Рішення

від 30.12.2021 по справі 817/1590/16

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 грудня 2021 року м. Рівне №817/1590/16

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Головатчик А.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: представник Бойков О.Г., відповідача: представник Франчук Я.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" доЦентрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 26.11.2016, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2017 у справі №817/1590/16, адміністративний позов Публічного акціонерного товариства Рівнеазот до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби - задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 26.09.2016 №0002821402 та №0002831402.

Постановою Верховного Суду від 14.09.2021 касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби задоволено частково, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 11.11.2016 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2017 у справі №817/1590/16 в частині визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення №0002821402 від 26.09.2016, яким нарахована сума грошового зобов`язання за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, у розмірі 862926,87 грн. скасовано та у цій частині справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. У решті постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 11.11.2016 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2017 у справі №817/1590/16 залишено без змін.

Відповідно до протоколу Рівненського окружного адміністративного суду від 08.10.2021 автоматизованою системою документообігу для розгляду справи №817/1590/16 визначено суддю Друзенко Н.В.

Ухвалою судді Друзенко Н.В. адміністративну справу №817/1590/16 за позовом Публічного акціонерного товариства Рівнеазот до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002821402 від 26.09.2016 прийнято до провадження, та призначено до судового розгляду на 11.11.2021. Зобов`язано сторін на виконання постанови Верховного Суду від 14.09.2021 надати до суду додаткові письмові пояснення з відповідним документальним обґрунтуванням.

Ухвалою від 11.11.2021 судовий розгляд відкладено на 07.12.2021 у зв`язку з тим, що суд визнав поважними причини неприбуття позивача в судове засідання.

Ухвалою від 24.11.2021 розгляд справи призначений на 07.12.2021 за участю Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби вирішено провести в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 07.12.2021 замінено відповідача по справі №817/1590/16 - Офіс великих платників податків ДФС (код ЄДРПОУ 43141471) на правонаступника - Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ ВП 44082145).

Також уточнено назву позивача як Приватного акціонерного товариства Рівнеазот .

07.12.2021 розгляд справи відкладено до 30.12.2021.

Ухвалою від 07.12.2021 розгляд справи призначений на 30.12.2021 за участю Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків вирішено провести в режимі відеоконференції.

В судовому засіданні 30.12.2021 проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Згідно з позовною заявою вимоги ґрунтуються на тому, що порушення статей 1, 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті є порушеннями валютного законодавства, які підпадають під визначення порушень, за які застосовуються адміністративні-господарські санкції, передбачені статтею 238 Господарського кодексу України, а тому оскільки на день прийняття податкового повідомлення-рішення від 26.09.2016 №0002821402, строки, передбачені ст.250 Господарського кодексу України, вже сплинули то застосування відповідачем адміністративно-господарських санкцій у вигляді пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності є неправомірним. Згідно з додатковими письмовими та усними поясненнями сторони позивача, 07.02.2019 3акон України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті втратив чинність у зв`язку із прийняттям Закону України Про валюту і валютні операції . Відтак, фінансова відповідальність у вигляді нарахування пені за порушення строку зарахування виручки резидентом в іноземній валюті на валютний рахунок в уповноваженому банку на даний момент скасована. Таким чином, вважає, що застосування до ПАТ Рівнеазот фінансової відповідальності - є порушення статті 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, оскільки зі втратою чинністю цього Закону така відповідальність скасувалася. Крім того, сторона позивача зауважила на хибності висновків акту перевірки в частині, яка стосується операцій з нерезидентом ОАО Минудобрения (Російська Федерація), а саме щодо порушення законодавчо встановлених термінів надходження валютної виручки на 8 днів (з 14.10.2015 по 21.10.2015). При цьому, сторона позивача вказувала, що відповідачем не враховану ту обставину, що сторонами були визначені умови поставки DAP за Інкотермс 2010 і при цьому визначено, що датою поставки вважається дата отримання товару покупцем, вказана в автотранспортній накладній CMR. Оскільки відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної CMR №000892, товар поставлений по контракту №БИ-1538-15 від 30.06.2015 було отримано покупцем 22.07.2015, а тому висновок податкового органу про те, що оплата за МД №012253 від 15.07.2015 надійшла на поточний рахунок резидента з простроченням законодавчо встановлених термінів розрахунків є протиправним. За наведеного, сторона позивача просила скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.09.2016 №0002821402, як протиправне.

Заперечення на позов ґрунтуються на тому, що під час перевірки встановлено порушення позивачем норм Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" по розрахунках за зовнішньоекономічними контрактами. Відповідач вказував, що положення статті 250 Господарського кодексу України не поширюється на застосування санкцій за порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотримання якого покладено на податкові органи. За наведеного, просив у позові відмовити повністю.

Дослідженням письмових доказів по справі суд встановив наступне.

На підставі направлення від 09.08.2016 №485 та наказу від 03.08.2016 №528, згідно з пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, в період з 09.08.2016. по 30.08.2016, головним державним ревізором-інспектором Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ Рівнеазот з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за угодами: №784-15-006 від 28.10.2015, №784-15-001 від 02.10.2015, №784-15-005 від 07.10.2015, №756-15-027 від 03.04.2015, №756-15-060 від 15.05.2015, №756-15-050 від 05.05.2015, №756-15-049 від 05.05.2015, №756-15-046 від 28.04.2015, №756-15-061 від 12.05.2015, №756-15-064 від 15.05.2015, №756-15-054 від 05.05.2015, №756-15-044 від 24.04.2015, №756-15-025 від 03.04.2015, №756-15-042 від 20.04.2015, №756-15-037 від 14.04.2015, №756-15-035 від 14.04.2015, №756-15-062 від 12.05.2015, №756-15-045 від 24.04.2015, №756-15-058 від 08.05.2015, №756-15-053 від 05.05.2015, №756-15-031 від 06.04.2015, №756-15-059 від 15.05.2015, №756-15-048 від 30.04.2015, №69783/03/15 від 17.02.2015, №БИ-1538-15 від 15.07.2015, №756-14-081 від 24.11.2014, №756-15-007 від 12.02.2015, №756-15-009 від 18.02.2015, №756-15-023 від 27.03.2015, №756-15-021 від 16.03.2015, №756-15-024 від 02.04.2015, №756-15-026 від 03.04.2015, №756-15-028 від 03.04.2015, №756-15-029 від 03.04.2015, №756-15-032 від 07.04.2015, №756-15-034 від 09.04.2015, №756-15-036 від 14.04.2015, №756-15-038 від 15.04.2015, №756-15-039 від 15.04.2015, №756-15-040 від 15.04.2015, №756-15-041 від 15.04.2015, №69783/12/15 від 01.12.2015.

Результати перевірки оформлені актом Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства Рівнеазот (код ЄДРПОУ 05607824) з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій на підставі отриманих листів від ПАТ КБ НАДРА та АБ Кліринговий дім №1354/28-10-14-02/05607824 від 06.09.2016 (а.с.123-191 том 1).

За висновками акту, перевіркою встановлено порушення термінів розрахунків згідно ст.1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті №185/94-ВР від 23.09.1994 за наступними угодами:

- №756-15-035 від 14.04.2015 з нерезидентом NF Trading AG (Швейцарія): Між граничним терміном отримання коштів на суму 4561549,48 дол. США, який закінчується 17.08.2015 та днем прийняття позовної до МКАС при ТПП України, тобто 19.08.2015, відбулося порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків на 1 день (18.08.2015);

- №756-15-053 від 05.05.2015 з нерезидентом NF Trading AG (Швейцарія) : Між граничним терміном отримання коштів на суму 1117181,84 дол. США, який закінчується 17.08.2015, та днем прийняття позовної до МКАС при ТПП України, тобто 19.08.2015, відбулося порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків на 1 день (18.08.2015);

- №БИ-1538-15 від 30.06.2015 з нерезидентом ОАО Минудобрения (Російська Федерація): оплата за МД №012253 від 15.07.2015 (граничний термін надходження грошових коштів - 13.10.2015) надійшла з простроченням законодавчо встановлених термінів розрахунків на 8 днів (14.10.2015 - 21.10.2015);

- №756-15-021 від 16.03.2015 з нерезидентом NF Trading AG (Швейцарія): Між граничним терміном отримання коштів на суму 168320,00 дол. США, який закінчується 06.07.2015, та днем прийняття позовної до МКАС при ТПП України, тобто 08.07.2015, відбулося порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків на 1 день (07.07.2015);

- №756-15-029 від 03.04.2015 з нерезидентом NF Trading AG (Швейцарія): Між граничним терміном отримання коштів на суму 5775000,00 дол. США, який закінчується 14.07.2015, та днем прийняття позовної до МКАС при ТПП України, тобто 16.07.2015, відбулося порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків на 1 день (15.07.2015);

- №756-15-032 від 07.04.2015 з нерезидентом NF Trading AG (Швейцарія): Між граничними термінами отримання коштів на суми 66120,00 дол. США та 119 016,00 дол. США, які закінчуються 13.07.2015 та 14.07.2015 відповідно, та днем прийняття позовної до МКАС при ТПП України, тобто 16.07.2015, відбулося порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків у кількості 2 дні (14.07.2015 - 15.07.2015) та 1 день (15.07.2015) відповідно до кожної з недоодержаної сум;

- №756-15-034 від 09.04.2015 з нерезидентом NF Trading AG (Швейцарія): Між граничним терміном отримання коштів на суму 153816,00 дол. США, який закінчується 14.07.2015, та днем прийняття позовної до МКАС при ТПП України, тобто 16.07.2015, відбулося порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків на 1 день (15.07.2015);

Також за висновками акту, перевіркою встановлено порушення термінів розрахунків згідно ст.2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті №185/94-ВР від 23.09.1994 за наступними угодами:

- №69783/03/15 від 17.02.2015 з нерезидентом РСС Trade & Services GmbH (Німеччина): Недопоставка товару (неповернення частини передоплати) у розмірі 39,02 євро, за здійснену передоплату згідно платіжного доручення від 19.05.2015 №62; граничний термін надходження товару (повернення коштів) - 17.08.2015, а станом на 31.07.2016 кошти у розмірі 39,02 євро не надходили; Період прострочення складає 349 днів (18.08.2015 - 31.07.2016);

- №69783/12/15 від 01.12.2015 з нерезидентом РСС Trade & Services GmbH (Німеччина); З порушенням законодавчо встановлених термінів розрахунків на 14 днів (07.06.2016 - 21.06.2016) відбулось повернення частини передоплати у розмірі 19,56 євро (544,32 грн.) за здійснену передоплату згідно платіжного доручення від 09.03.2016 №137; Граничний термін надходження товару (повернення коштів) - 07.06.2016.

Не погоджуючись з висновками акта перевірки ПАТ Рівнеазот 15.09.2016 подало письмово свої заперечення (а.с.63-68 том 1).

22.09.2016 відповідачем надано відповідь за № 4072/10/28-10-14-02-10, у якій зазначено, що ПАТ Рівнеазот при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності порушено вимоги валютного законодавства, в частині неповернення валютної виручки на територію, що призвело до нарахування пені в сумі 862926,87 грн. На таких підставах заперечення платника податків були відхилені (а.с.69-71 том 1).

26.09.2016 на підставі акта перевірки №1354/28-10-14-02/05607824 від 06.09.2016 контролюючим органом винесено, зокрема, податкове повідомлення-рішення №0002821402, згідно якого ПАТ Рівнеазот нараховано суму грошового зобов`язання за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД , у розмірі 862926,87 грн. (а.с.9 том 1).

Розрахунок пені за зовнішньоекономічними угодами ПАТ Рівнеазот наведено в додатку до податкового повідомлення-рішення №0002821402 від 26.09.2016 (а.с.10-11 том 1). Даний розрахунок є коректним та арифметично правильним.

Висновки податкового органу по суті несвоєчасних розрахунків з нерезидентом NF Trading AG (Швейцарія) та щодо закінчення терміну просточення в день прийняття позовної заяви МКАС при ТПП України ПАТ Рівнеазот не оспорюються.

Також жодним чином не спростовуються по суті висновки податкового органу про недопоставку товару (неповернення частини передоплати) та про повернення частини передоплати з порушенням законодавчо встановлених термінів по взаємовідносинах з нерезидентом РСС Trade & Services GmbH (Німеччина).

Фактично позивач заперечує лише висновки податкового органу про порушення законодавчо встановлених термінів по взаємовідносинах з нерезидентом ОАО Минудобрения (Російська Федерація).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

На час існування відповідних правовідносин діяв Закон України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті №185/94-ВР від 23.09.1994, статтею 1 якого (у редакції, чинній на час виникнення відносин) було визначено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності-з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Однак, частиною третьою вказаної статті Національному банку України було надано право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Відповідно до статті 2 цього ж Закону імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Однак, частиною четвертою вказаної статті Національному банку України було надано право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Також Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок доповнено частину першу статті 25 Закону України Про Національний банк України шляхом надання Національному банку України повноважень щодо зміни строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У періоді, що був охоплений перевіркою діяли наступні постанови Правління Національного банку України: №160 від 03.03.2015 Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України (термін дії з 04.03.2015 по 04.06.2015), №354 від 03.06.2015 Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України (термін дії з 04.06.2015 по 03.09.2015); Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України №140 від 03.03.2016 (термін дії з 05.03.2016 по 08.06.2016), якими було установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , порушення резидентами, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Таким чином, і на момент існування відповідних правовідносин і на момент проведення відповідачем перевірки позивача, чинне законодавство передбачало санкцію за порушення резидентами дев`яностоденного строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Та обставина, що Закон України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті №185/94-ВР від 23.09.1994, втратив чинність з 7 лютого 2019 року на підставі Закону України Про валюту і валютні операції №2473-VIII від 21.06.2018, тобто не діє на час розгляду даної справи судом, жодним чином не нівелює правопорушення допущені позивачем у 2015-2016 роках і не може розглядатися як підстава для звільнення його від відповідальності.

Покликання позивача на норму статті 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, є абсолютно недоречним, позаяк на 26.09.2016 - на час винесення оспорюваного податкового повідомлення-рішення №0002821402, Закон №185/94-ВР був чинним, тобто на час застосування до позивача відповідної санкції, така санкція була передбачена на законодавчому рівні.

В свою чергу, в межах розгляду справи про скасування податкового повідомлення-рішення суд перевіряє правомірність і обґрунтованість відповідної санкції саме на час її застосування, а тому втрата чинності нормативно-правовим актом, яким відповідна санкція передбачалася, на час розгляду судом справи, не має жодного значення.

Хибними є також і доводи позивача про те, що допущені порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, підпадають під визначення порушень, за які застосовуються адміністративні-господарські санкції, передбачені статтею 238 Господарського кодексу України, а тому на них поширюються вимоги частини першої статті 250 Господарського кодексу України, в силу вимог якої, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Так, частиною першою статті 250 Господарського кодексу України дійсно було встановлено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Частиною другою, якою ця стаття доповнена Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Податкового кодексу України №2756-VI від 02.12.2010, зі сфери її дії виключено штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи.

Закон України №2756-VI набрав чинності з 01.01.2011 і не має зворотної сили, оскільки доповнення статті 250 Господарського кодексу України частиною другою такого змісту посилює режим юридичної відповідальності.

Таким чином, до 01.01.2011 - часу набрання чинності Податковим кодексом України, санкції за порушення законів, які не є законами з питань оподаткування, належали до адміністративно-господарських санкцій, застосування яких було можливим лише в межах строків, встановлених статтею 250 зазначеного Кодексу, тобто, не пізніше шести місяців з дня виявлення порушення і не пізніше року з дня його вчинення.

В редакції, яка діяла на час винесення спірного податкового повідомлення-рішення, частина друга статті 250 Господарського кодексу України визначала: Дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України , Законом України Про банки і банківську діяльність та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів .

Згідно з підпунктом 14.1.265. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - це плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, якщо, зокрема згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

За пунктом 58.2. статті 58 Податкового кодексу України (у відповідній редакції) податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність), зокрема, платників податків, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з пунктом 109.2 цієї ж статті, вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до підпункту 111.1.1 пункту 111.1 статті 111 цього Кодексу за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовується, зокрема, фінансова відповідальність.

Пунктом 111.2 статті 111 цього Кодексу фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

У статті 4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті фінансова відповідальність за порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону визначалася у вигляді пені.

Відповідно до пункту 114.1 статті 114 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу, тобто до закінчення 1095 днів.

З урахуванням викладеного, до спірних правовідносин не застосовуються положення статті 250 Господарського кодексу України в силу обмеження, що містить частина друга цієї статті, а строк застосування відповідної санкції за податковим повідомленням-рішенням №0002821402 від 26.09.2016 відповідає вимогам пункту 114.1 статті 114 Податкового кодексу України.

Підсумовуючи наведене суд констатує, що оспорюване рішення винесене правомірно, уповноваженим на те органом і у законодавчо встановлені строки.

Що стосується доводів позивача про необґрунтованість висновків податкового органу щодо порушення ПАТ Рівнеазот законодавчо встановлених термінів по взаємовідносинах з нерезидентом ОАО Минудобрения (Російська Федерація), то суд зауважує на такому.

Так, в акті перевірки зазначено, що оплата за митною декларацією №012253 від 15.07.2015 (граничний термін надходження грошових коштів - 13.10.2015) надійшла на поточний рахунок позивача у сумі 1998803,81 російських рублів, що становить 25% валютної виручки, які залишаються у розпорядженні резидента (Постанова НБУ від 03.09.2015 №581), з простроченням законодавчо встановлених термінів розрахунків на 8 днів (14.10.2015 - 21.10.2015).

Позивач доводив, що початкова дата відповідачем визначена не вірно, так як умови поставки за контрактом №БИ-1538-15 від 30.06.2015 з вищеназваним нерезидентом були визначені, як DAP Росошь (РФ) згідно з Інкотермс 2010, а за пунктом 3.3. контракту датою поставки вважається дата отримання товару покупцем, вказана в автотранспортній накладній CMR. (а.с.133-199 том 1). Відповідно ж до міжнародної товарно-транспортної накладної CMR №000892, товар поставлений по контракту №БИ-1538-15 від 30.06.2015 було отримано покупцем 22.07.2015 (а.с.200 том 1). Відтак, на переконання позивача граничним терміном розрахунку є 23.10.2015, а не 14.10.2015.

Зазначені доводи суд відкидає, як абсолютно безпідставні, позаяк і дата поставки, і дата розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів для цілей встановлення наявності або ж відсутності порушень вимог Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті №185/94-ВР від 23.09.1994 встановлювались виключно нормами цього Закону, а тому визначення сторонами зовнішньоекономічного контракту інших строків не мало при вирішенні питання відповідальності жодного правового значення.

Так, в силу вимог статті 1 Закону №185/94-ВР, виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів (Постанова НБУ №354 від 03.06.2015) з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується.

Таким чином, Закон чітко визначав, що датою для обрахунку строку для визначення граничного терміну розрахунку за експортований товар є дата ВМД, а тому дата CMR не мала жодного правового значення, і ні за яких умов не могла розглядатися, як підстава для зміни термінів розрахунків у сфері ЗЕД.

За наведеного, доводи позивача, не відповідають нормам чинного у відповідний період законодавства.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні даного спору, з огляду на встановлені судом обставини, враховуючи вимоги частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення №0002821402 від 26.09.2016, прийняте відповідачем в порядку та у спосіб, що визначені чинним законодавством, в межах наданих йому повноважень, обґрунтовано і правомірно.

Покладені в основу оспорюваного рішення обставини щодо допущених позивачем порушень, знайшли своє підтвердження належними і допустимими доказами, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати на користь позивача не стягуються.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Приватному акціонерному товариству "Рівнеазот" в позові до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС №0002821402 від 26.09.2016,- відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - Приватне акціонерне товариство "Рівнеазот" (Рівне -17,м. Рівне,33017. ЄДРПОУ/РНОКПП 05607824)

Відповідач - Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул.Дегтярівська, 11г,м.Київ 119,04119. ЄДРПОУ/РНОКПП 44082145)

Повний текст рішення складений 10 січня 2022 року

Суддя Н.В. Друзенко