Ухвала

від 01.02.2022 по справі 240/2931/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про забезпечення позову)

01 лютого 2022 року м. Житомир справа № 240/2931/22

категорія 105000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шимоновича Р.М., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерухомість-Закон та порядок" до Баранівського районного відділу Державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), ОСОБА_1 про визнання дій неправомірними, скасування акту та постанови,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Нерухомість-Закон та порядок" із позовом до Баранівського районного відділу Державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), ОСОБА_1 про визнання дій неправомірними, скасування акту та постанови.

Водночас, позивачем подано заяву про забезпечення позову, у якій позивач просить: вжити заходів забезпечення позову шляхом встановлення заборони приватним/державним нотаріусам, державним реєстраторам та іншим уповноваженим суб`єктам не вчиняти реєстраційних дій по відношенню до нерухомого майна, а саме: земельної ділянки площею 0,2503 га, кадастровий номер: 1820600000:06:000:0372 та земельної ділянки площею 0, 7912 га, кадастровий номер 1820600000:06:000:0371 за адресою: АДРЕСА_1 через внесення запису про заборону до державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що між ВАТ КБ Надра та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір №205/МК/2006-840. У зв`язку з тим, що ОСОБА_2 не виконував свої зобов`язання за Кредитним договором в 2010 р. ВАТ КБ Надра звернулося до Баранівського районного суду Житомирської області із позовом про стягнення заборгованості. 24.02.2010 року Баранівським районним судом Житомирської області ухвалено рішення у цивільній справі №2-120/2010, яким позов ВАТ КБ "Надра" до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задоволено та стягнуто в солідарному порядку заборгованість в розмірі 1 647 867,70 грн.

30.04.2020 року між ТОВ Преміум Лігал Колекшн , та ПАТ КБ Надра було укладено Договір №GL3N217215_ПB про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги посвідчений 30.04.2020 р. ОСОБА_4 за реєстровим №2891, тобто ТОВ Преміум Лігал Колекшн , на підставі вказаного договору набуло прав вимоги за Кредитним договором.

29.01.2021 р. між ТОВ Нерухомість-Закон та порядок та ТОВ Преміум Лігал Колекшн було укладено Договір відступлення прав вимоги №ПФД-20, згідно якого останній відступив позивачу права вимоги за рядом кредитних договорів, зокрема за Кредитним договором №205/МК/2006-840 від 01.12.2006 р., що укладався між ВАТ КБ Надра та ОСОБА_2 . Станом на теперішній час, кредитором ОСОБА_2 являється ТОВ Нерухомість-Закон та порядок , відповідно усі зобов`язання за кредитом мають виконуватись на його користь.

Разом з тим, 01.03.2021 р. Баранівським районним судом Житомирської обл. за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 по справі №2-120/2010 щодо заміни сторони виконавчого провадження та видачу дублікату виконавчого листа, винесено ухвалу якою замінено сторону виконавчого провадження щодо виконання виконавчого листа по справі №2-120/2010 про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованості та видав дублікат виконавчого листа Баранівського районного суду Житомирської області від 15.03.2010 року у справі №2-120/2010 за позовом ПАТ КБ Надра до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованості за Кредитним договором №205/МК/2006-840 від 01.12.2006 р. Підставою заміни сторони виконавчого провадження з ВАТ КБ Надра на ОСОБА_1 є Договір відступлення права вимоги №01/02/21-ВП від 01.02.2021 р., який нібито ОСОБА_1 уклала з ТОВ Преміум Лігал Колекшн , однак як зазначено вище станом на 01.02.2021 року права вимоги за Кредитним договором №205/МК/2006-840 від 01.12.2006 року належали ТОВ Нерухомість-Закон та порядок , а договір на який посилається ОСОБА_1 є недійсним.

Після зміни стягувана з ПАТ КБ Надра на ОСОБА_1 , остання звернулася до Баранівського районного відділі державної виконавчої служби Центрально-Західного МУ МЮ (м. Хмельницький) із заявою щодо виконання виконавчого листа по справі №2- 120/2010 про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості. Де було зведене виконавче провадження №64500304 щодо стягнення з ОСОБА_2 заборгованості, в рамках якого проводились торги щодо продажу земельної ділянки, площею 0,2503 га, кадастровий номер: 1820600000:06:000:0372 та земельної ділянка, площею 0,7912 га, кадастровий номер 1820600000:06:000:0371, за адресою: АДРЕСА_1 ,, у зв`язку з тим, що треті торги не відбулися через відсутність покупців, стягувачам запропоновано в рахунок погашення заборгованості набути у власність не реалізоване майно. ОСОБА_1 яка нібито була стягувачем, заявила про своє бажання залишити за собою не реалізоване майно. 09.07.2021 р. начальником Баранівського РВДВС Центрально-Західного МУ МЮ (м. Хмельницький) Харчук Н.Г. було винесено постанову та акт про передачу ОСОБА_1 нереалізованого майна.

В подальшому на підставі постанови та акту ОСОБА_5 приватний нотаріус Новоград-Волинського районного нотаріального округу Житомирської області видав свідоцтво №1014 від 12.07.2021 р. на підставі якого за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1820600000:06:000:0371 та свідоцтво №1015 від 12.07.2021 р. на підставі якого за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1820600000:06:000:0372.

На переконання заявника, ОСОБА_1 не є належним кредитором ОСОБА_2 та помилково замінена судом як стягувач щодо виконання рішення Баранівського районного суду Житомирської області по справі №2-120/2010, вона абсолютно не правомірно набула у власність земельну ділянку, площею 0.2503 га. кадастровий номер: 1820600000:06:000:0372 та земельну ділянку, площею 0,7912 га. кадастровий номер 1820600000:06:000:0371. за адресою: АДРЕСА_1 . які також виступають забезпеченням за Кредитним договором №205/МК/2006-840 від 01.12.2006 року.

Заявник вважає, що можуть виникнути складності щодо повернення у власність ОСОБА_2 нерухомості, а також у разі відчуження земельних ділянок третім особам, можуть бути порушені права таких осіб, адже вони можуть набути у власність майно, яке згодом доведеться повертати.

Враховуючи викладене, просить задовольнити заяву про забезпечення позову.

Ознайомившись із заявою про забезпечення позову та наявними документами, суд, при вирішенні питання щодо наявності підстав для забезпечення адміністративного позову, зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За правилами ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2 статті 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

За змістом приписів частин 4, 5, 6 ст. 154 КАС України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Згідно із п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Аналіз наведеної правової норми свідчить на користь висновку, що законодавець встановив наступні підстави для постановляння ухвали про забезпечення позову у справі: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності. Забезпечення адміністративного позову можливе виключно за наявності вищевказаних обставин, які підлягають доведенню позивачем та встановленню судом у разі вжиття таких заходів.

Під час вирішення питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд, з урахуванням наявних доказів, пересвідчується, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду без вжиття заходів задоволення позову. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Відповідно до частини 2 статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що для вжиття заходів забезпечення позову необхідні поважні підстави та обґрунтування таких підстав належними доказами.

Поважними підставами забезпечення позову є існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, за захистом яких він звернувся до суду, до ухвалення рішення в адміністративній справі.

Обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є достатнє обґрунтування того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

У постанові Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №826/9263/17 зазначено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, повинен пересвідчитися в тому чи існує реальна загроза невиконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати заявник, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд враховує інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушенні у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Суд також враховує співмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Перевіривши зазначені у поданій заяві доводи позивача на предмет їх відповідності вище викладеним нормам та з`ясованим судом обставинам, суд прийшов до висновку про обґрунтованість поданої заяви та, як наслідок, про наявність підстав та необхідність вжиття заходів забезпечення позову.

Варто зауважити, що вказаний спосіб забезпечення позову є співмірним із предметом майбутнього адміністративного позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до винесення остаточного рішення у справі.

Підсумовуючи наведене, враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку про наявність достатніх та обґрунтованих правових підстав для задоволення вищевказаної заяви.

Керуючись статтями 150, 151, 156, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерухомість-Закон та порядок" про забезпечення позову - задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом встановлення заборони приватним/державним нотаріусам, державним реєстраторам та іншим уповноваженим суб`єктам не вчиняти реєстраційних дій по відношенню до нерухомого майна, а саме: земельної ділянки площею 0,2503 га, кадастровий номер: 1820600000:06:000:0372 та земельної ділянки площею 0,7912 га, кадастровий номер 1820600000:06:000:0371 за адресою: Житомирська область, Баранівський район, вулиця І. Франка, б/н через внесення запису про заборону до державного реєстру речових прав на нерухоме майно до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 240/2931/22.

Негайно надіслати примірник ухвали про забезпечення позову заявнику та всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвалу суду складено у повному обсязі: 01 лютого 2022 року.

Суддя Р.М.Шимонович