Постанова

від 02.02.2022 по справі 376/56/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 376/56/19 Головуючий у суді І інстанції Віговський С.І.

Провадження № 22-ц/824/77/2022 Доповідач у суді ІІ інстанції Ігнатченко Н.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2 лютого 2022 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Ігнатченко Н.В.,

суддів: Голуб С.А., Таргоній Д.О.,

за участю секретаря судового засідання - Войтенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сквирського районного суду Київської області від 14 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики,

в с т а н о в и в:

У січні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 , як повірений за довіреністю від 11 вересня 2013 року ОСОБА_2 , протягом квітня-грудня 2014 року здійснював операції щодо виведення грошових коштів позивача з рахунку № НОМЕР_1 , відкритому 1 жовтня 2011 року у швейцарському банку DukascopyBank SA, на загальну суму 1 261 641,60 доларів США та в подальшому привласнив їх.

15 грудня 2014 року з метою врегулювання вказаних обставин, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір позики, відповідно до умов якого останній отримав у борг 1 261 641,60 доларів США з кінцевим терміном повернення до 5 вересня 2018 року. В подальшому виконання основного зобов`язання було забезпечено договором поруки, укладеним 1 жовтня 2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Відповідачі свої зобов`язання за договором позики не виконали, борг не повернули.

Ураховуючи викладене, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість в розмірі 39 951 198,10 грн, стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на його користь заборгованість в розмірі 2 000 000 грн, а також просив стягнути з відповідачів судові витрати.

Ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 11 січня 2019 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

6 вересня 2021 року представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Гаєвський О.М. надіслав на електронну адресу суду першої інстанції клопотання про призначення у справі повторної комплексної судової почеркознавчої експертизи та судової технічної експертизи та просив поставити на вирішення експертів наступні питання:

- чи відповідає періоду часу проставлення підпису у документі - договорі (безвідсоткової) позики б/н від 15 грудня 2014 року на 2 (аркуші) договору у розділі 6 (шість) договору РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН у 9 (дев`ятому) рядку правої колонки ПОЗИЧАЛЬНИК вказаному в договорі (безвідсоткової) позики б/н періоду часу його укладення?

- чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у договорі (безвідсоткової) позики б/н від 15 грудня 2014 року, який міститься у розділі 6 (шість) договору РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН у графі ПОЗИЧАЛЬНИК тією особою, від імені якої він зазначений?

Проведення експертизи просив доручити експертам Київськогонауково - дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України та забезпечити надання для проведення повторної комплексної судово-почеркознавчої експертизи та судово-технічної експертизи вільних зразків підпису ОСОБА_1 на документах у кількості не менше ніж 15 документів, а також умовно-вільних зразків підпису.

На обґрунтування клопотання представник позивача зазначив, що ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 19 грудня 2019 року у справі № 376/56/19 було призначено додаткову комплексну судово-почеркознавчу експертизу та судово-технічну експертизу, на вирішення якої було поставлено наступні питання: чи відповідає періоду часу проставлення підпису у документі - договорі (безвідсоткової) позики б/н від 15 грудня 2014 року на 2 (аркуші) договору у розділі 6 (шість) Договору РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН у 9 (дев`ятому) рядку правої колонки ПОЗИЧАЛЬНИК вказаному в договорі (безвідсоткової) позики б/н періоду часу його укладення?; чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у договорі (безвідсоткової) позики б/н від 15 грудня 2014 року, який міститься у розділі 6 (шість) договору РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН у графі ПОЗИЧАЛЬНИК тією особою, від імені якої він зазначений? . На виконання зазначеної ухвали Українським науково-дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України було проведено судову експертизу, за результатами якої складено висновок експерта від 7 грудня 2020 року за № 324-325/1, згідно з яким питання № 1 не вирішувалося експертом, у зв`язку із відсутністю у розпорядженні науково обґрунтованої методики щодо встановлення відносного часу нанесення підпису на документ. Висновком експерта підтверджено, що при мікроскопічному дослідженні підписів у наданих документах в різних режимах освітлення, в ультрафіолетових та інфрачервоних променях, ознак їх виконання за допомогою технічних засобів (давлені штрихи, сліди олівця, копіювального паперу), а також ознак виконання підписів шляхом перемальовування у світлі прохідних променів не виявлено. Відносно питання № 2 у висновку експертизи зазначено, що підпис у договорі (безвідсоткової) позики б/н від 15 грудня 2014 року, який міститься у розділі 6 (шість) договору РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН у графі ПОЗИЧАЛЬНИК на зворотній стороні свідоцтва про хворобу № 1564 від 31 жовтня 2017 року, виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою з ретельним наслідуванням справжнього підпису ОСОБА_1 .

Вважає, що вказаний висновок експерта є необґрунтованим, не містить відомостей про дії щодо здійснення експертного дослідження, застосованих методів та інструментів дослідження, містить суперечливості окремих аргументів експерта, обставини, які свідчать про необ`єктивність та неповноту експертизи, не містить в дослідницькій частині достатніх аргументів, з урахуванням яких експерт дійшов відповідних висновків. Зазначає, що вказаний висновок експерта складений з порушеннями вимог Закону України Про судову експертизу та норм Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень , затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року № 53/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 3 листопада 1998 року № 705/3145), а відтак є недопустимим, недостовірним та недостатнім доказом, не підлягає врахуванню судом при розгляді та вирішенні спору у вказаній справі.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Мамась М.О. у заяві від 13 вересня 2021 року вказав, що клопотання представника позивача про призначення експертизи та заява про розгляд справи за відсутності позивача та його представника є зловживанням процесуальними правами, спрямованим на затягування процесу, що суперечить цивільному судочинству, та посилаючись на норми статті 44 ЦПК України вважав, що представником позивача порушено питання, яке вже було вирішено судом, і спрямоване на безпідставне затягування та перешкоджання розгляду справи, а відтак наполягав на визнанні з боку адвоката Гаєвського О.М. подання зазначеного клопотання і заяви про розгляд справи за його відсутності зловживанням процесуальними правами та залишити їх без розгляду, а також просив постановити ухвалу про стягнення в дохід держави з представника позивача - адвоката Гаєвського О.М. штрафу в сумі трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у зв`язку з неодноразовими та безперервними випадками (спробами) зловживань.

Ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 14 вересня 2021 року у задоволенні клопотання представника відповідача - адвоката Мамася М.О. про визнання клопотань представника позивача - адвоката Гаєвського О.М. про призначення у справі повторної комплексної судово-почеркознавчої експертизи та судово-технічної експертизи та розгляд справи за його відсутності, зловживанням процесуальними правами та залишення їх без розгляду, відмовлено.

Клопотання представника позивача - адвоката Гаєвського О.М. про призначення повторної комплексної судово-почеркознавчої експертизи та судово-технічної експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задоволено.

Призначено у даній цивільній справі повторну комплексну судово-почеркознавчу експертизу та судово-технічну експертизу з поставленням на вирішення експертів наступних питань:

- чи відповідає періоду часу проставлення підпису у документі - договорі (безвідсоткової) позики б/н від 15 грудня 2014 року на 2 (аркуші) договору у розділі 6 (шість) договору РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН у 9 (дев`ятому) рядку правої колонки ПОЗИЧАЛЬНИК вказаному в договорі (безвідсоткової) позики б/н періоду часу його укладення?

- чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у договорі (безвідсоткової) позики б/н від 15 грудня 2014 року, який міститься у розділі 6 (шість) договору РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН у графі ПОЗИЧАЛЬНИК тією особою, від імені якої він зазначений?

Проведення експертизи доручено експертам Київськогонауково - дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України з попередженням їх про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України.

Оплату за проведення експертизи покладено на позивача ОСОБА_2 , а в розпорядження експертів надано:

- матеріали цивільної справи № 376/56/19; провадження № 2/376/15/2021;

- оригінал договору (безвідсоткової) позики б/н від 15 грудня 2014 року на 1 арк.;

- експериментальні зразки підпису ОСОБА_1 , виконані кульковою ручкою із гелевою пастою, відібрані в ході судового засідання 25 квітня 2019 року на 5 арк.;

- заяву для оформлення посвідки на постійне проживання, яка містить вільний зразок підпису ОСОБА_1 , на лицевій стороні в останньому рядку у графі підпис, на зворотному боці в останньому рядку у графі підпис на 1 арк. в 1 прим.;

- заяву-анкету про надання банківських послуг АТ ОТП Банк № 001/004065/17 від 28 грудня 2017 року, яка містить вільний зразок підпису ОСОБА_1 , на зворотній стороні в останньому рядку у графі (підпис клієнта/підпис особи, яка укладає Договір на користь іншої особи) на 1 арк. в 1 прим.;

- заяву-анкету про надання банківських послуг АТ ОТП Банк № 0001/978/021570607/1 від 28 грудня 2017 року, яка містить вільний зразок підпису ОСОБА_1 , на зворотній стороні в останньому рядку у графі (Від клієнта) на 1 арк. в 1 прим.;

- оригінал договору про надання правової допомоги від 25 квітня 2018 року укладений між Адвокатським об`єднанням ТАРАСЮК І ПАРТНЕРИ та ОСОБА_1 , який містить вільний зразок підпису ОСОБА_1 , на лицевій стороні в останньому рядку у графі Клієнт на 1 арк.;

- справу № 1_070_039814_16 том № 1, яка містить вільні зразки підписів ОСОБА_1 : а.с. 24 графа адреса та підписи учасників товариства ; а.с. 26 графа підписи ; а.с. 45 графа адреса та підписи учасників товариства ; а.с. 46 передостанній рядок; а.с. 78 графа Реквізити та підписи Учасників , 2 рядок; а.с. 80 графа Засновники ; а.с. 93 графа підписи ; а.с. 131 графа підписи учасників ; а.с. 138 графа Директор ТОВ СТРОНХОЛД ; а.с. 145 графа підписи учасників ; а.с. 146 графа підписи ; а.с. 167 графа підпис учасника ;

- справу № 1_070_004631_35 том № 1, яка містить вільні зразки підписів ОСОБА_1 : а.с. 5 графа Рішення прийнято одноголосно ; а.с. 9 графа арендодатель ; а.с. 11 графа Підписи учасників ; а.с. 12 графа Підписи учасників ; а.с. 18 графа Підписи учасників ; а.с. 54 графа адреса та підписи учасників товариства ; а.с. 56 графа підписи ; а.с. 89 графа підписи учасників товариства ; а.с. 92 графа підписи ; а.с. 136 графа підписи учасників ; а.с. 137 графа підписи учасників ; а.с. 140 графа …підписані Учасниками Товариства ; а.с. 154 графа підписи учасників ; а.с. 175 підписи учасників .

Провадження у справі зупинено до отримання експертного висновкута роз`яснено сторонам наслідки ухвалення від участі у судовій експертизі, передбачені статтею 109 ЦПК України.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач ОСОБА_1 через представника за довіреністю - адвоката Мамася М.О. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати з мотивів неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справиі порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні клопотання позивача про призначення повторної комплексної експертизи і стягнути з позивача та його представника в дохід державного бюджету штраф в сумі трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за зловживання своїми процесуальними правами, а також стягнути понесені відповідачем судові витрати.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ухвала місцевого суду про призначення у справі вже вчетверте судової експертизи є незаконною і необґрунтованою, постановлена з істотним порушенням норм чинного процесуального законодавства, без врахування обставин справи і висновків суду апеляційної інстанції, які були зроблені під час перегляду і скасування попередньої ухвали суду про призначення повторної комплексної експертизи, а тому є такою, що порушує розумні строки розгляду справи та потурає позивачу у злісному затягуванні судового процесу та отримання потрібного для нього висновку експертизи.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача - адвокат Сулик Р.А. просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 , а оскаржуване судове рішення залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Відзив відповідача ОСОБА_3 на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив, натомість на електронну адресу суду надійшла заява його представника - адвоката Соболя Б.В. про підтримання апеляційної скарги у повному обсязі, скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників справи, що з`явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також відзиву на неї , колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід частково задовольнити з таких підстав.

За правилом частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Судом встановлено, що починаючи з 11 січня 2019 року на розгляді Сквирського районного суду Київської області у порядку загального позовного провадження перебуває позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , в якому позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь заборгованість за договором (безвідсоткової) позики від 15 грудня 2014 року в розмірі 39 951 198,10 грн, стягнути солідарно з відповідачів на його користь заборгованість за цим договором позики в розмірі 2 000 000 грн, також стягнути з відповідачів 9 605,00 грн судового збору (а.с. 6, 28, т. 1).

Ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 14 лютого 2019 року за клопотанням представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Тарасюка С.М. у справі було призначено судово-почеркознавчу експертизу з постановленням на вирішення експерта наступних питань: - чи виконано підпис від імені особи ОСОБА_1 у договорі (безвідсоткової) позики б/н від 15 грудня 2014 року на 2 (аркуші) договору у розділі 6 (шість) договору РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН у 9 (дев`ятому) рядку правої колонки ПОЗИЧАЛЬНИК тією особою, від імені якої він зазначений?;- чи можливо встановити дату проставлення підпису у документі - договорі (безвідсоткової) позики б/н від 15 грудня 2014 року на 2 (аркуші) договору у розділі 6 (шість) договору РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН у 9 (дев`ятому) рядку правої колонки ПОЗИЧАЛЬНИК . В один чи різні періоди часу виконано рукописний текст в даному документі?;- яким чином виконаний підпис від імені ОСОБА_1 у договорі (безвідсоткової) позики б/н від 15 грудня 2014 року на 2 (аркуші) договору у розділі 6 (шість) договору РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН , за допомогою технічних засобів чи писальним приладом?;- писальним приладом якого типу виконано рукописні підпис від імені ОСОБА_1 у даному документі? Проведення експертизи було доручено експертам Київського науково - дослідного інституту судових експертиз, попередивши їх про кримінальну відповідальність за статтями 384 та 385 КК України (а.с. 74-75, т. 1).

За результатами проведеної судово-технічної експертизи документів експертами КНДІСЕ складено висновок від 3 вересня 2019 року № 6534/19-34, а за результатами проведеної судово-почеркознавчої експертизи - висновок від 5 вересня 2019 № 6532/6533/19-32.

Відповідно до вказаних висновків експертів: підпис від імені ОСОБА_1 у договорі (безвідсоткової) позики б/н, датованому 15 грудня 2014 року, виконаний пишучим приладом, спорядженим чорнилом синього кольору; відповісти на питання: чи можливо встановити дату проставлення підпису у документі - договорі (безвідсоткової) позики б/н від 15 грудня 2014 року на 2 (аркуші) договору у розділі 6 (шість) договору РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН у 9 (дев`ятому) рядку правої колонки ПОЗИЧАЛЬНИК . В один чи різні періоди часу виконано рукописний текст в даному документі? , не видається можливим, у зв`язку із відсутністю у експертів впроваджених у судово-експертну практику України методик встановлення абсолютного часу нанесення штрихів рукописних записів та підписів, виконаних чорнилами; підпис від імені ОСОБА_1 у договорі (безвідсоткової) позики б/н від 15 грудня 2014 року, який мітиться у розділі 6. РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН у графі ПОЗИЧАЛЬНИК , - виконано рукописним способом без попередньої технічної підготовки та застосування технічних засобів; встановити, чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у договорі (безвідсоткової) позики б/н від 15 грудня 2014 року, який міститься у розділі 6. РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН у графі ПОЗИЧАЛЬНИК , - самим ОСОБА_1 або іншою особою, не виявилося можливим (а.с. 158-175, т. 1).

В подальшому, ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 19 грудня 2019 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 24 червня 2020 року, за клопотанням представника позивача - адвоката Гаєвського О.М. у справі призначено додаткову комплексну судово-почеркознавчу експертизу та судово-технічну експертизу.

Поставлено на вирішення експертів наступні питання: - чи відповідає період часу проставлення підпису у документі - договорі (безвідсоткової) позики б/н від 15 грудня 2014 року на 2 аркуші договору у розділі 6 (шість) договору РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН у 9 (дев`ятому) рядку правої колонки ПОЗИЧАЛЬНИК вказаному в договорі (безвідсоткової) позики б/н періоду часу його укладення?; - чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у договорі (безвідсоткової) позики б/н від 15 грудня 2014 року, який міститься у розділі 6 (шість) договору РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН у графі ПОЗИЧАЛЬНИК тією особою, від імені якої зазначений? Проведення експертизи доручено експертам Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України (а.с. 222-224, т. 1, а.с. 101-109, т. 2).

З матеріалів справи вбачається, що 24 грудня 2020 року до суду першої інстанції надійшов висновок експертів Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України від 7 грудня 2020 року № 324-325/1, в якому вказано, що питання чи відповідає період часу проставлення підпису у документі - договорі (безвідсоткової) позики б/н від 15 грудня 2014 року на 2 (аркуші) договору у розділі 6 (шість) договору РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН у 9 (дев`ятому) ряду правої колонки ПОЗИЧАЛЬНИК вказаному в договорі (безвідсоткової) позики б/н періоду часу його укладення не вирішувалося з причин, викладених в дослідницькій частині висновку; підпис у договорі (безвідсоткової) позики б/н від 15 грудня 2014 року, який міститься у розділі 6 (шість) договору РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН у графі ПОЗИЧАЛЬНИК , на зворотній стороні свідоцтва про хворобу № 1564 від 31 жовтня 2017 року, виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою з ретельним наслідуванням справжнього підпису ОСОБА_1 (а.с. 130-134, т. 2).

У березні 2021 року представникпозивача - адвокат Гаєвський О.М. подав до суду клопотання про призначення у справі повторної комплексної судової почеркознавчої експертизи та судової технічної експертизи та просивпоставити на вирішення експертів наступні питання: - чи відповідає періоду часу проставлення підпису у документі - договорі (безвідсоткової) позики б/н від 15 грудня 2014 року на 2 (аркуші) договору у розділі 6 (шість) договору РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН у 9 (дев`ятому) рядку правої колонки ПОЗИЧАЛЬНИК вказаному в договорі (безвідсоткової) позики б/н періоду часу його укладення? - чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у договорі (безвідсоткової) позики б/н від 15 грудня 2014 року, який міститься у розділі 6 (шість) договору РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН у графі ПОЗИЧАЛЬНИК тією особою, від імені якої він зазначений?Проведення експертизи просив доручити експертам Київського науково - дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України та забезпечити надання для проведення повторної комплексної судово-почеркознавчої експертизи та судово-технічної експертизи вільних зразків підпису ОСОБА_1 на документах у кількості не менше ніж 15 документів, а також умовно-вільних зразків підпису (а.с. 203-214, т. 2).

Ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 19 квітня 2021 року вказане клопотання було задоволено у повному обсязі та зупинено провадження у справі до отримання експертного висновку (а.с. 42-44, т. 3).

Постановою Київського апеляційного суду від 8 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Сквирського районного суду Київської області від 19 квітня 2021 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції (а.с. 82-84, т. 2).

6 вересня 2021 року представник ОСОБА_2 - адвокат Гаєвський О.М. знову подав через електронну пошту суду першої інстанції клопотання про призначення у справі повторної комплексної судової почеркознавчої експертизи та судової технічної експертизи, в якому просив поставити на вирішення експертів Київського науково - дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ Українианалогічні питання, що і в попередньому клопотання про призначення експертизи (а.с. 94-101, т. 3).

Суд першої інстанції, розглянувши дане клопотання в підготовчому судовому засіданні, дійшов висновку, що заявлене стороною позивача клопотання про призначення повторної комплексної почеркознавчої експертизи та технічної експертизи містить переконливі доводи істотних порушень процесуального законодавства при проведенні попередньої експертизи, а також її необґрунтованості, необ`єктивності та упередженості експертного дослідження, що викликає сумніви у її правильності, порушення ними вимог законодавства при проведенні попередньої експертизи, питання, які були поставлені перед експертами не були виконані в повній мірі, а висновки не містять достатніх відповідей на них, а тому наявні обґрунтовані підстави визнати це клопотання таким, що підлягає задоволенню.

При цьому суд вважав, що у зв`язку із скасуванням судом апеляційної інстанції ухвали Сквирського районного суду Київської області від 19 квітня 2021 року про призначення у справі за первинним клопотанням представника позивача повторної комплексної судово-почеркознавчої експертизи та судово-технічної експертизи, заявлені представником позивача у первинному клопотанні та поставлені на вирішення експертів судом вищезазначені питання, - судом по суті не вирішені, а відтак подане повторно представником позивача до суду клопотання від 6 веренся 2021 року не вважається з його боку зловживаннями процесуальними правами, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.

Однак із такими висновками суду колегія суддів повністю погодитися не може з наступних підстав.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

У такий спосіб здійснюється право на суд , яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати вирішення спору судом (рішення у справі Кутіч проти Хорватії , заява № 48778/99).

Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має застосовуватися на практиці і бути ефективним (рішення у справі Белле проти Франції від 4 грудня 1995 року). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права (рішення у справі Белле проти Франції від 4 грудня 1995 року та Нун`єш Діаш проти Португалії від 10 квітня 2003 року).

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення ЄСПЛ у справі Фрідлендер проти Франції Федіна проти України від 2 вересня 2010 року, Смірнова проти України від 8 листопада 2005 року, Матіка проти Румунії від 2 листопада 2006 року, Літоселітіс проти Греції від 5 лютого 2004 року).

У рішенні ЄСПЛ у справі Дульський проти України зазначено, що очевидне безпідставне призначення судової експертизи є порушенням наведених приписів, що має наслідком порушення прав та охоронюваних законом інтересів учасників справи, у тому числі права на розгляд справи судом встановленим законом, у розумний строк, тому у такому випадку перегляд цієї ухвали, з урахуванням взаємозв`язку правомірності зупинення провадження як наслідку призначення у справі судової експертизи, та її скасування є виправданим, а також таким, що ґрунтується на засадах верховенства права.

ЄСПЛ зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (пункт 110 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі Шишков проти Росії ).

Надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним але і реальним (рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 року у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції ).

Згідно статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України Про судову експертизу ).

Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.

За змістом частин другої, третьої статті 102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

За правилами статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом, а учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

У відповідності до частини першої статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Положеннями статті 113 ЦПК України передбачено, що якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам). Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (стаття 110 ЦПК України).

Відповідно до роз`яснень, викладених у пунктах 10, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах , додаткова експертиза призначається після розгляду судом висновку первинної експертизи, коли з`ясується, що усунути неповноту або неясність висновку шляхом допиту експерта неможливо. Висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об`єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання. Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер.

Повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб.

Окрім того, відповідно до пункту 3.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень у документі про призначення експертизи (залучення експерта) зазначаються такі дані: місце й дата винесення постанови чи ухвали; посада, звання та прізвище особи, що призначила експертизу (залучила експерта); назва суду; назва справи та її номер; обставини справи, які мають значення для проведення експертизи; підстави для призначення експертизи; прізвище експерта або назва експертної установи, експертам якої доручається проведення експертизи; питання, які виносяться на вирішення експертові; перелік об`єктів, що підлягають дослідженню (у тому числі порівняльних зразків та інших матеріалів, направлених експертові, або посилання на такі переліки, що містяться в матеріалах справи); інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку про те, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для з`ясування обставин, що мають значення для справи (фактичних даних, що входять до предмета доказування), без яких встановити відповідні обставини неможливо, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, наявні у справі докази є взаємно суперечливими.

При цьому неприпустимо ставити перед судовими експертами питання, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі, а також правові питання, вирішення яких згідно з чинним законодавством віднесено до компетенції суду.

Викладене узгоджується з правовими висновками, наведеними у постановах Верховного Суду України від 29 лютого 2012 року в справі № 6-9цс12, від 17 вересня 2014 року в справі № 6-131цс14 та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року в справі № 496/4851/14-ц (провадження 61-7835сво19).

Таким чином питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 8 листопада 2018 року справі № 910/14672/17, від 24 квітня 2018 року у справі № 910/9394/17 та від 26 жовтня 2018 року у справі № 910/9971/17.

Зі змісту оскаржуваної ухвали місцевого суду вбачається, що вона не відповідає вищевказаним вимогам законодавства, оскільки в її мотивувальній чистині не наведено достатніх підстав та обгрунтованих мотивів для висновку про необхідність призначення відповідних експертиз після скасування попередньої ухвали суду про призначення у справі повторної комплексної судової почеркознавчої експертизи та судової технічної експертизи в апеляційному порядку.

Так, скасовуючи ухвалу Сквирського районного суду Київської області від 19 квітня 2021 року та направляючи справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, апеляційний суд зазначав, що діючим цивільним процесуальним законодавством передбачено, що комплексна експертиза проводиться у разі з`ясування обставин з різних галузей знань, а повторна експертиза проводиться у тому разі, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності. Як вбачається з матеріалів справи, у даній справі вже призначалася судова почеркознавча експертиза. У висновку експертів за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 05.09.2019 №6532/6533/19-32 значиться, що встановити, чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у Договорі (безвідсоткової) позики б/н від 15 грудня 2014 року, який міститься у розділі 6. РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН у графі ПОЗИЧАЛЬНИК , - самим ОСОБА_1 або іншою особою, не виявилося можливим. Через неповноту такого експертного дослідження, за клопотанням Позивача, була призначена додаткова комплексна експертиза, за результатами якої експертами Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз складено висновок від 07.12.2020 №324-325/1. Експерти дійшли наступних висновків: 1. Питання чи відповідає період часу проставлення підпису у документі - Договорі (безвідсоткової) позики б/н від 15 грудня 2014 року на 2 (аркуші) Договору у розділі 6 (шість) Договору РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН у 9 (дев`ятому) ряду правої колонки ПОЗИЧАЛЬНИК вказаному в Договорі (безвідсоткової) позики б/н періоду часу його укладення не вирішувалося з причин викладених в дослідницькій частині висновку.2. Підпис у Договорі (безвідсоткової) позики б/н від 15 грудня 2014 року, який міститься у розділі 6 (шість) Договору РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН у графі ПОЗИЧАЛЬНИК , на зворотній стороні свідоцтва про хворобу №1564 від 31 жовтня 2017 року, виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою з ретельним наслідуванням справжнього підпису ОСОБА_1 . Проте, посилаючись на те, що такий висновок експертів є неповним, ОСОБА_2 подав клопотання про призначення комплексної повторно судової почеркознавчої та судової технічної експертиз, за результатами розгляду якого постановлено оскаржувану ухвалу. Разом з тим, неповнота висновку може слугувати підставою для проведення додаткової експертизи, як то передбачено ч. 1 ст. 113 ЦПК України. .

Апеляційний суд вказав, що підставою призначення повторної експертизи є наявність істотних порушень процесуальних норм, які регламентують сам порядок призначення й проведення експертизи. Істотність таких порушень визначається, з урахуванням з обставин конкретної справи. Як правило, такими порушеннями є ті, які вплинули на обґрунтованість висновку: - наприклад, проведення експертизи особою, яка підлягає відводу з підстав, визначених законом, а також порушення чи обмеження прав сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, та інше. Однак, всупереч положенням ч. 1 ст. 104 ЦПК України суд ухвалу не мотивував, не зазначив обставин, які викликають сумніви щодо правильності висновку експерта. Обґрунтовуючи призначення повторної експертизи, суд зазначив лише те, що з аналізу вимог процесуального закону, який регламентує можливість призначення повторної експертизи у взаємозв`язку із наведеними позивачем підставами вбачається, що вони вказують на недостатню обґрунтованість висновку експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз складено висновок від 07.12.2020 №324-325/1, які не в повній мірі містять відповіді поставлені експертам запитання щодо предмету доказування у справі. Таким чином, знайшли своє підтвердження доводи апеляційної скарги про те, що суд не навів мотивів, необхідних для призначення повторної експертизи. Колегія суддів також погодилася з доводами апеляційної скарги, що посилання позивача на порушення експертами процесуальних норм не можна віднести до істотних, з огляду на таке. Як на істотне порушення процесуальних норм, позивач у клопотанні про призначення експертизи посилається на відсутність формальних відомостей у вступній частині висновку експерта, зокрема, небібліографічне відображення списку використаних джерел, тоді як такий список наявний, на відсутність інформації із ухвали суду про мотиви призначення додаткової експертизи або про застосовані методи дослідження, посилання на додаткові ілюстрації та інше. Проте, вказані, так звані порушення процесуальних норм, не можна віднести до істотних, адже вони жодним чином не вплинули на обґрунтованість висновку експерта. Щодо посилань позивача на те, що у висновку міститься фраза, яка не стосується експертного дослідження у даній справі, а саме зазначено: Підпис у Договорі (безвідсоткової) позики б/н від 15 грудня 2014 року, який міститься у розділі 6 (шість) Договору РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН у графі ПОЗИЧАЛЬНИК , на зворотній стороні свідоцтва про хворобу №1564 від 31 жовтня 2017 року, виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою з ретельним наслідуванням справжнього підпису ОСОБА_1 , то зважаючи на сумніви сторони у справі, зокрема позивача, щодо обставин вказаних у висновку експерта, за приписами ч. 4 ст. 72 ЦПК України, експерт зобов`язаний з`явитися до суду за його викликом та роз`яснити свій висновок і відповісти на питання суду та учасників справи. Враховуючи наведене, доводи, викладені в апеляційній скарзі, що ухвала суду першої інстанції про призначення експертизи є безпідставною та перешкоджає подальшому провадженню у справі, колегія суддів вважає обґрунтованими. .

Однак, незважаючи на викладене, суд першої інстанції ще раз призначив повторну комплексну судово-почеркознавчу експертизу та судово-технічну експертизу за фактично ідентичним клопотанням представника позивача, формально змінивши мотиви такого призначення в оскаржуваній ухвалі, але не надавши належної правової оцінки висновкам, які були викладені в судовому рішенні апеляційного суду, які в силу вимог цивільного процесуального законодавства є обов`язковими до врахування суду нижчої інстанції після направлення справи для продовження розгляду.

Колегія суддів вважає, що обґрунтованих мотивів стосовно повторного проведення комплексної судової експертизи у зв`язку з істотним порушенням процесуальних норм, які регулюють порядок призначення і проведення попередньої судової експертизи, яка була призначена за клопотаннями самого позивача та проведене в обраній ним експертній установі, оскаржуване судове рішення не містить і належні докази того, що висновок експертів є неповним, неясним, неправильним або недостатньо обґрунтованим відсутні, а тому висновок суду першої інстанції про призначення повторної експертизи у справі є помилковим.

Суд не врахував, що наявність дійсної потреби у спеціальних знаннях та неможливість правильного вирішення спору по суті за відсутності ще одного висновку експерта, як і доцільність зупинення провадження у справі на час проведення експертизи, мають бути належним чином обґрунтовані у відповідній ухвалі. Суд мав чітко зазначити які саме спеціальні знання необхідні для вирішення питань, які пропонується поставити на вирішення експертизи, чому саме суд самостійно не може вирішити такі питання, та які саме фактичні дані, що входять до предмету доказування, з урахуванням наявних у справі доказів не можуть бути встановлені при вирішенні відповідного спору без призначення ще однієї судової експертизи у справі.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції, не встановивши всіх обставини справи та характеру спірних правовідносин, дійшов необґрунтованого висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення чергового клопотання представника позивача про призначення у справі повторної комплексної судової почеркознавчої експертизи та судової технічної експертизи.

ЄСПЛ наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

Колегія суддів вважає за необхідне також звернути увагу на те, що розглянуте і задоволене судом клопотання про призначення експертизи є сканкопією, яка була поданапредставником позивача - адвокатом Гаєвським О.М. засобами електронного зв`язку, а саме надіслана на електронну адресу Сквирського районного суду Київської області 6 вересня 2021 року з не ідентифікованої електронної адреси (а.с. 102, т. 3).

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення установлені в статті 183 ЦПК України.

Відповідно до частини другої статті 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Згідно з частиною восьмою статті 43 ЦПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Пунктами 12, 32 частини першої статті 1 Закону України Про електронні довірчі послуги передбачено, що електронний підпис - це електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис; підписувач - фізична особа, яка створює електронний підпис.

Частиною першою, другою статті 6, частиною першою статті 7 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг передбачено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронні довірчі послуги .

За визначеннями, наведеними у підпунктах 14, 16 пункту 1 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, електронний документ - це оригінал електронного документу з обов`язковими реквізитами, що надають йому юридичної сили, в тому числі з електронним цифровим підписом автора. Електронний цифровий підпис - це електронний цифровий підпис в форматі, що забезпечує можливість встановлення дійсності підпису у довгостроковому періоді (після закінчення строку чинності сертифіката), визначеному відповідно до вимог законодавства. ЕЦП використовується в АСДС для підписання та погодження (візування) інформаційних ресурсів в цілому або фіксування певних дій з ними (внесення зауважень, пропозицій, погодження частини тексту тощо).

З матеріалів справи вбачається, що заява адвоката Гаєвського О.М.про призначення у справі повторної комплексної судової почеркознавчої експертизи та судової технічної експертизине підписана заявником з використанням його електронного цифрового підпису у відповідності до вимог частини першої статті 1 Закону України Про електронні довірчі послуги та частини першої, другої статті 6, частини першої статті 7 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг та направлена на електронну поштову адресу суду першої інстанції з електронної адреси: haievskyi @ legard . com . ua , яка відповідно до матеріалів справи не ідентифікована в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

За приписами частини четвертої статті 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Таким чином, у суду першої інстанції взагалі не було підстав приймати до розгляду клопотання про призначення судової експертизи, оскільки воно було надіслано засобами електронного зв`язку і не підписано електронним підписом заявника, який в судове засідання не з'явився і справжність своїх намірів не підтвердив.

Схожий висновок висловлений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 5 вересня 2019 року у справі № 530/1727/16-ц та у постанові Верховного Суду у складі Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 листопада 2019 року у справі № 530/89/18.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно із вимогами статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин, колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги частково заслуговують на увагу, а висновок суду щодо призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі є необґрунтованим та не відповідає нормам діючого законодавства, тому відповідно до положень статті 379 ЦПК України ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Оскільки справа передається для продовження розгляду до суду першої інстанції, то відсутні підстави для розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції відповідно до положень статей 141, 382 ЦПК України.

Керуючись статтями 367 - 369, 372, 374, 379, 381 - 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Сквирського районного суду Київської області від 14 вересня 2021 року скасувати, справу № 376/56/19 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Н.В. Ігнатченко

Судді: С.А. Голуб

Д.О. Таргоній