Ухвала

від 02.02.2022 по справі 913/670/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

02 лютого 2022 року м.Харків Справа № 913/670/21

Господарський суд Луганської області у складі судді Масловського С.В., розглянувши матеріали справи за позовом Селянського фермерського господарства "Селена" (місцезнаходження: вул. Степова, буд. 27, с. Малохатка, Старобільський район, Луганська область, 92755)

до відповідача - 1 - Головного управління Держгеокадастру у Луганській області (пр-т Центральний, буд. 17, кор. 2, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404)

відповідача-2 - Шульгинської сільської ради Старобільського району Луганської області (вул. Театральна, буд. 1Д, с. Шульгинка, Старобільський район, Луганська область, 92764)

про визнання наказів незаконними

Секретар судового засідання Пата А. С.

У засіданні брали участь:

від позивача: адвокат Заїка В.К., ордер серії ЛГ №014938 від 10.08.2021;

від відповідача-1: Шимкуте Ю.В., представник на підставі виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

від відповідача-2 : представник не прибув.

ВСТАНОВИВ:

27.09.2021 Селянське фермерське господарство "Селена" звернулося до Господарського суду Луганської області із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області та Шульгинської сільської ради Старобільського району Луганської області в якому просить:

1. визнати незаконними накази Головного управління Держгеокадастру у Луганській області №12-3067-сг від 25.10.2019, №12-3080-сг від 25.10.2019, №12-3079-сг від 25.10.2019, №12-3078-сг від 25.10.2019, №12-3076-сг від 25.10.2019, №12-3075-сг від 25.10.2019, №12-3074-сг від 25.10.2019, №12-3073-сг від 25.10.2019, №12-3072-сг від 25.10.2019, №12-3071-сг від 25.10.2019, №12-3070-сг від 25.10.2019, №12-3069-сг від 25.10.2019, №12-3068-сг від 25.10.2019 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок, які накладаються на земельну ділянку, яка знаходиться в постійному користуванні СФГ "Селена";

2. скасувати запис про державну реєстрацію:

- земельної ділянки з кадастровим номером 4425183500:06:004:0025 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства,

- земельної ділянки № 2 з кадастровим номером 4425183500:06:004:0026 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства,

- земельної ділянки № 3 з кадастровим номером 4425183500:06:004:0027 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства,

- земельної ділянки № 4 з кадастровим номером 4425183500:06:004:0028 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства,

- земельної ділянки № 5 з кадастровим номером 4425183500:06:004:0029 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства,

- земельної ділянки № 6 з кадастровим номером 4425183500:06:004:0030 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства,

- земельної ділянки № 7 з кадастровим номером 4425183500:06:004:0031 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства,

- земельної ділянки № 8 з кадастровим номером 4425183500:06:004:0032 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства,

- земельної ділянки № 9 з кадастровим номером 4425183500:06:004:0033 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства,

- земельної ділянки № 10 з кадастровим номером 4425183500:06:004:0034 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства,

- земельної ділянки № 11 з кадастровим номером 4425183500:06:004:0035 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства,

- земельної ділянки № 12 з кадастровим номером 4425183500:06:004:0036 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства,

- земельної ділянки № 13 з кадастровим номером 4425183500:06:004:0037 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 27.12.2001 Селянське фермерське господарство Селена набуло право користування спірною земельною ділянкою, що підтверджується Державним актом виданого на підставі розпорядження Старобільської райдержадміністрації від 27.12.2001 серії 11-ЛГ №011541, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею №245 на право постійного користування розмірами 79,05 га із яких 50 га ріллі та 28,65 га кормових угідь, яка розташована на території Малохатської сільської ради Старобільского району Луганської області. Дану земельну ділянку СФГ Селена використовує з моменту його створення і до теперішнього часу. Частина земельної ділянки (21,2582 га) на право постійного користування землею була передана на праві приватної власності членам фермерського господарства Селена , ОСОБА_1 в розмірі 10,6470 га на підставі Державного акту про право власності на землю серії ЛГ №121320 від 14.03.2005 та ОСОБА_2 в розмірі 10,6112 га на підставі Державного акту про право власності на землю серії ЛГ №121321 від 14.03.2005 при цьому інша частина земельної ділянки (27,9224 га) знаходиться у користування СФГ Селена на підставі зазначеного державного акту на постійне користування. Згідно з розпорядженням Старобільської райдержадміністрації від 17.04.2009 № 292 спірна земельна ділянка була залишена в постійному користуванні СФГ і п. 3 було зобов`язано Старобільський відділ Держкомзему внести зміни до облікової документації. Законне право користування підтверджується рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04.08.2020 у справі №360/215/20 та рішення Господарського суду Луганської області у справі №913/246/20.

26.12.2019 державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Гончаровим Юрієм Євгеновичем було складено акт про порушення та винесено припис, яким голові СФГ Селена Кириченко О.В. було запропоновано усунути недоліки - звільнити в строк до 26.01.2020 самовільну зайняту земельну ділянку державної форми власності сільськогосподарського призначення площею 27,9224 га, розташовану за межами населених пунктів та території Малохатської сільської ради Старобільського району Луганської області. Даний припис був оскаржений до Луганського окружного адміністративного суду рішенням якого від 04.08.2020 по справі №360/215/20 дії відповідача визнано незаконними та за СФГ СЕЛЕНА визнано правомірне володіння земельною ділянкою. Окрім того, СФГ звернулося з позовом до Господарського суду Луганської області про зобов`язання вчинити певні дії, а саме зобов`язати провести її державну реєстрацію в автоматизованому режимі. Рішенням Господарського суду Луганської області по справі №913/246/20 від 26.08.2020 було визнано, що земельною ділянкою СФГ користується на законних підставах і не порушено право позивача на постійне користування земельною ділянкою.

Позивачем зазначено, що у 2019 було розроблено проект землеустрою для відведення земельних ділянок 13 громадянам у власність для ведення особистого селянського господарства, розташованих за межами населених пунктів на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується на території Малохатської сільської ради і накладається на спірну земельну ділянку СФГ Селена , яким сформовані земельні ділянки, присвоєні кадастрові номера їм на підставі Наказів Головного Управління Держгеокадастру у Луганський області від 25.10.2019 №12-3067-сг, №12-3080-сг, №12-3079-сг, №12-3078-сг, №12-3076-сг, №12-3075-сг, №12-3074-сг, №12-3073-сг, №12-3072-сг, №12-3071-сг, №12-3070-сг, №12-3069-сг, №12-3068-сг і на публічній карті Державного земельного кадастру з`явилась інформація що спірна земельна ділянка розмірами 27,9224 га, розпайована по 2 га та змінено вид користування земельної ділянки із земель фермерського господарства на землі для ведення особистого селянського господарства.

Позивачем було направило лист №4 від 04.12.2020 на адресу першого відповідача - ГУ Держгеокадастру у Луганській області з проханням зареєструвати земельну ділянку та присвоїти їй кадастровий номер.

04.01.2021 Селянське фермерське господарство Селена отримало відповідь на звернення за № 27-12-0-3-9595/2-20 від 30.12.2020, де відповідач-1 зазначає, що не може надати дозвіл так як земельна ділянка, яка надана в постійне користування СФГ Селена припинила своє існування як об`єкт цивільних прав, та враховуючи, що договір оренди не оформлений то наказами Головного управління Держгеокадастру у Луганській області у 2019 році 13 учасникам АТО були надані дозволи щодо відведення земельної ділянки по 2 га для ведення особистого селянського господарства

Позивачем 07.12.2020 до Головного управління Держеокадастру у Луганській області та до Шульгінської сільської ради в порядку інформації було направлено лист з проханням вжити заходів щодо виправлення невідповідності у користування земельними ділянками та врегулювати питання шляхом скасування наказу попереднього керівництва ГУ Держгеокадастру у Луганській області, яким надано дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, проведено реєстраційні дії, внаслідок чого, земельна ділянка площею 26 га була розділена на 13 земельних ділянок площею по 2 га

Головне управління Держгеокадастру, своїм листом за №27-12-03-9/21 від 04.01.2021 зазначає, що підставою реєстрації речових прав на земельну ділянку визначене ст. 21 Закону України Про державний земельний кадастр , була сформована на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель у 2019 році. Наказом Головного управління Держгеокадастру у Луганській області №1-ОТГ від 30.11.2020 земельна ділянка площею 28,6243 га кадастровий номер 4425183500:004:0022 була передана у комунальну власність Шульгінської сільської ради Старобільського району Луганської області.

Враховуючи вищевикладене, позивач зазнає про порушення його права на володіння земельними ділянками, у зв`язку з чим звертається до суду із даним позовом.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.09.2021 справа передана на розгляд судді Масловському С.В.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 04.10.2021 позовну заяву залишено без руху. Позивачу надано строк протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви.

12.10.2021 на адресу Господарського суду Луганської області від Селянського фермерського господарства "Селена" надійшла заява без номеру від 09.10.2021 про усунення недоліків позовної заяви разом з уточненою позовною заявою, в прохальній частині якої позивач просить:

- визнати незаконними накази Головного управління Держгеокадастру у Луганській області №12-3067-сг від 25.10.2019, №12-3080-сг від 25.10.2019, №12-3079-сг від 25.10.2019, №12-3078-сг від 25.10.2019, №12-3076-сг від 25.10.2019, №12-3075-сг від 25.10.2019, №12-3074-сг від 25.10.2019, №12-3073-сг від 25.10.2019, №12-3072-сг від 25.10.2019, №12-3071-сг від 25.10.2019, №12-3070-сг від 25.10.2019, №12-3069-сг від 25.10.2019, №12-3068-сг від 25.10.2019 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок, які накладаються на земельну ділянку, яка знаходиться в постійному користуванні СФГ "Селена". Одночасно з цим, позивачем зазначено про відмову від частини позовних вимог, а саме щодо скасування записів про державну реєстрацію земельних ділянок.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 19.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 03.11.2021 о 14 год. 00 хв.

Підготовче засідання, призначене на 03.11.2021 об 14 год 00 хв., не відбулось, оскільки суддя Масловський С.В. з 02.11.2021 по 03.11.2021 перебував у відпустці. Про те, що підготовче засідання не відбудеться, учасників справи було повідомлено телефонограмою від 02.11.2021.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 04.11.2021 підготовче засідання призначено на 10.11.2021 о 15 год. 00 хв.

На адресу суду від Головного управління Держгеокадастру у Луганській області надійшов відзив від 09.11.2021 на позовну заяву, в якій відповідач-1 зазначає, що позивачем невірно визначено спосіб захисту, оскільки вважає, що даний спір має публічно-правовий характер, оскільки стосується визнання незаконним рішень органу державної влади, що за собою не тягне виникнення, припинення або зміну цивільного права позивача, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а не господарського, та просить суд закрити провадження у справі №913/670/21, посилаючись на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 29.01.2019 у справі №910/20323/17.

Зокрема, у постанові Верховного Суду від 29.01.2019 у справі №910/20323/17 зазначено, що рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватись з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації цього рішення виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтуються позовом, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за ст. 16 ЦК України та пред`являтись до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підгрунттям і метою пред`явлення такої позовної вимоги є оспорювання цивільного права особи, що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень. Натомість розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно - правовий характер, тобто випливають з владно - розпорядчих функцій або виконавчо - розпорядчої діяльності публічних органів.

З урахуванням викладеного, відповідач -1 зазначає, що сам по собі наказ про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є підставою виникнення права власності чи користування земельною ділянкою. Прийняття відповідного наказу є засобом санкціонування зі сторони розпорядника відповідних земель можливості реалізації права особи на безоплатну приватизацію, у порядку ст. 118 Земельного кодексу України, та має публічно - правову природу, як спосіб здійснення владно - розпорядчих повноважень. Скасування відповідного наказу є скасуванням публічно - правового рішення органу державної влади, прийняття якого не породжує виникнення цивільних прав та обов`язків у особи, а отже його скасування не підлягає розгляду у порядку господарського/цивільного судочинства відповідно до предметної юрисдикції, встановленої процесуальним законом.

Отже спір про скасування наказів про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, на думку відповідача -1, повинен розглядатися у порядку адміністративного судочинства.

Також, відповідачем -1 зазначено про пропуск позивачем шестимісячного строку на оскарження спірних наказів Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, визначеного у статті 122 КАС України, оскільки про існування відповідних наказів позивач був обізнаний ще у 2020 році, що підтверджується рішенням Господарського суду Луганської області від 20.08.2020 у справі №913/246/20.

У судовому засіданні 10.11.2021 постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання в межах строку підготовчого провадження на 24.11.2021 о 12 год 40 хв., яку відповідно до ч.5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.

У судовому засіданні 24.11.2021 постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання в межах строку підготовчого провадження на 22.12.2021 о 11 год 30 хв., яку відповідно до ч.5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.

07.12.2021 від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив за вх. №3268/21, в якій позивач не погоджується з твердження ГУ Держгеокадастру щодо порушення підсудності, оскільки справи у спорах, що виникають з правовідносин, які державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин протиправного характеру, за умови відповідності складу сторін спору ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підвідомчі господарським судам. Відповідна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 11.11.2014 у справі №21-493а14 та від 09.12.2014 у справі №21-308а14.

16.12.2021 на адресу суду від Головного управління Держгеокадастру у Луганській області надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач-1 зазначає, що посилання позивача на практику Верховного Суду є необґрунтованою, оскільки вона є застарілою та неактуальною.

У судовому засіданні 22.12.2021 постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання в межах строку підготовчого провадження на 18.01.2022 о 14 год 30 хв., яку відповідно до ч.5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.

У судовому засіданні 18.01.2022 у справі №913/670/21 постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 02.02.2022 о 12 год 00 хв., яку відповідно до ч.5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.

У судовому засіданні від 02.02.2022 розглянувши клопотання відповідача -1 про закриття провадження у справі, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов до наступного.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття "суд, встановлений законом" містить, зокрема таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Одним з основних принципів господарського судочинства є диспозитивність, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з положеннями статей 1, 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, а отже, розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 41 Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб`єкт владних повноважень згідно з пунктом 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час подання позову) визначається як суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Таким чином, як справу адміністративної юрисдикції розуміють переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є суб`єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Тобто справою адміністративної юрисдикції є спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб`єктами правовідносин, у яких хоча б один з них законодавчо уповноважений приймати рішення, надсилати приписи, давати вказівки, обов`язкові до виконання іншими учасниками правовідносин.

Визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Отже, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Частинами 1, 4 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, установлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Приписи пункту 10 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визначають, що цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Правовідносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються, зокрема, приписами Земельного кодексу України, а також прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

За змістом положень статті 122 Земельного кодексу України вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Із наведеного вбачається, що рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації цього рішення виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 Цивільного кодексу України та пред`являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення такої позовної вимоги є оспорювання цивільного права особи, що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.

Натомість розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають з владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів.

За таких обставин, в порядку цивільного судочинства може бути оскаржене таке рішення органу місцевого самоврядування, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, і за результатами його реалізації у фізичної чи юридичної особи виникає право цивільне.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.01.2019 у справі №910/20323/17.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 21 березня 2018 року (справа №536/233/16-ц), 24 квітня 2018 року (справа №401/2400/16-ц), 30 травня 2018 року (справа №826/5737/16), 19 червня 2018 року (справа №922/864/17) дійшла висновку про те, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність чи користування, а відмова особі в наданні земельної ділянки, яка висловлена шляхом відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо її відведення, сама по собі не є порушенням цивільного права цієї особи за відсутності обставин, які свідчать про наявність у неї або інших заінтересованих осіб відповідного речового права щодо такої земельної ділянки.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2018 у справі №809/739/17 викладено правову позицію, що "спір стосується приватноправових відносин, адже існує речове право на земельну ділянку, і вирішення питання правомірності набуття особою такого права, як і питання щодо порушення прав позивача внаслідок неправомірного використання земельної ділянки, має здійснюватися в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору".

Судом встановлено, що позивач звертаючись до суду із даним позовом зазначив про порушене його право на земельні ділянки, якими він користується на підставі Державного акту на право постійного користування, а саме щодо незаконності, на його думку, передачі земельних ділянок іншим особам без належних правових підстав, у зв`язку з чим накази Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 25.10.2019 №12-3067-сг, №12-3080-сг, №12-3079-сг, №12-3078-сг, №12-3076-сг, №12-3075-сг, №12-3074-сг, №12-3073-сг, №12-3072-сг, №12-3071-сг, №12-3070-сг, №12-3069-сг, №12-3068-сг про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою слід визнати незаконними.

Проте, у справі №910/20323/17, на яку посилається відповідач -1, судами встановлено, що фактично речове право на земельну ділянку не виникло через нереалізацію оспорюваного розпорядження, а тому відсутній спір про право цивільне. Окрім цього, прокурором у цій справі визначив як відповідача- обласну адміністрацію, до якої й пред`явлено позов. У той же час особа, якій надано земельну ділянку, - ТОВ Декарт Плюс вступила у справу як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача. Тобто спору про право на земельну ділянку між позивачем і ТОВ Декарт Плюс не існує, що виключає наявність приватноправових відносин у цій справі, а предметом оскарження є ненормативний акт, тобто результат виконання владних управлінських функцій відповідача.

За таких обставин, відповідачем -1 помилково вирішено, що в контексті фактичних обставин та передумов спір у цій справі є публічно - правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів, а тому посилання відповідача -1 на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від у справі №910/20323/17 не є релевантним, зважаючи на відмінний у даній справі та справі №910/20323/17 характер спірних правовідносин.

Господарським судом зазначено, оскільки позивачем у даній справі є селянське фермерське господарство, та на думку якого, в результаті прийняття рішень Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок іншим особам, порушується його право на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин та, враховуючи суб`єктний склад сторін та сформовані спірні правовідносини, підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

При цьому, не впливає на юрисдикцію спору щодо земельної ділянки наявність спору із суб`єктом владних повноважень, оскільки реальний або уявний з боку позивача факт порушення суб`єктом владних повноважень його прав на земельну ділянку не перетворює ці правовідносини у публічно - правові.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання Головного управління Держгеокадастру у Луганській області про закриття провадження у справі.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 216 ГПК України якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі. Про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання ухвалами.

Враховуючи неможливість вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за необхідне оголосити перерву в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 216, 231, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Головного управління Держгеокадастру у Луганській області про закриття провадження у справі №913/670/21 за позовом Селянського фермерського господарства "Селена" до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, Шульгинської сільської ради Старобільського району Луганської області про визнання наказів незаконними - відмовити.

2. Оголосити перерву у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 23.02.2022 об 11 год 00 хв.

Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду за адресою: м. Харків, проспект Науки, 5, в залі судових засідань №109.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 07.02.2022.

Суддя Сергій МАСЛОВСЬКИЙ