ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУ Д УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"17" червня 2010 р. К-12772 /07
Вищий адміністративний су д України у складі колегії су ддів:
Головуючий: Нечитайло О.М.
Судді: Ланченко Л.В.
Пилипчук Н.Г.
Рибченко А.О.
Сергейчук О.А.,
розглянувши у порядк у письмового провадження
касаційну скаргу Державної податкової інсп екції у м. Феодосії Автономно ї Республіки Крим
на постанову Господарського суду Автон омної Республіки Крим
від 19.02.2007 р.
та постанову Севастопольського апеляц ійного господарського суду
від 15.05.2007 р.
у справі №2-24/16344-2006А
за позовом Державного підприємства Н ауково-виробничого випробув ального центру «Ай-Петрі»
до Державної податкової інсп екції у м. Феодосії Автономно ї Республіки Крим
про про скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Господарськ ого суду Автономної Республі ки Крим від 19.02.2007 р. (суддя - Г.Г.К олосова) у справі №2-24/16344-2006А повн істю задоволено адміністрат ивний позов Державного підпр иємства Науково-виробничого випробувального центру «Ай- Петрі»(надалі - позивач, ДПН ВВЦ «Ай-Петрі») до Державної п одаткової інспекції у м. Феод осії Автономної Республіки К рим (надалі - відповідач, ДПІ у м. Феодосії Автономної Респ убліки Крим). Скасовано подат кові повідомлення-рішення №0 01191/1308/15-2/1/0 від 24.02.2006 р., №001190/1308/15-2/2/0 від 24.02.2006 р., №001189/1308/15-2/3/0 від 24.02.2006 р., №00146/1308/15-2/1/3 від 31.08.2006 р., №00145/1308/15-2/1/3 від 31.08.2006 р., №00147/1308/15-2/1/3 в ід 31.08.2006 р., стягнуто з Державног о бюджету України на користь позивача 3,40 грн. державного ми та.
Постановою Севастопольськ ого апеляційного господарсь кого суду від 15.05.2007 р. (судова кол егія у складі: головуючий суд дя - О.Г.Градова, судді - В.С.Г олик, О.В.Дугаренко) у даній сп раві рішення суду першої інс танції скасовано, прийнято н ове, яким позовні вимоги задо волено частково, повністю ск асовано податкові повідомле ння-рішення №001191/1308/15-2/1/0 від 24.02.2006 р., № 001190/1308/15-2/2/0 від 24.02.2006 р., податкове пов ідомлення-рішення №001189/1308/15-2/3/0 від 24.02.2006 р. скасовано в частині зас тосування штрафу у сумі 20.844,99 гр н.. У задоволенні іншої частин и позовних вимог відмовлено.
У частині задоволення позо вних вимог вказані судові рі шення мотивовані тим, що пода ткові повідомлення-рішення п рийняті відповідачем поза ме жами законодавчо встановлен ого граничного строку, визна ченого у пп.15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону Ук раїни «Про порядок погашення зобов' язань платників пода тків перед бюджетами та держ авними цільовими фондами»№21 81-ІІІ від 21.12.2000 р. з наступними зм інами та доповненнями (надал і - Закон України №2181-ІІІ), тобт о поза межами 1095 днів.
Відмовляючи у задоволенні іншої частини позовних вимо г суд апеляційної інстанції виходив з того, що зазначений граничний строк самостійног о визначення податковим орга ном податкових зобов' язань платнику слід обраховувати з моменту здійснення порушен ня платником, а не з моменту по дання останнім податкової де кларації.
Відповідач, не погодившись із вказаними судовими рішен нями в частині задоволення п озовних вимог, звернувся із к асаційною скаргою до Вищого адміністративного суду Укра їни, у якій з підстав порушенн я судами норм матеріального та процесуального права прос ив їх скасувати в частині зад оволення позовних вимог та н аправити справу на новий роз гляд до суду першої інстанці ї.
Відповідно до частини 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної і нстанції перевіряє правильн ість застосування судами пер шої та апеляційної інстанцій норм матеріального та проце суального права, правової оц інки обставин у справі і не мо же досліджувати докази, вста новлювати та визнавати довед еними обставини, що не були вс тановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про до стовірність того чи іншого д оказу.
Судами першої та апеляційн ої інстанцій встановлені так і фактичні обставини справи. У лютому 2006 року представника ми податкового органу було п роведено невиїзну документа льну перевірку своєчасності сплати податкового зобов' я зання з податку на додану вар тість позивачем за період з 20. 04.2001 р. по 22.04.2002 р.. Перевіркою встан овлено порушення позивачем п п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України №2181-ІІ І.
За результатами зазначено ї перевірки 20.02.2006 р. було складе но акт №615/15-2/16507244, на підставі яког о прийнято спірні податкові повідомлення-рішення №001191/1308/15-2/1 /0 від 24.02.2006 р., яким за затримку на 22 календарних дня граничного строку сплати узгодженої су ми податкового законодавств а у сумі 16.195,84 грн. нараховано шт раф у розмірі 10% (1.619,58 грн.), №001190/1308/15-2/2/ 0 від 24.02.2006 р., яким за затримку на 83 календарних дня граничного строку сплати узгодженої су ми податкового законодавств а у сумі 1.861,16 грн. нараховано штр аф у розмірі 20% (372,23 грн.), №001189/1308/15-2/3/0 в ід 24.02.2006 р., яким за затримку на 456 к алендарних дня граничного ст року сплати узгодженої суми податкового законодавства у сумі 45.893,71 грн. нараховано штраф у розмірі 50% (22.946,89 грн.).
Позивач оскаржив вказані п одаткові повідомлення-рішен ня в адміністративному поряд ку, у результаті якого їх було залишено без змін.
Колегія суддів Вищого адмі ністративного суду України, розглянувши у судовому засід анні касаційну скаргу позива ча у порядку письмового пров адження, перевіривши правиль ність застосування судами по передніх інстанцій норм мате ріального та процесуального права, не вбачає наявності пі дстав для її задоволення, зва жаючи на наступне.
Відповідно до пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 За кону України №2181-ІІІ у разі кол и платник податків не сплачу є узгоджену суму податкового зобов' язання протягом гран ичних строків, визначених ци м Законом, такий платник пода тку зобов' язаний сплатити ш траф у таких розмірах: при зат римці до 30 календарних днів, н аступних за останнім днем гр аничного строку сплати узгод женої суми податкового зобов ' язання, - у розмірі 10% погашен ої суми податкового боргу; пр и затримці від 31 до 90 календарн их днів включно, наступних за останнім днем граничного ст року сплати узгодженої суми податкового зобов' язання, - у розмірі 20% погашеної суми по даткового боргу; при затримц і, що є більшою 90 календарних д нів, наступних за останнім дн ем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов' язання, - у розмірі 50% по гашеної суми податкового бор гу.
Згідно з п.17.3 ст.17 вказаного За кону сплата (стягнення) штраф них санкцій, передбачених ці єю статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.
Нормами пп.15.1.1 п.15.1 ст.15 цього ж З акону передбачено право пода ткового органу самостійно ви значити суму податкових зобо в' язань платника податків у випадках, визначених цим Зак оном, не пізніше закінчення 109 5 дня, наступного за останнім д нем граничного строку поданн я податкової декларації, а у р азі, коли така податкова декл арація була надана пізніше, - з а днем її фактичного подання . Якщо протягом зазначеного с троку податковий орган не ви значає суму податкових зобов ' язань, платник податків вв ажається вільним від такого податкового зобов' язання, а спір стосовно такої деклара ції не підлягає розгляду в ад міністративному або судовом у порядку.
Судова колегія погоджуєть ся з висновком судів поперед ніх інстанцій, що правовий ан аліз зазначених норм визнача є право податкового органу н а прийняття рішення про заст осування штрафних санкцій са ме у межах граничного строку 1095 днів, законодавчо встановл еного пп.15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону Укра їни №2181-ІІІ.
Викладене спростовує дово ди відповідача, наведені у ка саційній скарзі, стосовно то го, що строки давності, визнач ені пп.15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону Україн и №2181-ІІІ розповсюджуються ли ше на визначення податковим органом податкових зобов' я зань.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС Укр аїни в адміністративних спра вах про протиправність рішен ь, дій чи бездіяльності суб' єкта владних повноважень обо в' язок щодо доказування пра вомірності свого рішення, ді ї чи бездіяльності покладаєт ься на відповідача, якщо він з аперечує проти адміністрати вного позову.
Відповідно до ч.3 ст. 220№ КАС Ук раїни суд касаційної інстанц ії відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, як що відсутні підстави для ска сування судового рішення.
Отже, колегія суддів вважає , що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріальног о та процесуального права пр и вирішенні цієї справи не до пущено. Правова оцінка обста вин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід в ідхилити, а рішення суду апел яційної інстанції - залишит и без змін.
На підставі викладеного, к еруючись ст.ст. 157, 210 - 231 Кодексу а дміністративного судочинст ва України, суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційну Державної податкової інспекції у м. Фео досії Автономної Республіки Крим залишити без задоволен ня.
2. Постанову Севастопольськ ого апеляційного господарсь кого суду від 15.05.2007 р. у справі №2- 24/16344-2006А залишити без змін.
3. Ухвала набирає зако нної сили з моменту проголош ення, але може бути перегляну та Верховним Судом України з підстав та в порядку, передба чених статтями 236-238 Кодексу адм іністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Нечитайло О.М.
Судді: Ланченко Л.В.
Пилипчук Н.Г.
Рибченко А.О.
Сергейчук О.А.
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 17.06.2010 |
Оприлюднено | 12.07.2010 |
Номер документу | 10300748 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Нечитайло О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні