Постанова
від 19.01.2022 по справі 817/968/17
КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2022 року

м. Київ

справа № 817/968/17

адміністративне провадження № К/9901/34938/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І.В.,

суддів: Блажівської Н.Є., Шишова О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року (головуючий суддя: Комшелюк Т.О.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року (колегія суддів: Качмар В.Я., Большакова О.О., Курилець А.Р.) у справі №817/968/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕСТ-ДЕЙЛ до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

У червні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю ВЕСТ-ДЕЙЛ (далі - ТОВ) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - Головне управління), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення (далі - ППР) від 11.04.2017 №№0002251401, 0002261401 (далі - ППР №№0002251401, 0002261401.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2017 року, залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року, позов задоволено.

Постановою Верховного Суду від 24 квітня 2018 року касаційну скаргу Головного управління задоволено частково. Судові рішення скасовано. Справу направлено до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року, позовну заяву задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області від 11 квітня 2017 року №0002251401 та №0002261401 в повному обсязі.

Присуджено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕСТ-ДЕЙЛ за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДФС у Рівненській області судовий збір у розмірі 2401,17 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що всі надані до перевірки первинні документи підтверджують здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом (товар поставлений, кошти сплачені, зобов`язання сторін по договору виконані), а також спричинення цими операціями реальних змін майнового стану позивача, що підтверджує наявність руху його активів, що є визначальною ознакою реальності господарських операцій між позивачем та зазначеним вище контрагентом. ТОВ ВЕСТ-ДЕЙЛ отримало від ТОВ РЕАЛБУД-М підтвердження, що товар останній придбав у ТОВ СЕЛЯНСЬКО ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО АГОРФІРМА ДРУЖБА на підставі документів, указаних вище, а також був отриманий інформаційний лист щодо підтвердження наявних посівних площ у ТОВ СЕЛЯНСЬКО ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО АГОРФІРМА ДРУЖБА . Також суд урахував, що відповідно до ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 02.12.2019 у справі №569/7703/18 про закриття кримінального провадження №32016180000000088 таке провадження було закрите у зв`язку з набранням чинності закону, яким скасована кримінальна відповідальність. При цьому, доказів того, що особа визнала свою вину в інкримінованому злочині суду не надано і судом не встановлено.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи установлено:

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що в період з 15.03.2017 по 21.03.2017 на підставі наказу Головного управління ДФС у Рівненській області від 15.03.2017 №222 та направлення від 15.03.2017 №03/17-00-14-01, згідно із пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, на підставі ст. 20 розділу 1, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.11 п. 78.1, п. 78.4 ст. 78, ст. 82, ст. 86 глави 8 розділу II ПК України була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ Вест-Дейл з питань правильності нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за результатами проведених взаєморозрахунків з ТОВ Реалбуд-М за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 (а. с. 38 т. 1).

За наслідками проведення такої перевірки відповідачем складений акт позапланової виїзної документальної перевірки №138/137-00-14-00/38342744 від 28.03.2017 (а. с. 11-28 т. 1).

У відповідності до висновків акту, перевіркою встановлено порушення п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 розд. ІІІ ПК України, внаслідок чого позивачем занижено податкове зобов`язання з податку на прибуток за 2016 рік на суму 67 798 грн та п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 п. 200.4 ст. 200 п. 201.10 ст. 201 ПК України, унаслідок чого завищено податковий кредит, що призвело до завищення суми від`ємного значення що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за квітень 2016 року в сумі 75 331 грн.

На підставі висновків акту перевірки, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 11.04.2017:

1. № 0002251401, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 84747 грн, з яких 67798 грн основного зобов`язання та 16950 грн штрафних (фінансових) санкцій;

2. № 0002261401, яким зменшений розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 75331 грн (а. с. 9, 10 т. 1).

Також судами установлено, що 05.04.2016 ТОВ ВЕСТ-ДЕЙЛ уклало договір поставки № 05-04 з ТОВ РЕАЛБУД-М , предметом якого є товар - просо жовте, не для посіву (а.с. 81-83 т.1).

За змістом п. 3 цього Договору, поставка товару здійснюється на умовах терміну FCA, зі складу Постачальника відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів ІНКОТЕРМС-2010, що застосовуються з урахуванням умов даного Договору та його внутрішньодержавного характеру. Відвантаження товару здійснюється у день прибуття транспортних засобів Покупця під завантаження на склад Постачальника, за умови виконання вимог п. 4.3 Договору. Постачальник у момент поставки надає Покупцю видаткову накладну, рахунок-фактуру.

На підставі даного договору були оформлені заявки з транспортними компаніями на перевезення товару зі складу постачальника ТОВ РЕАЛБУД-М до Республіки Польщі на підставі зовнішньоекономічного контракту між ТОВ ВЕСТ-ДЕЙЛ та P.P.H.U. KAMPOL, POLAND.

06 квітня 2016 року на склад постачальника ТОВ РЕАЛБУД-М прибуло два автомобіля компаній перевізників згідно заявок № 08 від 05.04.2017 та № 10 від 05.04.2016, після чого відбулося завантаження товару.

По факту відвантаженого товару ТОВ ВЕСТ-ДЕЙЛ оплатив ТОВ РЕАЛБУД-М в сумі 180400 грн за 44т товару платіжним дорученням № 211 від 06.04.2016 (а. с. 93 т. 1).

ТОВ РЕАЛБУД-М виписано видаткову накладну № 0036 від 06.04.2016 на суму 180400,00 грн. Також були складені міжнародні ТТН № 005918 від 06.04.2016 та № 097657 від 06.04.2016.

Для оформлення Вантажної митної декларації ( ВМД ) необхідно надати інформацію регіону походження для видачі фіто санітарного сертифікату та сертифікату EUR-1. У зв`язку з цим ТОВ РЕАЛБУД-М надав TOB ВЕСТ-ДЕЙЛ копію видаткової накладної № 124 від 28.03.2016, в якій зазначено, що ТОВ РЕАЛБУД-М придбав просо жовте у кількості 120т у ТОВ СЕЛЯНСЬКО ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО АГРОФІРМА ДРУЖБА та інформаційний лист № б/н від 27.02.2015 про наявність посівних площ у останнього (а. с. 84-97 т. 1).

На основі цих документів були видані ТОВ ВЕСТ-ДЕЙЛ фіто санітарні сертифікати № 75/17-015/ВХ-561690 та № 75/17-015/ВХ-561691 та сертифікату EUR.1. № 204.000471 та № 204.000472 (а. с. 129-133 т. 1).

На підставі вищевказаних документів 06.04.2016 були складені ВМД №20450002/2016/002284 та № 20450002/2016/002285 на поставку даного товару до Республіки Польща компанії P.P.H.U. KAMPOL, POLAND згідно контракту №05-04-16 від 05.04.2016.

06 квітня 2016 року на підставі отриманої видаткової накладної №0036 від 06.04.2016 та платіжного доручення № 211 від 06.04.2016 в бухгалтерському обліку та податковому обліку ТОВ ВЕСТ-ДЕЙЛ були виконані проводки фінансово-господарських операцій між ТОВ ВЕСТ-ДЕЙЛ та ТОВ РЕАЛБУД-М , які були відображені по рахунку 28, 63,31 та по рахунку 64. Також створено податкові накладні № 1 та № 2 від 06.04.2016 на підставі ВМД № 20450002/2016/002284 та № 20450002/2016/002285 та інформації про дату перетину товару кордону України (а. с. 139-140 т. 1).

07 квітня 2016 року на склад постачальника прибуло два автомобіля компаній перевізників згідно заявки № 09 від 05.04.2017 та № 12 від 05.04.2016 для завантаження товару. На основі цього ТОВ ВЕСТ-ДЕЙЛ оплатив ТОВ РЕАЛБУД-М 180400,00 грн за 44т товару платіжним дорученням № 214 від 06.04.2016 (а. с. 92 т. 1)

У відповідності до вимог бухгалтерського обліку ТОВ РЕАЛБУД-М виписав видаткову накладну № 0041 від 07.04.2016 на суму 180400,00 грн. Також були складені міжнародні ТТН № 076991 від 07.04.2016 та № 076992 від 07.04.2016.

На підставі копії видаткової накладної № 124 від 28.03.2016, в якій зазначалось, що ТОВ РЕАЛБУД-М придбав просо жовте у кількості 120т у ТОВ СЕЛЯНСЬКО ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО АГОРФІРМА ДРУЖБА та інформаційного листа № б/н від 27.02.2015 про наявність посівних площ у ТОВ СЕЛЯНСЬКО ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО АГОРФІРМА ДРУЖБА , були видані для ТОВ ВЕСТ-ДЕЙЛ фітосанітарні сертифікати № 75/17-041/ВХ- 562289 та № 75/17-041/ВХ-562290 та сертифікати EUR. 1. № 204.000474 та № 204.000475.

На підставі цих документів 07.04.2016 були складені ВМД №20450002/2016/002380 та № 20450002/2016/002381 на поставку даного товару до Республіки Польща компанії P.P.H.U. KAMPOL, POLAND згідно контракту №05-04-16 від 05.04.2016.

07 квітня 2016 року на підставі отриманих видаткової накладної № 0041 від 07.04.2016 та платіжного доручення № 214 від 07.04.2016 в бухгалтерському обліку та податковому обліку позивачем були виконані проводки фінансово-господарських операцій між ТОВ ВЕСТ-ДЕЙЛ та ТОВ РЕАЛБУД-М , які відображаються по рахунку 28, 63, 31 та по рахунку 64.

08 квітня 2016 року були складені податкові накладні №3 та №4 від 08.04.2016 на підставі ВМД №20450002/2016/002380 та №20450002/2016/002381 та інформації про дату перетину товару кордону України.

11 квітня 2016 року товар у кількості 66т, придбаний у ТОВ РЕАЛБУД-М перетнувши кордон України, що підтверджується відмітками митниці на міжнародних ТТН, були розвантажені на складі компанії P.P.H.U. KAMPOL, POLAND, що підтверджується підписом, печаткою компанії P.P.H.U. KAMPOL, POLAND та актами надання послуг від перевізників № 56 від 11.04.2016, № 57 від 11.04.2016, № 08 від 11.04.2016.

12 квітня 2016 року товар у кількості 22т, придбаного у ТОВ РЕАЛБУД-М , перетнувши кордон України, що підтверджується відмітками митниці на міжнародних ТТН, були розвантаженні на складі компанії P.P.H.U. KAMPOL, POLAND, що підтверджується підписом, печаткою компанії P.P.H.U. KAMPOL, POLAND та актом надання послуг від перевізника № 10 від 12.04.2016.

13 квітня 2016 року на склад постачальника прибув автомобіль компанії перевізника згідно заявки від 12.04.2017 №16 для завантаження товару. На підставі вказаного ТОВ ВЕСТ-ДЕЙЛ оплатив ТОВ РЕАЛБУД-М кошти в сумі 90200,00 грн за 22т товару платіжним дорученням № 219 від 13.04.2016. Після зважування автомобіля вага нетто товару склала 22,24т тому було додатково перераховано ТОВ РЕАЛБУД-М платіжним дорученням № 769 від 13.04.2016 кошти у розмірі 984,00 грн.

У відповідності до вимог бухгалтерського обліку ТОВ РЕАЛБУД-М виписав видаткову накладну №0052 від 13.04.2016 на суму 91184,00 грн, а також була складена міжнародна ТТН № 00166118 від 14.04.2016.

13 квітня 2016 року на підставі отриманої видаткової накладної №0052 від 13.04.2016 та платіжних доручень № 219 від 13.04.2016 та № 769 від 13.04.2016, в бухгалтерському обліку та податковому обліку позивача були виконані проводки фінансово-господарських операцій між ТОВ ВЕСТ-ДЕЙЛ та ТОВ РЕАЛБУД-М , що відображено по рахунку 28, 63, 31 та по рахунку 64.

14 квітня 2016 року на підставі копії видаткової накладної №124 від 28.03.2016, в якій зазначалось, що ТОВ РЕАЛБУД-М придбав просо жовте у кількості 120т у ТОВ СЕЛЯНСЬКО ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО АГОРФІРМА ДРУЖБА та інформаційного листа № б/н від 27.02.2015 про наявність посівних площ у ТОВ СЕЛЯНСЬКО ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО АГОРФІРМА ДРУЖБА , були видані ТОВ ВЕСТ-ДЕЙЛ фіто санітарні сертифікати та сертифікат EUR. 1. №204.000508.

На підставі цих документів 13.04.2016 були складені ВМД №20450002/2016/002897 на поставку даного товару до Республіки Польща компанії P.P.H.U. KAMPOL, POLAND згідно контракту № 05-04-16 від 05.04.2016.

15 квітня 2016 року було створено податкову накладну №8 на основі ВМД №20450002/2016/002897 та інформації про дату перетину кордону України товару.

20 квітня 2016 року позивачем було отримано податкову накладну №43 від 06.04.2016р. від ТОВ РЕАЛБУД-М на суму 180400,00 грн та податкову накладну № 44 від 07.04.2016 на суму 180400, 00 рн.

29 квітня 2016 року було отримано податкову накладну № 53 від 13.04.2016 від ТОВ РЕАЛБУД-М на суму 91184,00 грн.

На підставі отриманих вищевказаних бухгалтерських документів, зокрема, зареєстрованих податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, позивачем була складена та здана за допомогою засобів електронного зв`язку Податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2016 року, про що отримано відповідну квитанцію.

Також судами установлено, що відповідно до ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 02 грудня 2019 року у справі №569/7703/18 про закриття кримінального провадження №32016180000000088 таке провадження було закрите у зв`язку з набранням чинності закону, яким скасована кримінальна відповідальність.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

Головне управління ДПС у Рівненській області, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідач, посилаючись на приписи п. 4 ч. 4 ст. 328 КАС України, вказує, що оскаржувані судові рішення прийняті без повного та всебічного з`ясування обставин справи та дослідження доказів. Уважає, що судами не досліджені обставини наявності у ТОВ Реалбуд-М продукції, що поставлялась позивачу. Відповідач указує на відсутність доказів придбання вказаним контрагентом позивача сільськогосподарської продукції. Зауважує, що судами не досліджені обставини наявності у контрагента позивача складських приміщень.

Відповідач в підтвердження передбачених п.1 ч. 4 ст. 328 КАС України підстав для касаційного оскарження судових рішень, зазначає, що судом апеляційної інстанції при прийнятті рішення у справі не ураховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 14.03.2017 у справі №826/757/13-а, від 05.05.2020 у справі №826/678/16, від 16.04.2020 у справі №826/7760/15, від 03.04.2020 у справі №826/315/16, від 25.09.2018 у справі №826/4132/15, від 02.10.2018 у справі №816/506/17, від 19.11.2019 у справі №820/922/17, від 11.03.2020 у справі №640/21019/18 у подібних правовідносинах.

Крім того, скаржник указує на наявність передбачених п. 2 ч. 4 ст. 328 КАС України підстав для касаційного оскарження судових рішень.

Позивачем до Суду надано відзив на касаційну скаргу, в якому вказано на безпідставність викладених в ній доводів. Вважає висновки судів попередніх інстанцій правильними, а підстави для скасування вказаних рішень - відсутніми. Просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Верховний Суд ухвалою від 09.02.2021 відкрив касаційне провадження у цій справі з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 розділу І ПК України податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу.

Статтею 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-XIV (із наступними змінами та доповненнями) передбачено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно із ст. 4 цього ж закону, одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми (документального оформлення).

Відповідно до ст. 9 наведеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені обов`язкові документи.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Суд повторює, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи, визначення та загальний порядок складання яких наведено в Законі України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88.

При цьому, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

За змістом п. 138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

В силу вимог статті 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

За змістом наведених вище положень ПК України вбачається, що інших документів які б підтверджували право платника податків на податковий кредит, законодавством не вимагається.

Згідно п. 201.8 ст. 201 розділу V ПК України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, на момент виписування податкових накладних, контрагент позивача був зареєстрованим платником податку на додану вартість.

Згідно із п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.4 ст. 200 ПК України).

Зміст наведених норм свідчить, що господарські операції для цілей визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Отже, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення цієї справи.

Верховний Суд зазначає, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 341 КАС України).

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частини 2, 3 статті 341 КАС України).

Як вже зазначалось судом, підставою для відкриття провадження у цій справі слугували посилання скаржника на приписи пункту 1 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Обґрунтовуючи довід про наявність підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, позивач посилається на обставини неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, зокрема, викладених у постановах від 05.05.2020 у справі №826/678/16, від 16.04.2020 у справі №826/7760/15, від 25.09.2018 у справі №826/4132/15, від 02.10.2018 у справі №816/506/17, від 19.11.2019 у справі №820/922/17, від 11.03.2020 у справі №640/21019/18 у подібних правовідносинах.

Проте, такі доводи скаржника колегія суддів вважає безпідставними, оскільки правовідносини у даних справах не є подібними, а тому такі висновки не є релевантними до спірних правовідносин.

Так, розглядаючи цю адміністративну справу суди надали належну правову оцінку наданим позивачем первинним документам та установили, що Договір між позивачем та його контрагентом ТОВ РЕАЛБУД-М був виконаний в повному обсязі. Поставка товару в подальшому відбулася до Республіки Польща до компанії P.P.H.U. KAMPOL, POLAND, що підтверджується відмітками митниці на міжнародних ТТН, підписами, печатками компанії P.P.H.U. KAMPOL, POLAND та актами надання послуг від перевізника. Оплата за товар проведена у повному обсязі, що в сукупності є належними доказами реальності здійснених господарських операцій. Видаткові накладні, які оформлювалися при поставці товару та інші документи надані до перевірки, містять всі необхідні реквізити, в тому числі і ПІБ, підписи уповноважених на прийняття матеріальних цінностей осіб, що дає змогу ідентифікувати осіб, які приймали участь в здійсненні господарської операції.

Суди установили, що зазначені документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення № 88), спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак є належними та допустимими доказами реальності вчинення господарських операцій.

Також судами обґрунтовано ураховано, що ТОВ ВЕСТ-ДЕЙЛ отримало від ТОВ РЕАЛБУД-М підтвердження, що товар останній придбав у ТОВ СЕЛЯНСЬКО ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО АГОРФІРМА ДРУЖБА , а також був отриманий інформаційний лист щодо підтвердження наявних посівних площ у ТОВ СЕЛЯНСЬКО ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО АГОРФІРМА ДРУЖБА .

Отже, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про те, що всі надані до перевірки первинні документи підтверджують здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом (товар поставлений, кошти сплачені, зобов`язання сторін по договору виконані), а також спричинення цими операціями реальних змін майнового стану позивача, що підтверджує наявність руху його активів, що є визначальною ознакою реальності господарських операцій між позивачем та зазначеним вище контрагентом.

Щодо посилань скаржника на обставини неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 14.03.2017 у справі №826/757/13-а, Суд зазначає таке.

У постанові Верховного Суду України від 14 березня 2017 року у справі №826/757/13-а сформовано висновок про те, що статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами, а Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 6 травня 2015 року у справі №2а-3318/10/2170 погодився з рішенням суду апеляційної інстанції про те, позивачем надано до перевірки первинні документи бухгалтерського обліку, які є формально складеними та не підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем. При цьому ухвалою від 20 квітня 2016 року Вищий адміністративний суд України справу №823/2240/13-а направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

Водночас, при розгляді цієї справи судами попередніх інстанцій правомірно ураховано, що в акті перевірки відсутня інформація про наявність обвинувального вироку відносно ТОВ РЕАЛБУД-М чи ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності. Не зазначено і про проведення зустрічних перевірок по взаємовідносинах позивача з контрагентом, а також в акті перевірки відсутня інформація про наявність судових рішень про визнання нереальними спірних господарських операцій.

Суди попередніх інстанцій зробили обґрунтований висновок про те, що посилання відповідача на наявність кримінального провадження щодо контрагента платника податків, в якому не винесено вироку суду в кримінальному провадженні або ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, в силу приписів частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України не є підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними. Так, з ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 2 грудня 2019 року у справі №569/7703/18 про закриття кримінального провадження №32016180000000088 не вбачається що керівник ТОВ РЕАЛБУД-М був притягнутий до кримінальної відповідальності за частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України та визнав свою вину в інкримінованому злочині, оскільки кримінальне провадження було закрите у зв`язку з набранням чинності закону, яким скасована кримінальна відповідальність.

Окрім цього, Суд уважає безпідставними посилання скаржника на неврахування судом апеляційної інстанції висновків, наведених у постанові Верховного Суду від 03.04.2020 у справі №826/315/16, оскільки вказана справа взагалі не перебувала на розгляді у суді касаційної інстанції.

Суд також критично оцінює доводи скаржника про наявність передбачених п. 2 ч. 4 ст. 328 КАС України підстав для касаційного оскарження судових рішень, оскільки подана касаційна скарга не містить жодного аргументу необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, та взагалі посилання на адміністративну справу, у який зроблено певний висновок, від якого скаржник вважає за необхідне відступити.

Враховуючи встановлені обставини справи, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивач має та надав суду відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності беззаперечно свідчать про факт вчинення господарських операцій, натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Решта доводів заявника касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовує, натомість зводиться виключно до переоцінки встановлених судами обставин справи, що виходить за межі повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд, враховуючи норми Податкового кодексу України, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень.

З огляду на наведене, касаційна скарга Головного управління ДПС у Рівненській області підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області залишити без задоволення.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Суддя-доповідач І.В. Дашутін

Судді О.О. Шишов

Н.Є. Блажівська

СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення19.01.2022
Оприлюднено09.02.2022
Номер документу103029394
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —817/968/17

Ухвала від 02.05.2022

Адміністративне

Рівненський окружний адміністративний суд

Т.О. Комшелюк

Ухвала від 01.05.2022

Адміністративне

Рівненський окружний адміністративний суд

Т.О. Комшелюк

Постанова від 19.01.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Дашутін І.В.

Ухвала від 14.01.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Дашутін І.В.

Ухвала від 09.02.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Дашутін І.В.

Ухвала від 04.01.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Дашутін І.В.

Постанова від 29.10.2020

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Качмар Володимир Ярославович

Ухвала від 19.10.2020

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Качмар Володимир Ярославович

Ухвала від 04.09.2020

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Качмар Володимир Ярославович

Рішення від 29.04.2020

Адміністративне

Рівненський окружний адміністративний суд

Комшелюк Т.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні