КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 січня 2022 року Київ № 320/13470/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Київській області до Споживчого товариства Укрресурс про стягнення податкового боргу,
в с т а н о в и в:
Головне управління ДПС у Київській області (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Споживчого товариства Укрресурс (далі - відповідач), в якому позивач просив суд стягнути з відповідача кошти в рахунок погашення податкового боргу у розмірі 54 804, 31 грн. з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за відповідачем рахується заборгованість по орендній платі з юридичних осіб, яка в добровільному порядку не сплачена. Контролюючі органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов`язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача сум вказаної заборгованості.
Суд ухвалою від 08.11.2021 відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Від представника відповідача - голови правління Бурлака О.А. 22.12.2021 через канцелярію суду засобами поштового зв`язку надійшла заява від 26.11.2021 (вх. № 46113/21) про визнання позову. На обґрунтування поданої заяви представник зазначив, що товариство є сумлінним платником податків, при цьому із-за фінансових труднощів своєчасно здійснити оплату орендної плати за землю не мало можливості. Зазначено, що позовні вимоги є обґрунтованими.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
У разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог.
Крім того, від відповідача 24.12.2021 до суду надійшло клопотання від 30.11.2021 (вх. № 46808/21) про розстрочення виконання рішення суду протягом 2022 року рівними долями щомісячно, у зв`язку із скрутним фінансовим становищем товариства.
Розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Споживче товариства Укрресурс зареєстроване в якості юридичної особи 30.03.2000 (дата запису: 13.06.2006, номер запису: 13481200000000280) за адресою: 09500, Київська обл., Таращанський район, м. Тараща, вул. Ватутіна, буд. 3, що підтверджено наявною в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформацією за кодом в ЄДРПОУ 30739804 станом на день розгляду справи. Керівником відповідача значиться Бурлака Олександр Анатолійович.
З матеріалів справи слідує, що за відповідачем обліковується податковий борг по орендній платі з юридичних осіб в загальному розмірі 54 804, 31 грн.
Відповідно до наявних у матеріалах справи письмових доказів судом установлено, що податкова заборгованість відповідача виникла на підставі таких податкових декларацій: № 9007526081 (рік 2020) від 28.01.2020 на суму 6 770, 32 грн.; № 9007527177 (рік 2020) від 01.12.2020 на суму 695, 24 грн.; № 9015107493 (рік 2021) від 05.02.2020 на суму 6 770, 32 грн.; № 9015107493 (рік 2021) від 05.02.2020 на суму 6 770, 32 грн.; № 9015107493 (рік 2021) від 05.02.2020 на суму 6 770, 32 грн.; № 9015107493 (рік 2021) від 05.02.2020 на суму 6 770, 32 грн.; № 9015107493 (рік 2021) від 05.02.2020 на суму 6 770, 32 грн.; № 9015107493 (рік 2021) від 05.02.2020 на суму 6 770, 32 грн.; № 9015107493 (рік 2021) від 05.02.2020 на суму 6 770, 32 грн.
У відповідності до вимог статті 129 Податкового кодексу України відповідачеві донарахована пеня на суму 11, 44 грн. Частково сплачено 64, 93 грн.
У зв`язку з несплатою відповідачем у добровільному порядку суми заборгованості у розмірі 54 804, 31 грн., позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.
Відповідно до вимог статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з вимогами підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
В силу вимог підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
Відповідно до пункту 38.1 статті 38 ПК України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.
Пунктом 15.1 статті 15 ПК України передбачено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 31.1 статті 31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.
Статтею 49 ПК України визначено порядок подання податкової декларації до податкового органу. Так, пунктом 49.2 статті 49 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 56.11 статті 56 ПК України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.
Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог пункту 288.2 статті 288 ПК України, платником орендної плати є орендар земельної ділянки.
Пунктом 288.7 статті 288 ПК України передбачено, податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.
Вимогами пункту 287.3 статті 287 ПК України передбачено, що податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Таким чином, сума податкового боргу зі сплати самостійно визначених відповідачем грошових зобов`язань з орендної плати за землю з юридичних осіб становить, з урахуванням часткової сплати, а також дона нарахованої пені - 54 804, 31 грн.
Суд зазначає, що грошові зобов`язання по орендній платі за землю з юридичних осіб, самостійно визначені відповідачем, відповідно до поданих ним декларацій з плати за землю, відповідачем не були сплачені, що останнім не заперечувалось та визнається.
Пунктом 59.1 статті 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
З матеріалів справи слідує, що контролюючим органом направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми Ю від 06.01.2021 № 321-13 рекомендованим листом з повідомленням про вручення, яка отримана платником податку 22.04.2021.
Доказів оскарження податкової вимоги чи погашення податкового боргу за визначеним податковим зобов`язанням станом на день ухвалення рішення відповідач суду не надав.
Відповідно до вимог підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПК України).
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).
Згідно з вимогами пункту 95.4 статті 95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Беручи до уваги, що суму заборгованості у розмірі 54 804, 31 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи та останнім повністю визнається, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Щодо клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду, суд виходив з такого.
В силу вимог частин першої, третьої та четвертої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може розстрочити виконання рішення. Питання про розстрочення виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Отже, наведена норма пов`язує можливість розстрочення виконання рішення у виняткових випадках, за умови доведення заявником існування конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у певний строк.
З огляду на те, що підставою для розстрочення виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання у встановлені строки, на заявника покладається обов`язок доведення того, що виконання відповідного рішення суду обов`язково буде забезпечене в об`єктивній дійсності у вказані в заяві про розстрочення строки. Тобто заявник повинен довести суду свою платоспроможність у межах стягнення в подальшому у строки, вказані у заяві.
Разом із тим, відповідачем не було надано жодних доказів його неплатоспроможності, скрутного фінансового становища тощо.
Враховуючи не надання заявником обґрунтованих доказів наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та доказів часткової сплати боргу в обґрунтування його добросовісності та реального намагання застосувати всіх заходів щодо виконання свого податкового обов`язку, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про розстрочення виконання рішення суду.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 189, 242-246, 250, 255, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
позов Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ ВП: 44096797; місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 5-А) задовольнити повністю.
Стягнути зі Споживчого товариства Укрресурс (код ЄДРПОУ: 30739804; місцезнаходження: 09500, Київська обл., Таращанський район, м. Тараща, вул. Ватутіна, буд. 3) кошти в рахунок погашення податкового боргу у розмірі 54 804, 31 грн. (п`ятдесят чотири тисячі вісімсот чотири гривні 31 копійка) з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Шевченко А.В.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.01.2022 |
Оприлюднено | 09.02.2022 |
Номер документу | 103014145 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Шевченко А.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні