Ухвала

від 24.01.2022 по справі 120/11811/21-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

24 січня 2022 р. Справа № 120/11811/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сала П.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Панасюк В.В.,

прокурора Паука В.В.,

представників позивача Мазур О.А., Швець О.В.,

представника відповідача Римського М.В.,

представників третіх осіб Балинського Б.В., Драчук Т.М.,

Лепетухи Я.В., Шевчук О.В.,

розглянувши у підготовчому засіданні в м. Вінниці клопотання представника третьої особи ОСОБА_1 , адвоката Балинського Богдана Валерійовича, про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду в адміністративній справі за позовом керівника Тульчинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тульчинської міської ради до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_1 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , про визнання незаконними та скасування наказів,

ВСТАНОВИВ:

21.09.2021 поштою до суду надійшла позовна заява керівника Тульчинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тульчинської міської ради до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_1 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_40 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , про:

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 11.12.2020 за № 2-16980/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_2 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 03.11.2020 за № 2-15611/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_3 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 14.12.2020 за № 2-16985/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_4 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 02.11.2020 за № 2-15541/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_5 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 14.12.2020 за № 2-16984/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_6 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 29.10.2020 за № 2-15380/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_7 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 03.11.2020 за № 2-15610/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_8 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 20.10.2020 за № 2-15406/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_9 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 11.12.2020 за № 2-16977/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_10 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 02.11.2020 за № 2-15535/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_11 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 29.10.2020 за № 2-15389/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_12 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 29.10.2020 за № 2-15391/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_13 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 11.11.2020 за № 2-16313/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_14 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 29.10.2020 за № 2-15398/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_15 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 11.12.2020 за № 2-16978/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_16 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 29.10.2020 за № 2-153900/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_17 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 29.10.2020 за № 2-15399/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_18 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 29.10.2020 за № 2-15392/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_19 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 18.12.2020 за № 2-17093/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_20 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 29.10.2020 за № 2-15381/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_21 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 11.11.2020 за № 2-16310/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_22 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 02.11.2020 за № 2-15496/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_23 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 30.10.2020 за № 2-15447/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_52 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 29.10.2020 за № 2-15386/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_25 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 29.10.2020 за № 2-15387/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_26 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 29.10.2020 за № 2-15412/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_27 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 02.11.2020 за № 2-15538/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_1 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 29.10.2020 за № 2-15411/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_28 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 29.10.2020 за № 2-15408/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_53 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 14.12.2020 за № 2-15449/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_30 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 03.11.2020 за № 2-15608/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_31 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 11.12.2020 за № 2-16979/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_32 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 29.10.2020 за № 2-15397/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_33 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 03.11.2020 за № 2-15609/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_34 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 30.10.2020 за № 2-15451/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_35 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 29.10.2020 за № 2-15378/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_36 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 29.10.2020 за № 2-15379/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_37 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 29.10.2020 за № 2-15395/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_38 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 03.11.2020 за № 2-15606/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_40 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 29.10.2020 за № 2-15384/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_40 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 29.10.2020 за № 2-15404/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_41 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 29.10.2020 за № 2-15388/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_42 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 29.10.2020 за № 2-15393/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_43 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 18.12.2020 за № 2-17092/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_44 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 03.11.2020 за № 2-15607/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_45 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 29.10.2020 за № 2-15383/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_46 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 02.11.2020 за № 2-15533/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_47 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 29.10.2020 за № 2-15382/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_48 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 02.11.2020 за № 2-15531/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_49 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 30.10.2020 за № 2-15452/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_50 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 29.10.2020 за № 2-15385/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_51 ".

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 23.02.2001 Кинашівська сільська рада видала державному підприємству "Тульчинське виробниче підприємство по племінній справі в тваринництві" державний акт серії І-ВН № 001634 на право постійного користування земельною ділянкою площею 114,2134 га для іншого сільськогосподарського призначення. В подальшому на підставі вказаного державного акту розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

24.02.2016 відділ Держгеокадастру у Тульчинському районі Вінницької області здійснив реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 0524382900:02:000:0901 площею 99,5703 та земельної ділянки за кадастровим номером 0524382900:002:00:0902 площею 3,5165 га, а 18.04.2016 за вказаним вище державним підприємством було зареєстроване інше речове право - право постійного користування земельними ділянками, форма власності - державна, розпорядник земель - Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

19.08.2020 за результатами електронного аукціону № UA-PS-2020-07-08-000134-3 від 07.08.2020, затвердженого наказом органу приватизації № 864 від 17.08.2020, між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях та фермерським господарством "Нова Аграрна" укладено договір купівлі-продажу майна малої приватизації, а саме єдиного майнового комплексу державного підприємства "Тульчинське виробниче підприємство по племінній справі в тваринництві", розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, відповідно до розділу 4 зазначеного договору, покупець, який придбав об`єкт приватизації як єдиний майновий комплекс є правонаступником його майнових прав і обов`язків, крім права постійного користування земельною ділянкою.

17.05.2021 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях прийнято наказ № 690 "Про припинення Державного підприємства по племінній справі в тваринництві" та 18.05.2021 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відомості про рішення засновників (учасників) або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації. Станом на 30.07.2021 ліквідаційний баланс на розгляд регіонального відділення не поданий, а підприємство не ліквідовано.

Водночас, як зазначає прокурор, протягом жовтня-грудня 2020 року Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області видало 51 наказ про надання громадянам дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок орієнтовною площею 2,00 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Кинашівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області із земельних ділянок за кадастровим номером 0524382900:02:000:0901 площею 99,5703 га та за кадастровим номером 0524382900:02:000:0902 площею 3,5165 га.

Разом з тим, на момент прийняття спірних наказів, вказані земельні ділянки перебували у постійному користуванні державного підприємства "Тульчинське виробниче підприємство по племінній справі в тваринництві" на підставі Державного акту серії І-ВН № 001634, а тому обов`язковим було одержання погодження землекористувача на вилучення землі.

Прокурор зазначає, що в ході розслідування кримінального провадження № 42021020000000067 від 23.02.2021, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за фактом незаконної передачі земельних ділянок на території Тульчинської міської ради, було встановлено, що до кожного клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою долучалися засвідчені копії нотаріальної заяви керівника державного підприємства "Тульчинське виробниче підприємство по племінній справі в тваринництві" Моркляка Віталія Михайловича від 09.10.2020 про надання згоди на вилучення земельних ділянок площею 99,5703 га та площею 3,5165 га, розташованих на території Кинашівської сільської ради (за межами населеного пункту), із земельної ділянки, яка перебуває у постійному користуванні державного підприємства згідно з державним актом на постійне користування землею серії I-ВН № 001634 від 23.02.2001, для надання громадянам для ведення особистого селянського господарства.

Прокурор вважає, що вказана заява подана ОСОБА_1 в порушення приписів ст. 28 Закону України "Про запобігання корупції" та в умовах реального конфлікту інтересів, оскільки оформлялася з метою надання згоди на вилучення земельних ділянок від підприємства та їх подальшої передачі у власність громадянам, в тому числі самому директору підприємства, його дружині та матері.

Крім того, задовольняючи подані клопотання третіх осіб, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області не врахувало, що згода на вилучення земельних ділянок від 09.10.2020 від імені державного підприємства надана ОСОБА_1 з перевищенням повноважень, без погодження з уповноваженим органом управління, а саме Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях.

Таким чином, оскільки спірні накази видані відповідачем з істотним порушенням вимог чинного законодавства, але при цьому є підставою для подальшого вибуття земельних ділянок від законного власника, яким на сьогодні є Тульчинська міська рада, у незаконний спосіб, прокурор в інтересах держави звертається до суду з позовом про визнання їх незаконними і скасування.

Ухвалою суду від 27.09.2021 позовну заяву керівника Тульчинської окружної прокуратури залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам ч. 3 ст. 161 КАС України. Судом встановлено, що при зверненні до суду прокурор не сплатив судовий збір в розмірі 115770,00 грн. У зв`язку з цим прокурору надано строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

08.10.2021, у встановлений судом строк, від прокурора надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано квитанцію про сплату судового збору у вищезазначеному розмірі.

Ухвалою суду від 29.10.2021 відкрито провадження у цій справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження. При цьому суд дійшов висновку, що реалізуючи свої представницькі повноваження, керівник Тульчинської окружної прокуратури належним чином обґрунтував у чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та передбачені законом підстави для звернення до суду з цією позовною заявою. Також суд погодився з доводами прокурора на підтримку набуття Тульчинською міською радою статусу позивача у цій справі. Крім того, на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі суд не встановив достатніх підстав вважати, що прокурор не дотримався строку звернення до адміністративного суду.

У підготовчому засіданні представник третьої особи ОСОБА_1 , адвокат Балинський Б.В., заявив клопотання про залишення позову прокурора без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду без поважних причин.

Клопотання обґрунтовується тим, що у відповідь на адвокатський запит Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області надало інформацію та її документальне підтвердження, з якої видно, що Тульчинській міській раді вже станом на 05.02.2021 було відомо про те, що на земельну ділянку за кадастровим номером 0524382900:02:000:0901 площею 99,5703 та земельну ділянку за кадастровим номером 0524382900:002:00:0902 площею 3,5165 га третім особам видано накази на розробку проекту землеустрою. Це, зокрема, підтверджується листами Тульчинської міської ради від 02.02.2021 № 06-02.380 та від 05.02.2021 № 06-02.432. Крім того, за заявою Тульчинської міської ради було розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021020000000067 від 23.02.2021 у зв`язку з тим, що службові особи ДП "Тульчинське виробниче підприємство по племінній справі в тваринництві", шляхом зловживання службовим становищем, з метою отримання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб, діючи спільно зі службовими особами Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, здійснили неправомірні дії щодо незаконного відчуження вищезазначених земельних ділянок.

Отже, на думку представника третьої особи, щонайпізніше 23.02.2021, і Тульчинська міська рада, і Тульчинська окружна прокуратура, яка здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні, дізналися або повинні були дізнатися про порушення тих прав та інтересів, для захисту яких подано позов, і саме з цієї дати необхідно обчислювати строк звернення до адміністративного суду. А оскільки такий строк пропущений без подання клопотання про його поновлення та доказів поважності причин пропуску строку, позовну заяву належить залишити без розгляду на підставі вимог ст.ст. 122, 123 КАС України.

Водночас представник третьої особи вважає, що у спірних правовідносинах Тульчинська міська рада виступає суб`єктом владних повноважень і тому, у даному випадку, застосовується тримісячний строк звернення до адміністративного суду.

Представник відповідача та представники третіх осіб ОСОБА_54 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_55 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_45 та ОСОБА_50 - адвокати Драчук Т.М., Лепетуха Я.В. та Шевчук О.В. вказане клопотання підтримали та просять суд його задовольнити.

Інші треті особи на неодноразові виклики суду у підготовче засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Відтак на підставі положень ст.ст. 181, 205 КАС України розгляд справи у підготовчому засіданні проводиться за їх відсутності.

Прокурор клопотання заперечив та просить суд відмовити у його задоволенні. Зазначає, що зміст листів Тульчинської міської ради від 02.02.2021 № 06-02.380 та від 05.02.2021 № 06-02.432 не свідчить про початок перебігу строку звернення до адміністративного суду. Прокурор звертає увагу, що Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області у відповіді на ці листи за № 0-2-0.3-1430/2-21 від 15.02.2021 умисно не повідомляє про наявність наказів про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо спірних земельних ділянок, хоча Тульчинська міська рада просила надати копії цих наказів. І тільки листом від 24.06.2021 № 36-2-0.331-5951/2-21 Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області офіційно довело до відома Тульчинської міської ради про наявність таких наказів і їх реквізити. Водночас 15.06.2021 деякі з третіх осіб самостійно звернулися на адресу міської ради з повідомленнями про отримання ними від Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області дозволів на розроблення проекту землеустрою, додавши до свого звернення копії відповідних наказів. Отже, як вважає прокурор, право на подання до суду цього позову виникло з 15.06.2021, а тому строк звернення не пропущено.

Крім того, прокурор зазначає, що в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42021020000000067 від 23.02.2021 про існування оскаржуваних наказів стало відомо лише 05.07.2021 з відомостей, наданих самою Тульчинською міською радою. Після цього за ухвалою слідчого судді Тульчинського районного суду Вінницької області від 09.07.2021 про надання тимчасового доступу до речей і документів у відповідача було проведено вилучення усіх наказів та пов`язаних з їх прийняттям документів.

Також прокурор пояснив, що, на його думку, позивач у цій справі Тульчинська міська рада немає статусу суб`єкта владних повноважень, оскільки спір не стосується розпорядження землею комунальної власності, а пов`язаний із захистом прав та інтересів відповідної територіальної громади.

Представники позивача підтримали позицію прокурора та додатково звертають увагу на те, що право комунальної власності на спірні земельні ділянки було зареєстроване за Тульчинською міською радою 28.05.2021, а про існування оскаржуваних наказів стало відомо лише 15.06.2021 після надходження на адресу міської ради письмових повідомлень від третіх осіб.

Оцінивши доводи заявника на підтримку поданого клопотання, заслухавши думки інших учасників справи, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду.

Щодо процесуального статусу прокурора та Тульчинської міської ради.

Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який набрав чинності 30 вересня 2016 року, до Конституції України внесені зміни. Цими змінами Основний Закон України доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частина третя статті 53 КАС України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до адміністративного суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру", який набрав чинності 15 липня 2015 року. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Отже, звертаючись до суду з адміністративним позовом, прокурор має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Велика Пала Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 сформувала висновок про застосування норм права, згідно з яким прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду, як таку, що підписана особою, яка не має права її підписувати.

Водночас у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 зроблено висновок, що незалежно від того, чи відповідають дійсності доводи Городищенської сільської ради Луцького району Волинської області про неможливість самостійно звернутись до суду з позовом про повернення земельної ділянки через відсутність коштів для сплати судового збору, сам факт незвернення до суду сільської ради з позовом свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження щодо повернення земельної ділянки, у зв`язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади с. Городище та звернення до суду з таким позовом.

У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав на те, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Звертаючись до суду з цим позовом, керівник Тульчиснької окружної прокуратури посилається на те, що Тульчинська міська рада як уповноважений орган місцевого самоврядування не вживає заходів, спрямованих на визнання спірних наказів незаконними та їх скасування, чим проявляє бездіяльність щодо захисту інтересів держави. Водночас інтерес держави в особі Тульчинської міської територіальної громади проявляється у збереженні майна та недопущенні вибуття земельних ділянок з комунальної власності у спосіб, не передбачений законом.

Отже, в даному випадку прокурор захищає в суді інтереси держави з тих підстав, що їх захист не здійснює орган місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження.

Відтак адміністративний позов подано прокурором від імені Тульчинської міської ради, яка набуває статусу позивача у справі, тоді як прокурор фактично виступає в ролі представника (захисника) інтересів держави, який звертається до суду з позовом від імені позивача - органу, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, але не здійснює їх або здійснює неналежним чином.

При цьому, згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду, в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Тобто під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (див. постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18 (провадження № 14-36цс19, пункт 35), від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс 19, пункт 27)).

Незалежно від того, хто саме звернувся до суду - орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах, чи прокурор, у судовому процесі держава бере участь у справі як позивач, а відповідний орган (незалежно від наявності в нього статусу юридичної особи) або прокурор здійснюють процесуальні дії на захист інтересів держави як суб`єкта процесуальних правовідносин. Таким чином, фактичним позивачем за позовом, поданим в інтересах держави, є держава, а не відповідний орган (незалежно від наявності в нього статусу юридичної особи) або прокурор (див. п. 82 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).

Щодо початку перебігу строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою статті 122 КАС України установлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Щодо відліку строку звернення до адміністративного суду, то суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен дізнатися", що містяться у ч. 2 ст. 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку позивача знати про стан своїх прав. Відтак при визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

У випадках звернення до суду суб`єкта владних повноважень відлік строку для такого звернення КАС України пов`язує з виникненням підстав, що надають цьому суб`єкту право на таке звернення.

Звертаючись до суду з цим позов, прокурор в інтересах держави в особі Тульчинської міської ради просить визнати незаконними та скасувати накази Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, прийняті у жовтні-грудні 2020 року, про надання громадянам дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства земельних ділянок орієнтовною площею по 2,00 га кожному із земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Кинашівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області, за рахунок земельних ділянок за кадастровим номером 0524382900:02:000:0901 площею 99,5703 га та за кадастровим номером 0524382900:02:000:0902 площею 3,5165 га.

Отже, фактичним предметом публічно-правового спору у цій справі є акти індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень, а саме накази Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про надання громадянам дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок із земель державної власності сільськогосподарського призначення.

На час прийняття оскаржуваних наказів відповідач діяв як орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин, уповноважений на передачу в громадянам в порядку безоплатної приватизації земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності. Ця обставина учасниками справи визнається та є безспірною.

Втім, 27.05.2021 набрав чинності Закон України від 28.04.2021 № 1423-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин".

Серед іншого вказаним Законом розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено пунктом 24, згідно з яким з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад… Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки… З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Отже, у зв`язку із внесенням змін до законодавства України, спірні земельні ділянки були передані з державної у комунальну власність, а Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області втратило право на розпорядження ними.

Як видно з матеріалів справи, право комунальної власності на земельні ділянки площею 99,5703 (кадастровий номер 0524382900:02:000:0901) та площею 3,5165 га (кадастровий номер 0524382900:002:00:0902) зареєстроване за Тульчинською міською радою 28.05.2021.

З огляду на викладене та виходячи підстав звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі Тульчинської міської ради, суд доходить висновку, що право на звернення з адміністративним позовом у даному випадку не могло виникнути раніше ніж дата набуття позивачем права комунальної власності на спірні земельні ділянки.

Водночас ця дата (28.05.2021), на думку суду, не вважається датою початку перебігу строку звернення до суду, оскільки, як вже зазначалося, відлік строку звернення до адміністративного суду розпочинається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що 15.06.2021 треті особи ОСОБА_12 , ОСОБА_1 , ОСОБА_28 , ОСОБА_24 та інші звернулися до Тульчинської міської ради із заявами, в яких повідомили позивача, що наказами Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області їм надано дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, які знаходяться в межах передбачених Тульчинській міській раді земельних ділянок за кадастровими номерами 0524382900:02:000:0901 та 0524382900:002:00:0902. На підставі дозволів розроблено проект землеустрою. Тому, на виконання пункту 24 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, треті особи повідомляють про свої права на такі земельні ділянки і наголошують, що до 01.01.2023 вони не можуть бути передані у власність або користування будь-яким іншим особам, крім тих, яким надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою.

До вказаних письмових повідомлень треті особи долучити копії відповідних наказів про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та графічний матеріал з метою ідентифікації тих земельних ділянок, на які вони претендують, та які, на їх думку, не можуть бути передані Тульчинською міською радою іншим громадянам України.

Відтак суд приходить до переконання, що саме 15.06.2021 позивач дізнався про порушення своїх прав та законних інтересів у зв`язку з прийняттям оскаржуваних наказів, офіційно отримавши їх копії.

Суд відхиляє доводи заявника про те, що зміст листів Тульчинської міської ради від 02.02.2021 № 06-02.380 та від 05.02.2021 № 06-02.432 вказує на те, що позивач уже на той час знав про наявність оскаржуваних наказів і це дає підстави для початку обчислення строку звернення до адміністративного суду.

Суд зауважує, що право на звернення до суду для захисту прав та інтересів територіальної громади виникло у Тульчинської міської ради 28.05.2021. Відповідно, перебіг строку звернення до суду не може обчислюватися раніше цієї дати.

Крім того, зі змісту вищезазначених листів вбачається, що Тульчинська міська рада висловлює незгоду з тим фактом, що Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області не передало в комунальну власність Тульчинської міської територіальної громади спірні земельні ділянки, які, на думку позивача, мали бути передані з числа земель державної власності сільськогосподарського призначення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 № 1113 "Про деякі заходи щодо прискорення реформи у сфері земельних ділянок". Тому позивач просить Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області надати інформацію про оформлення дозвільних документів на розроблення проекту землеустрою щодо передачі цих земельних ділянок громадянам, зокрема видати Тульчинській міській раді копії відповідних наказів, прийнятих Головним управлінням. Крім того, позивач просить відповідача призупинити вчинення будь-яких дій щодо цих земельних ділянок до моменту їх передачі в комунальну власність та реєстрації комунальною власністю Тульчинської міської ради.

Примітно, що у відповідь на вказані листи Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області надало одну узагальнену відповідь, оформлену листом від 15.02.2021 № 0-2-0.3-1430/2-21, в якій повідомило про відсутність правових підстав для передачі спірних земельних ділянок у комунальну власність до часу припинення права постійного користування ними державного підприємства "Тульчинське виробниче підприємство по племінній справі в тваринництві". Водночас копії наказів про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою, які позивач просив надати у своїх листах, відповідач не надав.

В подальшому наказом Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 20.05.2021 № 2-1473/15-21-СГ припинено право постійного користування державного підприємства "Тульчинське виробниче підприємство по племінній справі в тваринництві" земельними ділянками загальною площею 112,2913 га, в тому числі земельні ділянки за кадастровим номером 0524382900:02:000:0901 площею 99,5703 та за кадастровим номером 0524382900:002:00:0902 площею 3,5165 га.

Листом від 24.06.2021 № 36-2-0.331-5951/2-21 Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області повідомило Тульчинську міську раду про надання третім особам дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо вищевказаних земельних ділянок, долучивши до листа додаток з переліком цих дозволів і їх реквізитами. При цьому, знову-таки, копії відповідних наказів надано не було.

Отже, встановлені судом обставини справи свідчать про те, що про оскаржувані накази Тульчинській міській раді фактично стало відомо лише 15.06.2021 і саме з цієї дати є достатні підстави обчислювати встановлений законом строк звернення до суду.

Натомість будь-яких належних і достовірних доказів, які б окремо або у своїй сукупності підтверджували, що Тульчинська міська рада дізналася про порушення прав та законних інтересів територіальної громади раніше і мала реальну можливість звернутися до суду за їх захистом не встановлено.

Крім того, суд враховує, що ще до передачі спірних земельних ділянок у комунальну власність та реєстрації відповідного права за позивачем, Тульчинська міська рада вчиняла активні дії з метою отримання офіційної інформації з приводу надання відповідачем дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо передачі у власність громадян земельних ділянок за рахунок спірних земель. Утім, відповідач вважав, що Тульчинська міська рада немає законних підстав для оформлення права комунальної власності на такі землі та у зв`язку з цим фактично відмовив в наданні запитуваної інформації та копій оскаржуваних наказів.

З огляду на викладене, навіть якщо виходити з того, що датою початку перебігу строку звернення до суду є 15.06.2021, то з урахуванням дати подання прокурором адміністративного позову (позов зданий на пошту 15.09.2021 та отриманий судом 21.09.2021), передбачений частиною другою статті 122 КАС України строк звернення до суду не пропущений, чи то шестимісячний, чи то тримісячний.

Більше того, суд вважає, що отримання Тульчинською міською радою копій оскаржуваних наказів ще не давало достатніх підстав для звернення до суду з позовом про їх скасування. Як вже зазначалося, позовні вимоги про незаконність цих наказів обґрунтовуються не відсутністю у відповідача законних повноважень на їх прийняття, для чого достатнім є ознайомлення із змістом наказів, а істотне порушення відповідачем вимог чинного законодавства під час їх винесення.

Відтак для встановлення наявності/відсутності підстав, що дають право на пред`явлення до суду позовних вимог про визнання спірних наказів незаконними, необхідним є отримання та аналіз документів, що стали підставою для прийняття наказів.

З матеріалів справи встановлено, а відповідачем визнається, що на виконання ухвали слідчого судді Тульчинського районного суду Вінницької області від 09.07.2021 про надання тимчасового доступу до речей і документів, у зв`язку з проведенням досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42021020000000067 від 23.02.2021 в Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області проведено виїмку наказів про надання третім особам дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства в межах земельних ділянок за кадастровими номерами 0524382900:02:000:0901 та 0524382900:002:00:0902, а також відповідних клопотань громадян та доданих до них документів.

Водночас, як зазначає прокурор у позовній заяві, саме після цього було з`ясовано, що оскаржувані накази приймалися відповідачем з урахування нотаріально посвідченої згоди керівника державного підприємства "Тульчинське виробниче підприємство по племінній справі в тваринництві" Моркляка В.М., який діяв в умовах реального конфлікту інтересів, на вилучення земельних ділянок із земель, які перебувають у постійному користуванні державного підприємства. А оскільки листами від 07.09.2021 за № 04-06-2868 та від 14.09.2021 за № 06-02-2982 Тульчинська міська рада повідомила прокурора про відсутність можливості самостійно здійснити захист інтересів територіальної громади шляхом подання 51-го позову до суду через відсутність необхідно фінансування на сплату судового збору, тобто фактично визнала свою бездіяльність як компетентного органу, який у спірних правовідносинах повинен здійснювати захист порушених інтересів держави, то у прокурора виникли законні підстави для здійснення представництва в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та ст. 53 КАС України.

Враховуючи наведене, суд також доходить висновку, що підстави для звернення до суду з метою захисту інтересів держави у спірних правовідносинах фактично виникли лише на після вилучення з Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області документів в порядку тимчасового доступу до речей і документів, дозвіл на який було надано ухвалою суду від 09.07.2021.

У свою чергу зазначене додатково свідчить про відсутність підстав для висновку про недотримання прокурором строку звернення до суду з цим позовом.

При вирішенні заявленого клопотання суд критично оцінює посилання заявника на те, що за заявою Тульчинської міської ради було розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021020000000067 від 23.02.2021, а тому строк звернення до суду у даному випадку необхідно обчислювати вже з 23.02.2021.

По-перше, доводи заявника в цій частині повністю спростовуються вищенаведеними висновками суду, згідно з якими строк звернення до адміністративного суду, за будь-яких обставин, не розпочав свого відліку раніше ніж 15.06.2021, а отже не пропущений.

По-друге, сам по собі факт внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення за фабулою "службові особи ДП "Тульчинське виробниче підприємство по племінній справі в тваринництві", шляхом зловживання службовим становищем, з метою отримання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб, діючи спільно зі службовими особами Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, здійснили неправомірні дії щодо незаконного відчуження земельних ділянок з кадастровим номером 0524382900:02:000:0901 площею 99,5703 га та 0524382900:02:000:0902 площею 3,5165 га, розташовані на території Тульчинської територіальної громади за межами населеного пункту с. Нестерварка Тульчинського району Вінницької області" не обумовлює виникнення підстав для звернення до суду з позовом про скасування оскаржуваних наказів та, відповідно, початок перебігу строку звернення.

По-третє, подання службовими особами Тульчинської міської ради відповідної заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення також не свідчить про те, що позивач вже з 23.02.2021 знав або повинен був знати про порушення тих прав та інтересів, на захист яких подано адміністративний позов, оскільки законні підстави для захисту цих прав виникли у Тульчинської міської ради лише 28.05.2021 у зв`язку з оформленням права комунальної власності на спірні земельні ділянки, тоді як фактично про наявність оскаржуваних наказів позивач дізнався ще пізніше, а саме 15.06.2021.

По-четверте, висновок про незаконність оскаржуваних наказів зроблено прокурором лише після проведення вилучення документів, що були підставою для їх прийняття, що також є визначальним в цілях обчислення перебігу строку звернення до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду (ч. 3 ст. 123 КАС України).

В силу приписів п. 8 ч. 1 ст. 40 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 КАС України.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що після відкриття провадження в адміністративній справі залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду можливе лише при дотриманні кількох обов`язкових умов: 1) позивач пропустив встановлений законом строк звернення до суду; 2) за результатами розгляду клопотання позивача про поновлення такого строку (або у випадку, якщо позивач не заявить такого клопотання) суд дійде висновку, що зазначені позивачем причини пропуску строку звернення до суду не є поважними.

Таким чином, оскільки судом не встановлено факту пропуску строку звернення до суду у цій адміністративній справі, в задоволенні клопотання представника третьої особи належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 53, 122, 123, 166, 180, 181, 248, 256, 294 КАС України суд,,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання представника третьої особи ОСОБА_1 , адвоката Балинського Богдана Валерійовича, про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду в адміністративній справі № 120/11811/21-а.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Ухвала в повному обсязі складена 28.01.2022.

Суддя Сало Павло Ігорович