Постанова

від 16.12.2020 по справі 820/3307/16

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2020 р.Справа № 820/3307/16 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: П`янової Я.В. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Мар`єнко Л.М., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 25.09.20 року по справі № 820/3307/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеропт-Торг ЗМВ"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про скасування податкових повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Євромет", звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00005311404, винесене 03.06.2016 року Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Харківській області.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2016 позов задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення-рішення №00005311404, винесене 03.06.2016 Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Харківській області, в частині нарахування суму грошового зобов`язання в розмірі 11249 (одинадцять тисяч двісті сорок дев`ять) грн 40 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2017 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2016 залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 16.04.2020 касаційну скаргу позивача задоволено частково, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2017 - скасовано. Справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвалою Харківського Харківського окружного адміністративного суду № 820/3307/16 від 04.05.2020 - прийнято до розгляду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Євромет" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою Харківського Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2020 року - замінено відповідача - Головне управління ДФС у Харківській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Харківській області. Замінено найменування позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Євромет" на Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРОПТ-ТОРГ ЗМВ".

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2020 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №00005311404 від 03.06.2016 в частині нарахування суми грошового зобов`язання в розмірі 221291,86 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Відповідач, не погодившись з таким рішенням, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2020 та нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з`ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права.

Позивачем надано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що фахівцями Головного управління ДФС у Харківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Євромет» з питань дотримання вимог валютного законодавства, а саме:

- за зовнішньоекономічною угодою від 16.09.2015 року б/н, яка укладена з SGS-CSTC Standarts Technical (Китай) за період з 01.01.2016 року по 30.04.2016 року;

- зовнішньоекономічний контракт від 24.04.2015 року №139/СОМР/ОТР, який укладено з UNIGLENCE SDN BHD (Малайзія) за період з 01.01.2016 року по 30.04.2016 року;

- зовнішньоекономічний контракт від 06.11.2015 року №AMPIFH, який укладено з JIANGSU FH TUBE INDUSTRY CO., LTD (Китай) за період з 01.01.2016 року по 30.04.2016 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт № 237/20-40-14-04-08/34330281 від 19.05.2016 року (т.1 а.с.9-25).

В акті перевірки містяться висновки про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Євромет» ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185/94-ВР від 23.09.1994 року із змінами та доповненнями, за зовнішньоекономічною угодою від 16.09.2015 року б/н, яка укладена з SGS-CSTC Standarts Technical (Китай), 10 зовнішньоекономічним контрактам № 139/СОМР/ОТР від 24.04.2015 року, який укладено з UNIGLENCE SDN BHD (Малайзія) № AMPIFH від 06.11.2015 року, який укладено з JIANGSU FH TUBE INDUSTRY CO., LTD (Китай).

Не погодившись з висновками акту перевірки, позивачем було подано заперечення (т.1 а.с. 30-32).

Рішенням Головного управління ДФС у Харківській області № 237/20-40-14-04-08/34330281 висновки акту перевірки від 19.05.2016 року залишені без змін (т.1 а.с. 33-44).

На підставі висновків акту перевірки № 237/20-40-14-04-08/34330281 від 19.05.2016 року, контролюючим органом 03.06.2016 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 00005311404, яким позивачеві нараховано суму грошового зобов`язання за платежем «Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та за невиконання зобов`язань та порушення вимог валютного законодавства» у розмірі 264 662,89 грн. (т.1 а.с. 45).

Позивач не погодився із вказаним податковим повідомленням-рішенням та звернувся до суду.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення №00005311404 від 03.06.2016 в частині нарахування суми грошового зобов`язання в розмірі 221291,86 грн. та не доведеності відповідачем правомірності прийнятого ним рішення в зазначеній частині.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що позивачем рішення суду першої інстанції не оскаржується, а відповідач оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині задоволення позовних вимог.

Отже, в межах розгляду цієї справи судом апеляційної інстанції надається правова оцінка висновкам суду про задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №00005311404 від 03.06.2016 в частині нарахування суми грошового зобов`язання в розмірі 221291,86 грн.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного

Як вбачається з матеріалів справи, між UNIGLENCE SDN BHD (Малайзія) (в якості продавця) та ТОВ «Компанія Євромет» (в якості покупця) 24.04.2015 року укладено контракт № 139/СОМР/ОТР (т.1 а.с. 59-65).

Відповідно до п. 1.1 контракту продавець зобов`язується продати і поставити, а покупець зобов`язується прийняти та здійснити оплату нержавіючої сталі, (далі - товар) на умовах цього контракту.

У розділі 14 контракту вказано, що контракт діє з 24.04.2015 року по 31.01.2017 року.

Згідно до п. 3 специфікації № 5 умови оплати: 60% - передплата при розміщенні замовлення, 40% - протягом 15 днів після отримання копії коносаменту (т.1 а.с. 124).

На підставі п. 3 специфікації № 3 умови оплати: 30% - передплата при розміщенні замовлення, 30% - перед відвантаженням, 40% - протягом 15 днів після отримання копії коносаменту ( т.1 а.с. 131).

У відповідності до п. 3 специфікації № 2 умови оплати: 30% - передплата при розміщенні замовлення, 30% - перед відвантаженням, 40% - протягом 15 днів після отримання копії коносаменту ( т.1 а.с. 130).

Оплата за договором здійснена платіжними дорученнями № 75, № 76, № 77, № 85, № 86, № 87, № 89, № 90, № 99, № 112, № 114, № 134 (т.1 а.с. 66-77).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.02.2016 року (справа № 922/473/16) порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні (т.1 а.с. 78-79).

Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.02.2019 року у справі № 922/473/16 позов ТОВ "Компанія "Євромет", м. Харків до "Uniglence SDN BHD" "Юнігленс СДН Біейчд", Малайзія про стягнення коштів задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з "Uniglence SDN BHD" (NO. 18, Jalan SBJ 7, Kawasan Perindustrian SB JAYA, 47000, Sungai Buloh, Selangor, Malaysia, p/p 127-900-366-2 в United Overseas Bank (Malaysia) BHD, SWIFT: UOVBMYKL) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ЄВРОМЕТ" (61017, Харківська обл., місто Харків, Ленінський район, ВУЛИЦЯ ВЕЛИКА ПАНАСІВСЬКА, будинок 89, ЛІТ."Є-1",ідентифікаційний код особи 34330281) заборгованості за зовнішньоекономічним контрактом №139/СОМР/ОТР у розмірі 14072,10 доларів США та 5585,69 грн. судового збору.

Вказаним рішенням встановлено, що ТОВ «Компанія Євромет» на виконання взятих зобов`язань сплатило 30% передоплати за кожною зі Специфікацій:

23.10.2015 - 5626,20 доларів США (специфікація №2);

06.11.2015 - 8445,90 доларів США (специфікація №3).

На підтвердження перерахування коштів позивачем надано копії платіжних доручень в іноземній валюті №76 та №86.

Відповідно до п. 6 специфікацій, готовність товару до відвантаження на протязі 35 днів з моменту отримання 30% передплати.

Датою остаточної сплати 30% передплати за Специфікацією №2 є 23 жовтня 2015 року.

Таким чином, товар мав бути готовий до відвантаження 28 листопада 2015 року. Датою остаточної сплати 30% передплати за Специфікацією №3 є 06 листопада 2015 року. Товар мав бути готовий до відвантаження 12 грудня 2015 року.

Відповідно до п. 10.3. Контакту у разі неможливості поставки товару, продавець зобов`язаний здійснити повернення здійсненої покупцем передоплати не пізніше 60 календарних днів з дати списання валютних коштів з рахунку покупця.

Враховуючи п. 10.3 Контракту строк повернення грошових коштів за Специфікацією №2 сплинув 22 грудня 2018 року, строк повернення грошових коштів за Специфікацією №3 сплинув 05 січня 2018 року.

Тобто, відповідач Uniglence SDN BHD не виконав умови укладеного сторонами зовнішньоекономічного контракту 139/СОМР/ОТР від 24.04.2015 року в частині своєчасної поставки товару.

Таким чином, контролюючий орган неправомірно прив`язав платіжні доручення №76 від 23.10.2015 року на суму 5626,20 доларів США та №86 від 06.11.2015 року на суму 8445,90 доларів США до надходження товару на територію України, яке відбулось 09.02.2016, оскільки платежі за вказаними платіжними дорученнями здійснювались в рахунок поставки зовсім іншої партії товару.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2017 року №820/3475/17 - адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Євромет" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволений в повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 0000661404 від 13.05.2017 у частині нарахування пені у сумі 44760,49 грн. за ЗЕД Контрактом № 139/СОМР/ОТР від 24.04.2015 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Євромет" та UNIGLENCE SDN BHD (BRINKER GLOBAL SDN BHD).

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2017 року вищевказана постанова була залишена без змін.

Отже, з аналізу викладеного слідує, що податковим органом зроблений помилковий висновок щодо прострочення платником податків розрахунків за операціями імпорту товарів.

Оплата товару здійснена за наступними платіжними дорученнями: № 85 від 30.10.2015 р. на суму 24000,00 дол. США; № 87 від 04.11.2015 р. на суму 10000,00 дол. США; № 89 від 16.11.2015 р. на суму 7000,00 дол. США; №90 від 17.11.2015 р. на суму 11500,00 дол. США; №99 від 25.11.2015 р. на суму 18800,00 дол. США; №112 від 05.01.2016 р. на суму 15968,20 дол. США.

Поставка оплаченого вказаними платіжними дорученнями товару здійснена за митною декларацією № 4292 від 11.02.2016 р., до якої додані платіжні доручення: № 89 від 16.11.2015 р. на суму 7000,00 дол. США; № 90 від 17.11.2015 р. на суму 11500,00 дол. США; № 99 від 25.11.2015 р. на суму 18800,00 дол. США; №112 від 05.01.2016 р. на суму 15968,20 дол. США; СМR № 1750 від 08.02.2016 р.; Коносамент (Вill of Lading) № АРLU075537284075537284 від 31.12.2015 року.

Отже, поставка товару на спірні суми відбулась 09.02.2016 р. без порушення строків розрахунків в іноземній валюті згідно специфікації № 5 від 28.10.2015 р., що підтверджується відбитком Одеської митниці ДФС «під митним контролем» на товаросупровідних документах, а саме: СМК № 1750 від 08.02.2016 р. та Коносаменті (Вill of Lading) № АРLU075537284075537284 від 31.12.2015 року.

Крім того, встановлено, що з метою виконання грошових зобов`язань за імпортним контрактом №139/СОМР/ОТР 24.04.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Євромет» здійснювало купівлю іноземної валюти через свій уповноважений банк.

Також, під кожну заяву на купівлю іноземної валюти банку надано контракт та специфікацію, згідно якої необхідно здійснювати платіж; кожна заява про купівлю іноземної валюти в полі "інше" містить опис потреби/призначення платежу, а саме: заява про купівлю іноземної валюти № 89 від 16.11.2015 поле "інше" - "Попередня оплата за трубу безшовну згідно специфікації № 5 від 28.10.2015 р.; заява про купівлю іноземної валюти № 90 від 17.11.2015 поле "інше" - "Попередня оплата за трубу безшовну згідно специфікації № 5 від 28.10.2015 р.; заява про купівлю іноземної валюти № 99 від 25.11.2015 поле "інше" - "Попередня оплата за трубу безшовну згідно специфікації № 5 від 28.10.2015 р.; заява про купівлю іноземної валюти № 112 від 05.01.2016 поле "інше" - "Попередня оплата за трубу безшовну згідно специфікації № 5 від 28.10.2015 р.

Заяви про купівлю іноземної валюти та платіжні доручення співпадають за сумами, порядковими номерами, оскільки кожна заява про купівлю іноземної валюти містить точне призначення платежу із зазначенням номеру специфікації.

Зазначену вище інформацію було надано платником податків відповідачу під час перевірки, розгляду заперечень на акт перевірки №2844/20-40-14-06-08/34330281 від 19.04.2017 р.

Отже, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2017 року №820/3475/17 та ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2017 року встановлено, що Головним управлінням ДФС у Харківській області помилково було визначено строки завершення імпортних операцій, внаслідок чого невірно встановлений факт прострочення розрахунків, та як наслідок, нараховані штрафні санкції у вигляді пені у сумі 44760,49 грн.

У додаткових письмових поясненнях позивач визнав суму податкового зобов`язання за контрактом №139/СОМР/ОТР від 24.04.2015 року у розмірі 38077,83 грн., тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Таким чином, враховуючи висновки рішення Господарського суду Харківської області від 26.02.2019 року у справі № 922/473/16, постанови Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2017 року №820/3475/17, ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2017 року №820/3475/17, суд першої інстанції дійшов до висновку щодо задоволення позовних вимог в частині скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення на суму 210042,46 грн. щодо спірних правовідносин за контрактом №139/СОМР/ОТР від 24.04.2015 року.

Згідно ст. 78 КАС України - обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Також суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що згідно ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» , порушення резидентами строків, передбачених ст.ст. 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Отже скасуванню підлягає податкове повідомлення-рішення №00005311404 від 03.06.2016 в частині нарахування суми грошового зобов`язання в розмірі 221291,86 грн (210042,46 грн.+11249,40 грн.).

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що позивачем під час проведення податкової перевірки та при поданні заперечень не результати податкової перевірки не були надані всі необхідні документи, зокрема, заяви на купівлю іноземної валюти, колегія суддів визнає неприйнятними доводи податкового органу стосовно обсягу документів, які можуть бути предметом судового розгляду, з огляду на те, що норми податкового законодавства не обмежують період подання платником необхідних первинних документів лише часом проведення податкової перевірки, оскільки положення пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України визначають статус показників податкової звітності, які не підтверджені необхідними документами під час перевірки, однак не обмежують право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів. В іншому випадку, обмеження судом предмету дослідження призвело би до неповноти дослідження та порушення справедливого судового розгляду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.02.2019 у справі №820/6512/16.

Окрім того, пункт 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, на який посилається відповідач, передбачає, що якщо платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Заявки на купівлю валюти, надані позивачем під час судового розгляду, не є документами, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, та не первинним документами, а є доказами на підтвердження позиції позивача у суді.

Первинним документом, на підставі якого відповідач мав встановити факт надходження товару на територію України та зрівняти платіжні доручення зі специфікаціями, є митна декларація. Митна декларація була надана контролюючому органу під час перевірки, однак, протиправно ним не врахована.

Окрім того, вказані заяви на купівлю іноземної валюти надавалися представникам відповідача під час проведення виїзної перевірки, на усний запит таких представників. Однак, відповідач протиправно не відобразив факт отримання та розгляду вказаних документів в акті перевірки.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем порушено порядок заповнення платіжних доручень та не вказано номери специфікацій за якими проведено розрахунки, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки дана обставина досліджена та з`ясована судом першої інстанції, а тому доводи відповідача не знайшли свого підтвердження.

Разом з цим, для виконання своїх грошових зобов`язань за імпортним контрактом №139/СОМР/ОТР 24.04.2015 укладеного із UNIGLENCE SDN BHD (BR1NKER GLOBAL SDN BHD), для здійснення платежів за кожною окремою специфікацією позивач здійснював купівлю іноземної валюти (дол. США) через свій уповноважений банк.

Купівля валюти для торговельних операцій здійснювалася відповідно до Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою , затвердженого Постановою Національного Банку України №281 від 10.08.2005 (далі - Постанова №281).

Відповідно до п. 18 Постанови №281 суб`єкти ринку (уповноважені банки) в разі наявності в їх клієнтів зобов`язань за зовнішньоекономічними договорами в іноземній валюті мають право за згодою клієнта здійснювати за кошти клієнта купівлю іншої іноземної валюти, яка надалі на підставі договору банківського рахунку, що передбачає надання клієнту комісійних послуг, використовуватиметься для обміну на потрібну клієнту іноземну валюту на міжнародному валютному ринку.

Пункт 1 Глави 1 Розділу 2 Постанови №281 вказує, що клієнти-резиденти (юридичні особи та фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності) мають право купити, обміняти іноземну валюту з метою здійснення розрахунків з нерезидентами за торговельними операціями на підставі таких документів: заяви про купівлю іноземної валюти; договору з нерезидентом, оформленого відповідно до вимог законодавства України.

Відповідно до п. З Розділу III Постанови №281 клієнт-резидент зобов`язаний використати іноземну валюту, що куплена (або обміняна згідно з пунктом 18 розділу І цього Положення) у встановленому порядку через суб`єкта ринку, не пізніше ніж за десять робочих днів після дня її зарахування на його поточний рахунок на потреби, зазначені в заяві про купівлю іноземної валюти.

Таким чином, позивач міг використати придбану за заявами валюту тільки для потреб визначених в заявці банку.

Із матеріалів справи встановлено, що під кожну заяву на купівлю іноземної валюти банку було надано контракт та специфікацію згідно якої необхідно було здійснювати платіж; кожна заява про купівлю іноземної валюти в полі "інше" містить опис потреби/призначення платежу, а саме:

- заява про купівлю іноземної валюти № 85 від 30.10.2015 поле "інше" - "Попередня оплата за трубу безшовну згідно специфікації № 5 від 28.10.2015 р.;

- заява про купівлю іноземної валюти № 87 від 04.11.2015 поле "інше" - "Попередня оплата за трубу безшовну згідно специфікації № 5 від 28.10.2015 р.;

- заява про купівлю іноземної валюти № 89 від 16.11.2015 поле "інше" - "Попередня оплата за трубу безшовну згідно специфікації № 5 від 28.10.2015 р.;

- заява про купівлю іноземної валюти № 90 від 17.11.2015 поле "інше" - "Попередня оплата за трубу безшовну згідно специфікації № 5 від 28.10.2015 р.; ,

- заява про купівлю іноземної валюти № 99 від 25.11.2015 поле "інше" - "Попередня оплата за трубу безшовну згідно специфікації № 5 від 28.10.2015 р.;

- заява про купівлю іноземної валюти № 112 від 05.01.2016 поле "інше" - "Попередня оплата за трубу безшовну згідно специфікації № 5 від 28.10.2015 р.

Стосовно посилання відповідача на платіжне доручення №114 від 22.01.2016, в якому наявне посилання на специфікацію, колегія суддів зазначає про те, що воно не є предметом розгляду в даній справі та не було об`єктом дослідження під час податкової перевірки контролюючим органом.

Також, у додаткових пояснення відповідач зазначає, що у митній декларації із поля Додаткова інформація/Подані документи/Сертифікати і дозволи не вбачається ніякої інформації щодо типу вказаних документів, а лише зазначені певні цифри та дати, які жодним чином не дають можливість стверджувати, що це саме реквізити платіжних доручень, відповідно до яких здійснювалась поставка, колегія суддів з таким твердженням погодитися не може, з огляду на наступне.

Митна декларація №807100000/2016/004292 від 11.02.2016 містить графу 44 Додаткова інформація/Подані документи/Сертифікати і дозволи.

Відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документу, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №651 від 30.05.2012, у графі 44 зазначаються відомості про необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення документи.

Відомості щодо кожного документа зазначаються з нового рядка за такою схемою: код документа згідно з класифікатором документів, через пробіл - номер документа, дата та (за наявності даних) кінцевий термін його дії.

Наказом Міністерства фінансів України №1011 від 20.09.2012 Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій затверджено Класифікатор документів.

Відповідно до даного Класифікатору документів код документу 3001 відповідає Банківському платіжному документу, що стосується товару.

Платіжні доручення, які є предметом розгляду в справі №820/3307/16 зазначені в графі 44 митної декларації під кодом 3001.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем доведено факт придбання іноземною валюти саме для оплати за вказаними у заявці специфікаціями, а митною декларацією підтверджується факт надходження товарів, на придбання яких було здійснено оплати за спірними платіжними дорученнями.

Щодо доводів відповідача про те, що зазначена митна декларація не може бути врахована при розгляді даної справи та винесення рішення у ній, оскільки, митна декларація не досліджувалася судами першої інстанції та апеляційної інстанції при первісному розгляді та не стала підставою повернення Верховним Судом справи на новий розгляд, колегія суддів вважає, що вказані доводи відповідача суперечать матеріалам даної справи та не відповідають нормам процесуального законодавства.

Митна декларація №807100000/2016/004292 від 11.02.2016 була надана до Харківського окружного адміністративного суду разом з позовною заявою та зазначена в додатках до позовної заяви.

Відсутність факту дослідження інформації, викладеної у митній декларації, судами першої та апеляційної інстанцій є вже підставою для скасування рішень. Окрім того, позивачем в додаткових поясненнях до касаційної скарги була звернута увага на факт не дослідження митної декларації та викладення вищевказаних обставин в постанові Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2017 у справі №820/3475/17, яку було залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2017.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Окрім того, згідно з ч. 5, 6 ст. 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи. Постанова суду касаційної інстанції не може містити вказівок для суду першої або апеляційної інстанції про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.

Новий розгляд справи в суді першої інстанції здійснюється в повному обсязі з самого початку зі всебічним з`ясуванням всіх обставин, а не лише тих, на які звернув увагу Верховний Суд у своїй постанові.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №00005311404 від 03.06.2016 в частині нарахування суми грошового зобов`язання в розмірі 221291,86 грн.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Зважаючи на результати розгляду апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та вимоги ст. 139 КАС України, у справі відсутні підстави для здійснення нового розподілу судових витрат .

Керуючись ч. 4 ст. 241, ч. 3 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2020 року по справі № 820/3307/16 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.А. Спаскін Судді Я.В. П`янова О.В. Присяжнюк

Повний текст постанови складено 24.12.2020 року