Постанова

від 27.01.2022 по справі 522/10097/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3082/22

Номер справи місцевого суду: 522/10097/19

Головуючий у першій інстанції Домусчі Л. В.

Доповідач Заїкін А. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2022 року м. Одеса

Єдиний унікальний номер судової справи: 522/10097/19

Номер провадження: 22-ц/813/3082/22

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

-головуючого судді - Заїкіна А.П. (суддя-доповідач),

-суддів: - Князюка О.В., Таварткіладзе О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Рибачук О.І.

учасники справи:

-позивач - ОСОБА_1 ,

-відповідачі - 1) ОСОБА_2 , 2) Товариство з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Нова Одеса ,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Нова Одеса про визнання інформації недостовірною та її спростування, стягнення моральної шкоди, судових витрат, за апеляційною скаргою адвоката Гаврилюк Юлії Ігорівни, діючої від імені ОСОБА_1 , на рішення Приморського районного суду м. Одеси, ухвалене у складі судді Домусчі Л.В. о 15 годині 14 хвилині 18 березня 2021 року, повний текст рішення складений 26 березня 2021 року.

встановив:

2. Описова частина

2.1 Короткий зміст позовних вимог

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Приморського районного суду м. Одеси з вищезазначеним позовом, в якому просить: 1) визнати недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, порушує права та свободи, ганьбить честь, гідність та ділову репутацію як громадянина, художника, громадського діяча, інформацію щодо громадянки ОСОБА_1 поширену громадянкою ОСОБА_2 в репортажі телевізійної програми ІНФОРМАЦІЯ_2 , виготовленого ТОВ ТРК Нова Одеса в телевізійній програмі, що викладена на відеохостінговому сайті YouTube на каналі Первый Городской. Одесса від ІНФОРМАЦІЯ_3 та розповсюджену через мережу Інтернет; 2) зобов`язати ТОВ ТРК Нова Одеса , за власний рахунок, вказану недостовірну інформацію щодо громадянки ОСОБА_1 спростувати у спосіб найбільш близький до способу її поширення, відзняти репортаж, в якому публічно спростувати всю недостовірну інформацію та вибачитись перед ОСОБА_1 , а також здійснити трансляцію даного відео в телевізійному ефірі, кабельній мережі та викласти це відео на відеохостінговому сайті YouTube на каналі Первый Городской. Одесса ; 3) зобов`язати громадянку ОСОБА_2 спростувати вказану інформацію у спосіб найбільш близький до способу її поширення шляхом спростування цієї інформації та вибачення громадянки ОСОБА_2 в телевізійному репортажі; 4) стягнути з громадянки ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі - 500 000 гривень та понесені позивачкою судові витрати.

ОСОБА_1 обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 на каналі ПЕРВЫЙ ГОРОДСКОЙ. ОДЕССА на відеохостінговому сайті YouTube , було розміщено відео репортаж телевізійної передачі ІНФОРМАЦІЯ_2 , який також транслювався в ефірі та кабельній мережі м. Одеси та Одеської області ТОВ ТРК Нова Одеса . Про даний репортаж ОСОБА_1 дізналась та переглянула у червні 2018 року в мережі Інтернет.

За твердженнями позивачки даним відео репортажем ТОВ ТРК Нова Одеса розповсюдила публічно завідомо неправдиву інформацію відносно неї. Так, позивачка стверджує, що з самого початку та до кінця даної телевізійної передачі наводилась не чим не перевірена інформація, що створена лише на припущеннях, догадках та зі слів ОСОБА_2 .. Висновки у репортажу журналістом робились без будь-яких доказів та без намагання взяти коментарі у інших сусідів по комунальній квартирі.

На початку репортажу журналіст відразу очорнює її у тому, що вона начебто займається магією, та стверджує, публічно без її дозволу розголосив адресу її місця проживання, а відповідачка ОСОБА_2 неправдиво, з умислом заявила наступне: Она купила комнату в комуне по дарственной , чим на думку ОСОБА_1 умисно перекрутила юридичні поняття.

Позивачка стверджує, що була розкрита конфіденційна інформація про зміну нею імені, а також посилається на незаконний збір відносно неї інформації, що призвело до порушення її конституційних прав.

На думку ОСОБА_1 дії журналіста мають всі ознаки подвійних стандартів, необ`єктивності, однобокості. ОСОБА_1 зазначає, що була створена телевізійна програма, в якій без жодного доказу її цілеспрямовано, публічно було дискредитовано. Через сюжет штучно створена уява відносно неї як непорядної людини, внаслідок чого ОСОБА_2 опорочила її честь, гідність та ділову репутацію при допомозі ТОВ ТРК Нова Одеса , викликавши в багатьох прихильників позивачки, колег та організаторів художніх виставок неоднозначне ставлення до ОСОБА_1 .. В результаті за останній рік у позивачки були зірвані вже кілька великих виставок картин, які проходили у Сполучених Штатах Америки, де ОСОБА_1 мала приймати участь зі своїми картинами, оскільки люди, які займались організацією виставок, побачили дане відео і рекомендували спочатку налагодити свою репутацію перед тим, як брати участь у таких міжнародних виставках. Наслідком цих подій став період припинення творчої діяльності ОСОБА_1 , що призвело до її моральних страждань (Т. 1, а. с. 1 - 7).

2.2 Позиція відповідачів в суді першої інстанції

У відзиві на позовну заяву ОСОБА_2 просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

ОСОБА_2 зазначає, що вона біля 30 років мешкає в комунальній квартирі АДРЕСА_1 , частка якої належить їй на праві власності. Будинок, в якому розташована квартира, рішенням Одеського обласного виконаного комітету від 27.12.1991 року за №580 прийнято під охорону держави як пам`ятка містобудування та архітектури місцевого значення. Позивачка ОСОБА_1 є також співвласницею комунальної квартири. ОСОБА_2 зазначає, що ОСОБА_1 було розпочато будівельні роботи без дозвільної документації. З приводу провадження будівельних робіт без дозвільної документації ОСОБА_2 та інші сусіди були вимушені звертатись до різноманітних інстанцій, в тому числі до депутата Одеської міської ради ОСОБА_10, заступника Одеського міського голови пана ОСОБА_11, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, Управління з питань охорони об`єктів культурної спадщини, до суду, прокуратури та поліції.

Ситуація в комунальній квартирі через проведення ОСОБА_1 самочинного, без відповідної дозвільної документації, будівництва набула суспільного резонансу, оскільки будинок, в якому проводились будівельні роботи, є пам`яткою архітектури і його збереження в первинному вигляді є суспільно важливим.

Представники телерадіокомпанії Нова Одеса , які спеціалізуються на висвітленні подібних ситуацій в місті Одесі, дізнавшись про ситуацію в квартирі, попросили у ОСОБА_2 надати коментар.

При цьому, перед початком зйомок представники телерадіокомпанії ознайомились з відповідями з органів державної влади та місцевого самоврядування, які були отримані з приводу незаконного будівництва, намагались отримати у пані ОСОБА_1 коментар.

Вважає, що пред`явлення позову до неї та телерадіокомпанії з боку ОСОБА_1 є спробою тиску в інших цивільних та кримінальних процесах щодо незаконного будівництва в загальній (комунальній) квартирі (Т. 1, а. с. 52 - 144).

Товариство з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Нова Одеса не скористалось правом надання відзиву на позовну заяву. У судовому засіданні суду першої інстанції представник вказаного товариства - Мізін О.П. позов не визнав у повному обсязі, просив у його задоволенні відмовити .

2.3 Позиція позивачки щодо доводів відзиву в суді першої інстанції

У відповіді на відзив представник ОСОБА_5 , діюча від імені ОСОБА_1 , зазначила, що відповідачка ОСОБА_2 в ході відеозйомки надавала свої оціночні судження щодо безпосередньо ОСОБА_1 ..

Наведені доводи у відзиві на позов є необґрунтованими. ОСОБА_2 у вказаному відзиві зосереджує увагу суду на ремонті квартири та різних документах державних установ, що не має нічого спільного з обставинами справи.

У відзиві ОСОБА_2 не міститься ані доказів, ані належного обґрунтування щодо публічного розповсюдження завідомо неправдивої інформації на чолі з представниками ТОВ ТРК Нова Одеса відносно ОСОБА_1 (а. с. 173 - 175).

2.4 Короткий зміст рішення суду першої інстанції, мотивування його висновків.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 18 березня 2021 року відмовлено у задоволені вищевказаної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Нова Одеса про визнання інформації недостовірною та її спростування, стягнення моральної шкоди, судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_2 у програмі ІНФОРМАЦІЯ_2 ТОВ ТРК Нова Одеса надавала свої оціночні судження в умовах існуючого між сторонами цивільно-правового спору, а тому це є по суті думками та переконаннями відповідачки, які не можуть бути предметом перевірки на предмет істинності, а отже є оціночними судженнями. При цьому, позивачка ОСОБА_1 не була позбавлена можливості скористатись своїм правом на відповідь, а також на висловлення власної оцінки обставин справи у тому самому засобі масової інформації у разі незгоди із поширеними відповідачами судженнями, надавши їм власну оцінку. Проте, з невідомих причин таким правом протягом тривалого часу не скористалась.

З буквального змісту відео репортажу неможливо встановити, про яку саме квартиру в будинку АДРЕСА_2 йде мова, а отже в цій частині позов ОСОБА_1 є необґрунтованим.

Відповідно до вимог статті 28 Цивільного кодексу України фізична особа набуває прав та обов`язків і здійснює їх під своїм ім`ям. Інформація про ім`я особи є відкритою. Крім того, суд зазначає, що ОСОБА_2 , зазначаючи про ім`я позивачки, використала прислівник по-моєму , тобто виказала власне судження.

Відомості, які поширенні ІНФОРМАЦІЯ_1 у репортажі телевізійної передачі ІНФОРМАЦІЯ_2 на каналі 1 ПЕРВЫЙ ГОРОДСКОЙ. ОДЕССА на відеохостінговому сайті YouTube містить низку оціночних суджень, мовно-стилістичний засіб викладення інформації.Застосовані мовні звороти не мають стверджувального характеру щодо позивачки, що в свою чергу з огляду на п. 15 Постанови Пленуму ВСУ №1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" не можливо вважати юридичним складом правопорушення, у зв`язку з відсутністю сукупності всіх обставин, викладених у пункті. Судом не встановлено поширення недостовірної інформації негативного характеру відносно позивача, а отже, зазначена інформація у вигляді всього сюжету не підлягає спростуванню

Позивачкою не доведено належними, допустимими і достовірними доказами як факт наявності такої шкоди, так і вину ОСОБА_2 у її спричиненні.

Суд не вправі зобов`язувати відповідача вибачитися перед позивачем у тій чи іншій формі, оскільки, по-перше, судом було встановлено, що вислови ОСОБА_2 мали характер оціночних суджень, а по-друге, примусове вибачення, як спосіб судового захисту гідності, честі чи ділової репутації за поширення інформації, не передбачено у статтях 16 та 277 ЦК України (Т. 2, а. с. 87 - 93).

2.5 Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі адвокат Гаврилюк Юлія Ігорівна, діюча від імені ОСОБА_1 , просить рішення суду першої інстанції скасувати. Ухвали нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 .

2.6 Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення ухвалено судом першої інстанції при неповному з`ясуванні обставини, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених в рішенні суду, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права та неправильному застосуванні норм матеріального права.

Апелянт зазначає, що: 1) помилковими є твердження суду першої інстанції, що у судовому засіданні представник позивачки стверджувала, що відповідачка ОСОБА_2 в ході відеозйомки надавала свої оціночні судження щодо безпосередньо ОСОБА_1 ; 2) судом першої інстанції зроблені помилкові висновки стосовно того, що ОСОБА_2 у відео репортажі висловлювала свої оціночні судження; 3) судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги та не надано належної оцінки тому, що в репортажі міститься негативна інформація, висловлена ОСОБА_2 про апелянта; 4) рішення відносно ОСОБА_1 по кримінальному провадженню №12017160500007805 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, за зверненням ОСОБА_2 не прийнято, а винуватість апелянта у незаконному будівництві не доведена; 5) в результаті розголошення ОСОБА_2 недостовірних відомостей про ОСОБА_1 остання зазнала великого морального страждання та психічних переживань, що безпосередньо відобразилося на її творчій діяльності та діловій репутації, так як після висвітлення недобросовісних відомостей ділова репутація різко знизилася, кількість прихильників її творчості зменшилася, що свідчить про порушення її особистих немайнових прав (Т. 2, а. с. 95 - 103).

2.7 Узагальнені доводи сторін в апеляційному суді

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить залишити без задоволення апеляційну скаргу адвоката Гаврилюк Юлії Ігорівни, діючої від імені ОСОБА_1 . Рішення суду першої інстанції залишити без змін.

ОСОБА_2 зазначає, що ухвалюючи судове рішення, Приморським районним судом м. Одеси вірно зазначено, що оціночні судження не підлягають спростуванню та доказуванню, а їх висловлення гарантовано Конституцією України та Європейською конвенцією з прав людини.

Протягом всього судового розгляду позивачкою так і не було зазначено, які ж саме фрази ОСОБА_2 не відповідають дійсності.

З коментарів не вбачається, що ОСОБА_2 нібито зазначала про 4 відеокамери, про які стверджує апелянт як факт, який не відповідає дійсності.

Відповідачка також не зазначала про ОСОБА_1 , що вона чаклунка , не надавала негативної оцінки її моральним та діловим якостям, як намагається стверджувати апелянт. Це все особисті домисли сторони апелянта.

ОСОБА_2 надавала лише коментарі та виражала лише особисту точку зору, на вільне вираження якого має право відповідно до законодавства України. Коментарі надавались журналістам лише через ремонтні роботи без дозвільної документації, які проводились ОСОБА_1 в комунальній квартирі у будинку-пам`ятці архітектури, в результаті яких були порушені законні права відповідачки (Т. 2, а. с. 128 - 135).

2.8 Рух справи в суді апеляційної інстанції

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 01.06.2021 року апеляційну скаргу адвоката Гаврилюк Юлії Ігорівни, діючої від імені ОСОБА_1 , на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 березня 2021 року залишено без руху (Т. 2, а. с. 108 - 108 зворотна сторона).

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом подано до суду заяву, якою усунуто зазначені в ухвалі недоліки.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 15.06.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката Гаврилюк Юлії Ігорівни, діючої від імені ОСОБА_1 , на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 березня 2021 року (Т. 2, а. с. 117 - 117 зворотна сторона).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 15.06.2021 року закінчено підготовку справи до апеляційного розгляду. Призначено справу до розгляду в судовому засіданні з викликом сторін в приміщенні Одеського апеляційного суду (Т. 2, а. с. 118).

27.07.2021 року на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_2 (Т. 2, а. с. 128 -135).

У судовому засіданні адвокат Гаврилюк Ю.І., діюча від імені ОСОБА_1 , апеляційну скаргу підтримав та просила її задовольнити.

ОСОБА_2 та її представники ОСОБА_8 та ОСОБА_9 заперечували проти апеляційної скарги та просили її залишити без задоволення.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, неодноразове призначення справи до розгляду, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, думку учасників справи, які прийняли участь у судовому засіданні, про можливість розгляду справи за відсутності її інших учасників, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її інших учасників.

3. Мотивувальна частина

3.1 Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення осіб, які прийняли участь у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга адвоката Гаврилюк Юлії Ігорівни, діючої від імені ОСОБА_1 , не підлягає задоволенню.

3.2 Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій та неоспорені обставини по справі

Судом першої інстанції було встановлено та сторонами не заперечувалось, що ІНФОРМАЦІЯ_3 на каналі 1 ПЕРВЫЙ ГОРОДСКОЙ. ОДЕССА на сайті YouTube було розміщено відео репортаж телевізійної передачі ІНФОРМАЦІЯ_2 ТОВ ТРК Нова Одеса наступного змісту (мовою оригіналу):

Журналіст ТОВ ТРК Нова Одеса : Є в Одесі магічна комунальна квартира. Розташована вона на АДРЕСА_2 номером. Звичайно, магічні властивості з`явилися не одразу. Наша героїня каже сім салабім та послідовні біди звалилися на неї влітку 16-го року. Коли поруч вирішила оселитися нова сусідка.

ОСОБА_2 : Она купила комнату в коммуне по дарственной. Наши соседи уехали. Нас вообще как бы, мы были в шоке - нам вообще даже не сказали об этом. Вот. Она…Нам ее представили. И через некоторое время, как бы, у нас начались такие странности…Рассказывать тут очень много. Я пытаюсь уменьшить конечно объем.

Журналіст ТОВ ТРК Нова Одеса : А зменшувати дійсно є що. Оці папки - результат сусідської війни, що триває півтора роки. Спочатку все було нормально, але масштаб ремонту, який замислила нова мешканка, швидко зіпсував відносини.

ОСОБА_2 : Когда они проломили мне здесь стенку, я сначала позвонила в полицию. Полиция сказала, что она этими вопросами не занимается и я пошла в ЖЕК. Пришли из ЖЕКа мастер. Попросили ее документы на разрешение ремонта…

Журналіст ТОВ ТРК Нова Одеса : Цю ситуацію якось вирішили. Нова сусідка відновила суміжну стіну. Та інцидент фактично відкопав сокиру війни. Далі ставало ще гірше.

ОСОБА_2 : Но, когда мы увидели, что она начинает разрушать несущую стену, вот, эти куски известняка громадные, вот, мы сразу же собрались с соседями и написали в городской ГАСК. И так получилось, что я приехала туда и встретилась, там попала на прием к начальнику, наверное, инспекторов. Он тут же сфотографировал, отослал своему инспектору и тут же моментально приехал инспектор .

Журналіст ТОВ ТРК Нова Одеса : А будинок, на секундочку, пам`ятник архітектури. Інспектор виніс однозначний вердикт - роботи згорнути. Після чого і почалася магія. Чорна магія.

ОСОБА_2 : Он запретил строительство. Она была возмущена, и кстати, и тогда прямо при инспекторе, при рабочих на меня бросилась с кулаками. И после этого, утром (я дату точную не помню, но даты в принципе у меня все есть, они все зафиксированы), я просыпаюсь утром, открываю дверь коридора и передо мной такая картина. Очень интересная. Пентаграмма из крови, в пентограмме какие то знаки, кровавая стрелка ко мне в комнату и такая отрезанная голова петуха и отрезанные лапки.

Журналіст ТОВ ТРК Нова Одеса : Звичайно, прямих звинувачень наша героїня не робить, бо доказів не має. Але тут настав час ближче познайомити вас з персоною її опонентки.

ОСОБА_2 : На данный момент ее зовут ОСОБА_1 . ОСОБА_1 - по-моему, года два или три она носит имя. До этого она ОСОБА_1 была. Ну как же, друзья тут же начинают помогать как всегда, искать информацию. Как выяснилось, что она, по-моему, член союза художников. Но она там под ОСОБА_1 идет. По-моему, там и ролики есть ее в интернете.

Журналіст ТОВ ТРК Нова Одеса : Власно кажучи, ми навіть знайшли Youtube-канал дівчини, схожої за описом. Ось фрагмент одного із відеозаписів ОСОБА_1 .

Вставка іншого відео в репортаж.

Журналіст ТОВ ТРК Нова Одеса : Ми спробували впевнитися, що саме ця дівчина і є новою сусідкою ОСОБА_2 , аде двері ніхто не відчинив.

Стук в двері в квартирі.

Журналіст ТОВ ТРК Нова Одеса : Пізніше ми все ж таки спробуємо отримати коментар ОСОБА_1 і ще багатьох, втягнутих в конфлікт інстанцій. Та повернемось до ОСОБА_2 . Пізніше - хтось невідомий обмазав її автівку яйцями та обмотав туалетним папіром. Ще пізніше невідомий повиривав квіти з клумби, яку жінка розбила на підвіконні в парадній, та склав їх навпроти дверей.

ОСОБА_2 : Ну что вам сказать. На сегодняшний день написано порядка, ну где-то пятидесяти двух-пятидесяти трех обращений в 21 организацию города. Вот. ГАСК ей запретил делать ремонт, но через некоторое время ремонт стал продолжаться. Мы звонили в ГАСК-нам сказали-мы уже этим не занимаемся. Перевели в областной ГАСК.

Журналіст ТОВ ТРК Нова Одеса : Під час апогею конфлікту з`явилися чотири камери. ОСОБА_2 звернулася до дільничного інспектора поліції. Мовляв - згоди сусіди не давали. Та той порадив йти до суду. А через кілька днів сталося наступне.

ОСОБА_2 : Так случилось, что он через пару дней меня вызывает, и я говорю… Он говорит - прийдите. Я говорю: О, замечательно, может какие то результаты есть? . Он говорит - я вас вызвал, потому что вы разбили камеру ОСОБА_1. Я говорю - как это я разбила камеру ОСОБА_1? Так вот, она нам написала на вас заявление.

Журналіст ТОВ ТРК Нова Одеса : Цього разу пан поліцейський чомусь вирішив втрутитись замість поради звертатися до суду. В результаті ОСОБА_2 заочно засудили за статтею.

ОСОБА_2 : Там написано, что меня осудили как мелкую хулиганку, и что я дала согласие не ходить на суд. Я достаю документ - есть в папочке, если заинтересует. Там написано машинкой, что я отказываюсь. Фамилия там ОСОБА_2 . На моей подписи только галочка стоит и подпись - по почерку узнаю участкового. У него подпись - ОСОБА_2 - участковый.

Журналіст ТОВ ТРК Нова Одеса : Жінка довела свою непричетність та скасувала рішення через апеляцію. Але тепер в поліцію не вірить. Це дійсно була скорочена версія баталії. Наразі ОСОБА_1 ще захопила спільну кухню та коридор, який є єдиним пожежним виходом. Пізніше ІНФОРМАЦІЯ_2 більш детально розбереться в цій ситуації. Спробує хоч якось розвіяти комунальні чари.

Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є одними із співвласників комунальної квартири АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 проводились роботи з реконструкції вищевказаної квартири.

за участю позивачки ОСОБА_1 та відповідачки ОСОБА_2 існує низка судових справ, зокрема, цивільна справа №522/22250/17-ц за позовом Приморської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб: ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 про приведення приміщення до попереднього стану та цивільна справа №522/10258/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні власністю, приведення квартири в попередній стан.

Будинок АДРЕСА_2 рішенням Одеського обласного виконаного комітету від 27.12.1991 року за №580 прийнято під охорону держави як пам`ятка містобудування та архітектури місцевого значення.

Рішенням Одеського апеляційного суду від 23.07.2019 року, залишеним без змін Постановою Верховного Суду від 12 лютого 2020 року по справі № 522/22250/17-ц, провадження № 61-16315св19 було встановлено, що ОСОБА_1 у 2016-2017 роках самовільно, без дозвільної документації виконала будівельні роботи в комунальній квартирі АДРЕСА_1 . Рішенням суду, що набрало законної сили та на момент розгляду справи є чинним, було зобов`язано ОСОБА_1 привести загальні приміщення квартири АДРЕСА_1 в попередній стан, а саме: - демонтувати дверний блок та відремонтувати підлогу в загальному коридорі; - відновити стінки між коридором та житловим приміщенням, у межах та розмірах, встановлених технічним паспортом; - відкрити прохід до загальної кухні та доступ до аварійного виходу, розташованого в ній.

Між сторонами виникли правовідносини щодо спростування недостовірної інформації, відшкодування моральної шкоди.

3.3 Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.

3.4 Мотиви прийняття/відхилення аргументів, викладених в апеляційній скарзі

Доводи апелянта про те, що судом першої інстанції зроблені помилкові висновки стосовно того, що ОСОБА_2 у відеорепортажі висловлювала свої оціночні судження, колегія суддів відхиляє в огляду на наступне.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 року Про судову практику у справах про захист гідності і честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Згідно приписів статті 30 Закону України Про інформацію ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Верховний Суд в постанові від 20 травня 2019 року у справі №591/7099/16-ц (провадження №61-34159св18) зауважив, що за своїм характером судження є розумовим актом, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, що пов`язано з такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів.

Отже, будь-яке судження, яке має оціночний характер, будь-яка критика та оцінка вчинків, вираження власних думок щодо якості виконуваних публічних функцій, отриманих результатів тощо, не є підставою для захисту права на повагу до честі, гідності та ділової репутації, та, відповідно, не є предметом судового захисту.

Таким чином, відповідно до статті 277 ЦК не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

Конституція України визначає честь і гідність людини найвищою соціальною цінністю, а також право кожного на повагу до його гідності (ст. ст. 3,28).

Відповідно до ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканими. Фізична особа має право на недоторканість своєї ділової репутації. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Згідно зі ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і право вимагати будь-якої інформації, а також право вимагати відшкодування матеріального і морального збитку, заподіяного використовуванням і розповсюдженням такої недостовірної інформації.

Разом із тим Конституцією України гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя (ст. 34 Конституції України).

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі-Конвенція), ратифікованої Україною, передбачено право кожного на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Втрутитись у процес реалізації цієї норми національна влада може лише у випадках, передбачених ч.2 ст.10 Конвенції, зокрема, якщо це передбачено законом, направлено на захист репутації або прав інших осіб і є необхідним в демократичному суспільстві.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лінгенс проти Австралії суд розрізняє факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист честі, гідності чи ділової репутації, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто, доведення її до відома хоча б одній особі у будь - який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто, позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.( п.15 роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 року Про судову практику у справах про захист гідності і честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи ).

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки інформації чи ідей , які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти.

Повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку.

Як зазначив Верховний Суд в постановах від 20 березня 2019 року у справі №758/14324/15-ц (провадження №61-19478св18) та постанові від 24 квітня 2019 року у справі №569/5269/16-ц (провадження №61-508св17) особа, яка висловлює не факти, а власні погляди, критичні висловлювання, припущення не може бути зобов`язана доводити їх правдивість, оскільки це є порушенням свободи на власну точку зору, що визнається фундаментальною частиною права, захист якого передбачено статтею 10 Конвенції.

З аналізу наданого ОСОБА_1 як доказ CD-диску з відео вбачається, що ОСОБА_2 в програмі ІНФОРМАЦІЯ_2 ТОВ ТРК Нова Одеса надавала свої оціночні судження в умовах існуючого між сторонами цивільно-правового спору, а тому це є по суті думками та переконаннями відповідачки, які не можуть бути предметом перевірки на предмет істинності, а отже є оціночними судженнями.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 не була позбавлена можливості скористатись своїм правом на відповідь, а також на висловлення власної оцінки обставин справи в тому самому засобі масової інформації, у разі незгоди із поширеними відповідачем судженнями, надавши їм власну оцінку. Проте, з невідомих причин таким правом протягом тривалого часу не скористалась.

Підсумовуючи вищевикладене колегія суддів також відхиляє доводи апелянта про те, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги та не надано належної оцінки тому, що в репортажі міститься негативна інформація, висловлена ОСОБА_2 про апелянта, оскільки будь-яке судження, яке має оціночний характер, будь-яка критика та оцінка вчинків, вираження власних думок щодо якості виконуваних публічних функцій, отриманих результатів тощо, не є підставою для захисту права на повагу честі, гідності та ділової репутації та, відповідно, не є предметом судового захисту.

Доводи апелянта про те, що рішення відносно ОСОБА_1 по кримінальному провадженню №12017160500007805 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, за зверненням ОСОБА_2 не прийнято, а винуватість апелянта у незаконному будівництві не доведена, колегія суддів відхиляє, оскільки встановлення вказаних фактів щодо доведеності вини або відсутності вини у вищевказаному кримінальному провадженні не можуть носити преюдиційний характер для даної справи, а тому встановлення вказаних фактів не має жодних наслідків для вирішення даної справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відомості, які поширенні ІНФОРМАЦІЯ_1 у репортажі телевізійної передачі ІНФОРМАЦІЯ_2 на каналі 1 ПЕРВЫЙ ГОРОДСКОЙ.ОДЕССА на відеохостінговому сайті YouTube містить низку оціночних суджень, мовно-стилістичний засіб викладення інформації. Застосовані мовні звороти не мають стверджувального характеру щодо позивача, що в свою чергу з огляду на п. 15 Постанови Пленуму ВСУ №1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" не можливо вважати юридичним складом правопорушення, у зв`язку з відсутністю сукупності всіх обставин, викладених у пункті.

Колегією суддів не встановлено поширення недостовірної інформації негативного характеру відносно позивачки, а отже, зазначена інформація у вигляді всього сюжету не підлягає спростуванню.

Інші доводи, наведені в обґрунтування апеляційної скарги, не можуть бути підставами для скасування ухваленого у справі судового рішення, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні апелянтом норм матеріального та процесуального права і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин.

3.5 Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги адвоката Гаврилюк Юлії Ігорівни, діючої від імені ОСОБА_1 , є недоведеними, а тому її треба залишити без задоволення.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України , № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі Гірвісаарі проти Фінляндії , п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі Бюрг та інші проти Франції (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі Гору проти Греції №2) [ВП], § 41 (Gorou v. Greece no.2).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374, статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержання норм матеріального і процесуального права.

За вищевикладених обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є справедливим, законним та обґрунтованим. Судом повно та всебічно досліджені наявні в матеріалах справи докази, їм надана правильна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права не допущено. Підстави для скасування, зміни рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги адвоката Гаврилюк Юлії Ігорівни, діючої від імені ОСОБА_1 , відсутні.

3.5 Порядок та строк касаційного оскарження

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Підстави касаційного оскарження передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України.

Частиною першою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).

4. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

постановив:

Апеляційну скаргу адвоката Гаврилюк Юлії Ігорівни, діючої від імені ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 березня 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складений 07 лютого 2022 року.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Суддів О. В. Князюк

О. М. Таварткіладзе