Рішення

від 14.12.2021 по справі 480/7074/21

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2021 року Справа № 480/7074/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Воловика С.В.,

за участі секретаря судового засідання - Дараган Ю.П.,

представника позивача - Смолового А.В.,

представника відповідача - Петриченка О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу № 480/7074/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІС-УКРАЇНА"

до Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки

про визнання протиправними та скасування постанов,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АВІС-УКРАЇНА" (далі - позивач, ТОВ "АВІС-УКРАЇНА") звернулось з позовною заявою до Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (далі - відповідач), в якій просить суд:

- визнати протиправними та скасувати постанови від 19.07.2021 №295013 та №295015.

Свої вимоги мотивує тим, що 26.05.2021 працівниками Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на ділянці а/д Н-07 Суми-Київ-Юнаківка 292 км+490 м проведено перевірку транспортних засобів, що використовувались товариством для перевезення органічного добрива, а саме: МАЗ 6501С5, номерний знак НОМЕР_1 та МАЗ 6501С5, номерний знак НОМЕР_2 , за результатами якої складено акти від 26.05.2021 №029107 та №029104 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.

На підставі вказаних актів, Слобожанським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки винесено постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №295013 та №295015 від 19.07.2021, якими за порушення п.22.5 ПДР, відповідальність за яке передбачена абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" постановлено стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АВІС-УКРАЇНА" адміністративно-господарський штраф в сумі 34 000 грн. відповідно.

Позивач вважає вказані дії протиправними, а постанови такими, що підлягають скасуванню, оскільки безпідставним є висновок відповідача про те, що транспортним засобом позивача перевищено нормативи вагових параметрів, а саме навантаження на здвоєні осі становило 19,45 т (нормативно допустиме 16 тон) та 20,7 т відповідно. Позивач зазначає, що відповідно до пп. 2, 3 п. 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007, вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. При цьому, методика, про яку зазначено в п. 2 Порядку № 879 та згідно якої повинен проводитись процес визначення навантаження на вісь (осі) транспортного засобу спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології (Укрметртестандартом) не затверджено. Оскільки транспортний засіб ТОВ "АВІС-УКРАЇНА" перевозив напіврідкий вантаж, який є рухомим під час маршруту транспортних засобів - його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху, що у свою чергу не дає можливості, за відсутності відповідної методики зважування (в якій би був передбачений реальний відсоток похибки навантаження на вісі для напіврідких вантажів), з достовірністю встановити, що перевезення вантажу здійснювалось з перевищенням вагових обмежень.

Ухвалою суду від 05.08.2021, позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 480/7074/21, підготовче засідання призначено на 12.10.2021 о 10 год. 00 хв., встановлені строки для подання заяв по суті справи.

Заперечуючи проти позовних вимог, Слобожанське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки у відзиві зазначилл, що відсутність методики проведення габаритно-вагового контролю, затвердженої Міністерством економічного розвитку, не є підставою, яка звільняє перевізників від відповідальності за перевищення вагових та габаритних параметрів транспортного засобу та від обов`язку по внесенню плати за таке перевищення. Відповідач зауважив, що посадовими особами Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, проводилось зважування за допомогою ваг, які мають періодичну повірку та відповідають вимогам законодавства, в тому числі Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність . Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що Управління діяло виключно в межах наданих повноважень, та в спосіб передбачений чинним законодавством.

Ухвалою суду від 06.10.2021, у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці, підготовче засідання відкладено на 22.10.2021 о 10 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 22.10.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 18.11.2021 об 11 год. 50 хв.

Ухвалою суду від 18.11.2021, занесеною до протоколу, оголошено перерву у судових дебатах до 10 год. 30 хв. 14.12.2021.

В судовому засіданні 14.12.2021, представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав їх необґрунтованості.

Заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

26.05.2021 працівниками Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на ділянці а/д Н-07 Суми-Київ-Юнаківка 292 км+490 м проведено перевірку транспортних засобів, що використовувались товариством для перевезення органічного добрива, а саме: МАЗ 6501С5, номерний знак НОМЕР_1 та МАЗ 6501С5, номерний знак НОМЕР_2 , за результатами якої складено акти від 26.05.2021 №029107 та №029104.

Перевіркою виявлено, що при перевезенні вантажу (органічного добрива) згідно ТТН №РСАВ 075776 та №РСАВ 075777 від 26.05.2021, автомобільний перевізник здійснив перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень на строєні осі, а саме: фактичне навантаження на здвоєну ось склало 19,45 тон та 20,7 тон відповідно при допустимих 16 тони.

Також співробітниками Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було складено акти про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 26.05.2021 №№029104, 029107, довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 26.05.2021 №0020762, №0020758, розрахунки плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 26.05.2021.

Постановами заступника начальника Слобожанського міжрегіонального управління Укртранспезпеки - начальника відділу державного контролю за безпекою на транспорті в Сумській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 295013 та №295015 від 19.07.2021 вирішено стягнути з ТОВ "АВІС-УКРАЇНА" штраф в сумі 34 000,00 грн. за правопорушення передбачене абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт за перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів (а.с.38,39).

Не погодившись з постановами, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

На виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека).

Відповідно до п. 1 Положення Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно з пп.1 п. 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Підпунктами 15 та 27 п. 5 названого Положення визначено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567.

Відповідно до п. 2 Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю в тому числі, шляхом проведення рейдових перевірок.

Відповідно до п. 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Габаритно-ваговий контроль проводиться однією посадовою особою Укртрансбезпеки у разі залучення до рейдової перевірки посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки та власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю, а також посадових осіб органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації (абз. 2 п.16 Порядку № 1567).

Під час проведення рейдової перевірки перевіряється, серед іншого, наявність визначених ст. 39 та ст. 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом (п. 15 Порядку № 1567).

Оформлення результатів перевірки та застосування адміністративно-господарських штрафів, передбачені п. 20-30 цього Порядку.

Так, виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис (п. 20-22 Порядку №1567).

Відповідно до п. 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Пунктами 26-27 Порядку № 1567 передбачено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Відповідно до абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 відсотків, але не більше 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, які здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажив на території України, у тому числі - габаритно-ваговий контроль транспортних засобів.

Згідно з ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

За приписами п. 22.5 Правил дорожнього руху, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Так, механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування, визначений Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 року (далі - Порядок № 879).

Відповідно до пп. 2 п. 2 Порядку № 879, вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Згідно з п. 12 Порядку № 879, вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані (п. 13 Порядку №879).

Із аналізу наведених положень слідує, що зважування транспортних засобів здійснюється за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, яке повинне утримуватись у робочому стані, періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки МАЗ 6501С5 номерний знак НОМЕР_1 встановлено перевищення нормативно допустимого навантаження, а саме: замість 16 тон навантаження становило 19,45 тон. та транспортного засобу марки МАЗ 6501С5 номерний знак НОМЕР_2 встановлено перевищення нормативно допустимого навантаження, а саме: замість 16 тон навантаження становило 20,7 тон.

При цьому, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач наголошує, що результати здійснення габаритно-вагового контролю не можуть бути належними доказами, оскільки зважування транспортного засобу здійснювалось за відсутності Методик, затверджених Мінекономрозвитку та спеціально уповноваженим центральним органом у сфері метрології.

Не погоджуючись із твердженням позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про дорожній рух" до компетенції Кабінету Міністрів України у сфері дорожнього руху, окрім іншого, належить підготовка проектів законів, нормативних актів з питань дорожнього руху та його безпеки, а також відповідальності за їх порушення на території України.

З метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативно, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України (ст. 29 Закону України "Про дорожній рух").

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про автомобільні дороги" рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, на момент проведення габаритно-вагового контролю належного позивачу транспортного засобу, не була затверджена відповідна методика Мінекономрозвитку, якою мали керуватися органи Укртрансбезпеки під час проведення габаритно-вагового контролю.

Проте, враховуючи, що за змістом ст. 4 та ст. 29 Закону України "Про дорожній рух", ст. 33 Закону України "Про автомобільні дороги" визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком № 879, яким і керувався відповідач.

Такі висновки щодо суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 02.08.2018 по справі № 820/1420/17.

Безпідставним є посилання позивача на те, що загальна маса транспортного засобу не перевищувала нормативно допустимої, як на підставу протиправності складеного розрахунку плати за проїзд, оскільки, в даному випадку проведеним зважуванням встановлено, що навантаження складає 19,45 тон та 20,7 тон відповідно при нормативно допустимому 16 тони.

Так, положення пункту 22.5 Правил дорожнього руху окремо встановлюють заборону на рух транспортних засобів та їх составів із перевищенням навантаження на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т.

Отже рух транспортного засобу із перевищення лише одного нормативного допустимого вагового параметру, такого як навантаження на здвоєну вісь транспортного засобу, свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Щодо доводів позивача про те, що предметом перевезення був напіврідкий вантаж (органічне добриво), який є рухомим під час руху транспортного засобу, а тому його маса є несталою в різних точка автомобіля, суд зазначає наступне.

Наказом Міністерства транспорту України "Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні" від 14 жовтня 2014 року № 363 (далі по тексту - Правил) на водія та перевізника покладено ряд обов`язків щодо навантаження, розміщення, закріплення та перевезення сипучого вантажу, які позивачем не були виконані.

Відповідно до п.п. 8.14-8.15 глави 8 зазначених Правил, завантажені предмети слід розміщувати і закріпляти так, щоб запобігти їх падінню, волочінню, травмуванню ними супровідних осіб чи створенню перешкод для руху.

Вантаж повинен бути належним чином закріплений засобами кріплення (ременями, ланцями, розтяжками, тросами, розпірними перекладинами, якірними рейками (балками), сітками тощо) відповідно до національних стандартів щодо правил безпечного закріплення вантажів і засобів кріплення. Кількість засобів кріплення вантажу повинна бути достатньою для здійснення його безпечного перевезення.

Згідно з п. 12.1 глави 12 Правил, при транспортуванні вантажів слід дотримувати вимог Правил дорожнього руху України.

Пунктом 12.5 глави 12 вказаних Правил передбачено, що для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова; волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Згідно з пунктом 8.20 глави 8 Правил водій зобов`язаний перевірити відповідність кріплення і складання вантажу на рухомому складі умовам безпеки руху та забезпечення цілості рухомого складу, а також сповістити Замовника про виявлені недоліки у кріпленні та складанні вантажу, які загрожують його збереженню.

Відповідно до п. 8.21 глави 8 Правил, виходячи з вимог безпеки руху, водій зобов`язаний перевірити відповідність габаритів вантажу розмірам, що зазначені у Правилах дорожнього руху України.

Отже водій, який здійснює вантажні перевезення, зокрема напіврідкого вантажу великоваговим автомобільним транспортом, зобов`язаний дотримуватись встановлених правил, з метою уникнення порушень законодавства про автомобільний транспорт та створення небезпеки для пішоходів та інших учасників дорожнього руху, а тому доводи позивача щодо напіврідкого вантажу суд вважає необґрунтованим.

Посилання позивача на невідповідність зважувального обладнання вимогам законодавства також є безпідставним, з огляду на наступне.

Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.07.2016 № 255 затверджено Вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених (далі - Вимоги).

Відповідно до п. 8 Вимог, вимірювальне і вагове обладнання пересувного пункту повинно бути атестовано на проведення вимірювань та мати відповідне свідоцтво спеціально уповноваженого органу у сфері метрології.

За приписами пункту 9 Вимог, вагове обладнання повинно забезпечувати поосьове зважування у русі і визначати повну масу вантажного транспортного засобу з похибкою не більше ніж 2 % та дискретністю вимірювання в межах технічних характеристик вагового обладнання, визначених виробником.

Судом встановлено, що посадовими особами Слобожанського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки проводилось зважування за допомогою ваг, які мають періодичну повірку та відповідають вимогам законодавства, що підтверджується свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки.

Щодо доводу позивача про відсутність на момент виникнення спірних правовідносин Методики виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів України, то суд зазначає наступне.

Дійсно, під час здійснення вагового контролю, не була затверджена відповідна методика Мінекономрозвитку, якою мали керуватися органи Укртрансбезпеки під час проведення габаритно-вагового контролю.

Пунктом 19 Порядку № 879 було передбачено, що під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку.

Проте, оскільки за змістом ст. 4 та ст. 29 Закону України "Про дорожній рух", ст. 33 Закону України "Про автомобільні дороги" визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком № 879, яким керувався відповідач, суд вважає, що відповідачем правомірно проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу позивача та складено відповідні довідку та розрахунок.

Крім того, позивачем не наведено жодних обґрунтувань порушення його права у спірних правовідносинах внаслідок проведення габаритно-вагового контролю без використання методики Мінекономрозвитку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.09.2018 у справі № 804/5296/17.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. (ч. 2 ст. 77 КАС України)

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані постанови Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу №295013 від 19.07.2021 року та про застосування адміністративно-господарського штрафу № 2295015 від 19.07.2021 року відповідають критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим, позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІС-УКРАЇНА" до Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправними та скасування постанов - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Воловик