Ухвала

від 18.11.2013 по справі 2а-2361/10/1670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2013 року м. Київ К-42149/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Досліджувальна промислово-торгівельна фірма «Даймонд і Ко»

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.06.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2010

у справі №2а-2361/10/1670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Досліджувальна промислово-торгівельна фірма «Даймонд і Ко»

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.06.2010, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2010, у задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ в Полтавській області №0002912301/0/2982 від 20.10.2008 відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про задоволення позову, з підстав порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.09.2007 по 30.09.2007, за результатами якої складено акт №2785/23210/25170967 від 06.10.2008.

За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення пп.7.2.4 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» у зв?язку з чим завищено податковий кредит за вересень 2007 року на суму 1882030 грн.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0002912301/0/2982 від 20.10.2008, яким визначено суму податкового зобов?язання з податку на додану вартість в розмірі 2823045 грн., у т.ч. основний платіж 1882030 грн., штрафні санкції 941015 грн.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається позивач у касаційній скарзі, та вважає, що судом повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 25.09.2007 між позивачем та ТОВ «Сталекс» (продавець) укладено договір купівлі-продажу №57/2, за умовами якого останній зобов?язався передати у власність позивача дизельні двигуни серії М500 різних модифікацій, а позивач у свою чергу прийняти їх та оплати, шляхом видачі векселя, на загальну суму 25007600 грн.

Згідно додатків до договору купівлі-продажу, позивачем придбано 10 дизельних двигунів на загальну суму 25007600 грн., у т.ч. ПДВ 4167933,33 грн.

ТОВ «Сталекс» видано податкові накладні №50 та №51 від 25.09.2007, у т.ч. на шість судових дизельних двигунів марки М504Б №9701-151; М503А: №9801-616, №9903-118, №9903-223, №9701-744, №9901-516.

В рахунок оплати позивачем видано простий вексель №7633140128386 на суму 25007600 грн., який в подальшому погашений платіжними дорученнями на суму 25000000 грн., у т.ч. ПДВ 4166666,67 грн., а також в рахунок оплати векселя позивачем поставлено кабель АВВГ 172,2 кв.м на загальну суму 7600 грн., у т.ч. ПДВ 1266,67 грн.

Згідно договору зберігання обладнання №57/3 від 25.09.2007, укладеного між позивачем та ТОВ «Сталекс», останнє зобов?язувалось зберігати двигуни, що належать позивачу, для подальшого використання ним в господарській діяльності за наведеними адресами, в строк до 25.10.2007.

У вересні 2007 року позивачем включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість згідно податкових накладних №50 та №51 від 25.09.2007 видних ТОВ «Сталекс» в сумі 1882030 грн.

Згідно договору купівлі-продажу №02/07 від 02.07.2007, придбані у ТОВ «Сталекс» дизельні двигуни, позивачем продані ПП «Нафтохіснаб» за ціною 25000000 грн. На підтвердження зазначеної операції позивачем надано видаткову накладну №2 від 28.09.2007, довіреність від 28.09.2007 серії ЯНТ №628806.

У зв?язку з тим, що ціна продажу нижче ціни придбання на 2873,18 грн. податкові зобов?язання з податку на додану вартість за вересень 2007 року за даною операцією позивачем збільшені на 478,87 грн. та задекларовано в сумі 1882030 грн.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається в разі поставки товарів (робіт, послуг) покупцю на його вимогу. У будь-якому випадку видається товарний чек, інший розрахунковий або платіжний документ, який підтверджує передачу товарів (робіт, послуг) та/або прийняття платежу із зазначенням суми податку.

Системний аналіз пунктів 7.2, 7.4, 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» дає підстави стверджувати, що податкова накладна, яка видається платником податку, що поставляє товари (роботи, послуги), на вимогу їх отримувача є підставою для нарахування податкового кредиту останнього лише за умови здійснення самої господарської операції.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність первинних документів обліку.

При вирішенні спору суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що операції з купівлі-продажу шести дизельних двигунів марки М504Б №9701-151; М503А: №9801-616, №9903-118, №9903-223, №9701-744, №9901-516 не знайшли підтвердження свого реального характеру. А саме, згідно листа ВАТ «Звезда» зазначені судові двигуни заводом не виготовлялися та формуляри на них не оформлялися, до 90-х років такі двигуни використовувались виключно при виконанні військових замовлень у цивільному суднобудуванні не використовувались, виходячи з заводських номерів ці двигуни 117-1999 років виготовлення. Згідно листа Міністерства оборони України зазначені дизельні двигуни на балансі ВМС ЗС України не значаться та попередньо на обліку не знаходились. За даними Державної митної служби України фактів митного оформлення судових двигунів Санкт-Петербурзького завод «Звезда» не виявлено. Не знайшов свого підтвердження і факт зберігання вищезазначених двигунів за адресами визначеними сторонами у договорі зберігання обладнання №53/7 від 25.09.2007.

Оскільки наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту за безтоварними операціями.

Крім того, укладення договору про продаж дизельних двигунів марки М504Б та М503А здійснено позивачем 02.07.2007, тобто раніше ніж вони були придбані (договір від 25.09.2007 з ТОВ «Сталекс»), при цьому жодних застережень щодо набуття предмету продажу у майбутньому договір не містить. Згідно наданих позивачем документів придбані у ТОВ «Сталекс» дизельні двигуни загальною вартістю 25007600 грн. через три дні передані ним ПП «Нафтохімснаб» за ціною 25000000 грн. тобто нижче ціни придбання. Така діяльність позивача не відповідає поняттю господарської діяльності, за відсутності розумних економічних або інших причин (ділової мети) здійснення позивачем збиткових операцій, оскільки дохід від продажу товарів, не покривав витрат на їх придбання.

Доводи касаційної скарги правильності висновків судів попередніх інстанцій не спростовують. Позивач визнає факт укладення ним нікчемних правочинів щодо купівлі-продажу дизельних двигунів, при цьому вважає, що виключенню з його податкового обліку підлягає як податковий кредит за договором з ТОВ «Сталекс» від 25.09.2007 про придбання товару, так і податкові зобов?язання за договором з ПП «Нафтохімснаб» за договором від 02.07.2007, а тому у нього відсутні суми несплачені до бюджету. Однак, перерахування ПП «Нафтохімснаб» коштів на банківський рахунок позивача 28.09.2007 в сумі 25000000 грн., у т.ч. ПДВ 4166666,67 грн., що є першою подією з якою пов?язується виникнення податкових зобов?язань платника, відповідно до пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», підтверджується матеріалами справи.

З огляду на викладене, висновки суду першої та апеляційної інстанції про правомірність прийнятого податковим органом податкового повідомлення-рішення відповідають правильному застосуванню норм матеріального права.

Підстав для скасування прийнятих у справі рішень, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Досліджувальна промислово-торгівельна фірма «Даймонд і Ко» відхилити, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.06.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2010 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун