Ухвала

від 14.01.2022 по справі 320/7471/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у роз`ясненні судового рішення

14 січня 2022 року м.Київ № 320/7471/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про роз`яснення судового рішення у межах адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Кулябівської сільської ради Яготинського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Кулябівської сільської ради Яготинського району Київської області, в якому просить суд:

- визнати протиправним рішення сесії сьомого скликання Кулябівської сільської ради Яготинського району Київської області від 14.02.2020 №276-39-VII про відмову у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства із земель комунальної власності розміром 2.95 гектара в межах населеного пункту в адміністративних межах Кулябівської сільської ради Яготинського району Київської області;

- зобов`язати Кулябівську сільську раду Яготинського району Київської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства із земель комунальної власності розміром 2.95 гектара в межах населеного пункту в адміністративних межах Кулябівської сільської ради Яготинського району Київської області.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25.11.2020 адміністративний позов задоволено: скасовано рішення Кулябівської сільської ради Яготинського району Київської області №276-39-VII від 14.02.2020 про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства із земель комунальної власності розміром 2.95 гектара в межах населеного пункту в адміністративних межах Кулябівської сільської ради Яготинського району Київської області; зобов`язано Кулябівську сільську раду Яготинського району Київської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства із земель комунальної власності розміром 2.95 гектара в межах населеного пункту в адміністративних межах Кулябівської сільської ради Яготинського району Київської області.

Також, присуджено на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Кулябівської сільської ради Яготинського району Київської області судовий збір у сумі 840,80 грн.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2021 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Яготинської міської ради Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.11.2020.

07.07.2021 до суду звернувся правонаступник відповідача - Яготинська міська рада, з заявою про роз`яснення судового рішення.

Дана заява була передана судді для подальшого розгляду 03.11.2021, що підтверджується відповідним актом від 03.11.2021, складеним працівниками Відділу ДЗК суду.

Заявлене клопотання мотивовано тим, що відповідно до Закону України Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб підприємців та громадських формувань , Закону України Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій , Цивільного кодексу України, Яготинською міською радою прийнято рішення від 26.11.2020 № З 7-01-VIII про початок реорганізації сільських рад, зокрема Кулябівської сільської ради, шляхом приєднання до Яготинської міської ради , та розпочато процедуру її реорганізації. У результаті якої сільські ради, у тому числі Кулябівська сільська рада, припинили свою діяльність, як юридичні особи, їх правонаступником є Яготинська міська рада, у тому числі, у питаннях щодо виконання рішення суду.

Заявник у своїй заяві стверджує, що йому не зрозуміло на яку саме земельну ділянку потрібно надати ОСОБА_2 дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення її у власність для ведення фермерського господарства. Також, заявникові не зрозумілий розмір земельної ділянки - 2,95 га, оскільки відповідно до п.2 ст. 31 Земельного кодексу України громадяни - члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю). Однак, визначений судом розмір земельної ділянки не відповідає визначеному законом розміру.

Крім того, заявнику не зрозуміло як виконувати рішення суду без наявності, зазначених у п. 6 ст. 118 ЗК України документів, зокрема, документів, що підтверджують досвід роботи позивача у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

Для розгляду даної заяви, судом призначено судове засідання на 11.11.2021.

У призначений для розгляду справи час, сторони та їхні представники до суду не прибули, про дату, час та місце проведення судового засідання, були повідомлені належним чином, від позивача надійшла заява про розгляд питання про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання без його участі, інші учасники справи з клопотаннями про відкладення розгляду або розгляд заяви у їх відсутність не звертались.

Частиною 3 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Ураховуючи положення ч. 9 ст. 205 та ч. 3 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд заяви здійснено судом без участі представників учасників розгляду заяви у порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні матеріали справи у частині поданої заяви, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Суд зазначає, що конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим Кодекс адміністративного судочинства України не містить, а зі змісту приписів ст. 254 КАС України вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

У пункті 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі" зазначено, що роз`яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз`ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Суд вказує на те, що необхідність роз`яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання.

Згідно з п. 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" №7 від 20.05.2013 зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.

Суд також зазначає, що підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. Водночас суд, роз`яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Відтак, процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

Суд звертає увагу на те, що ст. 254 КАС України передбачає можливість роз`яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям, а доцільність роз`яснення судового рішення приймається на розсуд суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв (здоровий глузд, зрозумілість для звичайної розумної людини без юридичної освіти).

Виходячи з системного тлумачення положень статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, роз`яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз`яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тому, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане Кодексом адміністративного судочинства України.

Водночас, у рішенні Київського окружного адміністративного суду від 25.11.2020 чітко та зрозуміло викладено його зміст з додержанням норм, передбачених Кодексом адміністративного судочинства.

Натомість, заявник просить суд роз`яснити не власне сам текст рішення, а визначити конфігурацію та схему розташування земельної ділянки, в той час як конкретне місце розташування спірної земельної ділянки судом не встановлювалось.

Тим більше, що усі необхідні графічні матеріали надавались позивачем при зверненні до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, та досліджувались відповідачем при винесенні спірного рішення.

Крім того, суд зазначає, що у судовому рішенні надавалась правова оцінка рішенню Кулябівської сільської ради Яготинського району від 14.02.2020, зокрема, безпосереднім підставам відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її у власність площею 2,95 га.

При цьому, підставою відмови у наданні такого дозволу не була невідповідність документації, наданої ОСОБА_2 , вимогам ст. 118 ЗК України, зокрема, відсутність документів, що підтверджують досвід роботи позивача у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі, чи невідповідність розміру земельної ділянки.

А тому, вказані заявником обставини не були покладені в основу спірного рішення, яке було предметом розгляду у цій справі, та посилання на них у заяві про роз`яснення спірного рішення є безпідставними.

Як зазначено вище, роз`яснюючи рішення, суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення, процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

Разом з тим, у резолютивній частині рішення чітко та зрозуміло зазначено про зобов`язання Кулябівської сільської ради Яготинського району Київської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства із земель комунальної власності розміром 2.95 гектара у межах населеного пункту в адміністративних межах Кулябівської сільської ради Яготинського району Київської області.

При цьому суд звертає увагу заявника, що надання дозволу на розробку проекту землеустрою здійснюється на підставі заяви позивача від 07.06.2019, та доданих до неї документів, наявних у відповідача.

Крім того, слід відзначити, що у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку.

Таким чином, на думку суду, з урахуванням раціональності вищезазначених критеріїв доцільності роз`яснення судового рішення, у задоволенні заяви Яготинської міської ради про роз`яснення рішення суду від слід відмовити.

Керуючись статтями 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні заяви Яготинської міської ради Київської області (код ЄДРПОУ - 05408823) про роз`яснення рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.11.2020 у справі №320/7471/20.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Лисенко В.І.