Рішення

від 18.09.2006 по справі 7/96-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ

ОБЛАСТІ

 ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ      

РІШЕННЯ 

Від 

"18" вересня 2006 р.                                                       

по справі  № 7/96-38

За позовом Товариства з

обмеженою відповідальністю "Торгівельна фірма"Моліс"",     м. Запоріжжя

до відповідача:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Волвест", м. Луцьк

про стягнення 11 791,76

грн.

Суддя          Шум М.С.

За участю представників

сторін:

від позивача: Рубанєвіч

О.С., представник (доручення від 01.09.2006р.)

від відповідача: Супрунюк

С.М., представник (доручення від 03.01.2006р.)

Відповідно до ст. 20

Господарського процесуального кодексу України представникам сторін було

роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому

засіданні учасникам судового процесу на підставі ст. 22 Господарського

процесуального кодексу України були роз'яснені їх процесуальні права та

обов'язки. Заяв та клопотань від останніх на розгляд господарського суду не

поступило.

Суть спору: позивач -

товариство "Торгівельна фірма "Моліс"" звернулося в

господарський суд Волинської області з позовом про стягнення із товариства з

обмеженою відповідальністю "Волвест" 11 791,76 грн., в тому числі 11

412,50 грн. заборгованості по оплаті за поставлений товар, 313,91 грн. пені,

нарахованої відповідачу за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, 11,41

грн. інфляційних втрат та 53,94 грн. процентів річних.

Представник відповідача в

судовому засіданні повідомив суд про погашення заборгованості в сумі 11 412,50

грн. та просить провадження в даній частині провадження у справі припинити.

Дослідивши матеріали

справи, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, господарський суд,

- ВСТАНОВИВ: 10 квітня 2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю

"Торгова фірма "Моліс"" та товариством з обмеженою

відповідальністю "Волвест" 

було укладено дилерський договір на поставку товару за №МСБ-000160.

Укладена між сторонами

угода предметом судового розгляду не виступала, недійсною судом не визнавалася,

сторонами розірвана не була, у зв'язку з чим в господарського суду відсутні

підстави вважати зазначену угоду недійсною або неукладеною.

Відповідно до умов угоди

підприємство "Тиса" взяло на себе зобов'язання поставити товариству

"Голобський комбінат хлібопродуктів" товар - пшеницю фуражну, а

останнє в свою чергу зобов'язувалося прийняти та оплатити товар.

Відповідно до ст. 144

Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів

господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не

передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

У відповідності до ст.

173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України,

зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана

вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно,

виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної

дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

На виконання дилерський

договору №МСБ-000160 від 10.04.2006р. протягом квітня-червня місяців 2006 року

товариству "Волвест" відпущено товару на загальну суму 46 885,97 грн.

Відповідно до ст. 193

Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України,

зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та

закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та

вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно

ставляться.

Однак, відповідач взяті

на себе згідно угоди зобов'язання щодо оплати товариству "Торгова фірма

"Моліс"" товару не виконав, внаслідок чого виникла

заборгованість на момент подання позову в сумі 11 412,50 грн.

Товариство

"Волвест" 05 вересня 2006 року платіжним дорученням №944 від

05.09.2006р. погасило заборгованість по оплаті за поставлений товар в сумі 11

412,50 грн. Погашення відповідачем боргу в сумі 11 412,50 грн. свідчить про

добровільне виконання зобов'язань, а тому провадження по справі в цій частині

підлягає припиненню у зв'язку з оплатою.

Однак, у відповідності із

ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти),

визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими

відповідно до актів цивільного законодавства.

В результаті невиконання

відповідачем зобов'язань взятих перед позивачем у відповідності до ст.ст. 549,

550 Цивільного кодексу України, ст.ст. 229, 230 Господарського кодексу України

та згідно п. 13.1. дилерського договору від 10.04.2006р. за неналежне виконання

договірних зобов'язань та несвоєчасне проведення обов'язкових платежів

позивачем було нараховано пеню, яка у відповідності до представленого суду

розрахунку за весь період прострочення платежів склала 313,91 грн.

Разом з цим, у

відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив

виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити

суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час

прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший

розмір процентів не встановлений договором або законом, що згідно поданих

розрахунків становить 11,41 грн. інфляційних втрат та 53,94 грн. процентів

річних.

З огляду на викладене,

враховуючи поставки позивачем відповідачу товару та не проведення останнім при

цьому всіх належних розрахунків, позовні вимоги пред'явлені до товариства

"Волвест" в частині стягнення 313,91 грн. пені, 11,41 грн.

інфляційних втрат та               53,94

грн. процентів річних, підставні і підлягають до задоволення.

Оскільки спір до суду

доведений з вини відповідача, витрати, які поніс позивач пов'язані з поданням

позовної заяви до суду та розглядом справи господарським судом (сплата

державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового

процесу), підлягають відшкодуванню у відповідності із ст. 49 Господарського

процесуального кодексу України за рахунок відповідача.

Враховуючи вищевикладене

та керуючись ст.ст. 173, 193, 229, 230 Господарського кодексу України, ст.ст.

509, 526, 549, 550, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, п. 1-1 ст.

80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський

суд, -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. В частині стягнення 11

412,50 грн. провадження у справі припинити у зв'язку із оплатою.

3. Стягнути з товариства

з обмеженою відповідальністю "Волвест" (м. Луцьк,                   вул. Карбишева, б.1, код

ЄДРПОУ 30089575) на користь товариства з обмеженою відповідальністю

"Торгівельна фірма "Моліс"" (м. Запоріжжя, вул. Шевченка,

31, код ЄДРПОУ 32756062) 313,91 грн. пені, 11,41 грн. інфляційних втрат та

53,94 грн. процентів річних, всього 379,26 грн., 117,91 грн. в повернення

витрат по сплаті державного мита та           

118 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення

судового процесу.

Суддя                                                            

Шумом Миколою Сергійовичем