагу на те, що ним не було вчинено дій, направлених на протиправне дострокове припинення дії договору № 1/11/ВЦ.

У підготовчому засіданні 14.12.2021 року з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів сторін у даній справі, забезпечення сторонам можливості надати всі необхідні докази, заяви та клопотання на їх розсуд, судом, з урахуванням положень статей 177, 182 Господарського процесуального кодексу України, вирішено постановити протокольну ухвалу про продовження строку проведення підготовчого провадження у справі № 910/16732/21 на 30 днів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.12.2021 року підготовче провадження у справі № 910/16732/21 закрито та призначено її до судового розгляду по суті на 12.01.2022 року.

У судовому засіданні 12.01.2022 року оголошувалася перерва до 01.02.2022 року. Крім того, у вказаному судовому засіданні представник відповідача вказав, що докази на підтвердження розміру понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "Ві Еф Консалтинг Сервісиз" судових витрат у даній справі, у тому числі на оплату професійної правничої допомоги, будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Представник позивача у судовому засіданні 01.02.2022 року підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача проти задоволення вимог позивача заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву та запереченнях. Крім того, у вказаному судовому засіданні представник відповідача подав заяву про відшкодування судових витрат у справі № 910/1673/21, в якій просив суд стягнути з позивача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ві Еф Консалтинг Сервісиз" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 34 190,00 грн. До наведеного клопотання Товариством з обмеженою відповідальністю "Ві Еф Консалтинг Сервісиз" долучено ряд доказів на підтвердження заявленого відповідачем до стягнення розміру судових витрат.

У судовому засіданні 01.02.2022 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.10.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Група Пегас" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ві Еф Консалтинг Сервісиз" (замовник) укладено договір надання охоронних послуг № 1/11/ВЦ (далі - Договір), предметом якого є надання виконавцем замовнику послуг з охорони, а саме: зобов`язання виконавця забезпечувати охорону об`єктів замовника, які передані йому останнім під охорону (Об`єкти охорони), в порядку та на умовах, що передбачені цим Договором.

Означений Договір підписаний уповноваженими представниками його сторін та скріплений печатками наведених суб`єктів господарювання.

Відповідно до пункту 1.2 Договору Об`єкти охорони замовника із зазначенням їх кількості, кількості постів, робочим графіком, адресами вказуються в Додатку № 1, який є невід`ємною частиною даного Договору.

За умовами пункту 2.1 цієї угоди виконавець забезпечує (в зоні відповідальності охорони) охорону Об`єктів охорони та схоронність майна замовника, що знаходиться під охороною, та припиняє будь-які посягання на них шляхом здійснення належних/необхідних заходів реагування на правопорушення проти власності, порушення внутрішнього режиму на Об`єктах охорони тощо.

Вартість послуг з охорони за одну людино-годину становить 80,00 гривень без ПДВ (пункт 4.1 Договору).

Згідно з пунктом 5.2 означеного правочину оплата послуг виконавця здійснюється наступним чином: замовник здійснює щомісячний авансовий платіж за поточний місяць у розмірі 400 000,00 грн. після 20-го та не пізніше 25-го числа кожного поточного місяця на підставі отриманого від виконавця рахунку, що надсилається виконавцем не пізніше ніж за 5 робочих днів до дати платежу. Надання послуг за кожен місяць підтверджується актом наданих послуг, який готується виконавцем у двох примірниках і передається замовнику на підпис протягом 2 (двох) перших робочих днів кожного місяця, наступного за звітним. Замовник зобов`язується протягом 2 (двох) робочих днів з моменту отримання такого акту підписати наданий виконавцем акт за попередній місяць або надати свої письмові заперечення.

Пунктом 9.1 Договору встановлено, що останній вважається укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками обох сторін, зі скріпленням їхніх підписів печатками (за наявності); набуває чинності з 01.11.2019 року та діє до 31.10.2020 року (включно).

Умовами пункту 9.2 Договору передбачено право кожної із сторін достроково припинити дію Договору.

Так, замовник може достроково припинити Договір шляхом направлення на адресу виконавця офіційного листа з описом вкладення не менше ніж за 60 днів до моменту такого припинення. Виконавець може достроково припинити Договір шляхом направлення на адресу замовника офіційного листа з описом вкладення не менше ніж за 60 днів до моменту такого припинення.

За умовами пункту 9.3 Договору сторона, що відмовилась від виконання Договору без дотримання умов, які викладені у пункті 9.2 Договору, зобов`язана сплатити другій стороні штраф у розмірі вартості послуг за цим Договором за останній повний місяць, який передує місяцю, в якому сталось припинення виконання Договору.

Судом встановлено, що 30.06.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Група Пегас", Товариством з обмеженою відповідальністю "Ві Еф Консалтинг Сервісиз" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Група-Пегас" укладено додаткову угоду № 01/07 про заміну сторони за Договором, за умовами якої відповідно до статей 510-523 Цивільного кодексу України сторони Договору дійшли згоди замінити одну із сторін Договору.

Так, за вказаною додатковою угодою Товариство з обмеженою відповідальністю "Група Пегас", яке є виконавцем за Основним Договором, передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Група-Пегас", за згодою замовника, прийняло на себе всі права і обов`язки виконавця, передбачені Договором, та стало його правонаступником за цим правочином.

З дати підписання сторонами цієї додаткової угоди виконавцем за Основним Договором стає Товариство з обмеженою відповідальністю "Група-Пегас", а замовник за Основним Договором (Товариство з обмеженою відповідальністю "Ві Еф Консалтинг Сервісиз") залишається без змін (пункт 3 додаткової угоди від 30.06.2020 року № 01/07).

З матеріалів справи також вбачається, що 30.10.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ві Еф Консалтинг Сервісиз" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Група-Пегас" (виконавець) укладено додаткову угоду № 2 до Договору, якою його пункт 9.1 викладено у новій редакції, за якою цей Договір вважається укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками обох сторін, зі скріпленням їхніх підписів печатками (за наявності); набуває чинності з 01.11.2019 року та діє до 31.06.2021 року (включно).

Вказана додаткова угода від 30.10.2020 року № 2 набирає чинності з моменту підписання і скріплення її печатками сторін, та вступає в дію з 01.11.2020 року (пункт 4 додаткової угоди від 30.10.2020 року № 2).

Судом також встановлено, що додатковою угодою від 30.04.2021 року № 3 сторони дійшли згоди викласти пункт 4.1 Договору в новій редакції, за якою вартість послуг з охорони за одну людино-годину становить 80 гривень без ПДВ у містах: Вінниця, Дніпро, Житомир, Запоріжжя, Івано-Франківськ, Кропивницький, Луцьк, Одеса, Рівне, Тернопіль, Ужгород, Харків, Херсон, Хмельницький, Чернівці, та 87 гривень без ПДВ у містах Київ та Львів. Ця зміна набирає чинності з 01.05.2021 року.

У позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "Група-Пегас" посилалося на те, що починаючи з 01.07.2021 року по 06.09.2021 року позивач продовжив надавати відповідачу охоронні послуги, а замовник, у свою чергу, - прийняв означені послуги та здійснив їх оплату в розмірі та строки, встановлені умовами Договору.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав суду копії відповідних виставлених відповідачу рахунків на оплату від 16.06.2021 року № 12 на суму 400 000,00 грн. (авансовий платіж за послуги з охорони за червень 2021 року); від 02.07.2021 року № 13 на суму 212 912,10 грн. (послуги з охорони за червень 2021 року); від 19.07.2021 року № 14 на суму 400 000,00 грн. (авансовий платіж за послуги з охорони за липень 2021 року); від 02.08.2021 року № 15 на суму 256 815,50 грн. (послуги з охорони за липень 2021 року); від 16.08.2021 року № 16 на суму 400 000,00 грн. (авансовий платіж за послуги з охорони за серпень 2021 року); від 02.09.2021 року № 17 на суму 212 724,60 грн. (послуги з охорони за серпень 2021 року); від 03.09.2021 року № 18 на суму 89 748,00 грн. (послуги з охорони за 1-3 вересня 2021 року). Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Група-Пегас" також надало суду платіжні доручення на оплату відповідачем вищенаведених послуг: від 24.06.2021 року № 133 на суму 400 000,00 грн., від 13.07.2021 року № 28 на суму 212 912,10 грн., від 22.07.2021 року № 108 на суму 400 000,00 грн., від 05.08.2021 року № 238 на суму 256 815,50 грн., від 20.08.2021 року № 366 на суму 400 000,00 грн., від 21.09.2021 року № 508 на суму 212 724,60 грн. та від 21.09.2021 року № 509 на суму 89 748,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Товариство з обмеженою відповідальністю "Група-Пегас" вказувало на те, що наявність між сторонами правовідносин з надання послуг з охорони у період з 01.07.2021 року по 06.09.2021 року фактично свідчить про автоматичне продовження строку дії Договору на 6 місяців. Разом із тим, 06.09.2021 року відповідач направив на адресу позивача лист про припинення виконання умов Договору.

Оскільки в порушення умов цього правочину відповідач відмовився від виконання Договору, припинив з 07.09.2021 року надання охоронних послуг та повідомив замовника про таку відмову менше, ніж за 60 днів до фактичного припинення надання охоронних послуг, що є підставою для застосування до виконавця штрафу, Товариство з обмеженою відповідальністю "Група-Пегас" звернулося до господарського суду міста Києва з даним позовом про визнання Договору з додатковими угодами продовженим (пролонгованим) на 6 місяців (з 01.07.2021 року по 30.12.2021 року), а також стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ві Еф Консалтинг Сервісиз" 612 724,60 грн. штрафу, нарахованого на підставі пункту 9.3 цього правочину.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З огляду на встановлену статтею 204 Цивільного кодексу України презумпцію правомірності правочину, суд приймає Договір надання охоронних послуг від 23.10.2019 року № 1/11/ВЦ як належну підставу для виникнення у сторін взаємних цивільних прав та обов`язків.

За частиною 1 статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Статтею 631 Цивільного кодексу України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Аналогічне за змістом положення міститься у частині 7 статті 180 Господарського кодексу України, за якою строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов`язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

За умовами статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами (стаття 905 Цивільного кодексу України).

Як було зазначено вище, пунктом 9.1 Договору (з урахуванням додаткової угоди від 30.10.2020 року № 2 до нього) передбачено, що Договір вважається укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками обох сторін, зі скріпленням їхніх підписів печатками (за наявності); набуває чинності з 01.11.2019 року та діє до 31.06.2021 року (включно).

Оскільки законом або іншими нормативно-правовими актами не встановлено іншого строку дії Договору, строк дії спірного у даній справі правочину є таким, що встановлений за домовленістю сторін та тривав з 01.11.2019 року до 31.06.2021 року (включно).

Чинним законодавством України не передбачено автоматичної пролонгації (продовження/поновлення) договорів про надання послуг, яким за своєю правовою природою є укладений між сторонами Договір.

У той же час у Договорі чи укладених додаткових угодах до нього (або інших документах, складених сторонами за взаємною згодою у встановленій законом формі) відсутні будь-які умови, які б передбачали, що закінчення строку дії Договору не тягне припинення зобов`язань сторін за цим правочином на майбутнє. Автоматичної пролонгації (або пролонгації за мовчазною згодою будь-якої із сторін) строку дії Договору (у тому числі на 6 місяців) умовами наведеної угоди також не передбачено.

Суд зазначає, що закінчення строку дії договору має наслідком припинення зобов`язань сторін за таким правочином (окрім відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору), оскільки договір вважається чинним лише до визначеного в ньому моменту (терміну) закінчення виконання сторонами зобов`язань.

Разом із тим, фактичне виконання сторонами умов Договору під час його дії (з 01.11.2019 року до 31.06.2021 року) не є предметом даного спору. Більше того, належне виконання кожною із сторін Договору своїх зобов`язань за ним протягом строку дії цього правочину учасниками справи не заперечувалося та визнавалося.

Посилання позивача на те, що наявність між сторонами правовідносин з надання послуг охорони у період з 01.07.2021 року по 06.09.2021 року фактично свідчить про автоматичне продовження строку дії Договору на 6 місяців не беруться судом до уваги та спростовуються вищенаведеними висновками і наявними у матеріалах справи доказами, а також не виключає виникнення між сторонами у період з 01.07.2021 року по 06.09.2021 року правовідносин, пов`язаних з наданням послуг, на підставі договору, укладеного у спрощений спосіб (шляхом виставлення та оплати відповідних рахунків). Крім того, такі доводи позивача не підтверджені жодними належними і допустимими доказами, а також будь-яким нормативно-правовим обґрунтуванням можливості автоматичного продовження строку дії Договору на 6 місяців без прямої вказівки на це у законі та без відповідного погодження сторін.

Більше того, з наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності (зокрема, призначень здійснених відповідачем на користь позивача платежів у період з 24.06.2021 року по 21.09.2021 року без посилання на Договір, адресованого позивачу електронною поштою 31.08.2021 року листа замовника з пропозицією продовжити строк дії Договору лише до 03.09.2021 року, до якого долучено проект відповідної додаткової угоди від 29.06.2021 року № 4, яка виконавцем погоджена та підписана не була, листа відповідача від 01.09.2021 року № 413 про припинення замовлення у виконавця послуг з охорони, а також інших) вбачається відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Ві Еф Консалтинг Сервісиз" дійсного волевиявлення та наміру продовжувати правовідносини з позивачем за Договором, зокрема, по 30.12.2021 року, а також вчинення відповідачем будь-яких конклюдентних дій, які б свідчили про згоду останнього на продовження відносин між сторонами саме в рамках Договору в період з 01.07.2021 року по 30.12.2021 року.

Враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Група-Пегас" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ві Еф Консалтинг Сервісиз" про визнання Договору з додатковими угодами до нього продовженим (пролонгованим) на 6 місяців (з 01.07.2021 року по 30.12.2021 року).

Крім того, вказана вимога за своєю правовою природою є вимогою про визнання (встановлення) юридичного фактичного (тобто факту, який має юридичне значення), у вигляді визнання договору продовженим, а підтвердження (визнання) чи, навпаки, не підтвердження факту не є належним способом судового захисту прав та/або законних інтересів і не може здійснюватися як результат розгляду відповідної позовної вимоги.

Також, у позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "Група-Пегас" просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ві Еф Консалтинг Сервісиз" 612 724,60 грн. штрафу, нарахованого на підставі пункту 9.3 Договору внаслідок направлення відповідачем на адресу позивача 06.09.2021 року листа про припинення виконання умов Договору та фактичної відмови виконавця від виконання Договору і повідомлення замовника про таку відмову менше, ніж за 60 днів до фактичного припинення надання охоронних послуг.

Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Положеннями статті 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Одним із різновидів господарських санкцій, які застосовуються до правопорушника у сфері господарювання, є штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (стаття 230 Господарського кодексу України).

За умовами частини 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до пункту 9.3 Договору сторона, що відмовилась від виконання Договору без дотримання умов, які викладені у пункті 9.2 Договору, зобов`язана сплатити другій стороні штраф у розмірі вартості послуг за цим Договором за останній повний місяць, який передує місяцю, в якому сталось припинення виконання Договору.

У той же час з матеріалів справи вбачається, що в даному випадку договірні правовідносини сторін за Договором були припинені не внаслідок відмови (у тому числі неправомірної) відповідача від Договору, а у зв`язку із фактичним закінченням строку дії такого правочину, який (строк) передбачений умовами пункту 9.1 Договору.

Враховуючи наведені обставини, а також зважаючи на відсутність у матеріалах справи доказів невиконання або неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Ві Еф Консалтинг Сервісиз" взятих на себе зобов`язань за Договором, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафної санкції у розмірі 612 724,60 грн.

При цьому, суд зазначає, що інші доводи учасників справи не спростовують встановлених судом обставин та не можуть впливати на законність судового рішення.

Згідно зі статтею 129 Конституції України до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Рішеннями Європейського суду з прав людини у справах Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands від 27 жовтня 1993 року (n. 33), та Ankerl v. Switzerland від 23.10.1996 року (пункт 38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рівність засобів включає: розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе становище, ніж іншу сторону; фактичну змагальність; процесуальну рівність; дослідження доказів, законність методів одержання доказів; мотивування рішень.

Крім того, принцип змагальності тісно пов`язаний з принципом рівності, тоді як рівноправність сторін - один із необхідних елементів принципу змагальності, "без якого змагальність як принцип не існує". Рівноправність сторін є суттю змагальності, бо тільки через рівні можливості сторін можлива реалізація принципу змагальності.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Група-Пегас" в установленому законом порядку не довело належними і допустимими доказами наявності тих обставин, на які воно посилалося як на підставу своїх вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ві Еф Консалтинг Сервісиз", суд дійшов висновку про відмову в задоволенні даного позову.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору компенсації не підлягають та залишаються за позивачем.

Що стосується понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Положеннями частин 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з приписами частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до статті 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про необхідність призначення судового засідання у справі для вирішення питання про судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Ві Еф Консалтинг Сервісиз" на оплату професійної правничої допомоги.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 221, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Призначити судове засідання для вирішення питання про витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Ві Еф Консалтинг Сервісиз" на професійну правничу допомогу на 22.02.2022 року о 14:20 год. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44-В, корпус Б, зал № 3.

3. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 07.02.2022 року.

Суддя В.С. Ломака