Постанова

від 08.06.2021 по справі 376/56/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

08 червня 2021 року

м. Київ

провадження №22-ц/824/8296/2021

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Мазурик О.Ф. (суддя-доповідач),

суддів: Желепи О.В., Кравець В.А.,

за участю секретаря Ратушного А.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Сквирського районного суду Київської області про призначення повторної комплексної експертизи

від 19 квітня 2021 року

у цивільній справі №370/2600/17 Сквирського районного суду Київської області

за позовом ОСОБА_2

до ОСОБА_1 , ОСОБА_3

про стягнення заборгованості за договором позики,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 19 квітня 2021 року призначено у справі комплексну повторну судову почеркознавчу експертизу та судово-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання:

1) чи відповідає періоду часу постановлення підпису у документу - Договорі (безвідсоткової) позики б/н від 15 грудня 2014 року на 2 аркуші Договору у розділі 6 Договору "РЕЗКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН" у 9 рядку правої колонки "ПОЗИЧАЛЬНИК" вказаному в Договорі (безвідсоткової) позики б/н періоду часу його укладення?

2) чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у Договорі (безвідсоткової) позики б/н від 15 грудня 2014 року, який міститься у розділі 6 Договору "РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СОТРІН" у графі "ПОЗИЧАЛЬНИК" тією особою, від імені якої він зазначений?

До отримання експертного висновку провадження у справі зупинено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду в частині щодо призначення експертизи, відповідач ОСОБА_1 , діючи через свого представника ОСОБА_4 , звернувся до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що ухвала суду є незаконною та необґрунтовано, постановлена з порушенням норм процесуального права, без повного з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення питання про призначення експертизи.

В обґрунтування апеляційної скарги вказував, що суд, призначаючи повторну експертизу, не врахував, що у висновку експертів за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 05.09.2019 значиться про те, що встановити чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 самим ОСОБА_1 або іншою особою не виявилося можливим.

Також, суд не врахував, що за результатами проведення додаткової комплексної експертизи від 07.10.2020 експерти дійшли висновку, що підпис у Договорі від 15.12.2014 на зворотній стороні свідоцтва про хворобу №1564 від 31.10.2017 виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою з ретельним наслідуванням справжнього підпису ОСОБА_1 . А зазначення експертом у висновку "…на зворотній стороні свідоцтва про хворобу №1564 від 31.10.2017…" є опискою, оскільки така фраза у вступній чи описовій частинах висновку не міститься, і така описка жодним чином не впливає на правильність висновку.

Зазначив, що якщо у позивача є сумніви щодо правдивості висновку у зв`язку з опискою, то він наділений правом викликати експерта в судове засідання для уточнення інформації.

Вважав, що подання позивачем клопотання про призначення повторної комплексної експертизи фактично є затягуванням розгляду справи. В свою чергу, суд задовольняючи таке клопотання, не наводить обставин, які викликають сумніви у висновку експерта, що є обов`язковою умовою для проведення повторної експертизи.

За вказаних обставин просив скасувати ухвалу Сквирського районного суду Київської області від 19.04.2021 та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні клопотання призначення повторної комплексної експертизи.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 , в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали та просили задовольнити з підстав, викладених в ній.

Відповідач ОСОБА_3 та позивач ОСОБА_2 , належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача та відповідача ОСОБА_3 .

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, заслухавши пояснення відповідача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_4 , перевіривши доводи апеляційної скарги, законність ухвали суду в межах апеляційного оскарження та вимог, що заявлялись у суді першої інстанції, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Постановляючи ухвалу про призначення повторної комплексної експертизи, суд першої інстанції виходив з того, що заявлене позивачем клопотання про призначення повторної комплексної експертизи та судово-технічної експертизи містить переконливі доводи неповноти, неясності та недостатності висновків експертів, порушення ними вимог законодавства, питання які були поставлені перед експертами не були виконані в повній мірі, а висновки експертів не містять достатніх відповідей на них.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його необґрунтованим і немотивованим, з наступних підстав.

Як закріплено у ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Досягнення завдань цивільного судочинства забезпечується, зокрема, за допомогою доказування - одного із основоположних елементів правосуддя.

Серед джерел доказів, відповідно до ст. 76 ЦПК України, є висновок експерта.

Призначення та проведення експертизи у цивільному судочинстві регулюється статтями 103-113 ЦПК України, Законом України Про судову експертизу та Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 №1950/5).

Положеннями частини 1 статті 103 ЦПК України визначено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумнів щодо їх правильності.

Відповідно до ч. 1 ст. 112 ЦПК України, комплексна експертиза проводиться не менш як двома експертами різних галузей знань або різних напрямів у межах однієї галузі знань.

Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам) (ч. 2 ст. 113 ЦПК України).

Отже, діючим цивільним процесуальним законодавством передбачено, що комплексна експертиза проводиться у разі з`ясування обставин з різних галузей знань, а повторна експертиза проводиться у тому разі, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що висновок суду про необхідність призначення комплексної повторної експертизи є немотивованим.

Як вбачається з матеріалів справи, у даній справі вже призначалася судова почеркознавча експертиза.

У висновку експертів за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 05.09.2019 №6532/6533/19-32 значиться, що встановити, чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у Договорі (безвідсоткової) позики б/н від 15 грудня 2014 року, який міститься у розділі 6. РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН у графі ПОЗИЧАЛЬНИК , - самим ОСОБА_1 або іншою особою, не виявилося можливим.

Через неповноту такого експертного дослідження, за клопотанням Позивача, була призначена додаткова комплексна експертиза, за результатами якої експертами Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз складено висновок від 07.12.2020 №324-325/1.

Експерти дійшли наступних висновків:

1. Питання чи відповідає період часу проставлення підпису у документі - Договорі (безвідсоткової) позики б/н від 15 грудня 2014 року на 2 (аркуші) Договору у розділі 6 (шість) Договору РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН у 9 (дев`ятому) ряду правої колонки ПОЗИЧАЛЬНИК вказаному в Договорі (безвідсоткової) позики б/н періоду часу його укладення не вирішувалося з причин викладених в дослідницькій частині висновку.

2. Підпис у Договорі (безвідсоткової) позики б/н від 15 грудня 2014 року, який міститься у розділі 6 (шість) Договору РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН у графі ПОЗИЧАЛЬНИК , на зворотній стороні свідоцтва про хворобу №1564 від 31 жовтня 2017 року, виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою з ретельним наслідуванням справжнього підпису ОСОБА_1 .

Проте, посилаючись на те, що такий висновок експертів є неповним, ОСОБА_2 подав клопотання про призначення комплексної повторно судової почеркознавчої та судової технічної експертиз, за результатами розгляду якого постановлено оскаржувану ухвалу.

Разом з тим, неповнота висновку може слугувати підставою для проведення додаткової експертизи, як то передбачено ч. 1 ст. 113 ЦПК України.

В свою чергу, повторна експертиза призначається, коли є сумніви щодо правильності висновку експерта пов`язані з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи. Такі сумніви можуть виникати у суду в результаті оцінки сукупності доказів - при порівнянні висновків експерта з іншими отриманими доказами у справі.

Також, підставою призначення повторної експертизи є наявність істотних порушень процесуальних норм, які регламентують сам порядок призначення й проведення експертизи. Істотність таких порушень визначається, з урахуванням з обставин конкретної справи. Як правило, такими порушеннями є ті, які вплинули на обґрунтованість висновку: - наприклад, проведення експертизи особою, яка підлягає відводу з підстав, визначених законом, а також порушення чи обмеження прав сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, та інше.

Частиною 1 статті 104 ПК України визначено, що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Однак, всупереч положенням ч. 1 ст. 104 ЦПК України суд ухвалу не мотивував, не зазначив обставин, які викликають сумніви щодо правильності висновку експерта.

Обґрунтовуючи призначення повторної експертизи, суд зазначив лише те, що з аналізу вимог процесуального закону, який регламентує можливість призначення повторної експертизи у взаємозв`язку із наведеними позивачем підставами вбачається, що вони вказують на недостатню обґрунтованість висновку експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз складено висновок від 07.12.2020 №324-325/1, які не в повній мірі містять відповіді поставлені експертам запитання щодо предмету доказування у справі.

Таким чином, знайшли своє підтвердження доводи апеляційної скарги про те, що суд не навів мотивів, необхідних для призначення повторної експертизи.

Колегія суддів також погоджується з доводами апеляційної скарги, що посилання позивача на порушення експертами процесуальних норм не можна віднести до істотних, з огляду на таке.

Як на істотне порушення процесуальних норм, позивач у клопотанні про призначення експертизи посилається на відсутність формальних відомостей у вступній частині висновку експерта, зокрема, небібліографічне відображення списку використаних джерел, тоді як такий список наявний, на відсутність інформації із ухвали суду про мотиви призначення додаткової експертизи або про застосовані методи дослідження, посилання на додаткові ілюстрації та інше.

Проте, вказані, так звані порушення процесуальних норм, не можна віднести до істотних, адже вони жодним чином не вплинули на обґрунтованість висновку експерта.

Щодо посилань позивача на те, що у висновку міститься фраза, яка не стосується експертного дослідження у даній справі, а саме зазначено: Підпис у Договорі (безвідсоткової) позики б/н від 15 грудня 2014 року, який міститься у розділі 6 (шість) Договору РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН у графі ПОЗИЧАЛЬНИК , на зворотній стороні свідоцтва про хворобу №1564 від 31 жовтня 2017 року , виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою з ретельним наслідуванням справжнього підпису ОСОБА_1 , то зважаючи на сумніви сторони у справі, зокрема позивача, щодо обставин вказаних у висновку експерта, за приписами ч. 4 ст. 72 ЦПК України, експерт зобов'язаний з'явитися до суду за його викликом та роз'яснити свій висновок і відповісти на питання суду та учасників справи.

Враховуючи наведене, доводи, викладені в апеляційній скарзі, що ухвала суду першої інстанції про призначення експертизи є безпідставною та перешкоджає подальшому провадженню у справі, колегія суддів вважає обґрунтованими.

Відповідно до ч. 6 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України порушення норм процесуального права, яке призвело до помилковості ухвали є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 374, 379, 383, 384, 389 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Сквирського районного суду Київської області від 19 квітня 2021 року - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 09 червня 2021 року.

Головуючий О.Ф. Мазурик

Судді О.В. Желепа

В.А. Кравець