Рішення

від 23.02.2022 по справі 913/670/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2022 року м.Харків Справа № 913/670/21

Господарський суд Луганської області у складі судді Масловського С.В., розглянувши матеріали справи за позовом Селянського фермерського господарства "Селена" (місцезнаходження: вул. Степова, буд. 27, с. Малохатка, Старобільський район, Луганська область, 92755)

до відповідача-1 Головного управління Держгеокадастру у Луганській області (пр-т Центральний, буд. 17, кор. 2, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404)

відповідача-2 Шульгинської сільської ради Старобільського району Луганської області (вул. Театральна, буд. 1Д, с. Шульгинка, Старобільський район, Луганська область, 92764)

про визнання наказів незаконними

Помічник судді, який за дорученням судді здійснює повноваження секретаря судового засідання Чигрина Є. Ю.

У засіданні брали участь:

від позивача: адвокат Заїка В.К., ордер серії ЛГ №014938 від 10.08.2021, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 590 від 19.04.2000

від відповідача-1 (в режимі відеоконференції): Шимкуте Ю.В., представник на підставі виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань;

від відповідача-2: представник не прибув.

ВСТАНОВИВ:

27.09.2021 Селянське фермерське господарство "Селена" звернулося до Господарського суду Луганської області із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області та Шульгинської сільської ради Старобільського району Луганської області в якому просить:

1. визнати незаконними накази Головного управління Держгеокадастру у Луганській області №12-3067-сг від 25.10.2019, №12-3080-сг від 25.10.2019, №12-3079-сг від 25.10.2019, №12-3078-сг від 25.10.2019, №12-3076-сг від 25.10.2019, №12-3075-сг від 25.10.2019, №12-3074-сг від 25.10.2019, №12-3073-сг від 25.10.2019, №12-3072-сг від 25.10.2019, №12-3071-сг від 25.10.2019, №12-3070-сг від 25.10.2019, №12-3069-сг від 25.10.2019, №12-3068-сг від 25.10.2019 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок, які накладаються на земельну ділянку, яка знаходиться в постійному користуванні СФГ "Селена";

2. скасувати запис про державну реєстрацію:

- земельної ділянки з кадастровим номером 4425183500:06:004:0025 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства,

- земельної ділянки № 2 з кадастровим номером 4425183500:06:004:0026 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства,

- земельної ділянки № 3 з кадастровим номером 4425183500:06:004:0027 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства,

- земельної ділянки № 4 з кадастровим номером 4425183500:06:004:0028 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства,

- земельної ділянки № 5 з кадастровим номером 4425183500:06:004:0029 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства,

- земельної ділянки № 6 з кадастровим номером 4425183500:06:004:0030 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства,

- земельної ділянки № 7 з кадастровим номером 4425183500:06:004:0031 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства,

- земельної ділянки № 8 з кадастровим номером 4425183500:06:004:0032 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства,

- земельної ділянки № 9 з кадастровим номером 4425183500:06:004:0033 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства,

- земельної ділянки № 10 з кадастровим номером 4425183500:06:004:0034 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства,

- земельної ділянки № 11 з кадастровим номером 4425183500:06:004:0035 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства,

- земельної ділянки № 12 з кадастровим номером 4425183500:06:004:0036 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства,

- земельної ділянки № 13 з кадастровим номером 4425183500:06:004:0037 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 27.12.2001 Селянське фермерське господарство «Селена» набуло право користування спірною земельною ділянкою, що підтверджується Державним актом виданим на підставі розпорядження Старобільської райдержадміністрації від 27.12.2001 серії 11-ЛГ №011541, зареєстрованим у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею №245 на право постійного користування розмірами 79,05 га із яких 50 га ріллі та 28,65 га кормових угідь, яка розташована на території Малохатської сільської ради Старобільского району Луганської оласті. ану земельну ділянку СФГ «Селена» використовує з моменту його створення і до теперішнього часу. Частина земельної ділянки (21,2582 га) на право постійного користування землею була передана на праві приватної власності членам фермерського господарства «Селена», а саме: Кириченко О.В. в розмірі 10,6470 га на підставі Державного акту про право власності на землю серії ЛГ №121320 від 14.03.2005 та ОСОБА_1 в розмірі 10,6112 га на підставі Державного акту про право власності на землю серії ЛГ №121321 від 14.03.2005 при цьому інша частина земельної ділянки (27,9224 га) знаходиться у користування СФГ «Селена» на підставі зазначеного державного акту на постійне користування.

Згідно з розпорядженням Старобільської райдержадміністрації № 292 від 17.04.2009 спірна земельна ділянка була залишена в постійному користуванні СФГ і відповідно до п. 3 було зобов`язано Старобільський відділ Держкомзему внести зміни до облікової документації.

26.12.2019 державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель ОСОБА_2 було складено акт про порушення та винесено припис, яким голові СФГ «Селена» Кириченко О.В. було запропоновано усунути недоліки - звільнити в строк до 26.01.2020 самовільну зайняту земельну ділянку державної форми власності сільськогосподарського призначення площею 27,9224 га, розташовану за межами населених пунктів та території Малохатської сільської ради Старобільського району Луганської області.

Даний припис був оскаржений до Луганського окружного адміністративного суду рішенням якого від 04.08.2020 по справі №360/215/20 дії відповідача визнано незаконними та визнано за СФГ «Селена» правомірне володіння земельною ділянкою.

Окрім того, СФГ звернулося з позовом до Господарського суду Луганської області про зобов`язання вчинити певні дії, а саме зобов`язати провести її державну реєстрацію в автоматизованому режимі. Рішенням Господарського суду Луганської області по справі №913/246/20 від 26.08.2020 було визнано, що земельною ділянкою СФГ користується на законних підставах і не порушено право позивача на постійне користування земельною ділянкою.

Як зазначає позивач, законне право користування підтверджується рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 04.08.2020 у справі №360/215/20 та рішенням Господарського суду Луганської області у справі №913/246/20.

Також зазначено, що у 2019 було розроблено проект землеустрою для відведення земельних ділянок 13 громадянам у власність для ведення особистого селянського господарства, розташованих за межами населених пунктів на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується на території Малохатської сільської ради і накладається на спірну земельну ділянку СФГ «Селена», яким сформовані земельні ділянки, присвоєні кадастрові номера їм на підставі наказів Головного Управління Держгеокадастру у Луганський області від 25.10.2019 №12-3067-сг, №12-3080-сг, №12-3079-сг, №12-3078-сг, №12-3076-сг, №12-3075-сг, №12-3074-сг, №12-3073-сг, №12-3072-сг, №12-3071-сг, №12-3070-сг, №12-3069-сг, №12-3068-сг і на публічній карті Державного земельного кадастру з`явилась інформація що спірна земельна ділянка розмірами 27,9224 га, розпайована по 2 га та змінено вид користування земельної ділянки із земель фермерського господарства на землі для ведення особистого селянського господарства.

Позивачем було направило лист №4 від 04.12.2020 на адресу першого відповідача ГУ Держгеокадастру у Луганській області з проханням зареєструвати земельну ділянку та присвоїти їй кадастровий номер.

04.01.2021 Селянське фермерське господарство «Селена» отримало відповідь на звернення за № 27-12-0-3-9595/2-20 від 30.12.2020, де відповідач-1 зазначає, що не може надати дозвіл так як земельна ділянка, яка надана в постійне користування СФГ «Селена» припинила своє існування як об`єкт цивільних прав, та враховуючи те, що договір оренди не оформлений, наказами Головного управління Держгеокадастру у Луганській області у 2019 році 13 учасникам АТО були надані дозволи щодо відведення земельної ділянки по 2 га для ведення особистого селянського господарства

Позивачем 07.12.2020 до Головного управління Держеокадастру у Луганській області та до Шульгінської сільської ради в порядку інформації було направлено лист з проханням вжити заходів щодо виправлення невідповідності у користуванні земельними ділянками та врегулювати питання шляхом скасування наказу попереднього керівництва ГУ Держгеокадастру у Луганській області, яким надано дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, проведено реєстраційні дії, внаслідок чого, земельна ділянка площею 26 га була розділена на 13 земельних ділянок площею по 2 га.

Головне управління Держгеокадастру, своїм листом за №27-12-03-9/21 від 04.01.2021 зазначає, що підставою реєстрації речових прав на земельну ділянку визначене ст. 21 Закону України «Про державний земельний кадастр», була сформована на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель у 2019 році. Наказом Головного управління Держгеокадастру у Луганській області №1-ОТГ від 30.11.2020 земельна ділянка площею 28,6243 га кадастровий номер 4425183500:004:0022 була передана у комунальну власність Шульгінської сільської ради Старобільського району Луганської області.

Враховуючи вищевикладене, позивач зазначає про порушення його права на користування земельними ділянками, у зв`язку з чим звертається до суду із даним позовом.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.09.2021 справа передана на розгляд судді Масловському С.В.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 04.10.2021 позовну заяву залишено без руху. Позивачу надано строк протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви.

12.10.2021 на адресу Господарського суду Луганської області від Селянського фермерського господарства "Селена" надійшла заява без номеру від 09.10.2021 про усунення недоліків позовної заяви разом з уточненою позовною заявою, в прохальній частині якої позивач просить:

- визнати незаконними накази Головного управління Держгеокадастру у Луганській області №12-3067-сг від 25.10.2019, №12-3080-сг від 25.10.2019, №12-3079-сг від 25.10.2019, №12-3078-сг від 25.10.2019, №12-3076-сг від 25.10.2019, №12-3075-сг від 25.10.2019, №12-3074-сг від 25.10.2019, №12-3073-сг від 25.10.2019, №12-3072-сг від 25.10.2019, №12-3071-сг від 25.10.2019, №12-3070-сг від 25.10.2019, №12-3069-сг від 25.10.2019, №12-3068-сг від 25.10.2019 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок, які накладаються на земельну ділянку, яка знаходиться в постійному користуванні СФГ "Селена". Одночасно з цим, позивачем зазначено про відмову від частини позовних вимог, а саме щодо скасування записів про державну реєстрацію земельних ділянок.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 19.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 03.11.2021 о 14 год. 00 хв.

Підготовче засідання, призначене на 03.11.2021 об 14 год 00 хв., не відбулось, оскільки суддя Масловський С.В. з 02.11.2021 по 03.11.2021 перебував у відпустці. Про те, що підготовче засідання не відбудеться, учасників справи було повідомлено телефонограмою від 02.11.2021.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 04.11.2021 підготовче засідання призначено на 10.11.2021 о 15 год. 00 хв.

На адресу суду від Головного управління Держгеокадастру у Луганській області надійшов відзив від 09.11.2021 на позовну заяву, в якій відповідач-1 зазначає, що позивачем невірно визначено спосіб захисту, оскільки вважає, що даний спір має публічно-правовий характер оскільки стосується визнання незаконним рішень органу державної влади, що за собою не тягне виникнення, припинення або зміну цивільного права позивача, а тому підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а не господарського, та просить суд закрити провадження у справі №913/670/21, посилаючись на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 29.01.2019 у справі №910/20323/17.

Зокрема, у постанові Верховного Суду від 29.01.2019 у справі №910/20323/17 зазначено, що рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватись з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації цього рішення виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтуються позовом, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за ст. 16 ЦК України та пред`являтись до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підгрунттям і метою пред`явлення такої позовної вимоги є оспорювання цивільного права особи, що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень. Натомість розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно правовий характер, тобто випливають з владно розпорядчих функцій або виконавчо розпорядчої діяльності публічних органів.

З урахуванням викладеного, відповідач -1 зазначає, що сам по собі наказ про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є підставою виникнення права власності чи користування земельною ділянкою. Прийняття відповідного наказу є засобом санкціонування зі сторони розпорядника відповідних земель можливості реалізації права особи на безоплатну приватизацію, у порядку ст. 118 Земельного кодексу України, та має публічно правову природу, як спосіб здійснення владно розпорядчих повноважень. Скасування відповідного наказу є скасуванням публічно правового рішення органу державної влади, прийняття якого не породжує виникнення цивільних прав та обов`язків у особи, а отже його скасування не підлягає розгляду у порядку господарського/цивільного судочинства відповідно до предметної юрисдикції, встановленої процесуальним законом.

Отже спір про скасування наказів про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, на думку відповідача -1, повинен розглядатися у порядку адміністративного судочинства.

Також, відповідачем -1 зазначено про пропуск позивачем шестимісячного строку на оскарження спірних наказів Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, визначеного у статті 122 КАС України, оскільки про існування відповідних наказів позивач був обізнаний ще у 2020 році, що підтверджується рішенням Господарського суду Луганської області від 20.08.2020 у справі №913/246/20.

У судовому засіданні 10.11.2021 постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання в межах строку підготовчого провадження на 24.11.2021 о 12 год 40 хв., яку відповідно до ч.5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.

У судовому засіданні 24.11.2021 постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання в межах строку підготовчого провадження на 22.12.2021 о 11 год 30 хв., яку відповідно до ч.5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.

07.12.2021 від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив за вх. №3268/21, в якій позивач не погоджується з твердження ГУ Держгеокадастру у Луганській області щодо порушення підсудності, оскільки справи у спорах, що виникають з правовідносин, які державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин протиправного характеру, за умови відповідності складу сторін спору ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підвідомчі господарським судам. Відповідна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 11.11.2014 у справі №21-493а14 та від 09.12.2014 у справі №21-308а14.

16.12.2021 на адресу суду від Головного управління Держгеокадастру у Луганській області надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач-1 зазначає, що посилання позивача на практику Верховного Суду є необґрунтованим, оскільки є застарілою та неактуальною.

У судовому засіданні 22.12.2021 постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання в межах строку підготовчого провадження на 18.01.2022 о 14 год 30 хв., яку відповідно до ч.5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.

У судовому засіданні 18.01.2022 у справі №913/670/21 постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 02.02.2022 о 12 год 00 хв., яку відповідно до ч.5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 02.02.2022 у задоволенні клопотання Головного управління Держгеокадастру у Луганській області про закриття провадження у справі №913/670/21 за позовом Селянського фермерського господарства "Селена" до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, Шульгинської сільської ради Старобільського району Луганської області про визнання наказів незаконними відмовлено. Оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 23.02.2022 об 11 год 00 хв.

У судовому засіданні 23.02.2022 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд також враховує, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України №133/2022 від 14.03.2022, затвердженим Законом України № 2119-ІХ від 15.03.2022, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, строк дії воєнного стану в Україні продовжено ще на 30 діб, тобто до 25.04.2022.

21.04.2022 на засіданні Верховної Ради України ухвалено Закон про затвердження Указу Президента України № 259 від 18.04.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».

Цим Указом передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 на 30 діб.

Указом Президента України від 18 травня 2022 року № 341/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України №757/2022 від 07.11.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України № 58/2023 від 06.02.2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

За змістом статей 10, 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження, зокрема, судів. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а суди повинні забезпечувати безпеку учасників судового провадження, запобігти створенню перешкод для реалізації ними права на судовий захист та визначених законом процесуальних прав в умовах воєнного стану, коли реалізація учасниками справи своїх прав і обов`язків є суттєво ускладненою.

Згідно з опублікованими Радою суддів України 02.03.2022 рекомендаціями щодо роботи судів в умовах воєнного стану року, судам України рекомендовано за можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя.

Наказом Господарського суду Луганської області №24 від 04.04.2022 «Про встановлення особливого режиму роботи в умовах воєнного стану» установлено особливий режим роботи Господарського суду Луганської області в умовах воєнного стану з 04.04.2022 та запроваджено організаційні заходи: зупинено, тимчасово, розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які в умовах воєнної агресії проти України зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів і працівників суду; запроваджено з 04.04.2022 роботу господарського суду у віддаленому режимі; рекомендовано учасникам справ утриматись від відвідування суду, свої процесуальні права та обов`язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду.

Відповідно до п.4 ст. 11 ГПК України , суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема, "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

Одночасно, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

За вказаних обставин, господарський суд зазначає, що складання повного тексту рішення відбувається у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні за указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Луганської області,

ВСТАНОВИВ:

27.12.2001 відповідно до розпорядження голови Старобільської районної державної адміністрації №549/1 від 19.12.2001 «Про надання земельної ділянки громадянці ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства» Кириченко О.В. було видано державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ЛГ №011541 на земельну ділянку, зокрема надається в постійне користування земельна ділянка площею 79,05 га, розташована на території Малохатської сільської ради Старобільського району Луганської області, для ведення селянського (фермерського) господарства, у т.ч. ріллі - 50 га, кормових угідь - 28,65 га, під будівлями, лісами та іншими угіддями - 0,4 га.

15.03.2002 здійснено державну реєстрацію Селянського (фермерського) господарства «Селена», що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 №553928.

Відповідно до положень пункту 1.4 Статуту СФГ «Селена» його засновником є ОСОБА_3 , яка є головою селянського (фермерського) господарства; правонаступником засновника господарства є ОСОБА_4 - чоловік засновника; членами господарства є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Метою діяльності СФГ «Селена» є виробництво товарної сільськогосподарської продукції, її переробка і реалізація для отримання прибутку (пункт 2.1. Статуту).

Згідно з пунктом 5 Статуту, до земель господарства належать земельна ділянка, яка надана в постійне користування, земельні ділянки, що належать Голові, членам господарства на праві приватної власності, які посвідчуються відповідними документами виданими на ім`я голови та членів СФГ.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 26.08.2020 у справі №913/246/20, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2020, між тими ж сторонами щодо вказаної земельної ділянки за позовом Селянського (фермерського) господарства «Селена» до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області про зобов`язання поновити використання частини земельної ділянки площею 27,9224 га, яка передана в постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії 11-ЛГ №011541 було встановлено наступне:

-"Розпорядженням голови Старобільської районної державної адміністрації №471/2 від 18.11.2004 «Про передачу у власність земельних ділянок голові та члену селянського фермерського господарства «Селена» із земель наданих в постійне користування, розташованих на території Малохатської сільської ради вирішено затвердити технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку голові та члену селянського фермерського господарства «Селена» ОСОБА_3 та ОСОБА_5 із земель наданих в постійне користування, розташованих на території Малохатської сільської ради Старобільського району (п.1 розпорядження); безоплатно передати у власність для ведення фермерського господарства членам селянського фермерського господарства «Селена» - 21,2582 га, у т.ч. 21,2582 га ріллі (п.2 розпорядження); надати в оренду терміном на 5 років голові СФГ «Селена» ОСОБА_3 земельну ділянку загальною площею 27,9224 г, в т.ч. 27,9224 га ріллі (п.3 розпорядження).

14.03.2005 ОСОБА_3 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЛГ №121320, відповідно до якого вона набула право власності на земельну ділянку площею 10,6470 га, яка знаходиться на території Малохатської сільської ради Старобільського району Луганської області.

14.03.2005 ОСОБА_5 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЛГ №121321, відповідно до якого вона набула паво власності на земельну ділянку площею 10,6112 га, яка знаходиться на території Малохатської сільської ради Старобільського району Луганської області.

- "Листом №609 від 24.03.2008 Старобільська районна адміністрація Луганської області повідомила керівника СФГ «Селена» про те, що підприємством використовується 27,9224 га землі без належного оформлення правовстановлюючих документів та рекомендувала привести у відповідність до вимог чинного законодавства правовстановлюючі документи на орендовані земельні ділянки.

Листами №5 від 27.03.2008 та №6 від 31.03.2008 адресованими голові Старобільської райдержадміністрації голова СФГ «Селена» просив залишити за ним право постійного користування земельною ділянкою площею 27,9224 га, яка залишилася після приватизації частини земельної ділянки, наданої ОСОБА_3 згідно державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ЛГ №011541 від 27.12.2001 на підставі розпорядження голови Старобільської районної адміністрації від 19.12.2001 №549/1.

Клопотанням №3 від 17.03.2009 адресованим начальнику відділу Держкомзему у Старобільському районі, голова СФГ «Селена» просив залишити за ним право постійного користування земельною ділянкою площею 28,7418 га ріллі, яка залишилася після приватизації частини земельної ділянки, наданої ОСОБА_3 згідно державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ЛГ №011541 від 27.12.2001 на підставі розпорядження голови Старобільської районної адміністрації від 19.12.2001 №549/1, оскільки положення законодавства про втрату громадянами права постійного користування земельною ділянкою після приватизації земельної частки (оформлення права власності), а саме п.6 Перехідних положень Земельного кодексу та п.6 постанови Верховної Ради України Про земельну реформу від 18.02.1990 визнано неконституційним і скасовано рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005.

Клопотанням №4 від 20.03.2009, адресованим голові Старобільської райдержадміністрації, голова СФГ «Селена» просив відмінити п.3 розпорядження голови Старобільської райдержадміністрації №471/2 від 08.11.2004 та залишити за ним право постійного користування земельною ділянкою площею 28,7418 га ріллі, яка залишилася після приватизації частини земельної ділянки, наданої ОСОБА_3 згідно державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ЛГ №011541 від 27.12.2001 на підставі розпорядження голови Старобільської районної адміністрації №549/1 від 19.12.2001.

Розпорядженням голови Старобільської районної державної адміністрації №292 від 17.04.2009 «Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації №471/2 від 08.11.2004» вирішено припинити дію п.3 розпорядження голови райдержадміністрації №471/2 від 08.11.2004 «Про передачу у власність земельних ділянок голові та члену селянського фермерського господарства «Селена» із земель, наданих в постійне користування, розташованих на території Малохатської сільської ради (п.1 розпорядження); залишити в постійному користуванні ОСОБА_3 земельну ділянку площею 28,7418 га, яка залишилась після приватизації частини земельної ділянки, наданої ОСОБА_3 згідно державного акту на право постійного користування землею від 27.12.2001 серії ІІ-ЛГ №011541 (п.2 розпорядження).

Пунктом 3 вказаного розпорядження зобов`язано відділ Держкомзему у Старобільському районі зобов`язано внести відповідні зміни до облікової документації.

19.12.2019 Відділом у Старобільському районі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель на земельну ділянку державної власності площею 28,6243 га, виготовленої Луганською регіональною філією ДП «Центр ДЗК» 18.12.2019, на ім`я ОСОБА_3 здійснена державна реєстрація у Державному земельному кадастрі земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства площею 28,6243 га за номером 4425183500:06:004:0022.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку Луганською регіональною філією ДП «Центр ДЗК» 18.12.2019 виготовлена технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель на земельну ділянку державної власності площею 28,6243 га; цільове призначення - для ведення фермерського господарства; вид права - право постійного користування земельною ділянкою; на ім`я ОСОБА_3 , документ, який є підставою для виникнення права - рішення органу виконавчої влади Старобільської РДА №549/1 від 19.12.2001; документ що посвідчує право - Державний акт від 27.12.2001 серії ІІ-ЛГ №011541. Указана земельна ділянка була зареєстрована Відділом у Старобільському районі ГУ Держгеокадастру у Луганській області за номером 4425183500:06:004:0022.

Відповідно до наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру "Про деякі питання проведення заходу з інвентаризації земель державної власності" №129 від 13.05.2019, Головним управління Держгеокадастру у Луганській області було здійснено інвентаризацію земель.

Земельну ділянку, площею 27,9224 га, угіддя - рілля, було проінвентаризовано та поділено та відповідні земельні ділянки, площею по 2,0 га, змінено вид використання земельних ділянок із земель для товарного сільськогосподарського виробництва на землі для ведення особистого селянського господарства, вказаним земельним ділянкам було присвоєні кадастрові номери та проведено державну реєстрацію земельних ділянок.

Відповідно до статей 15, 117, 122 Земельного кодексу України, Указу Президента України №449/2020 від 15.10.2020 "Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин", постанови КМУ № 1113 від 16.11.2020 "Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин", наказу Держгеокадастру № 485 від 17.11.2020 "Деякі питання передачі земельних ділянок до комунальної власності", Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області здійснено передачу земель державної власності сільськогосподарського призначення у комунальну.

Згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Луганській області № 18-ОТГ від 29.01.2021 "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність", Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області, в порядку статті 117 ЗК України, передано до Шульгинської сільської ради Старобільського району Луганської області, земельні ділянки загальною площею 59,7579 га, що розташовані за межами населених пунктів Шульгинської сільської ради Старобільського району Луганської області згідно акту приймання-передачі, який є додатком до вказаного наказу.

До складу земельних ділянок загальною площею 59,7579 га було включено земельну ділянку площею 27,9224 га, яка належить СФГ «Селена» на підставі Державного акту серія 11-ЛГ №011541 від 27.12.2001 на право постійного користування землею.

06.04.2021 позивач звернувся до Шульгинської сільської ради з заявою про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за її фактичним використанням, на земельну ділянку ріллі площею 27,9224 га із земель ділянки площею 50,0 га ріллі, що надана в постійне користування ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства згідно державного акту серії ІІ-ЛГ №011541 від 27.12.2001.

На заяву позивача без номеру від 06.04.2021 Шульгинською сільською радою надано лист-відповідь №434/1 від 12.04.2021, в якому повідомлено, що подана заява залишена без розгляду на підставі ухвали Господарського суду Луганської області від 08.04.2021 у справі №913/188/21, відповідно до якої Шульгинській сільській раді заборонено вчиняти будь-які дії щодо вказаної площі.

На підставі акта приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 29.01.2021 Головне управління Держгеокадастру у Луганській області відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Луганській області №18 ОТГ від 29.01.2021 передало із державної власності сільськогосподарського призначення, а Шульгинська сільська рада прийняла у комунальну власність земельні ділянки у кількості 28 земельних ділянок загальною площею 56,7579 га згідно з додатком, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.

В своїй заяві № 4 від 04.12.2020 адресованій Головному управлінню Держгеокадастру у Луганській області позивач згідно розпорядження голови Старобільської РДА №292 від 17.04.2009 просив провести державну реєстрацію земельної ділянки ріллі, яка залишилась після розпаювання членами СФГ «Селена» із земельної ділянки площею 50,0 га ріллі, що надана в постійне користування ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства згідно державного акту серії ІІ-ГЛ №011541 від 27.12.2001.

В заяві від 07.12.2020 позивач, зокрема, просив Головне управління Держгеокадастру у Луганській області скасувати накази, якими надано дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, розроблено проекти землеустрою та 28.01.2020 проведено реєстраційні дії, внаслідок чого частина земельної ділянки ріллі, яка залишилась після приватизації членами СФГ «Селена» із земельної ділянки ріллі, що надана в постійне користування ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства згідно державного акту серії ІІ-ЛГ №011541 була розділена на 13 земельних ділянок площею по 2 га з кадастровими номерами 4425183500:06:004:0025, 4425183500:06:004:0026, 4425183500:06:004:0027, 4425183500:06:004:0028, 4425183500:06:004:0029, 4425183500:06:004:0030, 4425183500:06:004:0031, 4425183500:06:004:0032, 4425183500:06:004:0033, 4425183500:06:004:0034, 4425183500:06:004:0035, 4425183500:06:004:0036.

На заяву позивача від 04.12.2020 Головне управління Держгеокадастру у Луганській області надало лист-відповідь від 30.12.2020, в якому, з урахуванням змісту розпорядження голови Старобільської районної державної адміністрації від 18.11.2004 №471/2 вказало, що земельна ділянка площею 79,05 га, надана ОСОБА_3 на підставі державного акту на право постійного користування серії ІІ-ЛГ №011541, припинила своє існування як об`єкт цивільних прав, та, враховуючи, що договір оренди землі не оформлено в установленому законодавством порядку наказами Головного управління Держгеокадастру у Луганській області у 2019 році 13 учасникам АТО були надані дозволи на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. Громадянами були розроблені проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок, ділянки сформовані та зареєстровані. Земельні ділянки у власність не передавались, залишаються державної форми власності, внесені до переліку земельних ділянок, які готуються до передачі у комунальну власність Шульгинській територіальній громаді.

Відповідно до наданих відомостей Національної кадастрової системи (програмного забезпечення Державного земельного кадастру) земельні ділянки з кадастровими номерами 4425183500:06:004:0025, 4425183500:06:004:0026, 4425183500:06:004:0027, 4425183500:06:004:0028, 4425183500:06:004:0029, 4425183500:06:004:0030, 4425183500:06:004:0031, 4425183500:06:004:0032, 4425183500:06:004:0033, 4425183500:06:004:0034, 4425183500:06:004:0035, 4425183500:06:004:0036, 4425183500:06:004:0037 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, зареєстровані у Державному земельному кадастрі 28.01.2020, відповідно до вимог ст. 24 ЗУ «Про Державний земельний кадастр», згідно Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, розробленого ТОВ «ЗФ «Лан».

За наявними даними технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання зазначених земельних ділянок та відповідні заяви до неї, або ухвалені судом рішення про скасування державної реєстрації земельних ділянок не надходили, а тому відсутні правові підстави для скасування Державних реєстрацій земельних ділянок з вказаними кадастровими номерами.

Згідно п. 1 наказів Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 25.10.2019 з номерами 12-3067-сг, 12-3080-сг, 12-3079-сг, 12-3078-сг, 12-3076-сг, 12-3075-сг, 12-3074-сг, 12-3073-сг, 12-3072-сг, 12-3072-сг, 12-3071-сг, 12-3070-сг, 12-3069-сг, 12-3068-сг про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою, 13 громадянам надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, розташованих в Малохатській сільській раді Старобільського району Луганської області орієнтовним розміром кожної з земельних ділянок 2,0000 га, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

Відповідним земельним ділянкам було присвоєно кадастрові номери 4425183500:06:004:0025, 4425183500:06:004:0026, 4425183500:06:004:0027, 4425183500:06:004:0028, 4425183500:06:004:0029, 4425183500:06:004:0030, 4425183500:06:004:0031, 4425183500:06:004:0032, 4425183500:06:004:0033, 4425183500:06:004:0034, 4425183500:06:004:0035, 4425183500:06:004:0036, 4425183500:06:004:0037.

У листі від 09.04.2021 Головне управління Держгеокадастру у Луганській області посилається на те, що право на спірну земельну ділянку не було оформлено належним чином, а також повідомляє, що новосформовані земельні ділянки з вищевказаними кадастровими номерами, що утворилися внаслідок поділу 27,9224 га, в т.ч. 27,9224 га ріллі, та не були приватизовані громадянами, в порядку ст. 118 ЗК України, були передані з державної власності в комунальну власність, відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 29.01.2021 №18-ОТГ.

Крім того, в межах розгляду справи №360/215/20 Луганським окружним адміністративним судом встановлено, що 26.12.2019 Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області винесено припис реєстраційний №320-ДК/0145Пр/03/01/-19, яким голові СФГ «Селена» ОСОБА_3 приписано усунути виявлені порушення земельного законодавства шляхом звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки державної форми власності сільськогосподарського призначення площею 27,9224 га (НВ-4403950832019), розташованої за межами населених пунктів на території Малохатської сільської ради Старобільського району Луганської області в строк до 26 січня 2020 року.

Луганський окружний адміністративний суд у своєму рішенні від 04.08.2020 у справі №360/215/20 дійшов висновку, що доводи щодо самовільного зайняття земельної ділянки СФГ «Селена» не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи, а тому припис Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 26.12.2019 №320-ДК/0145Пр/03/01/-19 не відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, а відтак належить до скасування.

Так, рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 04.08.2020 у справі №360/215/20 визнано протиправним та скасовано припис Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 26.12.2019 № 320-ДК/0145Пр/03/01/-19.

З огляду на вказані обставини, Селянське фермерське господарство "Селена" посилаючись на незаконне позбавлення його Головним управлінням Держгеокадастру у Луганської області права користування землею та Шульгинською сільською радою Старобільського району Луганської області, звернулось до господарського суду Луганської області з відповідним позовом

Відповідно до частини 1 статті 15 та частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі статтею 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Концепція «майна», в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції, має автономне значення. Тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися «правом власності», а відтак і «майном».

Тобто, право користування земельною ділянкою також є майном в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції, мирне володіння яким гарантується статтями 1, 8, 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.

Відповідно до частини 1 статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Частиною другої цієї статті встановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь - яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади.

Право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Право власності або право користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів (статті 22 і 23 Земельного кодексу України від 18.12.1990).

01 січня 2002 року набрав чинності Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 року.

Пунктом 6 розділу X Перехідні положення зазначеного кодексу передбачено, що громадяни та юридичні особи, які вже мали у постійному користуванні земельні ділянки, не могли мати їх на такому праві та повинні були у визначений строк переоформити право власності або право оренди на них відповідно до встановленого порядку. При переоформленні права постійного користування земельними ділянками, наданими для ведення селянських (фермерських) господарств, у довгострокову оренду її строк мав визначатися відповідно до закону.

22 вересня 2005 року Конституційний Суд України ухвалив рішення № 5-рп/2005, згідно з яким визнав неконституційним пункт 6 розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року щодо обов`язку переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або на право оренди. Конституційний Суд України вказав, що немає підстав визнавати неконституційною статтю 92 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року, оскільки використання у ній терміна набувають (який означає ставати власником чого-небудь, здобувати що-небудь) вказує на те, що ця стаття не обмежує і не скасовує чинне право постійного користування земельними ділянками, набуте в установлених законодавством випадках станом на 1 січня 2002 року до його переоформлення (абзац 11 пункту 5.3 мотивувальної частини вказаного рішення).

Отже, право постійного користування земельною ділянкою, набуте у встановленому порядку до 1 січня 2002 року, не втрачається внаслідок його не переоформлення користувачем, який за Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року не є суб`єктом такого права. Право постійного користування земельною ділянкою зберігається за таким користувачем до приведення прав і обов`язків щодо вказаної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства. Аналогічний висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у справі №663/1738/16-ц.

Відповідно до ст.31 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент набуття позивачем у користування земельної ділянки) землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Громадяни - члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Статті 116, 118 Земельного кодексу України передбачають, що громадяни та юридичні особи набувають права власності або права користування земельними ділянками на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст.126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до приписів ст.143 Земельного кодексу України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі: а) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; б) неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об`єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров`ю населення) в терміни, встановлені вказівками спеціально уповноважених органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів; в) конфіскації земельної ділянки; г) викупу (вилучення) земельної ділянки з мотивів суспільної

необхідності та для суспільних потреб; ґ) примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов`язаннях власника цієї земельної ділянки; д) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Отже, право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб`єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 названого Кодексу, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.11.2019 у справі №906/392/18.

При цьому, дії органів державної влади та місцевого самоврядування, які спрямовані на позбавлення суб`єкта права постійного користування земельною ділянкою без наявності підстав, визначених у статтях 141, 143 Земельного кодексу України, є такими, що порушують права суб`єкта на користування земельною ділянкою.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту г) частини 3 статті 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно з частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Відповідно до вимог статті 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до частин 2, 5 статті 158 Земельного кодексу України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За змістом статті 215 Цивільного кодексу України, вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

При цьому, згідно з частиною 2 статті 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує нормативно - правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ч.4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до приписів статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частина 2 статті 86 ГПК України).

Відповідно до частини 1статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Господарським судом встановлено, що 27.12.2001 на підставі розпорядження голови Старобільської районної державної адміністрації №549/1 від 19.12.2001 «Про надання земельної ділянки ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства» громадянці ОСОБА_3 було видано державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ЛГ №011541 на земельну ділянку площею 79,05 га, у т.ч. ріллі 50 га, кормових угідь 28,65 га, під будівлями, лісами та іншими угіддями 0,4 га.

Відповідно до Розпорядження голови Старобільської районної державної адміністрації №471/2 від 18.11.2004 «Про передачу у власність земельних ділянок голові та члену селянського фермерського господарства «Селена» із земель наданих в постійне користування, розташованих на території Малохатської сільської ради» безоплатно передано у власність для ведення фермерського господарства членам селянського фермерського господарства «Селена» 21,2582 га, у т.ч. 21,2582 га ріллі; надано в оренду терміном на 5 років голові СФГ «Селена» ОСОБА_3 земельну ділянку загальною площею 27,9224 г, в т.ч. 27,9224 га ріллі.

У відповідності до ст. 116 Земельного кодексу України 14.03.2005 ОСОБА_3 та ОСОБА_5 із земельної ділянки площею 79,05 га, яка була надана ОСОБА_3 згідно державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ЛГ №011541 від 27.12.2001 отримали у власність земельні ділянки площею 10,6470 га та 10,6112 га (21,2582 га) на підставі державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЛГ №121320 та серії ЛГ №121321, відповідно.

Відповідно до Розпорядження голови Старобільської районної державної адміністрації №292 від 17.04.2009 «Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації №471/2 від 08.11.2004» Старобільською районною державною адміністрацією в межах повноважень, передбачених статтею 13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», статтею 122 Земельного кодексу України було прийнято рішення про залишення в постійному користуванні ОСОБА_3 земельної ділянки площею 28,7418 га, яка залишилась після приватизації частини земельної ділянки, наданої ОСОБА_3 згідно державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ЛГ № 011541 від 27.12.2001.

19.12.2019 Відділом у Старобільському районі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель на земельну ділянку державної власності площею 28,6243 га, виготовленої Луганською регіональною філією ДП «Центр ДЗК» 18.12.2019, на ім`я ОСОБА_3 здійснена державна реєстрація у Державному земельному кадастрі земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства площею 28,6243 га за номером 4425183500:06:004:0022.

Отже, частина земельної ділянки площею 28,7418 га відповідно до розпорядження №292 від 17.04.2009 була передана в постійне користування голові СФГ «Селена» для ведення селянського (фермерського) господарства на підставі Державного акта на право постійного користування землею серії 11-ЛГ №011541 від 27.01.2001, який зареєстровано у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №245.

При цьому, матеріали справи не містять доказів скасування Розпорядження голови Старобільської районної державної адміністрації №292 від 17.04.2009 «Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації №471/2 від 08.11.2004», а тому воно є чинним та продовжує свою дію.

В той же час, господарський суд зазначає, що зі змісту вказаних документів встановлено, що земельна ділянка (ріллі) площею 50 га або 49,20 га (як вказано у Державному акті серії ІІ-ЛГ № 011541 від 27.12.2001), яка була у постійному користуванні СФГ «Селена» зменшилась до 28,7418 га (50,0000 га - 21,2582 га) якщо рахувати за даними розділу Державного акта План зовнішніх меж землекористування або до 27,9418 га (49,2000 га - 21,2582 га) якщо рахувати за даними розділу Державного акту Кількісна характеристика земель, наданих у постійне користування.

Крім того, за наслідками інвентаризації, проведеної відповідно до наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру "Про деякі питання проведення заходу з інвентаризації земель державної власності" №129 від 13.05.2019, Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області було проінвентаризовано спірну земельну ділянку та поділено на відповідні земельні ділянки площею по 2,0 га, змінено вид використання земельних ділянок із земель для товарного сільськогосподарського виробництва на землі для ведення особистого селянського господарства, та присвоєні кадастрові номери та проведено державну реєстрацію земельних ділянок.

Наказами Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 25.10.2019 з номерами 12-3067-сг, 12-3080-сг, 12-3079-сг, 12-3078-сг, 12-3076-сг, 12-3075-сг, 12-3074-сг, 12-3073-сг, 12-3072-сг, 12-3072-сг, 12-3071-сг, 12-3070-сг, 12-3069-сг, 12-3068-сг про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою, вирішено надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, розташованих в Малохатській сільській раді Старобільського району Луганської області орієнтовним розміром кожної з земельних ділянок 2,0000 га, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства та присвоєно відповідні кадастрові номери.

Також, господарським судом встановлено, що до складу земельних ділянок загальною площею 59,7579 га, які були передані до Шульгинськоі сільської ради Старобільського району Луганської області згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Луганській області № 18-ОТГ від 29.01.2021 "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність", було включено земельну ділянку площею 27,9224 га, яка належить СФГ Селена на підставі Державного акту серія 11-ЛГ №011541 від 27.12.2001 на право постійного користування землею.

При цьому, судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів добровільної відмови позивача від права постійного користування земельною ділянкою, посвідченого відповідним державним актом, так і наявності підстав, визначених у статті 143 Земельного кодексу України, для примусового припинення права користування землею.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про наявність у позивача права постійного користування земельною ділянкою ріллі площею 27,9224 га, яка залишилася після розпаювання членами СФГ «Селена» земельної ділянки площею 50 га, що надана у постійне користування на підставі Державного акту серії ІІ-ЛГ № 011541 від 27.12.2001.

Враховуючи вищевикладене, оскільки Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області було протиправно позбавлено позивача права користування земельною ділянкою площею 27,9224 га, надавши дозволи 13 фізичним особам на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за рахунок земельної ділянки, що перебувала у постійному користуванні позивача, господарський суд дійшов висновку про визнання недійсним та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 25.10.2019 з номерами 12-3067-сг, 12-3080-сг, 12-3079-сг, 12-3078-сг, 12-3076-сг, 12-3075-сг, 12-3074-сг, 12-3073-сг, 12-3072-сг, 12-3072-сг, 12-3071-сг, 12-3070-сг, 12-3069-сг, 12-3068-сг про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою.

Щодо витрат позивача на правову допомогу, то суд зазначає наступне.

За приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Представник позивача на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20000 грн 00 коп. надав суду договір про надання правничої допомоги (представництва) в суді по господарській справі від 10.08.2021; та попередній розрахунок вартості судових витрат у справі, в якому зокрема передбачено: попереднє опрацювання матеріалів 20 годин 1000 грн; опрацювання законодавчої бази 10 годин 2000 грн; підготовка процесуальних документів по справі, підготовка та комп`ютерний набір позовної заяви, принтера роздруківка усіх матеріалів, формування правової позиції 20 годин 1000 грн; участь в судових засіданнях (2 засідання по 3000 грн)- 6000 грн; витрати на поштову кореспонденцію 200 грн, можливі витрати за проведення експертизи. Згідно ст.627 ЦК України сторони погодили, що сума договору складає 20000 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката відповідачами до суду не подавалось. Заперечень щодо наданого позивачем розрахунку судових витрат не подано. Доказів неспівмірності заявлених витрат до суду відповідачами також надано не було.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу, оскільки цей розмір судових витрат відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доведений, обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати (в тому числі пов`язані з наданням професійної правничої допомоги) покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, оскільки господарський суд дійшов висновку що відповідачем -1 було протиправно позбавлено позивача права користування земельною ділянкою, заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000 грн 00 коп. слід покласти на відповідача-1- Головне управління Держгеокадастру у Луганській області.

Витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються пропорційно на відповідачів.

Керуючись ст. ст. 129, 232-233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Селянського фермерського господарства "Селена" до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, Шульгинської сільської ради Старобільського району Луганської області про визнання незаконними наказів Головного управління Держгеокадастру у Луганській області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою - задовольнити.

2. Визнати незаконними накази Головного управління Держгеокадастру у Луганській області №12-3067-сг від 25.10.2019, №12-3080-сг від 25.10.2019, №12-3079-сг від 25.10.2019, №12-3078-сг від 25.10.2019, №12-3076-сг від 25.10.2019, №12-3075-сг від 25.10.2019, №12-3074-сг від 25.10.2019, №12-3073-сг від 25.10.2019, №12-3072-сг від 25.10.2019, №12-3071-сг від 25.10.2019, №12-3070-сг від 25.10.2019, №12-3069-сг від 25.10.2019, №12-3068-сг від 25.10.2019 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок, які знаходяться в постійному користуванні Селянського фермерського господарства "Селена" для ведення особистого селянського господарства.

3. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Луганській області на користь Селянського фермерського господарства "Селена" судовий збір у сумі 14755 грн 00 коп. та витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката у сумі 20000 грн 00 коп.

4. Стягнути з Шульгинської сільської ради Старобільського району Луганської області на користь Селянського фермерського господарства "Селена" судовий збір у сумі 14755 грн 00 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач Селянське фермерське господарство "Селена" (місцезнаходження: вул. Степова, буд. 27, с. Малохатка, Старобільський район, Луганська область, 92755, ідентифікаційний код юридичної особи 31950723)

Відповідач-1 Головне управління Держгеокадастру у Луганській області (пр-т Центральний, буд. 17, кор. 2, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404, ідентифікаційний код юридичної особи 39771244);

Відповідач-2 Шульгинська сільська рада Старобільського району Луганської області (вул. Театральна, буд. 1Д, с. Шульгинка, Старобільський район, Луганська область, 92764, ідентифікаційний код юридичної особи 04337593)

Повний текст рішення складено та підписано 01.03.2023

Суддя Сергій МАСЛОВСЬКИЙ