Рішення

від 09.02.2022 по справі 914/3350/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2022 Справа № 914/3350/21

За позовом ЗАТ Медвіта, Республіка Литва

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Сол Групп, м.Львів, Україна

про: стягнення 9488,71 євро за контрактом №19/250320 від 27.03.2020

Суддя У.І.Ділай

Секретар О.Старостенко

За участі представників:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

27.01.2022 Господарським судом Львівської області винесено рішення у справі №914/3350/21, відповідно до якого позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Сол Групп на користь ЗАТ Медвіта 9135,07 євро основного боргу та 41,30 євро 3% річних. У задоволенні решти вимог відмовлено.

У позовній заяві позивач заявляв про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат.

Приймаючи рішення, Господарський суд Львівської області судове засідання по розгляду заяви про стягнення судових витрат призначив на 10.02.2022.

02.02.2022 від представника позивача до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення.

У судове засідання 10.02.202 позивач та відповідач явку повноважних представників не забезпечили.

Розглянувши подану заяву та матеріали справи, суд

встановив:

У позовній заяві було зазначено про попередні судові витрати щодо надання правової допомоги. В подальшому позивач уточнив суму понесених витрат в розмірі 2270,21євро. На підтвердження надання послуг професійної правничої допомоги позивачем надано: копію договору №202108/1 про надання правової допомоги від 18.11.2021; копію договору про внесення змін до договору від 18.11.2021; копію акту №1 від 27.01.2022; копію рахунку №1 від 03.08.2021; копію банківських виписок від 09.08.2021 та від 01.12.2021; копію рахунку №2 від 18.11.2021; копію рахунку №3 від 27.01.2022; платіжні доручення від 22.11.2021 та від 28.01.2022; копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВС №1106228 від 04.11.2021, видане на ім`я адвоката Дзундзи Ольги Володимирівни.

При прийнятті рішення суд виходив із такого.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як зазначено в ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (ч. 2 ст. 244 ГПК України).

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ст. 126 ГПК України).

За приписами ч. 3 - 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як зазначалось вище, частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відшкодування витрат позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій (п. 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України).

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Звертаючись до суду із позовом, позивач зазначав про витрати на оплату правової допомоги за підготовку позову.

До матеріалів справи долучено копію договору №202108/1 про надання правової допомоги від 18.11.2021; копію договору про внесення змін до договору від 18.11.2021; копію акту №1 від 27.01.2022; копію рахунку №1 від 03.08.2021; копію банківських виписок від 09.08.2021 та від 01.12.2021; копію рахунку №2 від 18.11.2021; копію рахунку №3 від 27.01.2022; платіжні доручення від 22.11.2021 та від 28.01.2022; копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВС №1106228 від 04.11.2021, видане на ім`я адвоката Дзундзи Ольги Володимирівни. Позивач надав суду документи, що підтверджують представництво інтересів позивача саме адвокатом.

Відповідач не заперечив проти поданої заяви.

Відповідно до акту №1 від 27.01.2022, адвокат надав, а замовник прийняв такі послуги: досудовий аналіз справи; підготовлення та направлення позовної заяви до суду; участь у 3 судових засіданнях; витрати пов`язані з офіційним перекладом документів на українську мову, які подаватимуться до суду; винагорода адвокату в розмірі 20% розміру задоволених вимог.

Стосовно винагороди адвокату в розмірі 20% розміру задоволених вимог слід зазначити таке.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, вирішуючи питання про віднесення до судових витрат, які розподілені за результатами розгляду спору, бонусів, передбачених договором про надання правничої допомоги, залежно від результатів розгляду справи, тобто так званого «гонорару успіху», зауважив, що для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у разі укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи те, чи були вони фактично здійснені, а також їх необхідність. При цьому суд, визначаючи суму відшкодування, має послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

У названій постанові Верховний Суд, обґрунтовуючи необхідність задоволення заяви про стягнення додаткової винагороди адвоката за досягнення позитивного рішення у справі ("гонорару успіху"), виходив з того, що відповідна сума, обумовлена сторонами до сплати у твердому розмірі під відкладальною умовою, є складовою частиною гонорару адвоката, і тому належить до судових витрат.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20)

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Аналогічна норма передбачена ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», зокрема, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) Європейський суд з прав людини вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". Європейський суд з прав людини вказав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Перевіривши поданий розрахунок в сукупності з матеріалами справи, судом встановлено, що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи та зазначені вимоги відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру. Разом з тим, суд враховує, що позовні вимоги задоволені частково, відтак з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 2195,29євро витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката (відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 31.01.2022 становить 70313,60грн) пропорційно задоволеним вимогам та 133,10євро судового збору (відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 31.01.2022 становить 4263,10грн) пропорційно задоволеним вимогам. В задоволенні решти вимог в цій частині слід відмовити.

Керуючись 126, 129, 130, 221, 231, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Заяву ЗАТ Медвіта про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сол Групп (79016, м.Львів, вул.Шведська, 3, ідентифікаційний код 42951368) на користь ЗАТ Медвіта (вул.Кедайню, 39, смт.Бабту, самоврядування Каунаського району, Литва, реєстраційний номер 160423187) 2195,29євро (відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 31.01.2022 становить 70313,60грн) витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката та 133,10євро судового збору (відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 31.01.2022 становить 4263,10грн).

3.У задоволенні стягнення решти вимог відмовити.

4.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до розділу 4 Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повне рішення складено 21.02.2022.

Суддя Ділай У.І.