Ухвала

від 30.03.2021 по справі 826/3143/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

30 березня 2021 року справа №826/3143/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Головного управління ДФС у м. Києві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Столичний Млин про розподіл судових витрат в адміністративній справі

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Столичний Млин до 1. Головного управління ДФС у м. Києві 2. Головного управління ДПС у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень В С Т А Н О В И В:

Рішенням від 19 грудня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року в адміністративній справі №826/3143/17, Окружний адміністративний суд міста Києва адміністративний позов задовольнив повністю, визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 31 січня 2017 року №000561401 та №000551401.

Головне управління ДФС у місті Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2017 року в адміністративній справі №826/3143/17, в якій просить скасувати вказане рішення та відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою від 12 грудня 2019 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі за нововиявленими обставинами №826/3143/17 та призначив справу до судового розгляду.

У судовому засіданні 03 червня 2019 року представники позивача проти задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами заперечив; представник відповідача до суду не прибув.

Ухвалою від 30 грудня 2020 року Окружний адміністративний суд міста Києва залучив до участі у справі Головне управління ДПС у місті Києві в якості співвідповідача.

Розглянувши заяву ГУ ДФС у м. Києві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на таке.

Відповідно до частини першої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Пункт 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

За своєю правовою природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Нововиявлена обставина - це: юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для вирішення даної конкретної справи; якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового рішення, то вона обов`язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

Виявлені обставини мають бути не просто новими, вони повинні мати таке значення, що якби докази щодо цих обставин були досліджені судом, який розглядав справу по суті, то суд, вірогідно, виніс би інше рішення. Тобто, очевидність помилковості прийнятого рішення має бути достатньо високою.

Таким чином, для можливості перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами визначальним фактором є новизна та невідомість юридичного факту на момент розгляду справи та реальний вплив таких обставин на наслідки вирішення спору.

При цьому перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення; у такому випадку судом перевіряється наявність чи відсутність правових підстав для цього - юридичних фактів, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, хоча їх подання до суду могло призвести до ухвалення іншого за змістом судового рішення.

Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається

Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи, не дослідження доказів чи відхилення доводів сторони) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Не можуть бути визнані нововиявленими обставинами такі обставини, які виникли або змінилися після прийняття судового рішення.

Необхідність перегляду рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2017 року за нововиявленими обставинами позивач обґрунтовує наявністю істотних обставин для справи, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, а саме: висновку експертів за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи від 23 жовтня 2019 року №7780/7781/19-72/28215ч28218/19-72, яким підтверджуються висновки акта перевірки.

На думку суду, наведені заявником обставини не є нововиявленими у контексті норм Кодексу адміністративного судочинства України, та звертає увагу на таке.

Суд звертає увагу, що на момент прийняття постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2017 року, висновок експертів, на який посилається позивач ще не існував, а тому розцінюється судом як новий доказ і встановлені в ньому обставини не могли вплинути на результат вирішення справи №826/3143/17.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 368 Кодексу адміністративного судочинства України у новій редакції суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

З огляду на викладене, в задоволенні заяви ГУ ДФС у м. Києві про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2017 року необхідно відмовити та залишити це судове рішення в силі.

В частині клопотання ТОВ Столичний Млин про розподіл судових витрат, суд звертає увагу на таке.

Згідно з частиною третьою статті 369 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі залишення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення інші учасники справи можуть вимагати компенсації особою, яка її подала, судових витрат, понесених ними під час провадження за нововиявленими або виключними обставинами.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати пов`язані із залученням експертів та проведенням експертиз.

Частинами п`ятою, шостою статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами (частина восьма статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має з`ясувати склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою експертизи та залученням експерта. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із проведенням експертизи, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Відсутність документального підтвердження витрат, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності витрат, а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд встановив, що на підтвердження витрат, пов`язаних із залученням експертів та проведенням експертиз, позивач надав суду копії таких документів:

- акта приймання-передачі виконаних робіт, наданих послуг від 21 лютого 2020 року №21-02;

- платіжних доручень на загальну суму 90 000,00 грн.

Зі змісту наданого позивачем акта приймання-передачі вбачається, що Фізичні особи-підприємці ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надали ТОВ Столичний Млин послуги на загальну суму 90 000,00 грн., а саме:

- дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку та звітності;

- дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій;

- дослідження фінансово-кредитних операцій.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ТОВ Столичний Млин документально підтвердило витрати, пов`язані з проведенням експертизи у розмірі 90 000,00 грн. та вважає за можливе задовольнити заяву представника позивача про відшкодування вказаних витрат та присудити на користь ТОВ Столичний Млин судові витрати, пов`язані з оплатою експертизи та залученням експерта у розмірі 90 000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі вищенаведеного та статей 248, 361, 367, 368 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у задоволенні заяви Головного управління ДФС у м. Києві про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2017 року та залишити відповідне судове рішення в силі.

2. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Столичний Млин понесені ним судові витрати, пов`язані з проведенням експертизи у розмірі 90 000,00 грн. (дев`яносто тисяч гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Згідно з частиною другою статті 369 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.А. Кузьменко