Рішення

від 09.10.2007 по справі 7/96-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/96-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 РІШЕННЯ  

  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ   

"09" жовтня 2007 р.  Справа № 7/96-38.

за позовом Державного комунального підприємства "Луцьктепло", м.Луцьк

до відповідача: Поліського-Волинського народознавчого центру, м. Луцьк

про стягнення 1666,37 грн.

Суддя          Шум М.С.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Суть спору: позивач - Державне комунальне підприємство "Луцьктепло" просило стягнути з відповідача –Поліського-Волинського народознавчого центру 1666,37грн., в т.ч. 1471,89 грн. заборгованості по оплаті за надані послуги по теплопостачанню, 69,93 грн. інфляційних втрат, 20,23 грн. процентів річних та 104,32 грн. пені.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, позову не оспорив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву не подано, справу може бути розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, - ВСТАНОВИВ: 01 грудня 2001 року між Державним комунальним підприємство "Луцьктепло" та Полісько-Волинським народознавчим центром було укладено договір на надання послуг по теплопостачанню за №11-40.

Укладена угода предметом судового розгляду не виступала, недійсною судом не визнавалася, сторонами розірвана не була, у зв'язку з чим в господарського суду відсутні підстави вважати зазначену угоду недійсною або неукладеною.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до умов зазначеної угоди позивачем було взято на себе зобов'язання щодо відпуску теплової енергії відповідачу.

На виконання умов вказаного договору позивачем впродовж періоду з січня місяця            2007 року по квітень місяць 2007 року надавались Полісько-Волинському народознавчому центру послуги по постачанню теплової енергії.

Викладене підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи рахунками за послуги за відповідний період, розрахунками заборгованості та іншими документами.

Проте, відповідач взяті на себе згідно угоди №11-40 від 01.12.2001р. зобов'язання, зокрема, в частині проведення з позивачем повних розрахунків по оплаті наданих останнім послуг по теплопостачанню (у строки, порядку та розмірах, визначених договором) не виконав, вартість наданих послуг в повному обсязі не оплатив. У зв'язку з викладеним у відповідача виникла заборгованість, котра на момент розгляду справи в суді складала 1471,89 грн. по оплаті наданих послуг теплопостачання.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідачу згідно п. 4.4 договору №11-40 від 15.02.2006р., ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України та ст.ст. 549, 550 Цивільного кодексу України за прострочку здійснення належних розрахунків по оплаті наданих послуг теплопостачання було нараховано пеню, котра у відповідності до представлених господарському суду розрахунків за період прострочки платежів склала 104,32 грн.

Разом з цим, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідачу відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України згідно поданих розрахунків нараховано 69,63 грн. інфляційних втрат за період прострочки платежів та 20,23 грн. процентів річних, нарахованих за весь період прострочки платежів.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору, надання позивачем відповідачу послуг по теплопостачанню, отримання останніх відповідачем та не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, позовні вимоги підставні і підлягають до задоволення.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати, що пов'язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи господарським судом (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), які поніс позивач, підлягають відшкодуванню у відповідності із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України за рахунок відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 144, 173 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 549, 550, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Полісько-Волинського народознавчого центру (м. Луцьк, вул. Наливайка, 6, код ЄДРПОУ 21748990) на користь Державного комунального підприємства "Луцьктепло" (м. Луцьк, вул.. Гулака-Артемовського, 20, код ЄДРПОУ 30391925) 1471,89грн. заборгованості, 104,32 грн. пені, 69,93 грн. інфляційних втрат та 20,23 грн. процентів річних, всього на суму 1666,37 грн., 102 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 118 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Суддя                                                  М.С. Шум