Справа № 562/3656/21
У х в а л а
"03" грудня 2021 р. Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі головуючого судді Ємельянової Л.В., розглянувши в м.Здолбунові позовну заяву ОСОБА_1 до Білашівського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа I-III ступенів - дошкільний навчальний заклад" Мізоцької селищної ради Рівненської області про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до Здолбунівського районного суду Рівненської області з позовом до Білашівського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа I-III ступенів - дошкільний навчальний заклад" Мізоцької селищної ради Рівненської області, в якому просить визнати незаконним та скасувати наказ директора Білашівського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа I-III ступенів - дошкільний навчальний заклад" Мізоцької селищної ради Рівненської області №81/к від 07 вересня 2021 року про звільнення його з посади водія шкільного автобуса Білашівського НВК та поновити його на вказаній посаді, стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та середній заробіток за весь час затримки фактичного розрахунку, а також 10000 грн. моральної шкоди.
Під час вивчення матеріалів позовної заяви було встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України.
Зокрема, відповідно до ч.4 ст.175 КУпАП, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Згідно з ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України Про судовий збір визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Водночас структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України Про оплату праці , за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Припинення та розірвання трудового договору пов`язано зі звільненням працівника.
З огляду на зазначене, якщо працівник був незаконно звільнений, трудовий договір з ним був незаконно припинений роботодавцем в односторонньому порядку. Виплати, які мають бути здійснені роботодавцем на користь незаконно звільненого працівника, у тому числі середній заробіток за час вимушеного прогулу або різниця у заробітку за час виконання менше оплачуваної роботи, не можуть вважатись заробітною платою та не витікають із трудового договору як підстави для виплат. Ці виплати не можуть кваліфікуватись як плата за виконану роботу.
Отже, за змістом норм ст.ст.94, 116, 117 КЗпП України та ст.ст.1, 2 Закону України Про оплату праці , беручи до уваги положення "Інструкції зі статистики заробітної плати", затвердженої наказом Держкомстатистики України від 13 січня 2004 року № 5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713, середній заробіток за час вимушеного прогулу та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, моральна шкода за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), та не входять до структури заробітної плати.
А тому пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір , згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку та моральної шкоди під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року справа №910/4518/16 та Верховного суду від 10.10.2019 року справа №369/10046/18.
Також, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб. Характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою.
Зазначений висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 28 листопада 2018 року у справі №761/11472/15-ц.
Згідно з ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір судовий збір за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (ст.6 Закону України Про судовий збір ).
Відповідно до ст.7 Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року складає 2270 гривень.
Таким чином, за подання позовної заяви, позивач повинен сплатити судовий збір за вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 908 грн., за вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 908 грн., та за вимогу про відшкодування моральної шкоди у розмірі 908 грн., а всього на загальну суму 2724 грн.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно сплати судовий збір за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у Рівненській області/Здолбунівська міська територіальна громада/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38012494; банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA808999980313101206000017517; код класифікації доходів бюджету 22030101.
Згідно з ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.177 ЦПК України, позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.
Керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, суд
у х в а л и в :
Позовну заяву ОСОБА_1 до Білашівського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа I-III ступенів - дошкільний навчальний заклад" Мізоцької селищної ради Рівненської області про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди - залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.
У разі невиправлення недоліків у строк, встановлений судом, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя:
Суд | Здолбунівський районний суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 03.12.2021 |
Оприлюднено | 09.02.2022 |
Номер документу | 103031979 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Здолбунівський районний суд Рівненської області
Саган Л. В.
Цивільне
Здолбунівський районний суд Рівненської області
Саган Л. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні