Рішення

від 27.01.2022 по справі 914/3350/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2022 Справа № 914/3350/21

За позовом ЗАТ «Медвіта» , Республіка Литва

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сол Групп» , м.Львів, Україна

про: стягнення 9488,71 євро за контрактом №19/250320 від 27.03.2020

Суддя У.І. Ділай

Секретар В.Д.Андрусик

За участі представників:

Від позивача: О.В.Дзундза - адвокат

Від відповідача: не з`явився

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.11.2021, справу №914/3350/21 розподілено судді У.І.Ділай.

Ухвалою від 15.11.2021 позов залишено без руху.

18.11.2021 від позивача на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою від 23.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 14.12.2021.

Ухвалою від 14.12.2021 підготовче засідання відкладено на 11.01.2022.

Ухвалою від 11.01.2022 підготовче провадження закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті на 27.01.2022 .

Представник позивача в судовому засіданні 27.01.2022 підтримав позовні вимоги з підстав наведених у позовній заяві та з посиланням на матеріали справи. Також представник позивача просив розглянути заяву про стягнення з відповідача понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідач в судове засідання 27.01.2022 повторно явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог ухвали суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Про розгляд справи відповідач належним чином повідомлений на адресу, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідач протягом розгляду справи не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 80 Господарського процесуального кодексу України. Також суд зазначає, що участь у судовому засіданні є правом, а не обов`язком учасників справи.

Отже, господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового засідання.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи те, що норми статті 81 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

У зв`язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України - за наявними у ній матеріалами.

В процесі розгляду матеріалів справи суд

встановив:

27.03.2020 між сторонами укладено Контракт № 19/250320 відповідно до п.1.1 якого передбачено, що відповідач продає позивачу обрізні пиломатеріали хвойних порід в кількості та якості відповідно Специфікацій, що є невід`ємною частиною Контракту.

Згідно з п. 2.1. Контракту, ціни на товар зазначені у п.1.1 зазначаються в євро та узгоджені сторонами на умовах доставки FСА Броди. Україна/ СІF Шанхай. Китай (Інкотермс) згідно з додатками, які є невід`ємною частиною Контракту.

Відповідно до п. 5.1 Контракту покупець зобов`язаний здійснити 30% передоплати протягом 3 днів після підписання Контракту та специфікацій, решту 70% сплачує покупець у день завантаження товару у контейнери та оформлення митних декларацій.

На виконання умов договору позивач здійснив передоплату на загальну суму 52 242,53євро.

Згідно п. 3.2. Контракту, виріб вважається доставленим Продавцем і прийнятим Покупцем на підставі фактичної кількості товарів.

Відповідач здійснив поставку товару на загальну суму 43107,46 євро. Товар на суму 9135,07 євро відповідач не поставив.

У порядку досудового врегулювання спору 12.08.2021 позивач направив відповідачу претензію щодо повернення суми основного боргу в розмірі 9135,07 євро, а також 3% річних за весь час прострочення повернення грошових коштів. Претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Спір виник внаслідок того, що відповідач не виконав належним чином взятих зобов`язань та не повернув позивачу попередню оплату. Відтак, позивач подав позов до Господарського суду Львівської області про стягнення з відповідача 9135,07 євро основного боргу.

Крім того, керуючись ч.2 ст. 625 ЦК України, позивач нарахував 353,64євро 3% річних.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Як підтверджується матеріалами справи, позивач та відповідач уклали Контракт № 19/250320 від 27.03.2020, у зв`язку з чим набули взаємних прав і обов`язків.

За договором купівлі-продажу, відповідно до вимог п. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України, одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (ст. 663 Цивільного кодексу України).

Позивач свої зобов`язання за спірним договором виконав повністю. При цьому, відповідач в повному обсязі не передав товар, передбачений договором.

Як встановлено судом, відповідач частково виконав умови договору щодо поставки товару на загальну суму 43107,46 євро, залишок заборгованості становить 9135,07євро.

У п.10.4 Контракту сторони погодили, що цей контракт набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2020. Сторони на звільняються від зобов`язань за договором, поки зобов`язання не буде виконано, і фінансові зобов`язання врегульовані.

Згідно з частиною першою статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Оскільки попередню оплату позивачем за товар здійснено, а товар в повному обсязі у визначені строки відповідачем не передано, відповідно до частини другої статті 693 ЦК України у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від продавця, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк.

Відповідач обставин справи не заперечив, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду.

Відповідно до положень ст. 538 ЦК України, виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Відповідач самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Отже, відповідач своїх зобов`язань не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимога позивача про стягнення суми попередньої оплати є правомірною та такою, що підлягає задоволенню в розмірі 9135,07 євро.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 353,64євро 3% річних суд зазначає таке.

Відповідно до матеріалів справи позивач провів нарахування суми 3% річних, починаючи з 30.06.2020 (дати останньої оплати за товар) до 13.10.2021.

Згідно із ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Суд звертає увагу, що вирішуючи питання про момент настання строку, з якого у позивача виникло право на нарахування 3 % річних, слід виходити з положень частини другої статті 530 ЦК України, а висновки позивача про початок нарахування суми 3% річних з 30.06.2020 є хибними.

12.08.2021 позивач направив відповідачу претензію щодо повернення суми основного боргу в розмірі 9135,07 євро, а також 3% річних за весь час прострочення повернення грошових коштів. Претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення. Таким чином, обов`язок відповідача з повернення одержаних грошових коштів у сумі 9135,07 євро виникає на наступний день з дня закінчення встановленого законом семиденного строку, який слід відраховувати з моменту відповідної вимоги позивача.

Виходячи із правових приписів чинного законодавства та обставин справи, за розрахунком суду 19.08.2021 відповідач мав повернути суму попередньої оплати, а з 20.08.2021 у позивача виникло право для нарахування суми 3%річних.

Зважаючи на зазначене, судом самостійно проведено розрахунок суми 3%річних, відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, за якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, та встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 41,30 євро 3% річних за період з 20.08.2021 до 13.10.2021. В задоволенні решти вимог в цій частині слід відмовити.

Щодо питання понесених судових витрат господарський суд вважає за необхідне призначити судове засідання на 10.02.2022 на 11 год 30 хв.

Керуючись статтями 4, 7, 8, 73, 76-79, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково .

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сол Групп» (79016, м.Львів, вул.Шведська, 3, ідентифікаційний код 42951368) на користь ЗАТ «Медвіта» (вул.Кедайню, 39, смт.Бабту, самоврядування Каунаського району, Литва, реєстраційний номер 160423187) 9135,07 євро основного боргу та 41,30 євро 3% річних.

3.У задоволенні решти вимог відмовити.

4.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

5.Надати ЗАТ «Медвіта» строк до 01.02.2022 для подання доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу.

6.Судове засідання по вирішенню питання про судові витрати призначити на 10.02.2022 на 11 год 30 хв. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: 79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128, 2-й поверх, зал 9.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повне рішення складено 07.02.2022.

Суддя Ділай У.І.