Постанова

від 26.01.2022 по справі 804/421/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2022 року

м. Київ

справа №804/421/15

адміністративне провадження № К/9901/1074/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кашпур О.В.,

суддів - Єресько Л.О., Шевцової Н.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні за наявними у справі матеріалами адміністративну справу № 804/421/15

за позовом Державного підприємства Придніпровська залізниця до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправною та скасування вимоги,

за касаційною скаргою адвоката Руденко Світлани Олександрівни, яка діє в інтересах Державного підприємства Придніпровська залізниця , на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Шальєвої В.А., суддів Малиш Н.І., Юрко І.В.

УСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

1 . У січні 2015 року Державне підприємство Придніпровська залізниця звернулося до суду з позовом до Державної фінансової інспекції у Дніпропетровській області, правонаступником якої є Східний офіс Держаудитслужби, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило визнати протиправною та скасувати пункти 7, 8, 16 20, 21 вимоги Державної фінансової інспекції у Дніпропетровській області від 05.11.2014 № 04-05-05-15/10943.

2. 06.12.2018 позивачем було подано уточнений адміністративний позов, в якому позивач просив суд:

- визнати протиправною та скасувати вимогу Східного офісу Держаудитслужби від 05.11.2014 № 04-05-05-15/10943 в частині:

пункту 7, щодо встановлення здійснення витрат на благодійну допомогу стороннім юридичним особам на загальну суму 14 715 440, 06 грн, (у тому числі - по пп. 7.1. медичним закладам у загальній сумі 13 895 440, 06 грн; по пп. 7.2. за рахунок прибутку на підставі спільних постанов керівництва Залізниці та президії дорожнього комітету профспілки Придніпровської залізниці здійснювалось надання благодійної допомоги: Громадській організації "Футбольний клуб ветеранів Локомотив" на загальну суму 415 000, 0 грн та Громадській організації "дитячій футбольний клуб Локомотив" на загальну суму 405 000,0 грн.) шляхом стягнення з осіб, винних у незаконному наданні благодійної допомоги у загальній сумі 14 715 440, 06 грн та зарахувати на поточні банківські рахунки Залізниці, у тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи";

пункту 8, щодо покриття витрат інших фізичних осіб на відновлювальне лікування ветеранів Залізниці на загальну суму 1 013 824, 0 грн, у зв`язку з чим стягнути кошти в сумі 1 013 824, 0 грн з фізичних осіб, покриття витрат яких здійснювалося за рахунок коштів Залізниці та перерахуванням грошових коштів на поточні банківські рахунки Залізниці, у тому числі шляхом проведення претензійно позовної роботи; в іншому випадку шляхом стягнення з осіб, винних у незаконних витратах коштів, шкоду у порядку визначеному чинним законодавством, у тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи;

пункту 16, щодо зайвого відшкодування працівникам витрат на відрядження у сумі 1 165,75 грн, у зв`язку з чим відшкодувати у повному обсязі шляхом внесення підзвітним особами на розрахунковий рахунок коштів, у тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи; в іншому випадку стягнути з осіб, винних у виплаті коштів шкоду у визначеному чинним законодавством порядку;

пункту 20, щодо здійснення витрат на консультаційні та інформаційні послуги на загальну суму 639 000,0 грн понад затверджені фінансовим планом обсяги;

пункту 21, щодо здійснення витрат на юридичні послуги на загальну суму 103 000 грн понад затверджені фінансовим планом обсяги.

3 . В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначав про те, що приймаючи оскаржувану вимогу в частині пунктів 7, 8, 16, 20, 21, відповідач діяв поза межами своїх повноважень та у спосіб, що суперечить законодавству України. Посилається на те, що Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Державного підприємства Придніпровська залізниця за період з 01.10.2012 по 30.06.2014, за результатами якої складено акт ревізії від 04.03.2013 № 05-21/04. Позивач зазначає, що за текстом оскаржуваного акта ревізії відсутні посилання на методику, використану Східним офісом Державної аудиторської служби України під час розрахунку збитків, що унеможливлює перевірку цих даних ДП Придніпровська залізниця . Крім того, зазначав, що витрати ДП Придніпровська залізниця за пунктами 7, 8, 16 оскаржуваної вимоги відносяться до використання прибутку залізницею, а витрати, що зазначені у п.п. 20, 21 здійснено на підставі укладених договорів, які Східним офісом Державної аудиторської служби України розглядались під час ревізії та зауважень до останніх, не виявлено.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

4 . Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.02.2015 позов задоволено частково: визнано протиправною і скасовано вимогу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області від 05.11.2014 № 04-05-05-15/10943 у частині пункту 20 вимоги щодо здійснення витрат на консультаційні та інформаційні послуги на загальну суму 639 000,0 грн понад затверджені фінансовим планом обсяги, у зв`язку з чим в подальшому витрати на консультаційні та інформаційні послуги здійснювати у межах фінансового плану; пункту 21 вимоги щодо здійснення витрат на юридичні послуги на загальну суму 103 000 грн понад затверджені фінансовим планом обсяги, у зв`язку з чим в подальшому витрати на юридичні послуги здійснювати у межах фінансового плану; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

5 . Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2015 постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.02.2015 скасована, позов Державного підприємства Придніпровська залізниця задоволено частково: визнано протиправними та скасовано пункти 7, 8, 20, 21 вимоги Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області від 05.11.2014 № 04-05-05-15/10943, в задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

6 . Постановою Верховного Суду від 02.10.2018 скасовано постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2015 та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.02.2015, справу № 804/421/15 направлено на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

7. Направляючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції виходив з того, що контролюючим органом не доведено складу фінансових правопорушень, а судами першої та апеляційної інстанцій, в порушення принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, не витребувано у сторін у справі документів та інформації, з метою встановлення обставин, які мають значення для справи. Судами попередніх інстанцій не надано оцінки кожному специфічному, доречному та важливому аргументу, що є порушенням не тільки вимог статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, але й невиконанням зобов`язань щодо пункту 1 статті 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод.

ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої, апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення (новий розгляд)

8 . Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2019 позов задоволено, визнано протиправною та скасовано вимогу Східного офісу Держаудитслужби від 05.11.2014 № 04-05-05-15/10943 в частині:

- пункту 7 щодо встановлення здійснення витрат на благодійну допомогу стороннім юридичним особам на загальну суму 14 715 440, 06 грн, (у тому числі по пп. 7.1 медичним закладам у загальній сумі 13 895 440, 06 грн; по пп. 7.2. за рахунок прибутку на підставі спільних постанов керівництва Залізниці та президії дорожнього комітету профспілки Придніпровської залізниці здійснювалось надання благодійної допомоги: Громадській організації Футбольний клуб ветеранів Локомотив на загальну суму 415 000, 0 грн та Громадській організації дитячій футбольний клуб Локомотив на загальну суму 405 000,0 грн.) шляхом стягнення з осіб, винних у незаконному наданні благодійної допомоги у загальній сумі 14 715 440, 06 грн та зарахувати на поточні банківські рахунки Залізниці, у тому числі шляхом проведення претензійно - позовної роботи;

- пункту 8 щодо покриття витрат інших фізичних осіб на відновлювальне лікування ветеранів Залізниці на загальну суму 1 013 824, 0 грн, у зв`язку з чим стягнути кошти в сумі 1 013 824, 0 грн з фізичних осіб, покриття витрат яких здійснювалося за рахунок коштів Залізниці та перерахуванням грошових коштів на поточні банківські рахунки Залізниці, у тому числі шляхом проведення претензійно позовної роботи; в іншому випадку шляхом стягнення з осіб, винних у незаконних витратах коштів, шкоду у порядку визначеному чинним законодавством, у тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи;

- пункту 16 щодо зайвого відшкодування працівникам витрат на відрядження у сумі 1 165,75 грн, у зв`язку з чим відшкодувати у повному обсязі шляхом внесення підзвітним особами на розрахунковий рахунок коштів, у тому числі шляхом проведення претензійно - позовної роботи; в іншому випадку стягнути з осіб, винних у виплаті коштів шкоду у визначеному чинним законодавством порядку;

- пункту 20 щодо здійснення витрат на консультаційні та інформаційні послуги на загальну суму 639 000,0 грн понад затверджені фінансовим планом обсяги;

- пункту 21 щодо здійснення витрат на юридичні послуги на загальну суму 103 000 грн понад затверджені фінансовим планом обсяги.

9 . Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з не надання відповідачем належних та допустимих доказів в розумінні статей 73, 74 КАС України стосовно наявності складу фінансового правопорушення, які б підтверджували факт правомірності висновків, викладених в акті ревізії від 30.09.2014 №05-19/66, за наслідками яких сформовано оскаржувану вимогу від 05.11.2014 №04-05-05-15/10943 в частині пунктів 7, 8, 16, 20, 21.

10 . Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.11.2019 скасовано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2019; ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог: визнано протиправним та скасовано пункт 8 вимоги Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області від 05.11.2014 № 04-05-05-15/10943; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

11 . Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування пунктів 7 та 16 вимоги Державної фінансової інспекції у Дніпропетровській області від 05.11.2014 № 04-05-05-15/10943, суд апеляційної інстанції виходив з їх обґрунтованості. Підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування пунктів 20 та 21 вказаної вимоги, суд вказував на те, що вони не зобов`язують підконтрольну установу відшкодувати збитки, а тільки зобов`язують в подальшому витрати на консультаційні, інформаційні та юридичні послуги здійснювати у межах фінансового плану, а тому зазначені пункти є обґрунтованими. Скасовуючи пункт 8 вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з необґрунтованості висновку ревізії про наявність в цьому пункті порушень фінансової дисципліни.

IV. Короткий зміст вимог касаційної скарги

12 . Не погоджуючись із постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, адвокат Руденко Світлана Олександрівна, яка діє в інтересах Державного підприємства Придніпровська залізниця , подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

13 . Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції не взято до уваги надані позивачем докази стосовно того, що усі фінансові плани, що були предметом судового розгляду, були затверджені у встановленому порядку. Також відсутні дані щодо порушень позивачем в частині формування фінансового плану відповідно до Порядку складання, затвердження та контролю виконання фінансового плану , затвердженого наказом Мінекономіки від 21.06.2005 № 173 та Інструкції щодо складання та затвердження фінансових планів, надання звітності про її виконання підприємствами, установами та організаціями, що належать до сфери управління Міністерства , затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 15.06.2011 № 152. Касатор посилається на те, що позивач надавав допомогу виключно відомчим оздоровчим закладам, перелік яких наведено в додатку 1 до наказу Мінінфраструктури від 07.09.2011 № 351, що підтверджує факт надання залізницею допомоги тільки відомчим медичним закладам, які підпорядковані Державній адміністрації залізничного транспорту України. Цей факт теж не було враховано судом апеляційної інстанції. Зазначає, що відповідач із суб`єктивних міркувань та з перевищенням повноважень щодо тлумачення Положення № 173 розрахунків витрати на допомогу спортклубам віднесено до витрат операційної діяльності та зроблено висновок про їх понадпланові розміри. Відображення витрат на допомогу за рахунок прибутку не суперечить вимогам пункту 9 ст. 75 Господарського кодексу України, Положенню № 409-ЦЗ та п. 2.17 Рекомендацій. Щодо скасування пункту 16 вимоги, судом не прийнято до уваги, що Інструкція № 59, яка роз`яснює ситуацію з витратами на проїзд у відрядженні для госпрозрахункових підприємств, не є обов`язковим для використання, а застосовують її в обов`язковому порядку лише бюджетні організації. Щодо прийнятого судом апеляційної інстанції рішення за пунктами 20, 21 вимоги про здійснення витрат на консультативні та інформаційні послуги понад затверджені фінансовими планами обсяги на суму 639 тис грн та на юридичні послуги на 103 тис грн, судом не враховано, що витрати на оплату юридичних та інформаційних послуг не підпадають під граничний обсяг витрат, визначений п.13 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2006 № 1673, тому висновок суду щодо правомірності вимоги відповідача про оплату юридичних та інформаційних послуг понад план, є безпідставним.

V. Позиція інших учасників справи

14 . Відповідач надав до суду відзив на касаційну скарг, в якому просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанов суду апеляційної інстанції - без змін.

VI. Рух справи у суді касаційної інстанції

15 . Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Кашпур О.В., Єресько Л.О., Шевцової Н.В. ухвалою від 16 січня 2020 року відкрив касаційне провадження за вказаною скаргою.

16 . Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2022 року справу призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні за наявними у справі матеріалами на 26 січня 2022 року.

VІI. Стислий виклад обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій

17 . Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій, Державною фінансовою інспекцією у Дніпропетровській області проведена планова ревізія фінансово-господарської діяльності ДП Придніпровська залізниця за період з 01.10.2012 по 30.06.2014, за наслідками якої складено акт від 30.09.2014 № 05-19/66, яким встановлені відповідні порушення.

18 . Контролюючим органом 05.11.2014 за наслідками проведеної ревізії та на підставі акта ревізії від 30.09.2014 № 05-19/66 винесено вимогу № 04-05-05-15/10943 Про усунення порушень , окремими пунктами якої визначено наступне.

19 . У пункті 7 вимоги вказано, що ревізією встановлено здійснення витрат на благодійну допомогу стороннім юридичним особам понад визначені фінансовим планом обсяги у порушення п. 1 ст. 75 Господарського кодексу України, п. 13 пп. 2 в постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2006 № 1673 Про стан фінансово-бюджетної дисципліни, заходи щодо посилання боротьби з корупцією та контролю за використанням державного майна і фінансових ресурсів на загальну суму 14 765 237,51 грн:

7.1 медичним закладам у загальній сумі 13 895 440,06 грн (оплата комунальних послуг, виконання ремонтно-будівельних робіт, придбання медикаментів тощо);

7.2 за рахунок прибутку на підставі спільних постанов керівництва залізниці та президії дорожнього комітету профспілки Придніпровської залізниці здійснювалось надання благодійної допомоги громадській організації Футбольний клуб ветеранів Локомотив на загальну суму 415 000,00 грн та громадській організації Дитячий футбольний клуб Локомотив на загальну суму 405 000 грн;

7.3 оздоровчим закладам ДП Придніпровська залізниця (виконання ремонтних робіт працівниками ВСП Вагонне депо Дніпродзержинськ ) на суму 43 000 грн;

7.4 оплата ВСП Вагонне депо Дніпродзержинськ підписки газет Магістраль та Придніпровська магістраль для пенсіонерів, витрати на які не передбачено Колективним договором, на суму 6 797,45 грн.

20 . У зв`язку з цим зобов`язано підприємство стягнути з осіб, винних у незаконному наданні благодійної допомоги у загальній сумі 14 765 237,51 грн та зарахувати на поточні банківські рахунки залізниці, у тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи.

21 . У пункті 8 вимоги зазначено, що ревізією встановлено покриття витрат інших фізичних осіб на суму 1 013 824,00 грн, що є порушенням п. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та п. 5.1.15 Колективного договору залізниці на 2012-2013 в частині здійснення оплати за відновлювальне лікування ветеранів залізниці без наявності таких, у зв`язку з чим зобов`язано стягнути кошти в сумі 1 013 824 грн з фізичних осіб, покриття витрат яких здійснювалося за рахунок коштів Залізниці, та перерахувати грошові кошти на поточні банківські рахунки Залізниці, у тому числі шляхом проведення претензійно позовної роботи; в іншому випадку шляхом стягнення з осіб, винних у незаконних витратах коштів, шкоду у порядку визначеному чинним законодавством, у тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи.

22 . У пункті 16 вимоги вказано про встановлення зайвого відшкодування працівникам витрат на відрядження на суму 17 729,20 грн (ВСП Господарська служба - 1 165,75 грн, ВСП Запорізьке моторвагонне депо - 16 563,45 грн) внаслідок їх оплати без наявності оригіналів документів, наказів про відрядження, чим порушено пп. 140.1.7 Податкового кодексу України, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.12.1999 № 318, у зв`язку з чим висунуто вимогу відшкодувати у повному обсязі суму витрат шляхом внесення підзвітним особами на розрахунковий рахунок коштів, у тому числі шляхом проведення претензійно - позовної роботи; в іншому випадку стягнути з осіб, винних у виплаті коштів шкоду у визначеному чинним законодавством порядку.

23 . У пункті 20 вимоги зазначено про встановлення здійснення витрат на консультаційні та інформаційні послуги понад затверджені фінансовими планами обсяги на загальну суму 639 000 грн, чим порушено п. 5 ст. 89 Господарського кодексу України, п. 13 постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2003 № 1673 Про стан фінансово-бюджетної дисципліни, заходи щодо посилення боротьби з корупцією та контролю за використанням державного майна і фінансових ресурсів , у зв`язку з чим зобов`язано в подальшому витрати на консультаційні та інформаційні послуги здійснювати у межах фінансового плану.

24 . Пунктом 21 вимоги визначено, що ревізією встановлено здійснення витрат на юридичні послуги понад затверджені фінансовим планом обсяги на загальну суму 103 000 грн, чим порушено п. 5 ст. 89 Господарського кодексу України, п. 13 постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2003 р. № 1673 Про стан фінансово-бюджетної дисципліни, заходи щодо посилення боротьби з корупцією та контролю за використанням державного майна і фінансових ресурсів , у зв`язку з чим зобов`язано в подальшому витрати на юридичні послуги здійснювати у межах фінансового плану.

25 . Про вжиті заходи і виконання цих обов`язкових вимог підприємство повинне надіслати відповідну письмову інформацію, копію наказу по підприємству за результатами ревізії та документи, що підтверджують відшкодування сум фінансових порушень, до виконавця ревізії - Державної фінансової інспекції у Дніпропетровській області до 09 грудня 2014 року.

VІIІ.ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ

26. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

27. Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017 року)

Частина друга статті 2. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частина третя статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

Кодекс адміністративного судочинства України (у чинній редакції)

Частина друга статті 2 КАС України. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

28. Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні від 26.01.1993 № 2939-XIІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 2939-XIІ)

Стаття 1 Закону № 2939-XIІ. Здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Частина 1 статті 2 Закону № 2939-XIІ. Головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Частина 2 статті 2 Закону № 2939-XIІ. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Пункти 1, 7, 10 Закону № 2939-XIІ. Органу державного фінансового контролю надається право: перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Частина 2 статті 15 Закону № 2939-XIІ. Законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

29. Частиною 1 статті 75 Господарського кодексу України встановлено, що державне комерційне підприємство зобов`язане приймати та виконувати доведені до нього в установленому законодавством порядку державні замовлення, враховувати їх при формуванні виробничої програми, визначенні перспектив свого економічного і соціального розвитку та виборі контрагентів, а також складати і виконувати річний та з поквартальною розбивкою фінансовий план на кожен наступний рік.

Відповідно до частини 2 статті 75 Господарського кодексу України основним плановим документом державного комерційного підприємства є фінансовий план, відповідно до якого підприємство отримує доходи і здійснює видатки, визначає обсяг та спрямування коштів для виконання своїх функцій протягом року відповідно до установчих документів.

Частиною 5 статті 75 Господарського кодексу України передбачено, що державне комерційне підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених законом. Відчужувати майнові об`єкти, що належать до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно належить, і лише на конкурентних засадах, якщо інше не встановлено законом. Розпоряджатися в інший спосіб майном, що належить до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише у межах повноважень та у спосіб, що передбачені цим Кодексом та іншими законами.

30. Нормативними актами, які регулюють питання складення фінансового плану, є Порядок складання, затвердження та контролю виконання фінансового плану, затверджений наказом Міністерства економіки України від 21.06.2005 № 173 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок № 173), та Інструкція щодо складання та затвердження фінансових планів, надання звітності про їх виконання підприємствами, установами та організаціями, що належать до сфери управління Міністерства , затверджена наказом Міністерства інфраструктури України від 15.06.2011 № 152 (далі - Інструкція № 152).

Порядком № 173 визначена процедура складання, затвердження та контролю виконання фінансового плану, а також встановлена форма фінансового плану (додаток 1) та форма звіту про виконання фінансового плану (додаток 3).

Процедура складання фінансового плану підприємства та звіту про його виконання передбачає наступні етапи: подання залізницями проектів фінансового плану через Укрзалізницю до Міністерства інфраструктури України, подання Міністерством інфраструктури планів до Мінекономрозвитку та Мінфіну України разом з проектом рішення Кабінетом Міністрів України, затвердження Кабінетом Міністрів України зведеного фінансового плану залізниць України, після чого - затвердження фінансового плану конкретної залізниці Міністерством інфраструктури України.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 173 органи, уповноважені управляти державним майном, здійснюють аналіз проекту фінансового плану підприємства та приймають рішення щодо його затвердження (погодження) або повернення його на доопрацювання. Доопрацьовані фінансові плани повторно подаються до відповідних міністерств. У разі, коли проект фінансового плану підприємства не відповідає вимогам Порядку № 173 та Інструкції № 152, він вважається не поданим.

Згідно з пунктом 13 Порядку № 173 контроль за своєчасним складанням фінансових планів підприємств, а також за виконанням показників затверджених фінансових планів, здійснюють органи, уповноважені управляти державним майном або корпоративними правами держави, та органи, відповідальні за забезпечення реалізації державної політики у відповідній сфері.

Пунктом 13 постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2006 № 1673 Про стан фінансово-бюджетної дисципліни, заходи щодо посилення боротьби з корупцією та контролю за використанням державного майна і фінансових ресурсів (далі - постанова № 1673) визначено розмір витрат на благодійну, спонсорську та іншу допомогу суб`єктів господарювання, державна частка у статному фонді яких перевищує 50 відсотків, у розмірі не більш як 1 відсоток обсягу чистого прибутку (за результатами попереднього року).

У разі виникнення об`єктивної потреби у плануванні зазначених витрат понад визначені граничні розміри за відсутності чистого прибутку їх обсяг встановлюється за рішенням органу уповноваженого управляти майном суб`єкта господарювання, за погодженням з органом, уповноваженими затверджувати фінансові плани.

31. Пунктом 1 розділу ІІ Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Інструкція № 59) визначено, що направлення працівника підприємства у відрядження здійснюється керівником цього підприємства або його заступником (направлення у відрядження державного службовця здійснюється керівником державної служби) і оформляється наказом (розпорядженням) із зазначенням: пункту призначення, найменування підприємства, куди відряджений працівник строку й мети відрядження.

Відповідно до пункту 8 розділу ІІ цієї інструкції відрядженому працівникові понад установлені суми компенсації витрат у зв`язку з відрядженням відшкодовуються також витрати на оплату податку на додану вартість за придбані проїзні документи, користування в поїздах постільними речами та найм житлового приміщення згідно з підтвердними документами в оригіналі.

ІХ.ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

32 . Верховний Суд наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, на підставі встановлених фактичних обставин справи.

33 . Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

34 . Предметом розгляду у цій справі є правомірність вимоги контролюючого органу, викладеної в оскаржуваному рішенні і скерованої для виконання підконтрольному суб`єкту.

35 . У касаційній скарзі позивач не погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування пунктів 7, 16, 20, 21 вимоги від 05.11.2014 № 04-05-05-15/10943 про усунення порушень законодавства, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності Державного підприємства Придніпровська залізниця за період з 01.10.2012 по 30.06.2014.

36 . Щодо висновків суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог в частині пункту 7 вказаної вимоги від 05.11.2014 № 04-05-05-15/10943, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.

37 . Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у цій частині, суд апеляційної інстанції виходив з того, що порушення щодо підготовки та складання фінансових планів, а також відображення у звітах про виконання фінансових планів витрат на благодійну, спонсорську та іншу допомогу як інші витрати операційної діяльності, призвело до порушення частини 1 статті 75 Господарського кодексу України в частині здійснення витрат на таку допомогу понад визначені фінансовими планами обсяги, а також п. 13 постанови № 1673 в частині здійснення витрат на благодійну та іншу фінансову допомогу понад визначені законодавством граничні рівні, що потягло за собою здійснення зайвих витрат в розмірі 13 895 440,06 грн.

38 . Завищення витрат на благодійну допомогу стороннім юридичним особам на загальну суму 14 715 440 грн 06 коп доводиться контролюючим органом на підставі висновків за чотирма групами операцій, проте спірними є дві, а саме:

- надання допомоги медичним закладам у загальній сумі 13 895 440,06 грн (пункт 7.1 вимоги);

- надання допомоги за рахунок прибутку на підставі спільних постанов керівництва Залізниці та президії дорожнього комітету профспілки Придніпровської залізниці здійснювалось надання благодійної допомоги: громадській організації Футбольний клуб ветеранів Локомотив на загальну суму 415 000 грн та громадській організації Дитячій футбольний клуб Локомотив на загальну суму 405 000 грн) (пункт 7.2 вимоги).

39 . Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що при формуванні показників фінансових планів щодо розміру благодійної, спонсорської та іншої допомоги позивачем застосовано показники обсягу чистого прибутку не за попередні роки, що передують плановому року, а показники обсягу чистого прибутку за роки, що передують попередньому року від планового року.

40 . Так, розмір чистого прибутку за 2011 рік склав 79 600 000 грн, з них у 4 кварталі 2011 р. - 7 150 000 грн., відповідно, обсяг затвердженої фінансовим планом благодійної, спонсорської та іншої допомоги у 4 кварталі 2012 році не повинен перевищувати 71 500 грн. Розмір чистого прибутку у 2012 році склав 31 928 000 грн, відповідно, обсяг затвердженої фінансовим планом благодійної, спонсорської та іншої допомоги на 2013 рік не повинен перевищувати 319 280 грн.

41 . Позивачем за період з 01.10.2012 по 30.06.2014 перераховано фінансової допомоги лікувальним закладам на загальну суму 13 895 440,06 грн., в тому числі у 4 кварталі 2012 року - 2 247 576,89 грн, у 2013 році - 10 212 361,99 грн, у 1 півріччі 2014 року - 1 435 501,18 грн, з цільовим призначенням - погашення заборгованості за енергоносії та інші комунальні послуги, придбання медикаментів, матеріалів, продуктів харчування, меблів, медичного обладнання та інвентарю, капітальний і поточний ремонт.

42 . Таким чином, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що позивачем допущено порушення пункту 13 постанови № 1673 в частині визначення розміру витрат на благодійну, спонсорську та іншу допомогу суб`єктів господарювання, державна частка у статному фонді яких перевищує 50 відсотків, у розмірі не більш як 1 відсоток обсягу чистого прибутку не за результатами попереднього року, що потягло за собою перевищення за планових показників благодійної, спонсорської та іншої допомоги на 2012-2013 роки.

43 . Також колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог в частині пункту 16 вимоги від 05.11.2014 № 04-05-05-15/10943, з огляду на те, що пунктом 16 вимоги встановлено зайве відшкодування працівникам витрат на відрядження на суму 1 165,75 грн (ВСП Господарська служба ) внаслідок їх оплати без наявності оригіналів документів, наказів про відрядження, чим порушено пп. 140.1.7 Податкового кодексу України, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.12.1999 № 318.

44 . Отже, в спірному випадку позивачем здійснена компенсація вартості залізничних квитків за відсутності їх оригіналів (оригінали загублено), а також витрат за повернення квитків без відсутності відповідних наказів про скасування відрядження, що призвело до необґрунтованого покриття видатків фізичних осіб.

45 . Вирішуючи спір в частині скасування пунктів 20 та 21 спірної вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з встановлених контролюючим органом під час ревізії Державного підприємства Придніпровська залізниця за період з 01.10.2012 по 30.04.2014 порушень. Ревізією було встановлено здійснення позивачем витрат на консультаційні та інформаційні послуги понад затверджені фінансовими планами обсяги на загальну суму 639 000 грн, а також здійснення витрат на юридичні послуги понад затверджений план на загальну суму 103 000 грн.

46 . Так, на 4 квартал 2012 року фінансовим планом передбачено витрати на консультаційні та інформаційні послуги в розмірі 63 000 грн, фактичні витрати відповідно до звіту про виконання фінансового плану за цей період склали 765 000 грн. На 2013 рік фінансовим планом передбачено витрати на консультаційні та інформаційні послуги в розмірі 351 000 грн, фактичні витрати склали 420 000 грн, що на 69 000 грн більше, ніж передбачено фінансовим планом. На 1 півріччя 2014 року фінансовим планом передбачено витрати на консультаційні та інформаційні послуги в розмірі 146 000 грн, фактичні витрати склали 716 000 грн, що на 570 000 грн більше, ніж передбачено фінансовим планом. Фінансовим планом на 4 квартал 2012 року витрати на юридичні послуги передбачено в розмірі 626 000 грн, фактичні витрати відповідно до звіту про виконання фінансового плану склали 27 000 грн. Враховуючи помилкове віднесення витрат на консультаційні та інформаційні послуги в розмірі 702 000 грн, фактично витрати на юридичні послуги за 4 квартал 2012 року перевищують заплановані у фінансовому плані на 103 000 грн.

47 . Ураховуючи наведене колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про доведеність факту здійснення позивачем витрат на консультаційні та інформаційні послуги понад затверджені фінансовими планами обсяги, що є порушення частини 1 статті 75 Господарського кодексу України.

48 . Ураховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної постанови і погоджується із висновками суду апеляційної інстанції у цій справі.

49 . За таких обставин, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Х. Судові витрати

50. Ураховуючи результат касаційного розгляду, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу адвоката Руденко Світлани Олександрівни, яка діє в інтересах Державного підприємства Придніпровська залізниця , залишити без задоволення.

2 . Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року в справі № 804/421/15 залишити без змін.

3 . Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О. В. Кашпур

Судді: Л.О. Єресько

Н.В. Шевцова