Ухвала

від 01.02.2022 по справі 180/319/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 180/319/21

Провадження № 2/761/4456/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Пономаренко Н.В

за участю секретаря: Бражніченко І.О.

представника відповідача: Бикової О.П.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні заяву позивача ОСОБА_1 про зміну позовних вимог в справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит , Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Есаймент , треті особи: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю Система Інвест про визнання правочину недійсним в частині, -

в с т а н о в и в :

в провадженні Шевченківського районного суду міста Києва перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит , Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Есаймент , треті особи: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю Система Інвест про визнання правочину недійсним в частині.

Ухвалою Марганецького міського суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит , товариства з обмеженою відповідальності фінансова компанія Есаймед , треті особи: ОСОБА_2 , товариство з обмеженою відповідальністю Система Інвест про визнання правочину недійсним передано до Шевченківського районного суду м.Києва за підсудністю.

Постановою Дніпропетровської апеляційного суду від 22.04.2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 17.02.2021 року - залишено без змін.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 31.05.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у вказаній цивільній справі, розгляд якої вирішено проводити в порядку загального позовного провадження.

В судовому засіданні 01.02.2022 року на обговорення поставлена заява позивача від 02.03.2021 року про зміну позовних вимог у вказаній справі (а.с.76-89).

В судовому засіданні представник відповідача залишив вирішення вказаного питання на розсуд суду.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, від представника ТОВ Система Інвест надійшла заява про розгляд справи без їх представника.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали заяви про зміну позовних вимог, оцінивши наведені сторонами цивільного процесу доводи на підтримання заяви та заперечення щодо підстав для прийняття заяви про зміну предмету позову, суд приходить до наступних висновків.

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Так, згідно заяви позивача про зміну позовних вимог позивачем викладено нову позовну вимогу:

- визнати недійним договір відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 06.11.2019 року, укладеним між ПАТ Банк Фінанси та Кредит та ТОВ Фінансова компанія ЕСАЙМЕНТ .

Згідно із постановою Верховного Суду у справі № 922/404/19 від 09.07.2020 року, зроблено висновок: позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Зміна предмета позову відбудеться тоді, коли в рамках конкретно визначеної позивачем позовної вимоги позивач замість способу захисту прав який був заявлений при подачі позову, виявить бажання скористатися іншим способом захисту, обґрунтовуючи свої позовні вимоги (предмет позову) тими самими обставинами, якими він обґрунтовував і первісні вимоги.

Виходячи з положень п. 3 ч. 2 ст. 197 Цивільного процесуального кодексу України, у підготовчому засіданні суд, у разі необхідності, заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви. Процесуальні права та обов`язки сторін визначені ст. 49 ЦПК України і відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Таким чином, законодавцем визначено право позивача змінювати предмет позовних вимог, як складову матеріально-правової вимоги позивача до відповідача до закінчення підготовчого засідання. Зміна позивачем підстав і предмету позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива. Це правило законодавець визначив імперативно. Отже, у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, наявні правові підстави для відмови в задоволенні такого клопотання. Зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача.

Згідно з пунктом 2 частини другої, частиною третьою статті 49 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

У пунктах 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів: предмета і підстави позову.

В даному випадку, за змістом поданої до суду заяви, позивач фактично подав нову редакцію позову, додавши кількість вищенаведених позовних вимог які змінюють одночасно предмет і підстави позову, по суті є новими вимогами, а саме: щодо визнання недійним договір відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 06.11.2019 року, укладеним між ПАТ Банк Фінанси та Кредит та ТОВ Фінансова компанія ЕСАЙМЕНТ , а також у такій редакції позову викладені зовсім нові обставини, якими позивач обґрунтовує свої нові вимоги та зазначає докази, що підтверджують вже нові обставини.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про доповнення або уточнення позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову. При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

Аналогічна позиція виклад у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01.11.2021 року по справі №405/3360/17.

Оскільки за своїм змістом у заяві викладено вимоги, які за своєю суттю змінюють в цілому підстави та предмет позову первісного позову, оскільки заявлені нові додаткові позовні вимоги з інших підстав, що є недопустимим відповідно вимог статті 49 ЦПК України та свідчить про подання позивачем нової позовної заяви з визначенням іншого способу захисту в частині вимог як майнового так і немайнового характеру та доведення заявлених вимог шляхом подання нових доказів, - суд прийшов до висновку, що в прийнятті заяви про зміну предмета позову у зв`язку із порушенням стороною позивача вимог ч.3 ст. 49 ЦПК України щодо неможливості одночасної зміни предмету і підстав позову, - слід відмовити та повернути позивачу.

При цьому, відмова у прийнятті та повернення даної заяви про зміну позовних вимог в даному випадку не перешкоджає, відповідно до п.2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання, звернутись позивачу із відповідною заявою про збільшення розміру позовних вимог, оскільки і така вимога містилась в заяві про зміну предмету позову у прийнятті якої відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись 49, 126, 197, 260, 353 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

відмовити в прийнятті до розгляду та повернути позивачу ОСОБА_1 позовну заяву про визнання правочинів недійсними від 02.03.2021 в справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит , Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Есаймент , треті особи: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю Система Інвест про визнання правочину недійсним в частині.

Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Повний текст ухвали складено 02.02.2022 року.

Суддя: