Постанова

від 20.01.2022 по справі 815/3667/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2022 року

м. Київ

справа № 815/3667/17

адміністративне провадження №К/9901/12497/19, №К/9901/12596/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,

суддів - Кашпур О.В., Шевцової Н.В.

розглянув як суд касаційної інстанції в попередньому судовому засіданні справу №815/3667/17

за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_2 - про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, провадження в якій відкрито

за касаційними скаргами Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року, прийняте у складі головуючого судді: Балан Я.В., суддів Аракелян М.М., Бутенка А.В., та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2019 року, ухвалену у складі: головуючого судді Шеметенко Л.П., суддів Стас Л.В., Турецької І.О.,

УСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС, відповідач-1), Головного управління ДФС в Одеській області (далі - ГУ ДФС в Одеській області, відповідач-2), Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (далі - ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, відповідач-3), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_2 - з вимогами:

1.1. визнати протиправним і скасувати наказ ДФС від 23 червня 2017 року №133-дс Про притягнення до дисциплінарної відповідальності , яким звільнено ОСОБА_1 із займаної посади;

1.2. визнати протиправним і скасувати наказ ГУ ДФС в Одеській області від 26 червня 2017 року №836-0 Про оголошення наказу ДФС України від 23 червня 2017 року №133-дс , яким звільнено ОСОБА_1 із займаної посади;

1.3. поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області;

1.4. стягнути з ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 23 червня 2017 року по день фактичного поновлення на посаді.

2. У позові позивач стверджував, що оскаржуваний наказ про звільнення у зв`язку з порушенням Присяги державного службовця не містить жодних обставин скоєння ним проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, чи призвів до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. Наказом ДФС від 16 листопада 2016 року № 3634-о ОСОБА_1 призначений на посаду начальника ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області.

4. У квітні 2017 року ДФС було проведено тематичну перевірку ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, результати якої оформлені актом від 11 квітня 2017 року №8/15-32-06-01-12 та від 11 квітня 2017 року №9-15-32-06-01-12, якими встановлено:

4.1. незабезпечення своєчасного виконання вимог листів ГУ ДФС в Одеській області №1175/7/15-32-08-01-12 від 23 лютого 2017 року Про терміни дії договорів , №1268/7/15-32-08-02-11 від 28 лютого 2017 року Про компрометацію особистих ключів , №1340/7/15-32-08-0210 від 02 березня 2017 року Про надання пояснень ;

4.2. невиконання вимог Рекомендованого порядку взаємодії підрозділів ДФС при комплексному відпрацюванні податкових ризиків з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДФС № 543 від 28 липня 2015 року, зокрема пункту 2.1 (рання податкова діагностика), та ігнорування доведень ГУ ДФС в Одеській області платників з ознаками ризику за процедурою експрес-реагування;

4.3. незабезпечення належної організації ДПІ щодо своєчасного, якісного та повного опрацювання ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду по справі № 2а-7468/10/1570 від 22 березня 2016 року;

4.4. неналежне відпрацювання ризикових суб`єктів господарювання, зокрема: ТОВ "Торгест", ТОВ "Ркс Агросейл", ПП "Глобал Трейд Вікторія", ТОВ "Добриян", ТОВ "Елізар 2016", ТОВ "Девопс", ТОВ Геліно 2016", ТОВ "Панаджи", ТОВ "Бренхольдз", ТОВ "Аль Мак", ТОВ "Ількасар", ТОВ "Агроперспектива ЮМТ", ТОВ "Кнд Трейд Ком", ТОВ "Грета Група", ТОВ "Вкф "Фортіс", ТОВ "Сіті Інтайм", ТОВ "Регіон Торг", ТОВ "Вальд Плюс", ТОВ "Рейндж Опт", ТОВ "Тріал-Тех", ТОВ "Інвентпром", ТОВ "Фолк Кат", ТОВ "Грандюгтогр", які здійснили реєстрацію податкових накладних в ЄРПН на адресу ризикових підприємств на загальну суму ПДВ 77,1 млн грн, що були доведені за процедурою експрес-реагування до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області для відпрацювання;

4.5. ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області не надано ГУ ДФС в Одеській області листи (пояснення) за окремими фактами доведення за процедурою експрес-реагування, зокрема: ТОВ Бренхольдз на суму ПДВ 149,9 тис грн (доводилося 15 лютого 2017 року), ТОВ Добріян на суму ПДВ 902,5 тис грн (доводилося 15 лютого 2017 року); ТОВ Елізар 2016 на суму ПДВ 1343,5 тис грн (доводилося 23 лютого 2017 року та 27 лютого 2017 року).

5. На підставі висновків тематичних перевірок в.о. начальника ГУ ДФС в Одеській області просив ДФС ініціювати дисциплінарне провадження стосовно начальника ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_1 .

6. Наказом ДФС від 23 червня 2017 року № 133-дс Про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача на підставу пункту 1 частини другої статті 65, статей 66, 77 Закону України Про державну службу звільнено з посади начальника ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області за порушення Присяги державного службовця.

7. Як на підставу для звільнення ДФС у вказаному наказі зазначила, що за результатами тематичних перевірок ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області встановлені факти неналежного виконання позивачем вимог Положення про ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, затвердженого наказом ДФС від 13 квітня 2016 року №316 щодо персональної відповідальності за організацію роботи, здійснення контролю і координацію діяльності ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, а саме:

7.1. не опрацювання ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2016 року у справі №2а-7468/10/1570 щодо ДП Одеський облавтодор , ВАТ ДАК Автомобільні дороги України та неприйняття у термін, визначений пунктами 5, 7 розділу 2 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року № 1204, відповідних податкових повідомлень-рішень на загальну суму грошових зобов`язань у розмірі 22,4 млн грн;

7.2. невиконання доручень ГУ ДФС в Одеській області від 23 лютого 2017 року №1175/7/15-32-08-01-12 Про терміни дії договорів та від 28 лютого 2017 року №1268/7/15-32-08-02-11 Про компрометацію особистих ключів ;

7.3. неналежне відпрацювання ризикових суб`єктів господарювання, які здійснили реєстрацію податкових накладних в ЄРПН на адресу ризикових підприємств на загальну суму ПДВ 77,1 млн грн, що були доведені за процедурою експрес-реагування до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області до відпрацювання;

7.4. не надання ДПІ у Малиновському районі м. Одеси до Головного управління ДФС в Одеській області листів (пояснень) за окремими фактами доведення за процедурою експрес-реагування, зокрема: ТОВ Бренхольдз на суму ПДВ 149,9 тис грн, ТОВ Добріян на суму ПДВ 902,5 тис грн, ТОВ Елізар 2016 на суму ПДВ 1343,5 тис грн.

8. Наказом ГУ ДФС в Одеській області № 836-0 від 26 червня 2017 року оголошено наказ ДФС від 23 червня 2017 року № 133-дс.

9. Не погоджуючись з указаними наказами, позивач звернувся до суду.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

10. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2019 року, адміністративний позов задоволено частково:

10.1. визнано протиправним і скасовано наказ ДФС від 23 червня 2017 року Про притягнення до дисциплінарної відповідальності №133-дс;

10.2. поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області.

10.3. У задоволенні інших вимог відмовлено.

11. Частково задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що матеріалами дисциплінарного провадження щодо позивача не підтверджується вчинення ним такого дисциплінарного проступку як порушення Присяги державного службовця.

12. Як зазначили суди попередніх інстанцій, дисциплінарна комісія не з`ясовувала обставин дисциплінарного проступку, а її висновки та висновки ДФС про наявність в діях позивача дисциплінарного проступку ґрунтується виключно на висновках актів тематичних перевірок ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 11 квітня 2017 року №№ 8/15-32-06-01-12, 9/15-32-06-01-12, яким ані дисциплінарна комісія, ані ДФС не надили оцінки для цілей застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення за порушення Присяги державного службовця.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

13. У касаційних скаргах відповідачі -1,-2, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просять скасувати їхні рішення, та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

14. На обґрунтування вимог касаційної скарги відповідачі зазначили, що судами попередніх інстанцій безпідставно не було взято до уваги результати тематичних перевірок ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, оформлених актами від 11 квітня 2017 року №№ 8/15-32-06-01-12, 9/15-32-06-01-12, якими підтверджуються обставини дисциплінарного проступку позивача.

15. Касаційні скарги відповідачів -1,-2 надійшли до Суду 05 травня 2019 року та 03 травня 2019 року відповідно та були передані для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Бевзенка В.М., суддів - Данилевич Н.А., Шарапи В.М.

16. Ухвалами Верховного Суду від 07 травня 2019 року та 05 липня 2019 року відкрито касаційні провадження за вказаними касаційними скаргами.

17. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 08 травня 2020 року, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.

18. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 травня 2020 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Шевцовій Н.В.

V. Джерела права й акти їхнього застосування

19. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ , яким до окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, у тому числі щодо меж касаційного перегляду, унесені зміни.

20. Водночас пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону від 15 січня 2020 року №460-IX передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

21. З урахуванням викладеного, розглядаючи цю справу, Суд керується положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, що діяли до набрання чинності змін, унесених Законом України від 15 січня 2020 року №460-IX.

22. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

23. Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях і досягненнях, регулюються Законом України Про державну службу від 10 грудня 2015 року №889-VIII (далі - Закон №889-VIII).

24. Згідно з частиною третьою статті 21 Закону №889-VIII особа, яка вступає на посаду державної служби вперше, набуває статусу державного службовця з дня публічного складення нею Присяги державного службовця, а особа, яка призначається на посаду державної служби повторно, - з дня призначення на посаду.

25. Відповідно до положень статті 36 Закону №889-VIII особа, призначена на посаду державної служби вперше, публічно складає Присягу державного службовця такого змісту: Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, честь держави, з гідністю нести високе звання державного службовця та сумлінно виконувати свої обов`язки .

26. Особа, призначена на посаду державної служби вперше, виголошує Присягу державного службовця у присутності державних службовців структурного підрозділу, на посаду в якому її призначено, представників служби управління персоналом відповідного державного органу, підписує текст цієї Присяги і зазначає дату її складення.

27. Підписаний текст Присяги державного службовця є складовою особової справи державного службовця. Про складення Присяги державного службовця робиться запис у трудовій книжці державного службовця.

28. У разі відмови особи від складення Присяги державного службовця вона вважається такою, що відмовилася від зайняття посади державної служби, і акт про її призначення на посаду скасовується суб`єктом призначення. У такому разі застосовується відкладене право другого за результатами конкурсу кандидата на зайняття вакантної посади державної служби. Якщо конкурсною комісією такого кандидата не визначено, проводиться повторний конкурс.

29. Особа, яка вперше займає посаду державної служби, набуває статусу державного службовця з дня складення Присяги державного службовця.

30. Згідно з частиною першою статті 64 Закону №889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

31. У силу вимог частини першої статті 65 Закону №889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

32. Згідно з частиною другою цієї ж статті дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення.

33. Відповідно до частини першої статті 66 Закону №889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

34. Частиною першою статті 74 Закону №889-VIII передбачено, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

35. За правилами частини п`ятої статті 66 Закону №889-VIII звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.

VI. Позиція Верховного Суду

36. Суд зазначає, що спірні правовідносини виникли у зв`язку із звільненням позивача за порушення Присяги державного службовця.

37. Із тексту Присяги випливає, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їхнє виконання. Присяга має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового характеру, конституційного зобов`язання державного службовця.

38. Аналогічний висновок міститься у Рішення Конституційного Суду України від 11 березня 2011 року у справі № 2-рп/2011.

39. Звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли достеменно доведено, що особа скоїла проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на неї обов`язкам, підриває довіру до неї як носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання нею своїх обов`язків.

40. Стала судова практика дотримується позиції, що поняття порушення Присяги не повинне бути надміру декларативним, розпливчатим, загальним, нечітким, що дозволяло б тлумачити його розлого й неоднозначно, не керуючись принципами, які встановлюють обмежувальне тлумачення цього поняття.

41. У цьому контексті Суд наголошує, що ознаками, які відрізняють дисциплінарний проступок у вигляді порушення Присяги, від суміжних юридичних складів дисциплінарних проступків, зокрема у вигляді невиконання або неналежного виконання посадових обов`язків (за яке не передбачено стягнення у вигляді звільнення), є вид обов`язків, невиконання яких становить об`єктивну сторону дисциплінарного проступку - основні (загальні), які визначають базові принципи проходження служби, чи характерні для відповідної посади; наявність або реальна можливість настання шкоди у вигляді підриву авторитету державного органу чи публічної служби, приниження гідності певної особи тощо.

42. Отже, звільнення за порушення Присяги державного службовця має застосовуватися за конкретні надзвичайно тяжкі проступки, як за фактом їхнього вчинення, так і за наслідками, до яких вони призводять.

43. Особа, яка вчинила дисциплінарний проступок, не може бути звільнена за порушення Присяги, якщо цей проступок не можливо кваліфікувати як порушення Присяги.

44. У цій справі підставою для висновку про порушення позивачем Присяги державного службовця були матеріали тематичних перевірок ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 11 квітня 2017 року №№ 8/15-32-06-01-12, 9/15-32-06-01-12, у яких йшлося про неналежну організацію діловодства; невиконання вимог Рекомендованого порядку взаємодії підрозділів ДФС при комплексному відпрацюванні податкових ризиків з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДФС № 543 від 28 липня 2015 року; неналежне відпрацювання ризикових суб`єктів господарювання; ненадання до ГУ ДФС в Одеській області листів (пояснень) за окремими фактами доведення за процедурою експрес-реагування.

45. Викладені у актах тематичних перевірок факти, на думку відповідача-1, свідчать про несумлінне виконання службових обов`язків, незабезпечення організації, координації та контролю за діяльністю структурних підрозділів ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, що призвело до неналежного відпрацювання ризикових суб`єктів господарювання .

46. У контексті викладеного Суд зазначає, що судами попередніх інстанцій правильно зазначено про те, що в наказі ДФС від 23 червня 2017 року № 133-дс Про притягнення до дисциплінарної відповідальності відповідачем-1 не було вказано які саме службові чи посадові обов`язки не виконав або неналежним чином виконав позивач, та не зазначено мотивів, з яких відповідач-1 дійшов висновку, що характер допущених позивачем порушень службової дисципліни та спричинені цим наслідки призвели до приниження державного органу, підриву його авторитету і були несумісними з продовженням служби.

47. Як установили суди попередніх інстанцій, дисциплінарна справа позивача не містить доказів, що дисциплінарною комісією здійснювалось збирання інформації про обставини, які стали підставою для порушення такої справи. У висновку, поданні та наказі щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, як дисциплінарна комісія, так і відповідач-1 лише цитують висновки наведених актів тематичних перевірок без надання їм будь-якої оцінки, без з`ясування обставин, про які йдеться у цих актах, без надання оцінки ступеню вини позивача, характеру вчинених проступків, що, на думку останніх, дають підстави для звільнення позивача із займаної посади за порушення Присяги державного службовця.

48. Касаційні скарги відповідачів -1,-2 також зводиться до цитування висновків актів тематичних перевірок ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 11 квітня 2017 року №№ 8/15-32-06-01-12, 9/15-32-06-01-12 з посиланням на їхнє неврахування судами попередніх інстанцій.

49. Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд зазначає, що висновки актів тематичних перевірок, якими відповідачі обґрунтовували законність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи, їм була надана належна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не наведено.

50. У контексті аргументів відповідачів -1, -2 про порушення судами норм КАС України щодо оцінки доказів, Суд уважає за необхідне вказати, що касаційна скарга не містить аргументів, які б свідчили про порушення судами норм КАС України при оцінці доказів, що мали наслідком неправильне вирішення спору, а свідчать про незгоду заявника із правовою оцінкою судами обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.

51. Водночас Суд наголошує, що до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їхня переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

52. З урахуванням викладеного Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права під час ухвалення судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про незаконність оскаржуваних наказів та наявність підстав для їхнього скасування з одночасним поновлення позивача на посаді.

53. Суд також відхиляє доводи відповідачів -1,-2 про порушення судом першої інстанції вимог частини чотирнадцятої статті 31 КАС України внаслідок непроведення повторного підготовчого провадження після зміни складу суду.

54. Як убачається з матеріалів справи, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2017 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11 травня 2018 року задоволено заяву судді Марина П.П. про самовідвід, а справу №815/3667/17 було передано до відділу документального забезпечення Одеського окружного адміністративного суду для визначення складу суду відповідно до статті 31 КАС України.

55. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи №815/3667/17 між суддями для розгляду цієї справи значено колегію суддів у складі: головуючого судді Балан Я.В., суддів - Свиди Л.І., Левчука О.А.

56. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року справу №815/3667/17 прийнято до провадження та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження зі стадії розгляду по суті без повторного підготовчого провадження.

57. Частиною 14 статті 31 КАС України визначено, що у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

58. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

59. Аналіз вказаної статті дає підстави для висновку, що зміна складу суду на стадії розгляду справи по суті не є підставою для розгляду справи спочатку, крім випадків, коли суд дійде висновку про неможливість розгляду справи по суті без проведення повторного підготовчого провадження.

60. У цій справі суд першої інстанції після зміни складу суду вважав, що завдання підготовчого провадження виконанні, у зв`язку з чим дійшов висновку про можливість розгляду справи зі стадії по суті.

61. Посилаючись на непроведення повторного підготовчого провадження після зміни складу суду відповідачі -1,-2 у касаційних скаргах не зазначають, які із завдань підготовчого провадження не були досягнуті та як це вплинуло на законність чи обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій.

62. Суд також відхиляє зауваження відповідача-2 про необхідність застосування до питання обчислення строку звернення з цим позовом до суду строку, встановленого у статті 78 Закону №889-VIII.

63. Так, статтею 78 Закону №889-VIII встановлено, що рішення про накладення дисциплінарного стягнення може бути оскаржено державними службовцями категорії "А" до суду, а категорій "Б" і "В" - до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, або до суду.

64. Скарга подається протягом 10 календарних днів після одержання державним службовцем копії наказу (розпорядження) про накладення дисциплінарного стягнення.

65. Відповідно до частини шостої статті 11 Закону №889-VIII, якщо права державного службовця, встановлені цим Законом, порушені керівником державної служби чи державним службовцем вищого органу або якщо ці особи створили перешкоди в реалізації прав державного службовця, він може подати скаргу із зазначенням фактів порушення його прав або перешкод у їх реалізації безпосередньо до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

66. Зміст наведених положень Закону №889-VIII дає підстави для висновку, що встановлений в частині другій статті 78 Закону №889-VIII строк є строком, протягом якого особа може звернутися зі скаргою до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

67. Водночас строки звернення до суду з позовами у спорах, що виникають з відносин публічної служби, встановлені в КАС України, положення якого передбачають можливість оскарження наказу про звільнення в місячний строк.

68. Положеннями частини першої статті 341 КАС України (у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

69. Відповідно до частини другої статті 341 КАС України (у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

70. Згідно з частиною першою статті 350 КАС України (у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

71. Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах заявлених вимог касаційної скарги, Суд уважає, що висновки судів попередніх інстанції в цій справі є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для їхнього скасування чи зміни відсутні.

VII. Судові витрати

72. Ураховуючи результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.

73. Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

74. Касаційні скарги Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС в Одеській області залишити без задоволення.

75. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2019 року у справі №815/3667/17 залишити без змін.

76. Судові витрати не розподіляються.

77. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська

Судді: О.В. Кашпур

Н.В. Шевцова