Ухвала
від 10.01.2022 по справі 320/44/22
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

10 січня 2022 року № 320/44/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Горобцова Я.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали Фермерського господарства Внучка до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фермерського господарства Внучка до Головного управління ДПС у Київській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Київській області щодо відмови у підтвердженні статусу Фермерського господарства Внучка , як платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік та щодо анулювання реєстрації Фермерського господарства Внучка платником єдиного податку 4 групи,

- скасувати рішення, що направлялись листами від 21.10.2021 №37173/6/10-36-18-10, №37159/6/10-36-18-10 та від 18.11.2021 №18682/12710-36-18-05;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області поновити реєстрацію Фермерського господарства Внучка як платника єдиного податку 4 групи на 2021 рік шляхом внесення до реєстру платників єдиного податку відомостей про Фермерське господарство Внучка як платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік, про що видати довідку про підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи або відповідний витяг з реєстру платників єдиного податку.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частиною третьою статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.2 ст.132 КАС України).

Положеннями абзацу першого частини першої статті 3 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 (далі - Закон України №3674-VI) визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною першою статті 4 Закону України №3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частинами першою та другою ст. 9 Закону України №3674-VI встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно з частиною другою зазначеної статті, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який поданий суб`єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Позивачем до суду оскаржуються дії відповідача щодо відмови у підтвердженні статусу позивача як платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік та ставиться питання про зобов`язання відповідача поновити реєстрацію позивача як платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік. Вказані вимоги пов`язані між собою та випливають одна з одної, а тому судовий збір підлягає сплаті як за одну позовну вимогу.

В той же час, позивачем ставить питання про скасування рішень від 21.10.2021 №37173/6/10-36-18-10, №37173/6/10-36-18-10 та від 18.11.2021 №18682/12710-36-18-05.

Дані позовні вимоги є трьома самостійними вимогами, а тому за них потрібно сплатити судовий збір, як за три вимоги немайнового характеру.

Частинами першою та другою ст. 9 Закону №3674-VI встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що позивачем надано до суду платіжне доручення про сплату судового збору №207 від 05.12.2021 на 2270,00 грн.

Тобто, позивачем не у повному розмірі сплачено судовий збір на рахунок Київського окружного адміністративного суду.

Отже, позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 6810,00 грн.

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У зв`язку з чим суд, враховуючи положення статті 169 КАС України, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та встановити строк для усунення недоліків позовної заяви.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Указані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:

- доказів сплати судового збору у сумі 6810,00 грн.

Суд звертає увагу позивача на те, що інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі «Судова влада України» за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Принагідно суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі» , що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти (« Kreuz v. Poland» № 28249/95).

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, КАС України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі. Позаяк, законодавством чітко встановлено наслідки невиконання таких вимог, а саме постановлення судом ухвали про залишання позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Залишити без руху позовну заяву Фермерського господарства Внучка до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішень.

Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду .

Суддя Я. В. Горобцова

СудКиївський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення10.01.2022
Оприлюднено09.02.2022
Номер документу103014119
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —320/44/22

Ухвала від 20.07.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Яковенко М.М.

Постанова від 13.06.2023

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Собків Ярослав Мар'янович

Ухвала від 06.03.2023

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Собків Ярослав Мар'янович

Ухвала від 06.03.2023

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Собків Ярослав Мар'янович

Ухвала від 24.10.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Собків Ярослав Мар'янович

Рішення від 21.09.2022

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Горобцова Я.В.

Ухвала від 07.02.2022

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Горобцова Я.В.

Ухвала від 10.01.2022

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Горобцова Я.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні