Ухвала

від 27.04.2021 по справі 320/7471/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/7471/20

УХВАЛА

27 квітня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Бєлової Л.В. та суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В., перевіривши клопотання Яготинської міської ради про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу Яготинської міської ради на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кулябівської сільської ради Яготинського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, Яготинською міською радою подано апеляційну скаргу, яка зареєстрована судом першої інстанції 02 березня 2021 року за вх. № 819/21.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року у задоволенні клопотанні Яготинської міської ради про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Апелянту надано строк для усунення недоліків 7 (сім) днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення вказаних недоліків апеляційної скарги, шляхом подання до суду: обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року із зазначенням поважних причин його пропуску та подання доказів їх поважності; оригіналу документу (квитанції) про сплату судового збору.

13 квітня 2021 року апелянт отримав копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до частини шостої статті 120 КАС України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Отже, останнім днем для усунення недоліків апеляційної скарги є 20 квітня 2021 року.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, 19 квітня 2021 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої долучено квитанцію щодо сплати судового збору, а також Яготинської міської ради про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року в адміністративній справі № 320/7471/20.

В обґрунтування поважності пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт вказує, що Яготинською міською радою було розпочато процедуру реорганізації, зокрема, Кулябівської сільської ради шляхом приєднання до Яготинської міської ради. Апелянт вказує, що повноваження голови Кулябівської сільської ради на момент відправлення рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року завершились, до Яготинської міської ради як правонаступника Кулябівської сільської ради матеріали по зазначеній адміністративній справі не надходили. Вказує, що електронна пошта Кулябівського старостинського округу з дати його утворення була змінена.

Також, апелянт посилається на обмеження, встановлені у зв`язку з карантином на території України.

При цьому, апелянт підтверджує, що на веб-сайті Єдиного державного реєстру судових рішень оскаржуване рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року в адміністративній справі № 320/7471/20 оприлюднено 30 листопада 2020 року.

Перевіривши клопотання Яготинської міської ради про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Із матеріалів справи вбачається, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року.

Апеляційну скаргу відповідача на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року подано засобами поштового зв`язку 23 лютого 2021 року та зареєстровано судом першої інстанції 02 березня 2021 року за вх№819/21.

Отже, апеляційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року подано з пропуском 30-денного строку, передбаченого КАС України.

При цьому, в матеріалах справи міститься звіт про доставку електронного повідомлення, яким рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року було направлено відповідачу - Кулябівській сільській раді 07 грудня 2020 року (а.с.57).

Отже, останнім днем подачі апеляційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року було 06 січня 2021 року, однак дана апеляційна скарга була подана 02 березня 2021 року, тобто майже через два місяці після закінчення законодавчо визначеного строку для звернення до суду з апеляційною скаргою.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що поважність причин пропуску строку підлягає оцінці у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Колегія суддів вважає необґрунтованим посилання апелянта на те, що станом на момент подачі апеляційної скарги Яготинська міська рада як правонаступник Кулябівської сільської ради не отримала копію судового рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року, оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідачем у справі є саме Кулябівська сільська рада Яготинського району Київської області.

Із клопотанням про заміну в порядку процесуального правонаступництва відповідач протягом розгляду справи в суді першої інстанції не звертався, відтак у суду першої інстанції був відсутній обов`язок направлення належним чином засвідченої копії судового рішення Яготинській міській раді, оскільки, як вже було наголошено вище, відповідачем у справі № 320/7471/20є саме Кулябівська сільська рада Яготинського району Київської області.

При цьому, Кулябівській сільській раді копію оскаржуваного рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року було направлено, що підтверджується звітом про доставку електронного повідомлення (а.с.57).

Таким чином, судом було виконано процесуальний обов`язок направлення стороні по справі - відповідачу, копії судового рішення, в той же час, неналагоджена належним чином внутрішня організаційна діяльність сільської та міської ради та процедура реорганізації в даному випадку не може вважатися об`єктивною та непереборною причиною пропуску процесуального строку.

Апелянтом не зазначено жодних обставин, які є об`єктивно непереборними, такими, що не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою, і в жодному разі не дають право державному органу у будь-який необмежений час після спливу строку на апеляційне оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Колегія суддів наголошує, що сама по собі реорганізація та/або неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень є суто суб`єктивною причиною , а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними .

Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних обставин, які склались у нього на поточний день (процедура реорганізації), шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, зокрема щодо своєчасного звернення з апеляційною скаргою.

Колегія суддів також вважає безпідставними доводи апелянта про зміну відповідачем адреси електронної пошти та наголошує, що приписами статті 131 КАС України визначено обов`язок повідомити про зміну адреси та причини неприбуття в судове засідання.

Так, згідно з частиною першої вищевказаної статті, учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі зміни адреси електронної пошти, номера факсу, телефаксу, телефону, які учасник судового процесу повідомив суду.

Відповідачем не було повідомлено про зміну адреси електронної пошти, тому рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року було вірно направлено на адресу, яку вказував сам відповідач при поданні відзиву на позову заяву (а.с. 21) та за якою в подальшому отримував повістки-повідомлення.

При цьому, апелянтом при подачі клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не надано жодних належних доказів, які б свідчили про те, що останній не мав можливості подати апеляційну скаргу у строки, встановлені процесуальним законодавством, через обмеження, впроваджені у зв`язку з карантином, відтак апеляційний суд позбавлений можливості задовольнити клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги на підставі пункту 3 розділу Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України, Яготинська міська рада, яка діє як суб`єкт владних повноважень, і має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їй права на апеляційне оскарження судового рішення, повинна забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

При цьому, апелянт самостійно підтверджує, що на веб-сайті Єдиного державного реєстру судових рішень рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року в адміністративній справі № 320/7471/20 оприлюднено 30 листопада 2020 року.

У рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що у разі якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Враховуючи наведене процесуальна бездіяльність відповідача не може ставити під сумнів здійснення судочинства судом апеляційної інстанції відповідно до вимог процесуального закону.

Так, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії , справа Креуз проти Польщі ).

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

З викладеного вбачається, що об`єктивні та поважні причини пропуску зазначеного строку відсутні, а тому підстав до поновлення пропущеного апелянтом строку суд не вбачає.

Поновлення апеляційним судом строку на апеляційне оскарження за встановлених фактичних обставин та після спливу більше трьох місяців з моменту ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного рішення буде суперечити принципу правової визначеності та ставитиме в нерівне становище позивача та відповідача , який, будучи суб`єктом владних повноважень, не в змозі належним чином реалізувати своє право на апеляційне оскарження у встановлений законодавством строк, посилаючись лише на процедуру реорганізації.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Устименко проти України від 06 жовтня 2015 року Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Європейський суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом певного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип правової визначеності, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Враховуючи відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Згідно з частиною третьою статті 299 КАС України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Відтак, з огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст. 248, 255, 298, 299 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Яготинської міської ради про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року - відмовити .

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Яготинської міської ради на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кулябівської сільської ради Яготинського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду з урахуванням положень статті 329 КАС України.

Суддя-доповідач Л.В. Бєлова

Судді В.О. Аліменко,

Н.В. Безименна