Рішення

від 18.03.2021 по справі 522/10097/19

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/10097/19

Провадження № 2/522/2729/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2021 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеса

у складі головуючого по справі судді Домусчі Л.В.,

за участю секретаря судового засідання - Лисенко А.О..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Нова Одеса про визнання інформації недостовірною та спростування її , стягнення моральної шкоди, судових витрат

ВСТАНОВИВ:

До суду 11 червня 2019 року надійшов позов ОСОБА_1 , пред`явлений до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Нова Одеса Логотип ТРК: 1 ПЕРВЫЙ ГОРОДСКОЙ , про захист честі, гідності та ділової репутації.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на каналі ІНФОРМАЦІЯ_2 на відеохостінговому сайті YouTube було розміщено відео репортаж телевізійної передачі Центр захисту Українців , який також транслювався в ефірі та кабельній мережі м.Одеси та Одеської області ТОВ ТРК Нова Одеса . Про даний репортаж ОСОБА_1 дізналась та переглянула в червні 2018 року в мережі Інтернет.

За твердженнями позивачки даним відеорепортажем ТОВ ТРК Нова Одеса розповсюдила публічно завідомо неправдиву інформацію відносно неї. Так, позивачка стверджує, що з самого початку та до кінця даної телевізійної передачі наводилась не чим не перевірена інформація, що створена лише на припущеннях, догадках та зі слів ОСОБА_2 . Висновки в репортажу журналістом робились без будь-яких доказів та без намагання взяти коментарі у інших сусідів у комунальній квартирі.

ОСОБА_1 зазначає, що на початку репортажу журналіст відразу очорнює її у тому, що вона начеб то займається магією, та стверджує, що журналіст публічно без її дозволу розголосив адресу її місця проживання, а відповідачка ОСОБА_2 неправдиво з умислом заявила наступне: Она купила комнату в комуне по дарственной , чим на думку ОСОБА_1 умисно перекрутила юридичні поняття.

Позивачка стверджує, що була розкрита конфіденційна інформація про зміну нею імені, а також посилається на незаконний збір відносно неї інформації, що призвело до порушення її конституційних прав.

На думку ОСОБА_1 дії журналіста мають всі ознаки подвійних стандартів, необ`єктивності, однобокості. ОСОБА_1 зазначала, що створена телевізійна програма, в якій без жодного доказу її цілеспрямовано публічно було дискредитовано. Через сюжет штучно створена уява відносно неї як непорядної людини, внаслідок чого ОСОБА_2 опорочила її честь, гідність та ділову репутацію при допомозі ТОВ ТРК Нова Одеса , викликавши в багатьох прихильників позивачки, колег та організаторів художніх виставок неоднозначне ставлення до ОСОБА_1 . В результаті за останній рік у позивачки були зірвані вже кілька великих виставок картин, які проходили в Сполучених Штатах Америки, де ОСОБА_1 мала приймати участь зі своїми картинами, оскільки люди, які займались організацією виставок за твердженнями позивачки побачили дане відео і рекомендували спочатку налагодити свою репутацію перед тим, як брати участь у таких міжнародних виставках. Наслідком цих подій став період припинення творчої діяльності ОСОБА_1 , що призвело до її моральних страждань.

За вказаних обставин ОСОБА_1 просила суд визнати недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, порушує права та свободи, ганьбить честь, гідність та ділову репутацію як громадянина, художника, громадського діяча, інформацію щодо громадянки ОСОБА_1 поширену громадянкою ОСОБА_3 в репортажі телевізійної програми Центр захисту Українців , виготовленого ТОВ ТРК Нова Одеса в телевізійній програмі, що викладена на відеохостінговому сайті YouTube на каналі ІНФОРМАЦІЯ_2 від 13.03.2018 року та розповсюджену через мережу Інтернет. Зобов`язати ТОВ ТРК Нова Одеса за власний рахунок, вказану недостовірну інформацію, щодо громадянки ОСОБА_1 спростувати у спосіб найбільш близький до способу її поширення, відзняти репортаж, в якому публічно спростувати всю недостовірну інформацію та вибачитись перед ОСОБА_1 , а також ТОВ ТРК Нова Одеса здійснити трансляцію даного відео в телевізійному ефірі, кабельній мережі та викласти це відео на відеохостінговому сайті YouTube на каналі ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зобов`язати громадянку ОСОБА_2 спростувати вказану інформацію у спосіб найбільш близький до способу її поширення шляхом спростування цієї інформації та вибачення громадянки ОСОБА_2 в телевізійному репортажі. Стягнути з громадянки ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 500 000 (п`ятсот тисяч) гривень та понесені позивачкою судові витрати.

Ухвалою суду від 19.06.2019 року провадження у справі було відкрито та призначено до розгляду у підготовчому засіданні на 22.07.2019 року.

ОСОБА_2 18.07.2019 року до суду подано відзив на позов (а.с.52-144), згідно якого заперечувала проти позову та просила відмовити.

Протокольно 22.07.2019 року відзив ОСОБА_2 був прийнятий до розгляду, за клопотанням ТОВ ТРК Нова Одеса розгляд справи відкладено на 07.10.2019 року.

Представником позивача 07.10.2019 до суду надано відповідь на відзив (а.с.173-175).

Ухвалою суду від 07.10.2019 року підготовче провадження у справі було закрито та справу призначено до розгляду по суті.

Розгляд справи 04.12.2019, 20.02.2020, 28.04.2020 року відкладався.

У судовому засіданні 18.06.2020 року була присутня позивачка разом із представником, які позовні вимоги підтримали та просили задовольнити; відповідачка разом із представником позовні вимоги не визнали; розгляд справи був відкладений для належного сповіщення представника Телерадіокомпанія Нова Одеса - Мізін О.П..

Розгляд справи 15.10.2020 року відкладався для належного сповіщення відповідача.

Розгляд справи 04.12.2020 року був відкладений на 14.01.2021 року у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Гаврилюк Ю.І. позов підтримали, просили задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2 подала відзив на позовну заяву, в якому пред`явлені позовні вимоги не визнавала в повному обсязі та просила відмовити в задоволенні позову. При цьому зазначала, що вона біля 30 років мешкає в комунальній квартирі АДРЕСА_1 , частка якої належить їй на праві власності. Будинок, в якому розташована квартира, рішенням Одеського обласного виконаного комітету від 27.12.1991 року за №580 прийнято під охорону держави як пам`ятка містобудування та архітектури місцевого значення. Позивачка ОСОБА_1 є також співвласницею комунальної квартири. ОСОБА_2 зазначає, що ОСОБА_1 було розпочато будівельні роботи без дозвільної документації. З приводу провадження будівельних робіт без дозвільної документації ОСОБА_2 та інші сусіди були вимушені звертатись до різноманітних інстанцій, в тому числі до депутата Одеської міської ради Леонідової Л.В., заступника Одеського міського голови пана ОСОБА_4 , Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, Управління з питань охорони об`єктів культурної спадщини, до суду, прокуратури та поліції.

Відповідачка стверджує, що ситуація в комунальній квартирі через проведення самочинного, без відповідної дозвільної документації будівництво ОСОБА_1 набула суспільного резонансу, оскільки будинок, в якому проводились будівельні роботи, є пам`яткою архітектури і його збереження в первинному вигляді є суспільно важливим.

Представники телерадіокомпанії Нова Одеса , які спеціалізуються на висвітленні подібних ситуацій в місті Одесі, дізнавшись про ситуацію в квартирі, попросили у ОСОБА_2 надати коментар.

При цьому перед початком зйомок представники телерадіокомпанії ознайомились з відповідями з органів державної влади та місцевого самоврядування (які були отримані з приводу незаконного будівництва ОСОБА_1 ), намагались отримати у пані ОСОБА_1 коментар.

Вважає, що пред`явлення позову до неї та телерадіокомпанії з боку ОСОБА_1 є спробою тиску в інших цивільних та кримінальних процесах щодо незаконного будівництва в загальній (комунальній) квартирі.

У судовому засіданні відповідачка ОСОБА_2 та її представники позов не визнали, у задоволенні просили відмовити.

Відповідач ТОВ Телерадіокомпанія Нова Одеса Мізін О.П.. відзиву в письмовому вигляді не надав, представник телерадіокомпанії в судовому засіданні позов не визнав в повному обсязі, у його задоволенні просив відмовити.

Суд, вислухавши сторони, їх представників, вивчивши матеріали справи, дослідивши відеозапис на диску з записом відеорепортажу телевізійної передачі Центр захисту Українців на каналі ІНФОРМАЦІЯ_2 на відеохостінговому сайті YouTube , який було подано разом із позовом до суду, з`ясувавши всі суттєві обставини, вважає що позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 року Про судову практику у справах про захист гідності і честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

Судом було встановлено та сторонами не заперечувалось, що 13 березня 2018 року на каналі ІНФОРМАЦІЯ_2 на сайті YouTube було розміщено відео репортаж телевізійної передачі Центр захисту Українців ТОВ ТРК Нова Одеса наступного змісту (мовою оригіналу):

Журналіст ТОВ ТРК Нова Одеса : Є в Одесі магічна комунальна квартира. Розташована вона на АДРЕСА_2 під 33 номером. Звичайно, магічні властивості з`явилися не одразу. Наша героїня каже сім салабім та послідовні біди звалилися на неї влітку 16-го року. Коли поруч вирішила оселитися нова сусідка.

ОСОБА_2 : ОСОБА_5 купила комнату в коммуне по дарственной. Наши соседи уехали. Нас вообще как бы, мы были в шоке - нам вообще даже не сказали об этом. Вот. Она…Нам ее представили. И через некоторое время, как бы, у нас начались такие странности… ОСОБА_6 тут очень много. Я пытаюсь уменьшить конечно объем.

Журналіст ТОВ ТРК Нова Одеса : А зменшувати дійсно є що. Оці папки - результат сусідської війни, що триває півтора роки. Спочатку все було нормально, але масштаб ремонту, який замислила нова мешканка, швидко зіпсував відносини.

ОСОБА_2 : Когда они проломили мне здесь стенку, я сначала позвонила в полицию. Полиция сказала, что она этими вопросами не занимается и я пошла в ЖЕК. Пришли из ЖЕКа мастер. Попросили ее документы на разрешение ремонта…

Журналіст ТОВ ТРК Нова Одеса : Цю ситуацію якось вирішили. Нова сусідка відновила суміжну стіну. Та інцидент фактично відкопав сокиру війни. Далі ставало ще гірше.

ОСОБА_2 : Но, когда мы увидели, что она начинает разрушать несущую стену, вот, эти куски известняка громадные, вот, мы сразу же собрались с соседями и написали в городской ГАСК. И так получилось, что я приехала туда и встретилась, там попала на прием к начальнику, наверное, инспекторов. Он тут же сфотографировал, отослал своему инспектору и тут же моментально приехал инспектор .

Журналіст ТОВ ТРК Нова Одеса : А будинок, на секундочку, пам`ятник архітектури. Інспектор виніс однозначний вердикт - роботи згорнути. Після чого і почалася магія. Чорна магія.

ОСОБА_2 : Он запретил строительство. Она была возмущена, и кстати, и тогда прямо при инспекторе, при рабочих на меня бросилась с кулаками. И после этого, утром (я дату точную не помню, но даты в принципе у меня все есть, они все зафиксированы), я просыпаюсь утром, открываю дверь коридора и передо мной такая картина. Очень интересная. Пентаграмма из крови, в пентограмме какие то знаки, кровавая стрелка ко мне в комнату и такая отрезанная голова петуха и отрезанные лапки.

Журналіст ТОВ ТРК Нова Одеса : Звичайно, прямих звинувачень наша героїня не робить, бо доказів не має. Але тут настав час ближче познайомити вас з персоною її опонентки.

ОСОБА_2 : На данный момент ее зовут ОСОБА_1 . Реверонния - по-моему, года два или три она носит имя. До этого она ОСОБА_7 была. Ну как же, друзья тут же начинают помогать как всегда, искать информацию. Как выяснилось, что она, по-моему, член союза художников. Но она там под Ириной идет. По-моему, там и ролики есть ее в интернете.

Журналіст ТОВ ТРК Нова Одеса : Власно кажучи, ми навіть знайшли Youtube-канал дівчини, схожої за описом. Ось фрагмент одного із відеозаписів ОСОБА_8 .

Вставка іншого відео в репортаж.

Журналіст ТОВ ТРК Нова Одеса : Ми спробували впевнитися, що саме ця дівчина і є новою сусідкою ОСОБА_9 , аде двері ніхто не відчинив.

Стук в двері в квартирі.

Журналіст ТОВ ТРК Нова Одеса : Пізніше ми все ж таки спробуємо отримати коментар ОСОБА_8 і ще багатьох, втягнутих в конфлікт інстанцій. Та повернемось до ОСОБА_9 . Пізніше - хтось невідомий обмазав її автівку яйцями та обмотав туалетним папіром. Ще пізніше невідомий повиривав квіти з клумби, яку жінка розбила на підвіконні в парадній, та склав їх навпроти дверей.

ОСОБА_2 : Ну что вам сказать. На сегодняшний день написано порядка, ну где-то пятидесяти двух-пятидесяти трех обращений в 21 организацию города. Вот. ГАСК ей запретил делать ремонт, но через некоторое время ремонт стал продолжаться. Мы звонили в ГАСК-нам сказали-мы уже этим не занимаемся. Перевели в областной ГАСК.

Журналіст ТОВ ТРК Нова Одеса : Під час апогею конфлікту з`явилися чотири камери. ОСОБА_9 звернулася до дільничного інспектора поліції. Мовляв - згоди сусіди не давали. Та той порадив йти до суду. А через кілька днів сталося наступне.

ОСОБА_2 : Так случилось, что он через пару дней меня вызывает, и я говорю… Он говорит - прийдите. Я говорю: О, замечательно, может какие то результаты есть? . Он говорит - я вас вызвал, потому что вы разбили камеру ОСОБА_10 . Я говорю - как это я разбила камеру ОСОБА_10 ? Так вот, она нам написала на вас заявление.

Журналіст ТОВ ТРК Нова Одеса : Цього разу пан поліцейський чомусь вирішив втрутитись замість поради звертатися до суду. В результаті ОСОБА_9 заочно засудили за статтею.

ОСОБА_2 : Там написано, что меня осудили как мелкую хулиганку, и что я дала согласие не ходить на суд. Я достаю документ - есть в папочке, если заинтересует. Там написано машинкой, что я отказываюсь. ОСОБА_11 там ОСОБА_12 . На моей подписи только галочка стоит и подпись - по почерку узнаю участкового. У него подпись - ОСОБА_12 - участковый.

Журналіст ТОВ ТРК Нова Одеса : Жінка довела свою непричетність та скасувала рішення через апеляцію. Але тепер в поліцію не вірить. Це дійсно була скорочена версія баталії. Наразі ОСОБА_8 ще захопила спільну кухню та коридор, який є єдиним пожежним виходом. Пізніше Центр захисту Українців більш детально розбереться в цій ситуації. Спробує хоч якось розвіяти комунальні чари.

Із матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечувалось, що позивачка ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 є одними із співвласниць комунальної квартири АДРЕСА_1 та позивачкою проводились роботи з реконструкції квартири.

Судом встановлено, що за участю позивачки ОСОБА_1 та відповідачки ОСОБА_2 існує низка судових справ, зокрема, цивільна справа №522/22250/17-ц за позовом Приморської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб: ОСОБА_13 , ОСОБА_2 , ОСОБА_14 про приведення приміщення до попереднього стану та цивільна справа №522/10258/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_13 про усунення перешкод у користуванні власністю, приведення квартири в попередній стан.

Будинок АДРЕСА_2 рішенням Одеського обласного виконаного комітету від 27.12.1991 року за №580 прийнято під охорону держави як пам`ятка містобудування та архітектури місцевого значення.

Рішенням Одеського апеляційного суду від 23.07.2019 року, залишеним без змін Постановою Верховного Суду від 12 лютого 2020 року по справі № 522/22250/17-ц, провадження № 61-16315св19 було встановлено, що ОСОБА_1 у 2016-2017 роках самовільно, без дозвільної документації виконала будівельні роботи в комунальній квартирі АДРЕСА_1 . Рішенням суду, що набрало законної сили та на момент розгляду справи є чинним, було зобов`язано ОСОБА_1 привести загальні приміщення квартири АДРЕСА_1 в попередній стан, а саме:

- демонтувати дверний блок та відремонтувати підлогу в загальному коридорі;

- відновити стінки між коридором та житловим приміщенням, у межах та розмірах, встановлених технічним паспортом;

- відкрити прохід до загальної кухні та доступ до аварійного виходу, розташованого в ній.

З аналізу відео-репортажу передачі Центр захисту Українців , розміщеного 13 березня 2018 року на каналі ІНФОРМАЦІЯ_2 на сайті YouTube вбачається, що він присвячений проведенню ОСОБА_1 будівельних робіт в комунальній квартирі АДРЕСА_1 .

У судовому засіданні представник позивачки адвокат Гаврилюк Ю.І. стверджувала, що відповідачка ОСОБА_2 в ході відеозйомки надавала свої оціночні судження щодо безпосередньо ОСОБА_1 .

У той же час, суд зауважує, що відповідно до роз`яснень, що містяться в пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 року Про судову практику у справах про захист гідності і честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Згідно приписів статті 30 Закону України Про інформацію ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Верховний Суд в постанові від 20 травня 2019 року у справі №591/7099/16-ц (провадження №61-34159св18) зауважив, що за своїм характером судження є розумовим актом, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, що пов`язано з такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів.

Отже, будь-яке судження, яке має оціночний характер, будь-яка критика та оцінка вчинків, вираження власних думок щодо якості виконуваних публічних функцій, отриманих результатів тощо, не є підставою для захисту права на повагу до честі, гідності та ділової репутації, та, відповідно, не є предметом судового захисту.

Таким чином, відповідно до статті 277 ЦК не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції .

Конституція України визначає честь і гідність людини найвищою соціальною цінністю, а також право кожного на повагу до його гідності (ст.ст. 3,28).

Відповідно до ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканими. Фізична особа має право на недоторканість своєї ділової репутації. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Згідно зі ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і право вимагати будь-якої інформації, а також право вимагати відшкодування матеріального і морального збитку, заподіяного використовуванням і розповсюдженням такої недостовірної інформації.

Разом із тим Конституцією України гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя (ст. 34 Конституції України ).

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі-Конвенція), ратифікованої Україною, передбачено право кожного на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Втрутитись у процес реалізації цієї норми національна влада може лише у випадках, передбачених ч.2 ст.10 Конвенції, зокрема, якщо це передбачено законом, направлено на захист репутації або прав інших осіб і є необхідним в демократичному суспільстві.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лінгенс проти Австралії суд розрізняє факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист честі, гідності чи ділової репутації, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто, доведення її до відома хоча б одній особі у будь - який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто, позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.( п.15 роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 року Про судову практику у справах про захист гідності і честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи ).

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки інформації чи ідей , які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти.

Повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку.

Як зазначив Верховний Суд в постановах від 20 березня 2019 року у справі №758/14324/15-ц (провадження №61-19478св18) та постанові від 24 квітня 2019 року у справі №569/5269/16-ц (провадження №61-508св17) особа, яка висловлює не факти, а власні погляди, критичні висловлювання, припущення не може бути зобов`язана доводити їх правдивість, оскільки це є порушенням свободи на власну точку зору, що визнається фундаментальною частиною права, захист якого передбачено статтею 10 Конвенції.

З аналізу наданого ОСОБА_1 як доказ CD-диску із відео вбачається, що ОСОБА_2 в програмі Центр захисту Українців ТОВ ТРК Нова Одеса надавала свої оціночні судження в умовах існуючого між сторонами цивільно-правового спору, а тому це є по суті думками та переконаннями відповідачки, які не можуть бути предметом перевірки на предмет істинності, а отже є оціночними судженнями. При цьому позивачка ОСОБА_1 не була позбавлена можливості скористатись своїм правом на відповідь, а також на висловлення власної оцінки обставин справи в тому самому засобі масової інформації у разі незгоди із поширеними відповідачем судженнями, надавши їм власну оцінку, проте з невідомих причин таким правом протягом тривалого часу не скористалась.

Щодо посилання у позові на те, що було розголошено інформацію про місце проживання позивачки, то суд критично відноситься до таких тверджень, оскільки ОСОБА_1 в суді підтвердила, що в квартирі АДРЕСА_1 не проживає. Крім того, суд зауважує, що з буквального змісту відеорепортажу неможливо встановити про яку саме квартиру в будинку АДРЕСА_2 іде мова, а отже в цій частині позов ОСОБА_1 є необґрунтованим.

Суд також не приймає до уваги посилання позивачки про те, що ОСОБА_2 неправдиво та з умислом заявила ОСОБА_5 купила комнату в комуне по дарственной , оскільки ОСОБА_1 в судовому засіданні сама визнала, що кімнату вона покупала, проте було укладено Договір дарування.

Щодо посилання позивачки на те, що було розголошено відомості про зміну її імені, то суд зауважує, що відповідно до вимог статті 28 Цивільного кодексу України фізична особа набуває прав та обов`язків і здійснює їх під своїм ім`ям. Інформація про ім`я особи є відкритою. Крім того, суд зазначає, що ОСОБА_2 , зазначаючи про ім`я позивачки, використала прислівник по-моєму , тобто виказала власне судження.

Відносно посилання у позові на пентограму з курячею головою, ситуації з автомобілем та квітами, то з аналізу дослідженого судом відео не вбачається, що б відповідачі стверджували, що ці дії здійснила позивачка ОСОБА_1 .

Посилання ОСОБА_1 в позові стосовно проведення ремонту в комунальній квартирі в рамках закону суд не приймає до уваги, оскільки вони спростовуються рішеннями Одеського апеляційного суду від 23 липня 2019 року та постановою Верховного Суду від 12 лютого 2020 року по справі № 522/22250/17-ц, провадження № 61-16315св19.

За таких обставин суд доходить висновку, що відомості, які поширенні ІНФОРМАЦІЯ_1 у репортажі телевізійної передачі Центр захисту Українців на каналі ІНФОРМАЦІЯ_2 на відеохостінговому сайті YouTube містить низку оціночних суджень, мовно-стилістичний засіб викладення інформації і застосовані мовні звороти не мають стверджувального характеру щодо позивача, що в свою чергу з огляду на п. 15 Постанови Пленуму ВСУ №1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" не можливо вважати юридичним складом правопорушення, у зв`язку з відсутністю сукупності всіх обставин, викладених у пункті. Судом не встановлено поширення недостовірної інформації негативного характеру відносно позивача, а отже, зазначена інформація у вигляді всього сюжету не підлягає спростуванню. За вказаних обставин суд приходить до висновку про відсутність законних підстав для задоволення позову.

Щодо заявлених ОСОБА_1 позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди в розмірі 500 000,00 гривень (п`ятсот тисяч грн.) суд зазначає наступне. За загальним правилом сторона, що пред`являє вимоги про відшкодування завданій їй моральної шкоди не звільняється від обов`язку довести наявність такої шкоди, її розмір, надавши належні, допустимі та достовірні докази цього факту, у порядку, встановленому діючим законодавством України. Відповідно до вимог частини 1 статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Оскільки суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, порушує права та свободи, ганьбить честь, гідність та ділову репутацію як громадянина, художника, громадського діяча інформацію щодо ОСОБА_1 , поширеною гр. ОСОБА_2 в репортажі телевізійної програми Центр захисту Українців , виготовленого ТОВ ТРК Нова Одеса в телевізійній програмі, що викладена на відеохостинговому сайті YouTube на каналі ІНФОРМАЦІЯ_2 від 13.03.2018 р. та розповсюджену через мережу Інтернет, позовна вимога про стягнення моральної шкоди також не підлягає задоволенню, оскільки задоволення цієї вимоги залежить від задоволення первинних позовних вимог. Крім того, суд зауважує, що позивачкою не доведено належними, допустимими і достовірними доказами як факт наявності такої шкоди, так і вину ОСОБА_2 у її спричиненні. За вказаних обставин у задоволені позову в цій частині також має бути відмовлено.

Щодо позовних вимог про вибачення громадянки ОСОБА_2 в телевізійному репортажі, то суд не вправі зобов`язувати відповідача вибачитися перед позивачем у тій чи іншій формі, оскільки, по перше, судом було встановлено, що вислови ОСОБА_2 мали характер оціночних суджень, а по друге, примусове вибачення як спосіб судового захисту гідності, честі чи ділової репутації за поширення інформації не передбачено у статтях 16 та 277 ЦК України. Аналогічний висновок викладено в правовій позиції Верховного Суду (постанова від 10 жовтня 2018 року у справі №757/8834/16-ц (провадження №61-14698св18).

Згідно статей 10 , 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Після всебічного, повного дослідження й оцінки наявних матеріалів та обставин справи, керуючись вищевикладеним, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Оскільки позов не підлягає задоволенню, то відповідно до ст.141 ЦПК України , судові витрати, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають.

Крім того, суд відмовляє ОСОБА_2 у стягненні на її користь судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, оскільки відповідачкою в порядку частини 3 статті 137 ЦПК України не надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Керуючись ст.ст. 28, 34, 68 Конституцією України, ст.ст. 15 , 16 , 23, 270, 277, 280, 297, 299, 302, 307 ЦК України, Законами України Про інформацію , Про телебачення і радіомовлення , ст.ст. 6, 8, 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , ст.ст. 1 ,3, 4-13, 19, 23, 26, 42, 43, 48, 49, 52, 58, 69, 76-82, 89, 90, 92, 97, 133 ,134,137 141 175, 209, ч.1 ст.223, 229, 234, 241, 242-246, 247, 258, 259, 263-265, 268, 354, ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволені Позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Нова Одеса про визнання інформації недостовірною та спростування її , стягнення моральної шкоди, судових витрат - відмовити.

Відмовити ОСОБА_2 у стягнення судових витрат з ОСОБА_1 у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 26.03.2021 року.

Суддя: Домусчі Л.В.