Постанова

від 13.01.2022 по справі 826/3143/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2022 року

м. Київ

справа № 826/3143/17

адміністративне провадження № К/9901/39399/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Білоуса О.В., Яковенка М.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2021 року (головуючий суддя Кузьменко В.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 9 серпня 2021 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Мєзєнцев Є.І., судді - Земляна Г.В., Файдюк В.В.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Столичний млин до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

установив:

У лютому 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Столичний млин (далі - ТОВ Столичний млин , Товариство) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31 січня 2017 року №000551401, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 100' 305,00 грн, та №000561401, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток за податковими зобов`язаннями на 3' 565' 514,00 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2017 року позов задоволено в повному обсязі. В апеляційному порядку означене судове рішення не переглядалось.

У листопаді 2019 року ГУ ДФС у м. Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2017 року, в якій просило його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити Товариству в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2021 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 9 серпня 2021 року, у задоволенні заяви ГУ ДФС у м. Києві про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2017 року - відмовлено.

Не погоджуючись із означеними рішеннями відповідач, ГУ ДПС у м. Києві, звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалені судами рішення як такі, що прийняті із порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, й прийняти нове, яким задовольнити подану ним заяву й відмовити Товариству у задоволенні позовних вимог. Відповідач вважає, що при вирішенні заяви контролюючого органу судами порушено вимоги частини третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), що мало наслідком прийняття немотивованих та необґрунтованих рішень. Так, зокрема, скаржник зазначає, що судами надано хибну оцінку обставинам, які мають значення для правильного вирішення справи, що спричинило помилковість висновків судів щодо прав та обов`язків сторін у справі та призвело до винесення незаконних судових рішень.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити оскаржувані рішення судів без змін як законні й обґрунтовані, а скаргу відповідача- без задоволення, повністю підтримуючи висновки судів, з яких вони виходили при вирішенні заяви контролюючого органу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Так, відмовляючи у задоволенні заяви ГУ ДПС у м. Києві про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2017 року та залишаючи її в силі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що наведені заявником обставини не є нововиявленими у розумінні процесуального закону.

За приписами статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Істотними обставинами є фактичні дані (явища, події, факти або сукупність умов), що в установленому порядку спростовують факти, які були покладено в основу судового рішення. Тобто, це обставини, які впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається, обізнаність суду стосовно яких у розгляді справи забезпечила б прийняття цим судом іншого рішення. При цьому нововиявленими слід вважати обставини (як фактичного, так і правового характеру), які об`єктивно існували на момент вирішення адміністративної справи та не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення, на час розгляду справи. Не відносяться до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову; не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами у процесі розгляду справи. Водночас, не можуть бути визнані нововиявленими обставинами нові докази, які виявлені після постановлення рішення суду.

Так, звертаючись до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення цього ж суду віл 19 грудня 2017 року податковий орган зазначав наступне: суд першої інстанції у своєму рішенні констатував, що висновки акта перевірки щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства в частині сплати податку на прибуток нормативно та документально не підтверджуються. Разом із тим, на адресу контролюючого органу надійшов експертний висновок за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи від 23 жовтня 2019 року №7780/7781/19-72/28215-28218/19-72 в рамках кримінального провадження №42017101070000100 від 13 квітня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України. За результатами проведеної експертизи висновки акта перевірки щодо заниження Товариством податку на прибуток у 2015 році в сумі 3' 493' 294,22 грн документально підтверджується. Саме цією обставиною контролюючий орган обґрунтовував необхідність перегляду рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2017 року за нововиявленими обставинами.

Поряд із тим, суди попередніх інстанцій правильно вказали, що наведені заявником обставини не є нововиявленими у розумінні положень статті 361 КАС України, оскільки станом на момент прийняття постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2017 року експертний висновок ще не існував, а тому він є новим доказом і встановлені в ньому обставини не могли вплинути на результат вирішення справи №826/3143/17.

Враховуючи викладене та з огляду на зміст поданої ГУ ДПС у м. Києві заяви про перегляд рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2017 року за нововиявленими обставинами, касаційний суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для її задоволення та скасування прийнятого судом рішення.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій жодним чином не спростовують. Інших аргументів, ніж ті, що вже були наведені відповідачем в судах попередніх інстанцій та яким вже не надавалась правова оцінка, касаційна скарга не містить.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 350 КАС України).

У зв`язку з цим, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду,

постановив:

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 9 серпня 2021 року залишити без змін, а касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.Л. Желтобрюх

Судді О.В. Білоус

М.М. Яковенко