Постанова

від 29.10.2020 по справі 817/968/17

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2020 рокуСправа № 817/968/17 пров. № А/857/9648/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача - Качмара В.Я.,

суддів - Большакової О.О., Курильця А.Р.,

при секретарі судового засідання - Хомича О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року (суддя Комшелюк Т.О., м.Рівне, повний текст складено 29 квітня 2020 року) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕСТ-ДЕЙЛ до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю ВЕСТ-ДЕЙЛ (далі - ТОВ) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - Головне управління) в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення (далі - ППР) від 11.04.2017 №№0002251401, 0002261401 (далі - ППР №№0002251401, 0002261401.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2017 року, залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року, позов задоволено (т.3 а.с.12-19, 57-61; далі - Судові рішення).

За наслідками касаційного перегляду вказаних Судових рішень постановою Верховного Суду (далі - Суд) від 24 квітня 2018 року касаційну скаргу Головного управління задоволено частково. Судові рішення скасовано. Справу направлено до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

З врахуванням цього, Судом вказано, що під час нового розгляду справи судам попередніх інстанцій необхідно прийняти передбачені законом заходи щодо встановлення всіх обставин справи, з`ясувати якими об`єктивними доказами підтверджується реальність поставки товару від Товариства з обмеженою відповідальністю Реалбуд-М (далі - ТОВ-1) до позивача у відповідності до умов договору поставки від 05.04.2016 №05-04 (далі - Договір) та дати оцінку цим доказам (т.3 а.с.128-133).

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року за наслідками нового судового розгляду позов задоволено.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржило Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - Головне управління-1), яке із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В доводах апеляційної скарги з посиланням на окремі обставини справи вказує, що фактично ТОВ здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції з одержання (купівлі) отримання товарів у ТОВ-1. Зазначає, що судом не досліджено належним чином обставин щодо придбання, поставки придбаного позивачем у контрагента товару.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що вчинені позивачем господарські операції з ТОВ-1, не викликають сумніву в їх реальності, та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на формування витрат, а тому висновки Головного управління про те, що господарська операція із придбання у ТОВ-1 не відбулася у дійсності, та відповідно про порушення позивачем податкового законодавства по взаєморозрахунках з контрагентом, мають характер припущень та є необґрунтованими, тому не можуть бути покладені в основу спірних ППР.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ТОВ зареєстровано реєстраційною службою Рівненського міського управління юстиції 28.08.2012 №160811020000008501. Взято на податковий облік в органах державної податкової служби 29.08.2012. Основний вид діяльності КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (т.1 а.с.53-57).

Контролюючим органом у період з 15.03.2017 по 21.03.2017 проводилась позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ з питань правильності нарахування та сплати податку на додану вартість (далі - ПДВ) та податку на прибуток за результатами проведених взаєморозрахунків з ТОВ-1 за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, за результатами якої складено акт від 28.03.2017 №138/17-00-14/38342744 (далі - Акт; т.1 а.с.11-28).

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог:

пунктів 44.1, статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу ІІІ Податкового кодексу України (далі - ПК) внаслідок чого позивачем занижено податкове зобов`язання з податку на прибуток за 2016 рік на суму 67 798 грн;

пунктів 198.1, 198.3 статті 198, пункту 200.4 статті 200 пункту 201.10 статті 201 ПК, внаслідок чого завищено податковий кредит, що призвело до завищення суми від`ємного значення що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за квітень 2016 року в сумі 75331 грн.

Головним управлінням 11.04.2017 на підставі Акта прийнято ППР:

№0002251401, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 84747 грн (основне зобов`язання 67798 грн, штрафні (фінансові) санкції 16950 грн);

№0002261401, яким зменшений розмір від`ємного значення суми ПДВ на суму 75331 грн (т.1 а.с.9-10).

Згідно із статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 ПК (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу.

Статтею 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон №996-XIV; в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) (передбачено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно із статті 4 цього ж Закону, одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми (документального оформлення).

Відповідно до статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, а саме достовірні первинні документи, визначення та загальний порядок складання яких наведено в Законі №996-XIV та Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (зареєстровано в МЮУ 05.06.1995 за №168/704; далі - Положення).

При цьому, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

За змістом пункту 138.2 статті 138 ПК витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

В силу вимог статті 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

За змістом наведених вище положень ПК України вбачається, що інших документів які б підтверджували право платника податків на податковий кредит, законодавством не вимагається.

Згідно пунктом 201.8 статті 201 ПК право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, на момент виписування податкових накладних, контрагент позивача був зареєстрованим платником ПДВ.

Згідно із пунктом 200.1 статті 200 ПК сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.4 статті 200 ПК).

Із Акта перевірки слідує, що підставами для донарахування грошового зобов`язання та зменшення від`ємного значення суми ПДВ позивачу слугували обставини щодо нереальності господарських операцій з придбання товарів у ТОВ-1.

Як підтверджується матеріалами справи, що 05.04.2016 ТОВ уклало Договір поставки з ТОВ-1, предметом якого є товар - просо жовте, не для посіву (т.1 а. с.81-83).

За змістом пункту 3 цього Договору, поставка товару здійснюється на умовах терміну FCA, зі складу Постачальника відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів ІНКОТЕРМС-2010, що застосовуються з урахуванням умов даного Договору та його внутрішньодержавного характеру. Відвантаження товару здійснюється у день прибуття транспортних засобів Покупця під завантаження на склад Постачальника, за умови виконання вимог пункту 4.3 Договору. Постачальник у момент поставки надає Покупцю видаткову накладну, рахунок-фактуру.

На підставі даного договору були оформлені заявки з транспортними компаніями на перевезення товару зі складу постачальника ТОВ-1 до Республіки Польщі (далі - РП) на підставі зовнішньоекономічного контракту між ТОВ та P.P.H.U. KAMPOL, POLAND.

06.04.2016 на склад постачальника ТОВ-1 прибуло два автомобіля компаній перевізників згідно заявок від 05.04.2017 №08, та від 05.04.2016 №10, після чого відбулося завантаження товару.

По факту відвантаженого товару ТОВ оплатив ТОВ-1 в сумі 180400 грн за 44 т товару платіжним дорученням від 06.04.2016 №211 (т.1 а.с.93).

ТОВ-1 виписано видаткову накладну від 06.04.2016 №0036 на суму 180400 грн. Також були складені міжнародні товаро-транспортні накладні від 06.04.2016 №№005918, 097657.

Для оформлення Вантажної митної декларації (ВМД) необхідно надати інформацію регіону походження для видачі фіто санітарного сертифікату та сертифікату EUR-1. У зв`язку з цим ТОВ-1 надав TOB копію видаткової накладної від 28.03.2016 №124, в якій зазначено, що ТОВ-1 придбав просо жовте у кількості 120 т у Товариства з обмеженою відповідальністю СЕЛЯНСЬКО ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО АГРОФІРМА ДРУЖБА (далі - ТОВ-2) та інформаційний лист від 27.02.2015 б/н про наявність посівних площ у останнього (т.1 а.с.84-97).

На основі цих документів позивачу були видані фіто санітарні сертифікати №№75/17-015/ВХ-561690, 75/17-015/ВХ-561691 та сертифікату EUR.1. №№204.000471, 204.000472 (а. т.1 а.с.129-133).

На підставі вищевказаних документів 06.04.2016 були складені ВМД №№ 20450002/2016/002284, 20450002/2016/002285 на поставку даного товару до РП компанії P.P.H.U. KAMPOL, POLAND згідно контракту від 05.04.2016 №05-04-16.

06.04.2016 на підставі отриманої видаткової накладної №0036 та платіжного доручення від 06.04.2016 №211 в бухгалтерському обліку та податковому обліку ТОВ були виконані проводки фінансово-господарських операцій між ТОВ та ТОВ-1, які були відображені по рахунку 28, 63, 31 та по рахунку 64. Також створено податкові накладні від 06.04.2016 №№1 та 2 на підставі ВМД №20450002/2016/002284 та №20450002/2016/002285 та інформації про дату перетину товару кордону України (т.1 а. с.139-140).

07.04.2016 на склад постачальника прибуло два автомобіля компаній перевізників згідно заявки від 05.04.2017 №№09, 12 для завантаження товару. На основі цього позивач оплатив ТОВ-1 180400 грн за 44 т товару платіжним дорученням від 06.04.2016 №214 (т.1 а. с.92).

У відповідності до вимог бухгалтерського обліку ТОВ-1 виписав видаткову накладну від 07.04.216 №0041 на суму 180400 грн. Також були складені міжнародні ТТН від 07.04.2016 №№076991, 076992.

На підставі копії видаткової накладної від 28.03.2016 №124, в якій зазначалось, що ТОВ-1 придбав просо жовте у кількості 120 т у ТОВ-2 та інформаційного листа від 27.02.2015 б/н про наявність посівних площ у ТОВ-2, були видані для ТОВ фітосанітарні сертифікати №75/17-041/ВХ- 562289 та №75/17-041/ВХ-562290 та сертифікати EUR. 1. №№ 204.000474, 204.000475.

На підставі цих документів 07.04.2016 були складені ВМД №20450002/2016/002380 та №20450002/2016/002381 на поставку даного товару до РП компанії P.P.H.U. KAMPOL, POLAND згідно контракту від 05.04.2016 №05-04-16 (далі - Контракт).

07.04.2016 на підставі отриманих видаткової накладної від 07.04.1016 №0041 та платіжного доручення від 07.04.2016 №214 в бухгалтерському обліку та податковому обліку позивачем були виконані проводки фінансово-господарських операцій між ТОВ та ТОВ-1, які відображаються по рахунку 28, 63, 31 та по рахунку 64.

08.04.2016 складені податкові накладні №№3, 4 від 08.04.2016 на підставі ВМД №№20450002/2016/002380, 20450002/2016/002381 та інформації про дату перетину товару кордону України.

11.04.2016 товар у кількості 66 т, придбаний у ТОВ-1 перетнувши кордон України, що підтверджується відмітками митниці на міжнародних ТТН, були розвантажені на складі компанії P.P.H.U. KAMPOL, POLAND, що підтверджується підписом, печаткою компанії P.P.H.U. KAMPOL, POLAND та актами надання послуг від перевізників від 11.04.2016 №№56, 57, 08.

12.04.2016 товар у кількості 22 т, придбаного у ТОВ-1, перетнувши кордон України, що підтверджується відмітками митниці на міжнародних ТТН, були розвантаженні на складі компанії P.P.H.U. KAMPOL, POLAND, що підтверджується підписом, печаткою компанії P.P.H.U. KAMPOL, POLAND та актом надання послуг від перевізника від 12.04.2016 №10.

13.04.2016 на склад постачальника прибув автомобіль компанії перевізника згідно заявки від 12.04.2017 №16 для завантаження товару. На підставі вказаного ТОВ-1 оплатив ТОВ-1 кошти в сумі 90200 грн за 22 т товару платіжним дорученням від 13.04.2016 №219. Після зважування автомобіля вага нетто товару склала 22, 24 т тому було додатково перераховано ТОВ-1 платіжним дорученням 13.04.2016 №769 кошти у розмірі 984 грн.

У відповідності до вимог бухгалтерського обліку контрагент позивача виписав видаткову накладну від 13.04.2016 №0052 на суму 91184 грн, а також була складена міжнародна ТТН від 14.04.2016 №00166118.

13.04.2016 на підставі отриманої видаткової накладної від 13.04.2016 №0052 та платіжних доручень від цієї ж дати №№219, 769 відповідно в бухгалтерському обліку та податковому обліку позивача були виконані проводки фінансово-господарських операцій між ТОВ та ТОВ-1, що відображено по рахунку 28, 63, 31 та по рахунку 64.

14.04.2016 на підставі копії видаткової накладної від 28.03.2016 №124 в якій зазначалось, що ТОВ-1 придбав просо жовте у кількості 120 т у ТОВ-2 та інформаційного листа від 27.02.2015 б/н про наявність посівних площ у ТОВ-2 були видані ТОВ фіто санітарні сертифікати та сертифікат EUR. 1. №204.000508.

На підставі цих документів 13.04.2016 були складені ВМД №20450002/2016/002897 на поставку даного товару до РП компанії P.P.H.U. KAMPOL, POLAND згідно Контракту.

15.04.2016 було створено податкову накладну №8 на основі ВМД №20450002/2016/002897 та інформації про дату перетину кордону України товару.

20.04.2016 позивачем було отримано податкову накладну від 06.04.2016 №43 ТОВ-1 на суму 180400 грн та податкову накладну від 07.04.2016 №44 на суму 180400 грн.

29.04.2016 було отримано податкову накладну від 13.04.2016 №53 від ТОВ-1 на суму 91184 грн.

На підставі отриманих, вищевказаних бухгалтерських документів, зокрема, зареєстрованих податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, позивачем була складена та здана за допомогою засобів електронного зв`язку податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2016 року, про що отримано відповідну квитанцію.

Суд зауважує, що фактичне виконання умов укладеної угоди, здійснене у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, відповідачем ставиться під сумнів з огляду на те, що між контрагентами ТОВ та ТОВ-1 був укладений Договір, який, на думку контролюючого органу, був оформлений з метою безтоварних операцій з огляду на те, що здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом придбання та створення суб`єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності ТОВ-1.

При цьому, висновки про порушення ТОВ норм ПК обумовлюються лише наявністю порушень з боку контрагента ТОВ-1 та інформацією з матеріалів досудових розслідувань в кримінальних справах.

З даного приводу суд зауважує, що Договір між позивачем та його контрагентом був виконаний в повному обсязі. Поставка товару в подальшому відбулася до РП до компанії P.P.H.U. KAMPOL, POLAND. Повністю проведена оплата за поставлений товар, що в сукупності є належними доказами реальності здійснених господарських операцій. Видаткові накладні, які оформлювалися при поставці товару та інші документи надані до перевірки, містять всі необхідні реквізити, в тому числі і ПІБ, підписи уповноважених на прийняття матеріальних цінностей осіб, що дає змогу ідентифікувати осіб, які приймали участь в здійсненні господарської операції.

Зазначені документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу статті 9 Закону №996-XIV, статті 44 ПК, пункту 2.4 Положення, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак є належними та допустимими доказами реальності вчинення господарських операцій.

Всі надані до перевірки первинні документи підтверджують здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом (товар поставлений, кошти сплачені, зобов`язання сторін по договору виконані), а також спричинення цими операціями реальних змін майнового стану позивача, що підтверджує наявність руху його активів, що є визначальною ознакою реальності господарських операцій між позивачем та зазначеним вище контрагентом.

До того ж, ТОВ отримало від ТОВ-1 підтвердження, що товар останній придбав у ТОВ-2 на підставі документів, вказаних вище, а також був отриманий інформаційний лист щодо підтвердження наявних посівних площ у ТОВ-2.

Крім того, в Акті відсутня інформація про наявність обвинувального вироку відносно посадових осіб ТОВ-1 чи ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності. Не зазначено і про проведення зустрічних перевірок по взаємовідносинах позивача з контрагентом, а також в акті перевірки відсутня інформація про наявність судових рішень про визнання нереальними спірних господарських операцій.

Посилання на наявність кримінального провадження щодо контрагента платника податків, в якому не винесено вироку суду в кримінальному провадженні або ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, в силу приписів частини шостої статті 78 КАС не є підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними.

Таким чином, висновок контролюючого органу стосовно того, що ТОВ прийняті до виконання первинні документи, які не відповідають вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку, не відповідають дійсним обставинам справи та спростовуються наявними первинними бухгалтерськими документами, фіто санітарними висновками, вантажно-митними деклараціями, що підтверджують інформацію про дату перетину кордону України товару та його кількість.

Також, в матеріалах справи відсутні докази встановлення контролюючим органом обставин на підтвердження того, що ТОВ та ТОВ-діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Більш того, відповідачем не зазначено жодного доказу наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з ТОВ-1, що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

Податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб, від господарських та виробничих можливостей контрагента.

Існує так звана презумпція добросовісності платника податків яка означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом.

Якщо податковий орган володіє інформацією про такі зловживання зі сторони певної юридичної особи, він може вжити необхідних заходів щодо недопущення, зупинення чи покарання за такі зловживання. Однак, такі заходи є неприпустимими за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь платника податків у зловживаннях, пов`язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення.

Суд зазначає, що законодавство України не зобов`язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та наявність в нього офісу, персоналу чи матеріальних цінностей перед тим, як відносити сплачені суми до витрат і суми ПДВ до податкового кредиту, про що чітко вказано у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 813/1497/17.

Отже, на переконання суду, позивачем були вчинені всі необхідні дії для досягнення конкретних економічних результатів від господарських операцій з контрагентом ТОВ-1.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції погоджується із позицією суду першої інстанції, що вчинені позивачем господарські операції з ТОВ-1, не викликають сумніву в їх реальності, та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на формування витрат, а тому висновки Головного управління про те, що господарська операція із придбання у ТОВ-1 не відбулася у дійсності, та відповідно про порушення позивачем податкового законодавства по взаєморозрахунках з контрагентом, мають характер припущень та є необґрунтованими, тому не можуть бути покладені в основу спірних ППР.

Також, як зауважено судом ним не встановлено та матеріали справи, зокрема ухвала Рівненського міського суду Рівненської області від 2 грудня 2019 року у справі №569/7703/18 про закриття кримінального провадження №32016180000000088, не містять доказів, що керівник ТОВ-1 був притягнутий до кримінальної відповідальності за частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України та визнав свою вину в інкримінованому злочині (т.3 а.с.180-181).

Підсумовуючи викладене, твердження контролюючого органу у Акті перевірки про безпідставність віднесення ТОВ до складу податкового кредиту ПДВ та витрат по операціям з придбання товарів у ТОВ-1 не підтверджені належними та допустимими доказами, а отже спірні ППР є протиправними та підлягають до скасування.

Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевказане, суд апеляційної інстанції вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення даного позову ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального та дотриманні норм процесуального права, а тому оскаржуване рішення суду є законними та обґрунтованими і скасуванню не підлягає.

Наведені ж в апеляційній скарзі доводи не спростовують і не містять вагомих та обґрунтованих аргументів, які б давали підстави стверджувати про інше, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді О. О. Большакова А. Р. Курилець Повне судове рішення складено 5 листопада 2020 року.