Постанова

від 19.01.2023 по справі 480/7074/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2023 р.Справа № 480/7074/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,

Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А. ,

за участю секретаря судового засідання Пукшин Л.Т

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІС-УКРАЇНА" на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.12.2021 року, головуючий суддя І інстанції: С.В. Воловик, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 14.12.21 року у справі № 480/7074/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІС-УКРАЇНА"

до Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки

про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «АВІС-УКРАЇНА», звернулось до суду з адміністративним позовом до Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, в якому просило суд визнати протиправними та скасувати:

- постанову Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки № 295013 від 19.07.2021 року про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу в сумі 34000,00 грн.;

- постанову Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки № 295015 від 19.07.2021 року про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу в сумі 34000,00 грн.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 14.12.2021 року у справі № 480/7074/21 у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.12.2021 року у справі № 480/7074/21 скасувати, та прийнявши нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що постанови відповідача від 19.07.2021 року № 295013 та № 295015 про застосування до позивача адміністративно-господарських штрафів є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки ухвалені на підставі висновків відповідача про перевищення транспортними засобами нормативних вагових параметрів, що не підтверджені жодними належними та допустимими доказами. Вважає, що оскільки транспортні засоби перевозили напіврідкий вантаж, а саме органічне добриво, то проведення зважування у русі шляхом поосьового заїзду транспортних засобів на платформу ваг без забезпечення проміжку часу (паузи), необхідного для врівноваження такого вантажу, не може дати однозначних та достовірних результатів навантаження на одну вісь транспортного засобу, адже це не дозволяє врахувати перерозподіл тиску на осі та зсув центру ваги під час нахилу транспортних засобів при заїзді на платформу ваг, тоді як вантаж, в силу своїх властивостей, легко деформується під дією мінімальних сил, що ставить під сумнів об`єктивність результатів такого зважування. При цьому, методика, згідно якої повинен проводитись процес визначення навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології не затверджена. Також зазначає, що оскільки видача дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, які перевозять з перевищенням габаритно-вагових параметрів подільні вантажі не передбачена, то відповідно, на позивача не може бути накладений штраф за відсутність такого дозволу.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 26.05.2021 року посадовими особами Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на ділянці автодороги Н-07 Суми-Київ-Юнаківка 292 км+490 м проведено перевірку транспортних засобів, що використовувались Товариством з обмеженою відповідальністю «АВІС-УКРАЇНА» (далі ТОВ «АВІС-УКРАЇНА») для перевезення органічного добрива, а саме: МАЗ 6501С5 номерний знак НОМЕР_1 , та МАЗ 6501С5, номерний знак НОМЕР_2 .

За результатами перевірки складено акт №272672 від 26.05.2021 року проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, за висновками якого встановлено перевищення транспортним засобом МАЗ номерний знак НОМЕР_1 під час переведення вантажу згідно ТТН №РСАВ 075776 (органічні добрива) нормативних вагових норм, передбачених п. 22.5 ПДР на 30,62% (навантаження на здвоєну вісь 20,9 т) без відповідного дозволу (т. 1 а.с. 129).

Також, за результатами перевірки складено акт №272556 від 26.05.2021 року проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, за висновками якого встановлено перевищення транспортним засобом МАЗ номерний знак НОМЕР_2 під час переведення вантажу згідно ТТН №РСАВ 075777 (органічні добрива) нормативних вагових норм, передбачених п. 22.5 ПДР на 30,62% (навантаження на здвоєну вісь 19,45 т) без відповідного дозволу (т. 1 а.с. 116).

За наслідками перевірки співробітниками Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було складено довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 26.05.2021 року №0020762, та №0020758 (т. 1 а.с. 112,121), акти про перевищення транспортним засобом норм активно-вагових параметрів від 26.05.2021 року №029107, та №029104 (т. 1 а.с. 113,122), а також розрахунки плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 26.05.2021 року №029104, та №029107 (т. 1 а.с. 120, 111).

19.07.2021 року відповідачем винесено постанови:

- № 295013 від 19.07.2021 року про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу в сумі 34000,00 грн., у відповідності до абз. 16 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за перевезення вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% без відповідного дозволу (т. 1 а.с. 117);

- № 295015 від 19.07.2021 року про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу в сумі 34000,00 грн. у відповідності до абз. 16 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за перевезення вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% без відповідного дозволу (т. 1 а.с. 132).

Вважаючи вищевказані рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Частиною2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-IIIвстановлено, щодержавний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок №1567).

Згідно з пунктом 3 Порядку №1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Згідно пунктів 12, 13, 14 Порядку №1567 рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка. Графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин. Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Відповідно до пунктів 20, 21 Порядку №1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Згідно положень статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями; великоваговий транспортний засіб - транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з вагових параметрів якого перевищує встановлені на території України допустиму максимальну масу чи осьове навантаження.

Частиною 1 статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Згідно з частиною 8 статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Статтею 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, які здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажив на території України, у тому числі - габаритно-ваговий контроль транспортних засобів.

За приписами п. 22.5 Правил дорожнього руху, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001р. за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Згідно абзацу 16 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За приписами статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 №2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XIIз метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначено Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 (далі - Порядок № 879).

Згідно підпункту 3 пункту 2 Порядку № 879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Згідно п. 4 пункту 2 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції (п. 3Порядку №879).

Відповідно до пункту 6 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Згідно п. 14 Порядку №879 вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю визначаються Мінінфраструктури.

Згідно пп. 9, 15 п. 2 розділу ІІІ Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.07.2016 №255 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.08.2016 за №1171/29301,стаціонарний пункт габаритно-вагового контролю повинен мати: стаціонарні ваги для точного зважуваннятранспортних засобів у русі;документ про відповідність та/або свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки.

Відповідно до п. 3розділу ІІ вищевказаних Вимог, пересувний пункт габаритно-вагового контролю повинен бути укомплектований, зокрема вимірювальним (зважувальним) обладнанням вагових параметрів повної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу; вимірювальним обладнанням для вимірювання габаритних параметрів великогабаритних транспортних засобів; документом про відповідність та/або свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки.

Згідно п. 12 Порядку №879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Згідно п. 13 Порядку №879 під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Отже, зважування транспортних засобів здійснюється за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, яке повинне утримуватись у робочому стані, періодично повинна проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Використання під час здійснення габаритно-вагового контролю вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена не допускається.

За визначенням статті 1 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» документ про відповідність - декларація (в тому числі декларація про відповідність), звіт, висновок, свідоцтво, сертифікат (у тому числі сертифікат відповідності) або будь-який інший документ, що підтверджує виконання заданих вимог, які стосуються об`єкта оцінки відповідності.

Технічний регламент законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 94 від 13.01.2016, встановлює вимоги, яким повинні відповідати засоби вимірювальної техніки, які призначені для застосування у сфері законодавчо регульованої метрології (далі - засоби вимірювальної техніки), коли вони надаються на ринку та/або вводяться в експлуатацію для виконання завдань, пов`язаних з вимірюваннями.

Дія цього Технічного регламенту поширюється на засоби вимірювальної техніки, перелік яких наведено у додатку 1, зокрема,прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь.

Колегія суддів зазначає, що на підтвердження утримання зважувального обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю у робочому станів матеріалах справи міститься копія свідоцтва про повірку законодавчо регульованого транспортного засобу вимірювальної техніки №126/11.2-08.1 чинне до 18.03.2022 року, згідно із яким ваги пересувні автомобільні CHEKLODE FREEWEIGH зав. №008230 за результатами повірки відповідають вимогам ДСТУ EN45501:2017 Метрологічні аспекти неавтоматичних зважувальних приладів, ДСТУ OIMLR134-1;2010 Прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь (т. 1 а.с. 109).

Отже, технічний засіб яким проводилось зважування вищевказаних транспортних засобів, пройшов повірку, про що мав чинне свідоцтво.

У зв`язку із наведеним колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про недоведеність відповідності вагів, за допомогою яких проводилось зважування транспортних засобів, встановленим законодавством України вимогам, а також доводи про те, що судом першої інстанції не перевірено відповідності означеного технічного засобу встановленим до нього вимогам.

Використана відповідачем інформація приладу зважування дорожніх транспортних засобів, на переконання колегії суддів є належним доказом вимірювання габаритно-вагових параметрів та одержаних показників, тому доводи позивача про те, що оскільки вантаж був напіврідкий (рухомий під час руху транспортного засобу), що ставить під сумнів об`єктивність результатів такого зважування, колегія суддів не приймає.

Доводи апеляційної скарги про ненадання відповідачем копії свідоцтва про державну метрологічну атестацію вищевказаного зважувального обладнання, та документів, які підтверджують відповідність пункту габаритно-вагового контролю вимогам законодавства, колегія суддів також не приймає з огляду на їх необґрунтованість. Докази, які б ставили під сумнів законність використання відповідачем зазначеного приладу вимірювальної техніки, та невідповідність пункту габаритно-вагового контролю встановленим до нього вимогам, матеріали справи також не містять.

Доказів, які б свідчили про використання відповідачем будь-якого іншого приладу вимірювальної техніки, матеріали справи не містять, та скаржником таких не представлено. Самі лише припущення скаржника про недоведеність використання відповідачем вищевказаних вагів, обґрунтованість апеляційної скарги не доводить.

Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що станом на час проведення перевірки спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології не була затверджена методика, згідно якої повинен проводитись процес визначення навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, колегія суддів зазначає, що, дійсно, на момент виникнення спірних відносин, не була затверджена відповідна методика центральним органом виконавчої влади у сфері метрології, якою мали керуватися органи Укртрансбезпеки під час проведення габаритно-вагового контролю.

Проте, за змістом Закону України «Про дорожній рух», Закону України «Про автомобільні дороги» визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком №879, яким керувався відповідач. Крім того, скаржником не доведено порушення його права у спірних правовідносинах внаслідок проведення габаритно-вагового контролю без використання затвердженої центральним органом виконавчої влади методики.

Наведене узгоджується з подальшим нормативним регулюванням спірних правовідносин, а саме скасування п.19 Порядку №879 Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №671 без визначення необхідності застосування затвердженою Мінекономрозвитку або іншою методикою.

Вищевказана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, наведеними у постановах від 21 вересня 2018 року у справі №804/5296/17, від 02 серпня 2018 року у справі № 820/1420/17.

Також колегія суддів зазначає, що відсутність затвердженої центральним органом виконавчої влади методики не звільняє перевізників від відповідальності за перевищення вагових та габаритних параметрів, та від обов`язку внесення плати за таке перевищення.

Так, колегія суддів зазначає, що згідно пп. 5 пункту 2 Порядку № 879 дозвіл на рух - єдиний уніфікований документ, що видається уповноваженим органом відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 30 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами» після внесення в установлених порядку і розмірі плати за проїзд таких транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, в якому визначаються умови експлуатації транспортних засобів протягом певного часу за встановленим маршрутом і який дає право на проїзд за таких умов.

У відповідності до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 30 (далі Правила №30), якими встановлені єдині вимоги до проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів з вантажем або без нього автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306.

Як було зазначено вище, за приписами п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, за спеціальними правилами здійснюється рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів зокрема перевищує навантаження на здвоєні осі - 16 т. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням зокрема на здвоєні осі - понад 16 т, у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Перевіркою встановлено перевищення транспортними засобами позивача нормативних вагових норм, передбачених п. 22.5 ПДР на 30,62% (навантаження на здвоєну вісь 20,9 т), та на 30,62% (навантаження на здвоєну вісь 19,45 т).

Пунктом 4 Правил №30 закріплено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Дозвіл оформлюється уповноваженим підрозділом Національної поліції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, електромереж, електрифікації, електрозв`язку, в яких визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними упункті 22.5Правил дорожнього рухуна 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Оскільки скаржник не мав дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують нормативні, водночас допустив їх рух з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, колегія суддів приходить до висновку про правомірність притягнення позивача до відповідальності за такі порушення шляхом ухвалення оскаржуваних постанов від 19.07.2021 року № 295013 та № 295015 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу. Посилання позивача на те, що ним здійснювалось перевезення подільного вантажу, не спростовує положення Пункту 4 Правил №30 у відповідності до якого, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «АВІС-УКРАЇНА».

Доводи апеляційної скарги правильності рішення суду першої інстанції не спростовують.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що при прийнятті рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.12.2021 року у справі № 480/7074/21 суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІС-УКРАЇНА" залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.12.2021 року у справі № 480/7074/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. МінаєваСудді З.О. Кононенко В.А. Калиновський Повний текст постанови складено 26.01.2023 року