Постанова

від 21.06.2010 по справі 2а-2361/10/1670

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

          

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2010 року < ЧАС >

м. Полтава

Справа № 2а-2361/10/1670

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Удовіченка С.О.,

при секретарі  Саченко Н.С.,

за участю:

представника позивача  Коссова С.О.

представника відповідача  Шумської І.Г.

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтаві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Досліджувальна промислово-торгівельна фірма "Даймонд і Ко" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання  протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

03 листопада 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Досліджувальна промислово-торгівельна фірма "Даймонд і Ко" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення за № 0002912301/0/2982 від 20.10.2008, яким визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (роботах, послугах, 3014010100) у розмірі 2 823 045 грн 00 коп, у тому числі за основним платежем - 1 882 030 грн та за штрафними санкціями - 941 015 грн 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на  те, що у вересні 2007 року ТОВ ДПТФ «Даймонд і Ко»до складу податкового кредиту включило суму податку на додану вартість  в розмірі  1 882 030 грн 00 коп у зв’язку із придбанням  шести судових дизельних двигунів, на підставі податкових накладних №№ 50, 51 від 25.09.2007, так як ТОВ «Сталекс», що видало зазначені податкові накладні, зареєстровано як платник податку на додану вартість (надалі - ПДВ), свідоцтво платника не анульовано, а податкові накладна відповідають встановленим вимогам, а тому порушень вимог підпункту  7.2.4 пункту 7.2 статті 7 та підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7  Закону України «Про податок на додану вартість»підприємство не допустило.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.02.2010  позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Досліджувальна промислово-торгівельна фірма "Даймонд і Ко" було залишено без розгляду.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2010 ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 17.02.2010 було скасовано та направлено справу до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду справи.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив  відмовити у задоволенні позовних вимог.

У своїх запереченнях  посилався на те, що ТОВДПТФ “Даймонд і Ко” неправомірно включено до складу  податкового кредиту у вересні 2007 року податок на додану вартість в сумі 1 882 030  грн 00 коп з вартості шести двигунів згідно податкової накладної № 51 від 25.09.2007 року судовий дизельний двигун марки М504Б № 9701-151 (ціна без врахування ПДВ складає 3 394 781 грн70 коп, ПДВ - 678956 грн 30 коп); згідно податкової накладної № 50 від 25.09.2007:  судовий дизельний двигун марки М503А № 9801-616 (ціна без урахування ПДВ складає 1104502 грн 33 коп, ПДВ - 220900 грн 47 коп),  судовий дизельний двигун марки М503А № 9901-516  (ціна без урахування ПДВ складає 1234750 грн 25 коп, ПДВ - 246950 грн 05 коп),  судовий дизельний двигун марки М503А № 9903-118 (ціна без урахування ПДВ складає 1287891 грн 40 коп, ПДВ - 257578 грн 28 коп),  судовий дизельний двигун марки М503А № 9903-223 (ціна без урахування ПДВ складає 1125342 грн 00 коп, ПДВ - 225068 грн 40 коп),  судовий дизельний двигун марки М503А № 9701-744 (ціна без урахування ПДВ складає 1262883 грн 80 коп, ПДВ - 252576 грн 76 коп), у зв’язку із порушенням підпункт 7.2.4 пункту 7.2 та підпункт 7.4.5. пункту 7.4 статті  7  Закону України Закону України “Про податок на додану вартість” в результаті чого  20.10.2008  на підставі акту перевірки від 06.10.2008  № 2785/23-210/25170967 прийнято  податкове  повідомлення - рішення за № 0002912301/0/2982 яким  донараховано податок на додану вартість у розмірі  1 882 030  грн 00 коп та застосовано штрафні (фінансові) санкції  у розмірі 941015 грн 00 коп.

Відповідно до частини 3 статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України, прокурор вступив у справу для захисту інтересів держави в особі Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області, згідно листа № 05/1-347 вих. 09 від 25 березня  2009 року, що наявний в матеріалах справи.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 26.09.2008 по 02.10.2008 Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією у Полтавській області проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Досліджувальна промислово-торгівельна фірма "Даймонд і Ко", код за ЄДРПОУ 25170967 з питань з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.09.2007 по 30.09.2007, валютного та іншого законодавства за період з 01.09.2007 по 30.09.2007 (додатково до акту планової перевірки від 29.02.2008 за №347/23-210/25170967).

Перевірка проведена на підставі направлення № 2037/002037 від 26.09.2008 , виданого Кременчуцькою ОДПІ, Биковим Юрієм Олександровичем –старшим державним податковим ревізором  інспектором, інспектором податкової служби 1 рангу відділу проведення податкового аудиту платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Кременчуцької ОДПІ, на підставі пункту 13 статті 11-1 Закону України від 04.12.1990  № 509-ХІІ  “Про державну податкову службу в Україні”, відповідно до наказу Кременчуцької ОДПІ  № 2003 від 26.09.2008.

Направлення на перевірку за  № 2037/002037 від 26.09.2008 та копія наказу № 2003 від 26.09.2008 року вручені під розписку директору ТОВ "ДПТФ "Даймонд і Ко"  Козерло Ю.В. -  29.06.2008.

За результатами позапланової перевірки 06.10.2008 складено акт № 2785/23210/25170967, в якому зафіксовано порушення ТОВ “Даймонд і Ко”: підпункту    7.2.4 пункту 7.2 та підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, а саме: ТОВ “Даймонд і Ко”  завищено податковий кредит за вересень 2007 року на суму 1 882 030  грн 00 ко.

На підставі акту № 2785/23210/25170967 від 06.10.2008  керівником Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції винесено податкове повідомлення - рішення за № 0002912301/0/2982 від 20.10.2008, яким визначено суму податкового зобов'язання  за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (роботах, послугах, 3014010100) у розмірі 2 823 045 грн 00 коп, у тому числі за основним платежем - 1 882 030 грн та за штрафними санкціями - 941 015 грн 00 коп

Проте позивач не погодився із прийнятим податковими повідомленням - рішенням та оскаржив його до суду.

Оцінюючі правомірність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, при цьому  перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Під час проведення перевірки податковим органом було встановлено наступні обставини, що зумовили визначення позивачу податкового зобов'язання.

Так, 25.09.2007 в м. Києві між  Товариством з обмеженою відповідальністю іноземними інвестиціями "Досліджувальна промислово-торгівельна фірма “Даймонд і Ко” (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Сталекс” (Продавець) укладено договір купівлі - продажу  за № 57/2, відповідно до якого останній зобов’язаний передати у власність Покупця, а Покупець повинен оплати дизельні двигуни серії М500 різних модифікацій (Товар). Оплата Товару здійснюється векселями компанії “Даймонд і Ко” на загальну суму 25 007 600 грн.

Згідно додатків до вказаного договору ТОВ “Даймонд і Ко” придбало 10 двигунів, на загальну суму 25 007 600 грн 00 коп,  в  тому числі ПДВ 4 167 933 грн 33 коп (згідно рахунку б/н від 25.09.2007 з печаткою ТОВ “Сталекс”), зокрема шість судових дизельних двигунів, а саме: судовий дизельний двигун марки М504Б № 9701-151 (ціна без врахування ПДВ складає 3 394 781 грн 70 коп, ПДВ - 678956 грн 30 коп), судовий дизельний двигун марки М503А № 9801-616 (ціна без урахування ПДВ складає 1104502 грн 33 коп, ПДВ - 220900 грн 47 коп), судовий дизельний двигун марки М503А № 9901-516  (ціна без урахування ПДВ складає 1234750 грн 25 коп, ПДВ - 246950 грн 05 коп), судовий дизельний двигун марки М503А № 9903-118 (ціна без урахування ПДВ складає 1287891 грн 40 коп, ПДВ - 257578 грн 28 коп), судовий дизельний двигун марки М503А № 9903-223 (ціна без урахування ПДВ складає 1125342 грн 00 коп, ПДВ - 225068 грн 40 коп),  судовий дизельний двигун марки М503А № 9701-744 (ціна без урахування ПДВ складає 1262883 грн 80 коп, ПДВ - 252576 грн 76 коп).

Контрагент позивача по вказану договору ТОВ “Сталекс”,  зареєстровано як юридична особа та має статус платника податку на додану вартість, що підтверджується наявним в матеріалах справи свідоцтвом № 100016179 від 26.01.2007  про реєстрацію платника податку на додану вартість відповідно, виписано податкові накладні за № 50 та № 51 від 25.09.2007 на, зокрема, вищезазначені шість судових двигунів дизельних марки М504Б № 9701-151, марки М503А: № 9801-616, № 9903-118, № 9903-223, № 9701-744, № 9901-516.

Як встановлено актом перевірки та не оспорюється жодною із сторін, розрахунки між суб’єктами господарювання здійснювалися у безготівковій формі, в рахунок оплати за одержаний товар отримано простий вексель № 7633140128386 на суму 25 007 600,00 грн, який в подальшому  погашено платіжними дорученнями на суму 25 000 000,00 грн в т.ч. ПДВ 41666,67 грн, а також в рахунок оплати векселя позивачем поставлено кабель АВВГ 172,2 м.кв. на загальну суму 7600,00 грн в т.ч. ПДВ 1266,67 грн,  заборгованість між підприємствами відсутня.

Згідно Договору зберігання обладнання № 57\3 укладеного м. Києві 25.09.2007 між ТОВ “Даймонд і Ко” та ТОВ “Сталекс”, останнє зобов’язується зберігати двигуни, що належать позивачу для збереження майна для подальшого використання ним в господарській діяльності. Так адресами зберігання судових двигунів дизельних зазначено:           

          марки  М503А :

- 1, 2 двигуни м. Миколаїв, вул. Індустріальна,1;

- 3, 5 двигуни м. Севастополь, вул. Гідрографічна, 3;

- 4 двигун м. Севастополь, Радіогірка, вул. Маринеско, 5;

марки  М504Б зазначено:

- 6 двигун: м. Миколаїв, вул. Індустріальна,1;

- 7 двигун: м. Маріуполь, вул. Інгульська,15;

- 8, 9,10 двигуни: м. Феодосія, вул. Горького, 19.

Двигуни, згідно договору передаються на зберігання на строк з 25.09.2007  по 25.10.2007, а договір відповідно діє до 25.10.2007.  

Як встановлено  в судовому засіданні ТОВ “Даймонд і Ко” у вересні 2007 року до складу податкового кредиту включило податок на додану вартість згідно податкових накладних №№ 50, 51 від 25.09.2007  в сумі 1 882 030  грн 00 коп з вартості шести двигунів марки М504Б № 9701-151, марки М503А: № 9801-616, № 9903-118, № 9903-223, № 9701-744, № 9901-516.

Як зазначав представник позивача в судовому засіданні, та підтверджується матеріалами справи, придбані двигуни дизельні у ТОВ “Сталекс” в подальшому, згідно договору купівлі –продажу № 02/07 від 02.07.2007  були продані Приватному підприємству “Нефтехімснаб”, наголошував, що факт передачі дизельних двигунів підтверджується видатковою накладною за № 2 від 28.09.2007, довіреністю від 28.09.2007 серії ЯНТ за № 628806.

Крім того, зазначав, що ТОВ “Даймонд і Ко”до складу податкового зобов’язання  за вересень 2007 року включило ПДВ у розмірі 1 882 030 грн у ціні шести дизельних двигунів  марки М504Б № 9701-151 ПДВ - 678956 грн 30 коп, марки М503А № 9801-616 ПДВ - 220900 грн 47 коп; № 9901-516 ПДВ - 246950 грн 05 коп; № 9903-118 ПДВ - 257578 грн 28 коп; № 9903-223 ПДВ - 225068 грн 40 коп; № 9701-744 ПДВ - 252576 грн 76 коп , а  у зв’язку із тим, що реалізація  двигунів проведена нижче ніж придбання на суму 2 873 грн18 коп, то позивач додатково включив у податкове зобов’язання за вересень 2007 року ПДВ у розмірі 478 грн 87 коп. А отже,  наголошував, що операції з придбання та реалізації зазначених вище двигунів включені у вересні 2007 року як до податкового зобов’язання так і податкового кредиту.

 Разом із тим, суд знаходить вказані твердження  неаргументованими та такими, що не узгоджуються з вимогами Закону України "Про податок на додану вартість"  враховуючі слідуюче.

Законом України “Про податок на додану вартість” 03.04.1997, № 168/97-ВР визначено коло платників податку на додану вартість, об’єкти, база, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Відповідно до пункту 7.1 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997, № 168/97-ВР, поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту 7.2.4. пункту 7.2  статті 7 зазначеного Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку;.

В свою чергу у відповідності до положень статті 3 Господарського кодексу України  під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність./частина1/. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва –підприємцями /частина 2/.

Так, поставка товарів –будь-які операції цивільно-правового характеру, які передбачають передачу прав власності на товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу /пункт 1.4.  Закону України "Про податок на додану вартість"/.

Із  системного аналізу Закону України "Про податок на додану вартість" можливо зробити висновок, що  відмінними ознаками передачі майна є перехід права власності на майно та договірний характер відносин, в рамках яких здійснюється така передача.

Згідно із підпунктом  7.2.6 цього Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. А згідно підпунктом  7.2.3 цього Закону - податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках.

При цьому суд вказує, що згідно листа № 80-05/597-П від 20.06.2008 Відкритого акціонерного  товариства “Звезда”, судові двигуни, (зазначені  у запиті  ВПМ Кременчуцької ОДПІ, зокрема марки М504Б № 9701-151, марки М503А: № 9801-616, № 9903-118, № 9903-223, № 9701-744, № 9901-516) заводом не виготовлялися та формуляри на них не оформлювалися.

Крім того, згідно відповіді Регістру судноплавства України № 221.4-757 від  25.03.2008, судові двигуни марок М503А-3 и М504Б виробництва заводу “Звезда”Санкт-Петербург, зіркообразного виконання до 90-х років в  цивільному суднобудуванні не використовувалися, а використовувалися тільки при будуванні військових замовлень, Регістр не має інформації про вищезгадані двигуни встановлені на піднаглядних Регістру суднах, судячи  із зазначених у запиті заводським номерам ці двигуни 1997-1999 років виготовлення.

А відповідно до листа Міністерства оборони України №154/22/4/1838 від 15.05.2008  дизельні двигуни типу М503А-з та М504Б 1997-1999 років виготовлення на балансі ВМС ЗС України не значаться та попередньо на обліку  не знаходились.

До того ж , листом від 20.06.2008 № 35/2-1341 Державна митна служба України  повідомила, що за даними ЄАІС Держмитслужби України фактів митного оформлення судових двигунів Санкт-петербурзького заводу “Звезда”, які мають опис наведений у зверненні  за період з 01.01.1997  до 08.06.2008 не виявлено.

Також, як вставлено в ході перевірки та не спростовано позивачем, що  двигуни судові дизельні серії марки М504Б № 9701-151, марки М503А: № 9801-616, № 9903-118, № 9903-223, № 9701-744, № 9901-516, що виготовлені Санкт-петербурзьким заводом “Звезда”, ПДВ по сплаті яких, включено до податкового кредиту у вересні  2007 року, що  є  предметом даного спору, згідно договору № 57\3 від 25.09.2007  зберігалися за наступними адресами:

2 судових дизельних двигуна марки М503А згідно договору знаходилися на зберіганні в м. Миколаїв, вул. Індустріальна, 1,

При цьому,  право власності на нерухомість за вищезазначеною адресою належить ДАХК "Чорноморський суднобудівний завод", від якого працівниками відділу податкової міліції отримано відповідь, що на території заводу судові дизельні двигуни не знаходились, на балансі не рахувались. В період з 01.09.2007 по 01.09.2008 договори на відповідальне зберігання з вищезазначеними підприємствами не укладались.

2 судових дизельних двигуна марки М503А згідно договору № 57\3 від 25.09.2007 знаходилися на зберіганні  в м. Севастополь, вул. Гідрографічна, 3.

Разом із тим, право на  складські приміщення, розташовані за вищезазначеною адресою, належить ВАТ "Укрспецпереробка". Відповідно до пояснень головного бухгалтера товариства, дизельні двигуни марок М503А та М504Б товариством не зберігались, крім того, між  ВАТ "Укрспецпереробка" та ПП Малікова Л.Ф. укладено договір оренди складської бази, згідно якого суборенда заборонена.

1 судовий дизельний двигун марки М503А згідно договору № 57\3 від 25.09.2007 знаходився на зберіганні  в м. Севастополь, Радіогірка, вул. Марисенко, 5.

Однак за даною адресою знаходиться житловий будинок, що належить  ПП ТК "Діалог".

За наведених обставин наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих Підприємству податкових накладних, не є підставою для включення відповідних сум ПДВ до складу податкового кредиту, оскільки податкові накладні виписані платником, який фактично не виступав продавцем товарів, зазначених в податкових накладних, не здійснював їх поставку та відвантаження, та, відповідно, не формував податкові зобов’язання.

Також, слід зазначити, що наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції.

Згідно із частиною 1 статті  216 ЦК недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.     

Статтями 626, 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до пункту 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно із пунктом  1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно із статтею 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

А у відповідності до положень статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно із пунктом  19 статті 2 Бюджетного кодексу України доходи бюджету - усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти).

Статтею 9 Бюджетного кодексу України встановлено, що доходи бюджету класифікуються за такими розділами: податкові надходження, неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, трансферти.

А частиною 2 статті  9 вказаного Кодексу податковими надходженнями визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі.

Несплачений ТОВ ДПТФ «Даймонд і Ко»податок на додану вартість, у зв’язку із зменшенням від’ємного значення за рахунок включення до складу податкового кредиту у вересні 2007 року вартості придбаних 6 дизельних двигунів  в розмірі 1 882 030 грн 00 коп дохідною частиною державного бюджету, власністю держави.

У пункті  1.3 статті  1 Закону України "Про податок на додану вартість" платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно із пунктом  10.2 статті 10 того самого Закону платники податку, визначені у    підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту  10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Таким чином, доводи органу державної податкової служби про те, що операції із придбання та реалізації товару не мали реальний характер,  підтверджуються,  а наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для формування на їх підставі податкового кредиту, оскільки відповідно до наявних в справі матеріалах можна зробити висновок, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Враховуючи, що відповідно до вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" обов'язковою умовою до податкового кредиту відносяться суми податку на додану вартість, сплачені за наслідками господарської операції з придбанням товарів (робіт, послуг),  в результаті якої платник податку використовує придбані товари (роботи, послуги) у власній господарській діяльності.

В свою чергу, господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. /пункт 1.32 статті 1 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994, № 334/94-ВР/.  

Водночас, наявними у справі письмовими доказами підтверджено, що позивач уклав договір  про продаж № 02/07 дизельних двигунів Приватному підприємству “Нефтехімснаб”, 02 липня 2007 року і згідно пункту 1.1. якого, зазначено, що Продавець (ТОВДПТФ “Даймонд і Ко”) зобов’язується передати належне їй майно у власність Покупцю (ПП “Нефтехімснаб”) а Покупець зобов’язаний прийняти товар та оплатити за нього на умовах договору, а саме, згідно умов договору, вартість двигунів судових дизельних, згідно специфікації становить 25 000 000,00 грн.

Разом із тим, суд вважає за необхідне зазначити, що в момент укладення вищезазначеного договору купівлі –продажу № 02/07 від 02.07.2007 позивач, не був власником  двигунів судових дизельних, які він  зобов’язувався передати.

Відповідно до  наданої суду копії довідки  виїзної планової перевірки від 25.12.2007 контрагента по даному договору ПП “Нефтехімснаб”, вбачаться, що сплачено  останнім ТОВ ДПТФ «Даймонд і Ко»суму 25000 000 ,00 грн, в т.ч. ПДВ 4 166 666,67 грн у вересні 2007 року (28.09.2007 платіжні доручення з №1 по 200).

Однак, суд наголошує, що придбавши двигуни дизельні 25.09.2007 у ТОВ «Сталекс»за 25007600, 00 грн позивач  отримав кошти  28.09.2007  від ПП Нефтехімснаб” в розмірі 25000000,00 грн, тобто через  2 дні продав  за ціною нижчою за їх придбання.

Однак найголовніше, що  через більш ніж два місяці після їх придбання (25.09.2007)  у ТОВ “Сталекс” позивач не міг продати їх ТОВ “Нефтехімнснаб” (02.07.2007) раніше ніж придбав, тобто здійснив завідомо для себе збиткову операцію.

При цьому будь-яких доводів на обґрунтування того, що продаж товарів за цінами нижчими цін придбання через нетривалий проміжок часу є економічно вигідним та сприяє досягненню мети господарської діяльності - отримання доходу, позивач не навів так само, як не навів і інших причин, які б свідчили про те, що такі його дії відповідали цілям ділового характеру

А також,  представник позивача в судовому засіданні не зміг пояснити яким чином ТОВ ДПТФ “Даймонд і Ко”, придбавши 10 судових дизельних двигунів типу М503А-з та М504Б 25 вересня 2007 року, здійснило їх продаж 02 липня 2007 року.

Аналізуючи вищезазначене в його сукупності, суд приходить до висновку про заниження   ТОВ ДПТФ «Даймонд і Ко»податку на додану вартість  в період з 01.09.2007 по 30.09.2007 на загальну суму  1 882 030 грн, в тому числі у вересні 2007 року в сумі 1 882 030 грн

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються  на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними  суду  своїх  доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги  та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює  докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, відповідач при прийнятті податкового –повідомлення рішення 0002912301/0/2982 від 20.10.2008 діяв на підставі, у межах повноважень та  у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

А отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення за № 0002912301/0/2982 від 20.10.2008, яким визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (роботах, послугах, 3014010100) у розмірі 2 823 045 грн 00 коп, у тому числі за основним платежем - 1 882 030 грн та за штрафними санкціями - 941 015 грн 00 коп задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись  статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 86,159, 160-163,167  Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Досліджувальна промислово - торговельна фірма “Даймонд і Ко” до Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0002912301/0/2982 від 20.10.2008 відмовити.

          Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в  разі  складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160  цього  Кодексу  -  з  дня  складення  в  повному обсязі. Якщо постанову  було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі,   то   строк   подання  заяви  про  апеляційне  оскарження обчислюється  з  дня отримання  нею  копії  постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу  адміністративного судочинства України.

          Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України  набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

          Постанову в повному обсязі  складено   25 червня 2010 року.   

          Суддя                                                                                С.О. Удовіченко