Ухвала

від 19.01.2022 по справі 820/3307/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 січня 2022 року

м. Київ

справа № 820/3307/16

адміністративне провадження № К/9901/44940/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2020 у справі №820/3307/16 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інтеропт-Торг ЗМВ до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України вшосте 06.12.2021 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та недотримання норм процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2020 у справі №820/3307/16 в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Інтеропт-Торг ЗМВ у повному обсязі.

Також, як вбачається зі змісту поданої відповідачем касаційної скарги, останнім, у зв`язку з пропуском процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень, заявлено клопотання про його поновлення. Доводи відповідача про поважність причин пропуску строку при поданні касаційної скарги зводяться до того, що Головне управління ДПС у Харківській області вже зверталося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у справі №820/3307/16 раніше, втім Верховний Суд ухвалами від 04.02.2021, від 08.04.2021, від 17.06.2021 та від 12.08.2021 подані відповідачем касаційні скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2020 повернув скаржнику на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) як такі, що не містили підстав для касаційного оскарження.

У подальшому, вп`яте подану відповідачем касаційну скаргу Верховний Суд ухвалою від 06.10.2021 залишив без руху, надавши скаржнику десятиденний строк для усунення виявлених недоліків. Підставою для залишення касаційної скарги без руху слугувало те, що скаржник до касаційної скарги не додав документ про сплату судового збору, а наведене ним обґрунтування підстави для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень було недостатнім для відкриття касаційного провадження у цій справі. Ухвалою від 09.11.2021 Верховний Суд касаційну скаргу повернув відповідачу з підстав неусунення ним недоліків касаційної скарги, які стали підставою для залишення такої скарги без руху.

Відповідач вважає, що приведення касаційної скарги у відповідність до положень КАС України (наведення обґрунтованих та розгорнутих підстав касаційного оскарження судових рішень) та дотримання процесуальних строків касаційного оскарження при первинному зверненні до Верховного Суду є безмовною підставою для поновлення пропущеного строку вшосте поданої касаційної скарги (з урахуванням реалізації права повторного звернення до закінчення річного строку) та прийняття касаційної скарги до розгляду. Також, відповідач вказує, що повертаючи раніше подані відповідачем касаційні скарги, суд касаційної інстанції формально підійшов до вирішення питання щодо оцінки обґрунтованості підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Відповідач просить суд врахувати належну реалізацію контролюючим органом права касаційного оскарження судових рішень та відсутність з його боку зловживання процесуальними правами.

Ухвалою Верховного Суду від 17.12.2021 касаційну скаргу відповідача залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 КАС України у зв`язку з тим, що касаційна скарга подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, а наведені відповідачем у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження підстави визнані судом неповажними; частини четвертої статті 330 цього ж Кодексу, у зв`язку з ненаданням документа про сплату судового збору. Цією ж ухвалою відповідачу визначено строк, впродовж якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження вказавши інші підстави та надавши належні докази на підтвердження поважності підстав пропуску такого строку та усунути недоліки касаційної скарги в частині надання документа про сплату судового збору.

Вказану ухвалу Верховного Суду вручено представнику заявника 22.12.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху на адресу суду 10.01.2022 надійшли клопотання Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України:

- про поновлення строку на касаційне оскарження, у якому відповідач просить суд визнати поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження та поновити його з подальшим відкриттям провадження у справі;

- про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги в частині сплати судового збору.

Розглянувши вказане клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, Судом встановлено, що обґрунтовуючи поважність підстав пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень, відповідач зазначає причини попуску процесуального строку аналогічні тим, що були наведені контролюючим органом при поданні касаційної скарги, та які судом було визнано неповажними. Інших умотивованих доводів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України не наводить.

Відповідач повторно наголошує, що наведення обґрунтованих й розгорнутих підстав касаційного оскарження судових рішень, які на думку відповідача, є достатніми для відкриття провадження у справі та дотримання процесуальних строків касаційного оскарження при первинному зверненні до Верховного Суду є безмовною підставою для поновлення пропущеного строку вшосте поданої касаційної скарги (з урахуванням реалізації права повторного звернення до закінчення річного строку) та прийняття касаційної скарги до розгляду. Також, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження відповідач повторно вказує, що повертаючи раніше подані відповідачем касаційні скарги, суд касаційної інстанції формально підійшов до вирішення питання щодо оцінки обґрунтованості підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Просить суд врахувати належну реалізацію контролюючим органом права касаційного оскарження судових рішень та відсутність з його боку зловживання процесуальними правами.

Разом з тим, наведені відповідачем у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на наступне.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

З аналізу вищенаведених положень вбачається, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Систематичне недотримання скаржником при зверненні до суду з касаційною скаргою положень пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України щодо належного обґрунтування підстав передбачених цим Кодексом для оскарження судових рішень у касаційному порядку не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну та не надає особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження. Наведені відповідачем обставини є виключно проблемою внутрішньої організації роботи суб`єкта владних повноважень.

З урахуванням приписів статті 44 КАС України відповідач, який діє як суб`єкти владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судових рішень, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Так, керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України Про доступ до судових рішень від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з`ясовано, що підставою для повернення раніше поданих касаційних скарг відповідачу (ухвали Верховного Суду від 04.02.2021, від 08.04.2021, від 17.06.2021 та від 12.08.2021) слугувало те, що при дослідженні касаційної скарги на предмет відповідності вимогам процесуального закону судом було встановлено, що кожна із поданих контролюючим органом касаційних скарг не містила належного обґрунтування підстав касаційного оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2020 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2020 у справі №820/3307/16 обов`язок зазначення яких передбачено частиною четвертою статті 328 КАС України. При цьому, у кожному зі своїх рішень Верховний Суд роз`яснив скаржнику вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги, яким така має відповідати при викладенні підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, в тому числі, і у випадку подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Як зазначено вище, відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною першою статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України, у тому числі й в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями.

Не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, слід зазначити, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення раніше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

Однак, звертаючись з касаційною скаргою вшосте, скаржник так і не виправив недоліків, які стали підставою для повернення згідно ухвали Верховного Суду від 09.11.2021 востаннє поданої касаційної скарги заявнику, зокрема контролюючий орган не довів, що повернення раніше поданих касаційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, а також не надав доказів, які б підтверджували сплату судового збору за подання касаційної скарги у цій справі, що в свою чергу свідчить про формальне ставлення скаржника до оформлення касаційної скарги та ігнорування ним роз`яснень, наданих Верховним Судом.

Таким чином, посилання контролюючого органу на безпідставність повернення судом раніше поданих ним касаційних скарг не приймаються судом касаційної інстанції, оскільки за встановлених обставин, в діях Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України не вбачається наміру добросовісної реалізації належного суб`єкту владних повноважень права на касаційне оскарження судових рішень. Зазначене свідчить виключно про формальний підхід скаржника до оформлення касаційної скарги.

Також, Верховний Суд окремо наголошує, що при вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі.

Втім, обґрунтованих доводів, належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об`єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на повторне звернення (після постановлення, зокрема 09.11.2021 Верховним Судом ухвали про повернення касаційної скарги заявнику) до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в найкоротші строки відповідачем не надано. У черговому поданні касаційної скарги лише 06.12.2021, тобто майже через місяць з моменту коли особа дізналася про повернення судом поданої нею вп`яте касаційної скарги, суд не вбачає наміру добросовісної реалізації належного особі права на касаційне оскарження судового рішення в найкоротші строки та забезпечення неухильного виконання вимог процесуального закону, зокрема стосовно строку подання касаційної скарги.

Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З урахуванням вищевикладеного, Верховний Суд не вбачає підстав для визнання, зазначених відповідачем у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Також Верховний Суд звертає увагу, що за відсутності підстав для відкриття касаційного провадження у даній справі з причин визнання викладених відповідачем у клопотанні про поновлення строку, надісланого на виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, неповажними, Суд не оцінює клопотання контролюючого органу про продовження строку на усунення недоліків щодо сплати судового збору з точки зору наведення обґрунтувань необхідності такого продовження.

Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтею 333 КАС України, -

у х в а л и в:

Відмовити Головному управлінню ДПС у Харківській області, утвореному на правах відокремленого підрозділу ДПС України у поновленні строку на касаційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2020 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2020 у справі №820/3307/16.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2020 у справі №820/3307/16 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інтеропт-Торг ЗМВ до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова