Ухвала

від 04.02.2022 по справі 370/210/22

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08000, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

У ХВ АЛ А

04 лютого 2022 року Справа №370/210/22

Номер провадження № 1-кс/370/44/22

Слідчий суддя Макарівського районного суду Київської області ОСОБА_1 , із секретарем судового засідання ОСОБА_2 , за участю начальника сектору дізнання відділення поліції №3 Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у смт Макарів Київської області клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12022116210000022 від 23.01.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239-1 КК України, -

в с т а н о в и в:

Власник майна ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, в якому вказав, що 25.01.2022 року слідчим суддею Макарівського районного суду Київської області постановлено ухвалу у даному кримінальному провадженні, згідно з якою накладено арешт на наступне майно: автомобіль марки «КАМАЗ», реєстраційний знак НОМЕР_1 з причепом марки «ПР» моделі «НЕФАЗ 8560-82-02», реєстраційний знак НОМЕР_2 та автомобіль марки «КАМАЗ», реєстраційний знак НОМЕР_3 з причепом марки «ПР» моделі «НЕФАЗ 8560», реєстраційний знак НОМЕР_4 .

Заявник вказує, що у порушення ч. 2 ст. 64-2 КПК України арешт на належне йому майно накладено на підставі клопотання начальника сектору дізнання відділення поліції №3 Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_3 , а не прокурора, тобто клопотання було подано неуповноваженим учасником кримінального провадження.

Крім того, органом досудового розслідування не було обґрунтовано та до суду не було надано жодних доказів щодо віднесення вказаної техніки до речових доказів у даному кримінальному провадженні, знарядь вчинення вказаного кримінального правопорушення тощо. Також не враховано доцільність такого арешту.

Виходячи із викладеного, заявник вважає, що арешт згідно з ухвалою слідчого судді Макарівського районного суду Київської області від 25.01.2022 року у справі 370/210/22 на транспортні засоби, що йому належать, підлягає скасуванню в цілому, оскільки в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба та арешт майна накладено необґрунтовано.

Враховуючи викладене, власник майна просив слідчого суддю скасувати арешт майна за вказаною ухвалою слідчого судді в частині його майна, саме:

- автомобіля марки «КАМАЗ», реєстраційний знак НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 ;

- причіп марки «ПР» моделі «НЕФАЗ 8560-82-02», реєстраційний знак НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 ;

- автомобіль марки «КАМАЗ», реєстраційний знак НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 ;

- причіп марки «ПР» моделі «НЕФАЗ 8560», реєстраційний знак НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8 .

У судовому засіданні начальник сектору дізнання відділення поліції №3 Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_3 , проти скасування арешту заперечував посилаючись на необґрунтованість клопотання заявника. Вказував на необхідності існування накладеного арешту.

У судове засідання заявник не з`явився, просив розглядати без його участі, клопотання підтримує та просив його задовольнити з наведених підстав в ньому.

Розглянувши клопотання, дослідивши матеріали, додані до нього, слідчий суддя керується наступним.

За змістом ст. 174 КПК України власники майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Вказані особи також мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчим суддею встановлено, що власником арештованого майна, а саме: автомобіля марки «КАМАЗ», реєстраційний знак НОМЕР_1 є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 ); Причіпа марки «ПР» моделі «НЕФАЗ 8560-82-02» реєстраційний знак НОМЕР_2 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 ), автомобіля марки «КАМАЗ» реєстраційний знак НОМЕР_3 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 ), причіпа марки «ПР» моделі «НЕФАЗ 8560» реєстраційний знак НОМЕР_4 , (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_9 ) є Приватне підприємство «БВМ-Транс», директором та власником якого також є ОСОБА_4 (наказ №1 від 24.12.2004 року; витягом з ЄДРПОУ).

Як встановлено слідчим суддею, в провадженні органу дізнання ВП №3 Бучанського РУП ГУНП в Київській області перебувають матеріали кримінального провадження за № 12022116210000022 від 23.01.2022 року, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239-1 КК України.

В рамках вказаного кримінального провадження 22.01.2022 було проведено огляд місця події, а саме земельної ділянки, яка розташована за адресою: Київська область, Бучанський район між селами Липівка та Андріївка за координатами 50.5251030 29.8431240. Відповідно до вказаного протоколу огляду, проведеного слідчим ВРЗЗКС Бучанського РУП ГУНП в Київській області лейтенантом поліції ОСОБА_5 , на даній земельній ділянці виявлено: «наявні два вантажні автомобіля «КАМАЗ», помаранчевого кольору д.н.з. НОМЕР_1 із причепом НОМЕР_2 та д.н.з. НОМЕР_3 причіп НОМЕР_4 , які в кузовах міститься грунт темно коричневого кольору. Також наявний екскаватор марки JCВ, жовтого кольору, в якому мається ківш, у якому було виявлено та вилучено зразки ґрунту до спец.пакету SUD1130299. Біля екскаватору наявні насипи ґрунту, який було виявлено та вилучено до спец.пакету SUD 1130300». При детальному огляді поблизу екскаватора, наявний автомобіль марки КАМАЗ, помаранчевого кольору д.н.з. НОМЕР_3 з причіпом д.н.з. НОМЕР_10 . Дані автомобілі було вилучено до вирішення питання по суті на штраф майданчик за адресою: Київська область, Бучанський район смт. Макарів вул. Василя Стуса, 37. При детальному огляді марки «КАМАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 із причепа НОМЕР_2 , було вилучено зразки ґрунту до спец.пакету SUD 1130348. При детальному огляді марки «КАМАЗ» д.н.з. НОМЕР_3 , було виявлено зразки ґрунту та вилучено до спец.пакету SUD 1130301». На цьому протокол огляду місця події було слідчим було закінчено. Виходячи з вказаного протоколу, з місця події було вилучено зразки ґрунту та автомобілі марки «КАМАЗ» з причепами. Більше нічого не вилучалось.

Згідно ч. 5 ст. 237 КПК України при проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов`язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування.

Відповідно до ч. 7 ст. 237 КПК України при огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко - чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Стаття 167 КПК України визначає, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Статтею 168 КПК України визначений порядок тимчасового вилучення майна, а саме: тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208, 298-2 цього Кодексу. Кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов`язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом. Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Після тимчасового вилучення майна уповноважена службова особа зобов`язана забезпечити схоронність такого майна в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч. 11ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судці або суду права на відчуження, розпорядження та /або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий судця, суд повинен врахувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт накладався у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт накладається у випадках, передбачених п. З, 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 5) розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Правові підстави для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів визначені частиною третьою ст. 170 КПК України, згідно з якою арешт накладається на майно будь- якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Разом з тим, як вбачається з доданих до клопотання документів, органом дізнання не надано слідчому судді, і в ухвалі слідчого судді про накладення арешту на майно відсутнє обґрунтування щодо відповідності вказаного рухомого майна критеріям ст. 98 КПК України. Постанова про визнання техніки речовими доказами у кримінальному провадженні сама по собі також не може бути доказом відповідності арештованого майна вказаним критеріям, оскільки не відносить це майно до знарядь, об`єктів кримінального правопорушення і дізнавач при цьому не вказує, які обставини кримінального правопорушення, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачені ст. 91 КПК України, він збирається доводити за допомогою вказаних речових доказів. Крім того, не було оцінено співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідків арешту майна заявника.

Крім того, відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична особа або юридичні особи. Представником третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути керівник чи інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю - у випадку, якщо власником майна, щодо якого здійснюється арешт, є юридична особа. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.

Проте, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді звернувся начальник сектору дізнання відділення поліції №3 Бучанського РУП ГУНП в Київській області капітан поліції ОСОБА_3 , що суперечить вимогам ч. 2 ст. 64-2 КПК України.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що в даному випадку арешт на вказане майно було накладено необґрунтовано, а тому його слід скасувати.

Керуючись вимогами ст.ст. 170, 172-174, 309, 532 КПК України, слідчий суддя,-

у х в а л и в :

Клопотання задовольнити частково.

Клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12022116210000022 від 23.01.2022 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 239-1 КК України - задовольнити.

Арешт за ухвалою слідчого судді Макарівського районного суду Київської області від 25.01.2022 року №370/210/22 у даному кримінальному провадженні у частині накладення арешту на майно, а саме:

- автомобіля марки «КАМАЗ», реєстраційний знак НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 ;

- причіпа марки «ПР», моделі «НЕФАЗ 8560-82-02», реєстраційний знак НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 ;

- автомобіля марки «КАМАЗ», реєстраційний знак НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 ;

- причіпа марки «ПР», моделі «НЕФАЗ 8560», реєстраційний знак НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8

скасувати.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 07.02.2022 року о 09:30.

Слідчий суддя ОСОБА_1